Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №910/8800/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/8800/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАКСІГРАН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРОТ ГРУП БЕТОН"

про стягнення 6835473,71 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Шокало О.В.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

У судовому засіданні 05.10.2026, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено скорочене рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД МАКСІГРАН" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРОТ ГРУП БЕТОН" (далі-відповідач) про стягнення 6835473,71 грн, з яких сума основного боргу в розмірі 5798080,17 грн., штраф у розмірі 579808,02 грн., пеня в розмірі 290609,50 грн., інфляційні втрати в розмірі 21671,27 грн., п`ятнадцять відсотків річних в розмірі 145304,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов`язання за Договором поставки №19012025 від 19.01.2025 року.

Ухвалою суду від 22.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.08.2026.

Ухвалою суду від 10.08.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 05.10.2026.

05.10.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 05.10.2026 представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечував у судовому засіданні проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки, явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, відповідач не подавав будь-яких письмових заяв з запереченнями проти позовних вимог, які і не зазначив про намір та необхідність висловити позицію в судовому засіданні проти похованих вимог, суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду, а тому відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД МАКСІГРАН" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРРОТ ГРУП БЕТОН" (покупець укладено договір поставки №19012025 відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю в порядку та на умовах, визначених цим договором щебінь, пісок, асфальт, а покупець зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього договору.

Згідно п. 1.4 договору кількісні характеристики, а також асортимент продукції визначаються заявками покупця і закріплюються у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1 договору продукція постачається за узгодженими сторонами цінами. Ціни на продукцію зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

У випадку поставки продукції на умовах п. 3.5 договору, покупець повинен оплатити повну вартість поставленої продукції та доставки протягом 3 банківських днів з дати поставки (п. 2.6 договору).

Згідно п. 3.5, 3.6 договору постачальник має право не очікуючи надходження на свій поточний рахунок оплати повної вартості узгодженої продукції поставити її покупцю. Обов`язок постачальника щодо поставки продукції покупцю вважається виконаним з моменту надання у розпорядження продукції покупцю відповідно до п. 3.1, 3.2 цього договору. Приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом 12 місяців, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (п. 6.1 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД МАКСІГРАН" за період з 20.01.2025 по 04.06.2026 поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "КЕРРОТ ГРУП БЕТОН" продукцію за договором на загальну суму 25142448,27 грн. В підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено видаткові накладні, підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень.

Згідно поданих до матеріалів справи банківських виписок за період з 01.01.2025 по 05.06.2026 та платіжної інструкції від 03.07.2026 № 1876 відповідачем оплачено вартість товару на загальну суму 19344368,10 грн.

Не сплаченою є вартість товару на загальну суму 5798080,17 грн, поставленого за наступними видатковими накладними: №2182 від 01.05.2026 на суму 340694,40 грн в частині боргу на суму 293456,05 грн; №2218 від 02.05.2026 на загальну суму 341644,80 грн.; №2236 від 04.05.2026 на загальну суму 56805,00 грн.; №2250 від 04.05.2026 на загальну суму 171322,02 грн.; №2268 від 05.05.2026 на загальну суму 46830,00 грн.; №2282 від 05.05.2026 на загальну суму 371919,86 грн.; №2319 від 06.05.2026 на загальну суму 331485,72 грн.; №2374 від 07.05.2026 на загальну суму 168372,01 грн.; №2403 від 08.05.2026 на загальну суму 222927,49 грн.; №2440 від 09.05.2026 на загальну суму 106050,00 грн.; №2446 від 09.05.2026 на загальну суму 156994,12 грн.; №2487 від 11.05.2026 на загальну суму 527679,76 грн.; №2536 від 12.05.2026 на загальну суму 259721,94 грн.; №2574 від 13.05.2026 на загальну суму 306545,41 грн.; №2678 від 16.05.2026 на загальну суму 448959,86 грн.; №2702 від 16.05.2026 на загальну суму 107025,24 грн.; №2711 від 18.05.2026 на загальну суму 174503,35 грн.; №2749 від 19.05.2026 на загальну суму 64906,73 грн.; №2807 від 20.05.2026 на загальну суму 140871,94 грн.; №2896 від 22.05.2026 на загальну суму 49910,35 грн.; №2915 від 22.05.2026 на загальну суму 237405,49 грн.; №2898 від 23.05.2026 на загальну суму 161070,16 грн.; №2968 від 25.05.2026 на загальну суму 74445,00 грн.; №3089 від 28.05.2026 на загальну суму 151175,46 грн.; №3105 від 28.05.2026 на загальну суму 265279,67 грн.; №3138 від 29.05.2026 на загальну суму 135705,34 грн.; №3153 від 29.05.2026 на загальну суму 132217,07 грн.; №3201 від 01.06.2026 на загальну суму 137205,17 грн.; №3232 від 02.06.2026 на загальну суму 36960,00 грн.; №3268 від 03.06.2026 на загальну суму 95340,00 грн.; №3313 від 04.06.2026 на загальну суму 23345,16 грн.

Сторонами було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2026 по 15.06.2026 згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 5822080,17 грн. Акт підписаний та скріплений електронними печатками обох контрагентів. Після підписання акту звірки відповідачем було сплачено кошти у сумі 24000,00 грн, в зв`язку з чим сума заборгованості за товар становить 5798080,17 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість поставленого та не оплаченого товару у сумі 5798080,17 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини за наведеним правочином регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суду не було надано доказів недійсності укладеного між сторонами договору, як і не зазначено підстав, з яких він може бути визнаний недійсним.

З огляду на зазначене, договір № 19012025 від 19.01.2025 є підставою для виникнення між сторонами правовідносин та взаємних зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договором обумовлено оплату отриманого товару протягом 3 банківських днів з дати поставки.

Суд звертає увагу сторін на те, що з 01.04.2023 запрацювало нове покоління Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП). СЕП - це державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківських розрахунків через рахунки, відкриті в Національному банку. Тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня. Отже, поняття банківського дня відсутнє.

Остання поставка, з заявленого позивачем періоду відбулась 04.06.2026, а отже весь товар мав бути оплачений до 08.06.2026. Прострочення відповідача на суму 5798080,17 грн настало з 09.06.2026.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товару у сумі 5798080,17 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідач станом на день прийняття рішення не оплатив отриманий від позивача товар.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основного боргу на суму 5798080,17 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у сумі 21617,27 грн за період з травня по червень 2026, пеню у розмірі 290609,50 грн, 15% річних у сумі 145304,75 грн за загальний період з 04.05.2026 до 16.07.2026, штраф у розмірі 579808,02 грн.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.6 договору у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим договором покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Як уже було зазначено вище з 01.04.2023 запрацювало нове покоління Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП). СЕП - це державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківських розрахунків через рахунки, відкриті в Національному банку. Тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня. Отже, поняття банківського дня відсутнє.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже товар мав бути оплачений протягом 3 днів з дати його отримання, а в разі, якщо останній день строку припадав на вихідний день, то в перший робочий день.

При визначенні переодів прострочення по кожній поставці, позивач не врахував приписи ст. 254 ЦК України.

Згідно перерахунку суду суму пені становить 275033,97 грн та підлягає стягненню з відповідача у визначеному судом розмірі.

Оскільки, прострочення відповідача тривало більше 30 днів, у позивача виникло право на нарахування штрафу.

Суд перевірив розрахунок штрафу, здійснений позивачем, та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним. З відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 579808,02 грн

Згідно п. 5.7 договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штраф, пеню, а також 15% річних від простроченої суми. У відповідності до ст. 625 ЦК України, розмір процентів річних встановлений сторонами у договорі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, сторони в договорі обумовили збільшити розмір відсотків річних до 15%, що передбачено ст. 625 ЦК України.

Як і відносно пені, позивачем невірно було визначено періоди нарахування по деяким поставкам (без врахування приписів ст. 254 ЦК України).

Згідно перерахунку суду з відповідача підлягають стягненню 15% річних у розмірі 141953,49 грн.

На розрахунок втрат від інфляції неточності в періодах не вплинули через специфіку нарахування. А отже з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у визначеному позивачем розмірі - 21671,27 грн, оскільки, розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових обов`язків зі своєчасної оплати поставленого товару за договором.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРОТ ГРУП БЕТОН" (04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 12, ідентифікаційний код 45203534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАКСІГРАН" (02090, м. Київ, Харківська шосе, буд. 17-А, офіс 3, ідентифікаційний код 45330135) суму основного боргу у розмірі 5798080 (п`ять мільйонів сімсот дев`яносто вісім тисяч вісімдесят) грн 17 коп., штраф у розмірі 579808 (п`ятсот сімдесят дев`ять вісімсот вісім) грн 02 коп., пеню у розмірі 275033 (двісті сімдесят п`ять тисяч тридцять три) грн 97 коп., втрати від інфляції у розмірі 21671 (двадцять одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн 27 коп., 15% річних у розмірі 141953 (сто сорок одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят три) грн 49 коп., судовий збір у розмірі 81798 (вісімдесят одна тисяча сімсот дев`яносто вісім) грн 56 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 15575,53 грн та 15% річних у розмірі 3351,26 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 13.10.2026.

Суддя І.В.Усатенко