Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №910/8188/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2026Справа № 910/8188/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "БОТІК"

про ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "БОТІК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОВА УКРАЇНА"

про стягнення 339098,84 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

Суть та рух справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "БОТІК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОВА УКРАЇНА" про стягнення 339098,84 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків відповідно до умов договору поставки №384 від 28.08.2024 в частині порушення строків оплати, що встановлено рішенням суду у справі №910/8974/25, у зв`язку із чим позивач заявляє до стягнення інфляційні втрати за період з 01.02.2026 по 21.04.2026, що не був охоплений судовими рішеннями у справах №910/8974/25 та № 910/1325/26.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.07.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8188/26, визнав справу №910/8188/26 малозначною, відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (заявлене у позові), розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням від 18.09.2026 Господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОВА УКРАЇНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "БОТІК" 339098,84 грн інфляційних втрат та 4069,19 грн судового збору.

22.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "БОТІК" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.09.2026 прийняв до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8188/26, постановив здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами, встановив відповідачу строк для надання до суду заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до 30.09.2026.

30.09.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Позиція позивача.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи в Господарському суді міста Києва а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 56781,98 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії: договору № 75/2026 про консультування та надання правничої допомоги від 25.06.2026; деталізованого звіту щодо наданих послуг за договором у справі № 910/8188/26 від 21.09.2026; рахунків на оплату № 55 та № 56 від 21.09.2026.

Позиція відповідача

Відповідач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких зазначив таке:

- сума у розмірі 50 000,00 грн за підготовку двох стандартних документів є очевидно завищеною, не відповідає критерію розумності витрат (ст. 126 ГПК України) та свідчить про зловживання правом на відшкодування витрат;

- позивач просить стягнути 6 781,98 грн як 2% від задоволених вимог, в той же час сама по собі домовленість про «гонорар успіху» є правомірною між адвокатом та клієнтом, однак, за правовою позицією Верховного Суду (зокрема, у постановах у справах № 912/2397/21 та № 922/1963/20), «гонорар успіху» не є обов`язковою підставою для компенсації за рахунок іншої сторони;

- позивач не надав доказів того, що він дійсно спроможний чи має намір понести витрати на правничу допомогу, оскільки рахунки №55 та №56 не є оплаченими позивачем.

Обставини, встановлені судом. Норми права, які застосував суд, ухвалюючи додаткове рішення. Оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписи ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Докази витрат на професійну правничу допомогу позивач подав 22.09.2026, тобто у строки встановлені ч.8 ст.129 ГПК України.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

Згідно із ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст.129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії: договору № 75/2026 про консультування та надання правничої допомоги від 25.06.2026; деталізованого звіту щодо наданих послуг за договором у справі № 910/8188/26 від 21.09.2026; рахунків на оплату № 55 на суму 50000,00 грн та № 56 на суму 6781,98 від 21.09.2026

Правову допомогу позивачу у Господарському суді міста Києва адвокат Бардакова А.О. надавала згідно із ордером серії ВІ №1408746 від 28.06.2026, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №75/2026 від 25.06.2026

Відповідно до п. 1.1 договору № 75/2026 від 25.06.2026, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Оріщенко", клієнт доручив, а адвокатське бюро прийняло доручення щодо надання клієнту усіх видів правничої допомоги, передбаченої Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при здійсненні представництва інтересів клієнта та його захисту в будь-яких державних та недержавних установах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах та організаціях будь-якої форми власності, судах України, що стосуватимуться стягнення з ТОВ "ГРАНОВА УКРАЇНА" на користь клієнта інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за договором поставки № 384 від 28.08.2024 року, у тому числі з подання та розгляду позовної заяви клієнта, а також надання інших юридичних послуг, що будуть необхідні клієнту.

Згідно з п. 3.1 договору № 75/2026 від 25.06.2026 адвокатське бюро надає клієнту наступні послуги:

- складання, підготовка та подання позовної заяви від ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» до Господарського суду міста Києва щодо стягнення з ТОВ «ГРАНОВА УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 44868696) на користь клієнта інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за договором поставки № 384 від 28.08.2024 року;

- складання, підготовка та подання заяв по суті у відповідній господарській справі, зокрема, відповіді на відзив на позовну заяву;

- складання та подання у разі необхідності процесуальних документів (заяв, клопотань тощо), а також у разі необхідності - відповідних письмових пояснень, заперечень тощо;

- участь у судових засіданнях з розгляду справи у разі їх призначення.

Відповідно до п. 4.1 договору № 75/2026 від 25.06.2026 за надання юридичних послуг за вказаним договором клієнт зобов`язується виплачувати адвокатському бюро гонорар, що становить: - фіксований гонорар, що складатиме 50 000,00 грн (незалежно від кількості годин витраченого робочого часу адвокатським бюро на надання тієї чи іншої послуги в рамках представництва по справі, незалежно від кількості складених заяв по суті та з процесуальних питань, та незалежно від результату розгляду справи);

- гонорар успіху у розмірі 2% від суми задоволених позовних вимог.

Відповідно до Деталізованого звіту щодо наданих послуг за договором №75/2026 від 21.09.2026 року про консультування та надання правничої допомоги по справі № 910/8188/26, клієнту були надані наступні послуги загальною вартістю 50 000,00 грн: 1) складання, підготовка та подання позовної заяви про стягнення інфляційних втрат у розмірі 339 098,84 грн; 2) складання та подання відповіді на відзив на позовну заяву (в порядку ст. 166 ГПК України).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог клієнта у справі № 910/8188/26, сторони погодили, що додатково оплаті також підлягає гонорар успіху у розмірі 2% від суми задоволених позовних вимог, що складає 6781,98 грн (2% від суми 339 098,84 грн).

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем у встановлені судом строки подані заперечення щодо неспівмірності витрат у сумі 50000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами договору визначено гонорар у фіксованому розмірі.

Суд враховує доводи відповідача про те, що спір у цій справі не є складним, стосується стягнення інфляційних втрат на вже встановлену суму боргу, категорія справи має сталу судову практику, адвокатом складено всього 2 документи.

Зважаючи на вищенаведені обставини, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, враховуючи, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, розумним та співмірним є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення гонорару успіху у розмірі 6781,98 грн, суд зазначає таке.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v.Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в частині стягнення "гонорару успіху" в розмірі 6781,98 грн, такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування, з огляду на обставини даної справи, матиме надмірний характер, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування "гонорару успіху" за рахунок відповідача.

Щодо посилань відповідача на відсутність доказів оплати, то суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Таким чином, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, беручи до уваги наведенні вище критерії, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, співмірними, доцільними та такими, що відповідають критерію розумності є витрати на правову допомогу у сумі 25000,00 грн.

В іншій частині заяви позивача про ухвалення додаткового рішення суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "БОТІК" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОВА УКРАЇНА" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, буд.15, ідентифікаційний код 44868696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "БОТІК" (64653, Харківська обл., Лозівський р-н, с.Веселе (колишня Смирнівська с/р), Лозівська ТГ, вул.Абрикосова, буд.4, ідентифікаційний код 21172627) витрати на правову допомогу у сумі 25000,00 грн.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "БОТІК" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено: 13.10.2026.

Суддя С.О. Турчин