Суд: Господарський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: пов’язані з діяльністю органів управління товариства
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №911/1340/26
Суддя: Бабкіна В.М.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1340/26
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 8, кв. 95)
та до Вишгородської районної державної адміністрації (07301, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1)
про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії,
секретар судового засідання: Рапота У.Е.
Представники сторін:
від позивача: Медведський М.Д.;
від відповідача 1: не з`явився;
від відповідача 2: не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 04.05.2026 р. (вх. № 334/26 від 07.05.2026 р.) ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР" (далі - відповідач 1, ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР") та до Вишгородської районної державної адміністрації (далі - відповідач 2, Вишгородська РДА) про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.
За змістом прохальної частини позовної заяви позивач просить суд: 1) визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "ПЛД ІНЖЕНЕР" припиненими з 10.04.2025 р. у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням із займаної посади директора Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР" на підставі ч. 1 ст. 38 К3ПП; 2) зобов`язати Вишгородську районну державну адміністрацію провести реєстраційні дії щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР" та особи, яка може вчиняти дії від його імені шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" не розглянуло заяву позивача про звільнення з посади директора та не вжило заходів для прийняття рішення про звільнення позивача із займаної посади, чим були порушені права позивача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2026 р. вказану позовну заяву було залишено без руху, запропоновано позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у сумі 6656,00 грн.
20.05.2026 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 20.05.2026 р. (вх. № 8831/26 від 20.05.2026 р.) про усунення недоліків позовної заяви, до якої було додано докази сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2026 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 16.07.2026 р.
27.05.2026 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від Вишгородської РДА надійшов відзив на позовну заяву № 07-20/1914 від 27.05.2026 р. (вх. № 2802/26 від 27.05.2026 р.), за змістом якого відповідач 2 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту (зобов`язати Вишгородську районну державну адміністрацію провести реєстраційні дії) не забезпечує ефективного поновлення порушеного права. Окрім того, відповідач 2 зазначає про вакантність посади державного реєстратора у Вишгородській РДА.
27.05.2026 р. до Господарського суду Київської області від Вишгородської РДА надійшов відзив на позовну заяву № 07-20/1914 від 27.05.2026 р. (вх. № 2882/26 від 01.06.2026 р.), аналогічний за змістом до попереднього.
02.06.2026 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2 на позовну заяву б/н від 29.05.2026 р. (вх. № 2915/26 від 02.06.2026 р.), в якій позивач зазначає, що Вишгородська РДА є належним суб`єктом державної реєстрації, уповноваженим на проведення реєстраційних дій стосовно ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР", адже підприємство зареєстроване у Вишгородському районі Київської області, а тимчасова відсутність державного реєстратора у Вишгородській РДА не впливає на обов`язок суб`єкта державної реєстрації проводити реєстраційні дії. Окрім того, позивач просив суд повернути без розгляду відзив відповідача 2 у зв`язку з тим, що ним не долучено до відзиву доказів на підтвердження повноважень Бесчастної М.В., якою підписано відзив, як представника Вишгородської РДА.
Розглянувши клопотання позивача про повернення без розгляду відзиву на позовну заяву відповідача 2 суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, вищезазначені відзиви, які надійшли до суду, підписано електронним цифровим підписом Бесчастної М.В.
Згідно з ч.ч. 2, 7 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив підписується відповідачем або його представником. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно із частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як встановлено судом, доказів на підтвердження повноважень Бесчастної М.В. як представника Вишгородської РДА до відзиву не додано.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене відзив відповідача підлягає залишенню без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2026 р. було постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.08.2026 р.
У судовому засіданні 13.08.2026 р. був присутній представник позивача. Відповідачі представників до суду не направили, про час та дату проведення судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно.
У судовому засіданні 13.08.2026 р. судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Приватне підприємство "ПЛД ІНЖЕНЕР" є юридичною особою (код 34429906), державна реєстрація створення якої проведена 01.06.2006 р. (номер запису 10741020000017539).
12.03.2021 р. були проведені загальні збори власників Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР" за участю власника, який володів 100% голосів - ОСОБА_2 , з порядком денним, зокрема: 3. Про призначення директора підприємства.
За результатами проведення 12.03.2021 р. загальних зборів власників Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР" було прийнято рішення № 12-03/21, яким, серед іншого, вирішено задовольнити заяву ОСОБА_1 про прийняття його на посаду директора підприємства з 13.03.2021 р.
Відповідно до наказу № 04.03 від 12.03.2021 р. ОСОБА_1 на підставі рішення № 12-03/21 загальних зборів власників Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР", приступив до виконання обов`язків на посаді директора ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР".
З матеріалів справи вбачається, що ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" (код 34429906) здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням учасника ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" № 09/21 від 14.09.2021 р.
Відповідно до п. 2.3.7 Статуту ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" власники підприємства мають право призначати на посаду та звільняти з посади директора підприємства.
Згідно з п. 13.1.5 Статуту ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" до компетенції загальних зборів власників відноситься вирішення питання про призначення на посаду та звільнення з посади директора підприємства.
Умовами п. 14.1 Статуту ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" визначено, якщо підприємство має лише одного власника, рішення з питань, що належать до компетенції власників, приймаються таким власником підприємства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого власника.
Пунктом 16.2 Статуту ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" визначено, що директор призначається і звільняється з посади зборами власників за поданням власників.
Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату розгляду даної справи, керівником ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" є ОСОБА_1 , а учасником підприємства є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), розмір частки засновника (учасника): 7000,00 грн.
27.03.2025 р. ОСОБА_1 було надіслано на адресу ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" нотаріально посвідчену заяву № 345 від 27.03.2025 р. про звільнення з посади директора ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР", у зв`язку з неможливістю виконання обов`язків директора підприємства, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанції, накладної та опису вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта» до відправлення № 0407100279307.
За твердженням позивача, станом на дату звернення до суду із даним позовом заява ОСОБА_1 від 27.03.2025 р. про звільнення його з посади директора ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" у встановленому порядку не розглянута та рішення власника підприємства про його звільнення не прийнято.
З урахуванням зазначеного вище, оскільки рішення власника підприємства про звільнення ОСОБА_1 не прийнято, а позивач не має можливості звільнитись із займаної посади без рішення власника, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Слід зазначити, що право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому п. 3.2 рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 р. у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч. 1 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 ЦК України, а також чинні на той час ч. 1 ст. 23, п. "г" ч. 5 ст. 41, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" і ч. 5 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
При цьому, Конституційний Суд України у відповідному рішенні наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.04.2019 р. у справі № 510/456/17, від 10.09.2019 р. у справі № 921/36/18, від 30.01.2019 р. у справі № 145/1885/15-ц, від 08.11.2019 р. у справі № 667/1/16, від 04.02.2020 р. у справі № 915/540/16, від 19.02.2020 р. у справі № 145/166/18, від 12.01.2021 р. у справі № 127/21764/17, від 14.06.2023 р. у справі № 448/362/22, від 06.09.2023 р. у справі № 127/27466/20.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 р. у справі № 443/362/22, звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади генерального директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.
Також Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими.
Зважаючи на зазначене, а також враховуючи положення п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України, який відносить до повноважень господарського суду розгляд справи у спорах між юридичною особою та посадовою особою, розгляд даного спору належить до компетенції господарського суду.
Поряд з цим, стаття 16 Цивільного кодексу України містить перелік способів захисту суб`єктивного матеріального права та охоронюваних законом інтересів, які не є вичерпним.
Згідно з п. 14 ст. 17 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 4196-ІХ "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" на приватні підприємства поширюється дія Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами.
Частинами 1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Частинами 1-4 ст. 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
Відповідно до частин 1-5 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.
Як зазначалося вище, 27.03.2025 р. ОСОБА_1 було надіслано на адресу ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" нотаріально посвідчену заяву № 345 від 27.03.2025 р. про звільнення його з посади директора ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" у зв`язку з неможливістю виконання обов`язків директора підприємства, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанції, поштової накладної та опису вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта» до відправлення № 0407100279307.
Слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17.
Отже, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено направлення заяви про його звільнення з посади директора ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" відповідачу 1.
Згідно з ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
У даному випадку зазначений вище двотижневий термін сплив 10.04.2025 р, у зв`язку з чим трудові відносини позивача з відповідачем 1 підлягали припиненню з 10.04.2025 р.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 14.1 Статуту ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР", якщо підприємство має лише одного власника, рішення з питань, що належать до компетенції власників, приймаються таким власником підприємства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого власника.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним учасником ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" є Темербулатов Руслан Магомедович, тому загальні збори для вирішення питання про звільнення директора не скликаються, і відповідне рішення мало бути прийняте одноособово учасником підприємства.
Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 р. у справі № 910/6642/18).
З урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги у даній справі в частині визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" припиненими з 10.04.2025 р. у зв`язку зі звільненням його за власним бажанням із займаної посади директора ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Вишгородської районної державної адміністрації вчинити реєстраційні дії слід зазначити таке.
Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості, зокрема, про керівника юридичної особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі, щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 р. у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин та відносин з представництва з підприємством має супроводжуватись внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує припинення відносин з управління підприємством у зв`язку з цим.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.07.2025 р. у справі № 922/2524/24 погодився з висновком місцевого господарського суду, що належним та ефективним способом захисту у даному випадку (тобто у позові, в якому заявлено вимогу про визнання трудових відносин припиненими) є зобов`язання вчинення реєстраційних дій (зобов`язання відповідача здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов`язані зі зміною директора товариства).
Враховуючи висновки суду про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" зв`язку із звільненням його за власним бажанням з займаної посади директора ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, суд дійшов висновку, що вимога позивача зобов`язати Вишгородську районну державну адміністрацію провести реєстраційні дії щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника ПП "ПЛД ІНЖЕНЕР" та особи, яка може вчиняти дії від його імені шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо позивача є ефективним способом захисту його прав та забезпечить відновлення його порушених прав, у зв`язку з чим така позовна вимога також підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Приватним підприємством «ПЛД ІНЖЕНЕР» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 8, кв. 95, код 34429906) припиненими з 10.04.2025 р. у зв?язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням із займаної посади директора Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗПП.
3. Зобов?язати Вишгородську районну державну адміністрацію (07301, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1, код 23569369) провести реєстраційні дії щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 8, кв. 95, код 34429906) та особи, яка може вчиняти дії від його імені шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4. Стягнути з Приватного підприємства "ПЛД ІНЖЕНЕР» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 8, кв. 95, код 34429906) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6656 (шість тисяч шістсот п?ятдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12.10.2026 р.
Суддя В.М. Бабкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua