Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №466/6955/25 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №466/6955/25

провадження № 51-2253км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_6 ,

засуджених: ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№12024141380001259, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, жителя

АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та жительки АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року

ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 307 КК, із застосуванням ст. 69 КК, на строк 5 років

з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 310 КК - 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Вирішено питання щодо: запобіжного заходу у виді застави; процесуальних витрат; речових доказів; скасування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Згідно з цим вироком також засуджено ОСОБА_8 , судові рішення стосовно якого в касаційному порядку не оскаржено.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою і засуджено за те, що вона, реалізуючи умисел, спрямований на незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено, з мотивів особистого збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , у невстановлені час, спосіб та місці, придбали наркотичний засіб «канабіс», який зберігали при собі та за місцем їх проживання ( АДРЕСА_1 ).

З метою реалізації указаного умислу, 12 березня 2025 року у невстановлений час, але не пізніше 18:59 ОСОБА_8 , діючи спільно із ОСОБА_7 , за допомогою свого мобільного телефону із використанням мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »,

у якому створивши «легендовані» анкетні відомості відправника - « ОСОБА_9 », із контактним номером НОМЕР_1 , сформувавши відправлення посилки за допомогою поштомата ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснили відправлення посилки із канабісом (маса якого у відібраних під час негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НСРД) зразках становила 0,1619 г), із товаро-транспортною накладною №20451121627464, яка була адресована для приватної особи - ОСОБА_10 , у поштове відділення-поштомат « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_3 , що у АДРЕСА_4 .

Надалі 14 березня 2025 року у невстановлений час, але не пізніше 23:01

ОСОБА_8 , діючи з відома ОСОБА_7 , за допомогою мобільного телефону із використанням мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у якому створивши «легендовані» анкетні відомості відправника - « ОСОБА_9 », із контактним номером НОМЕР_1 , за попередньою змовою групою осіб сформували відправлення посилки за допомогою поштомата ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 і ОСОБА_8

з відома ОСОБА_7 здійснив відправлення посилки із канабісом (маса якого у відібраних під час НСРД зразках становила 0,0227 г), із товаро-транспортною накладною №20451123208953, яка була адресована для приватної особи - ОСОБА_11 , у поштове відділення-поштомат « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_4 , що у АДРЕСА_5 .

Також, 16 березня 2025 року у невстановлений час, але не пізніше 12:44

ОСОБА_8 , діючи спільно із ОСОБА_7 та з відома останньої, за допомогою мобільного телефону із використанням мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у якому створивши «легендовані» анкетні відомості відправника - « ОСОБА_9 », із контактним номером НОМЕР_1 , за попередньою змовою групою осіб сформували відправлення посилки за допомогою поштомата ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснили відправлення посилки із канабісом (маса якого у відібраних під час НСРД зразках становила 0,09 г), із товаро-транспортною накладною № 20451123799939, яка була адресована для приватної особи - ОСОБА_12 , у поштомат ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_5 , що у АДРЕСА_6 .

Надалі 18 березня 2025 року приблизно о 14:15 закупний, особа зі зміненими анкетними даними, ОСОБА_13 , перебуваючи у

АДРЕСА_7 , у приміщенні торгівельного центру « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за допомогою терміналу поповнень та конвертації коштів у крипто-валюту відправив та поповнив запропонований ОСОБА_8 валютний рахунок грошима в розмірі 1500 грн,

які автоматично були конвертовані у криптодолар USDT: НОМЕР_6 та які були відправлені по вказівках на публічну адресу: TVuy3 u1SaU 1BeBK SpWek DisLV fSPc2 ErEj, тобто криптогаманець.

Після підтвердження надходження коштів на криптовалютний гаманець - публічну адресу, ОСОБА_8 , з відома ОСОБА_7 , за допомогою месенджера «Telegram» під назвою-нікнеймом « ОСОБА_14 », під псевдонімом « ОСОБА_15 », повідомив закупного ОСОБА_13 про місця 2 закладок

у АДРЕСА_8 канабісу кожна, за координатами: НОМЕР_16 та НОМЕР_17, чим незаконно здійснив збут наркотичного засобу. Після отримання адреси та системи координат із роз`ясненням, як саме користуватись для вдалого пошуку наркотиків, вказані закладки в ході огляду місця події під час проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, були вилучені, а виявлена у них речовина рослинного походження є канабісом, загальною масою 3,90 г.

Надалі 24 березня 2025 року у невстановлений час, проте не пізніше 14:03

ОСОБА_7 , діючи спільно із ОСОБА_8 , використовуючи мобільний додаток « ІНФОРМАЦІЯ_3 », створивши «легендовані» анкетні відомості відправника - « ОСОБА_16 », із контактним номером НОМЕР_7 , сформували відправлення посилки за допомогою поштомата ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , та за попередньою змовою групою осіб, здійснили відправлення посилки із канабісом (маса якого у відібраних під час НСРД зразках становила 0,1774 г), із товаро-транспортною накладною №20451129331693, яка була адресована для приватної особи - ОСОБА_17 , у поштове відділення (поштомат) « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_8 , що у м.Києві.

До того ж 28 березня 2025 року у невстановлений час, але не пізніше 22:25, ОСОБА_7 , діючи спільно із ОСОБА_8 , використовуючи мобільний додаток « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у якому створивши «легендовані» анкетні відомості відправника

- « ОСОБА_9 », із контактним номером НОМЕР_1 , сформувавши відправлення посилки за допомогою поштомата ІНФОРМАЦІЯ_4

№ НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснили відправлення посилки із канабісом (маса якого у відібраних під час НСРД зразках становила 0,3770 г), із товаро-транспортною накладною № 20451132760144, яка була адресована для приватної особи - ОСОБА_18 , у поштомат « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_9 , що у АДРЕСА_9 .

Надалі 30 березня 2025 року у невстановлений час, але не пізніше 01:49

ОСОБА_8 , з відома ОСОБА_7 , за допомогою мобільного телефону

із використанням додатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у якому створивши «легендовані» анкетні відомості відправника - « ОСОБА_19 », із контактним номером НОМЕР_10 , яким користується ОСОБА_7 , сформували відправлення посилки за допомогою поштомата ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , та з відома ОСОБА_7 здійснив відправлення посилки із вмістом канабісом (маса якого у відібраних під час НСРД зразках становила 0,06 г), із товаро-транспортною накладною № 20451133198615, яка була адресована для приватної особи - ОСОБА_9 , у поштове відділення « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_11 , що у с. Верхнє Сироватка.

Надалі 03 квітня 2025 року приблизно о 20:01 закупний - особа зі зміненими анкетними даними ОСОБА_13 перебуваючи у

АДРЕСА_7 , у приміщенні торгівельного центру « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за допомогою терміналу поповнень та конвертації коштів у крипто-валюту відправив та поповнив, запропонований ОСОБА_8 з відома ОСОБА_7 , валютний рахунок грошовими коштами в розмірі 1800.00 грн, які автоматично були конвертовані

у криптодолар USDT: НОМЕР_19 та які були відправлені по вказівниках

на публічну адресу: НОМЕР_18, тобто криптогаманець.

Після підтвердження надходження коштів на криптовалютний гаманець (публічну адресу) ОСОБА_8 , діючи з відома ОСОБА_7 , залишив у камері поштомату 1 згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору та за допомогою месенджера «Telegram» під назвою-нікнеймом « ОСОБА_20 » під псевдонімом-ім`ям користувача « ОСОБА_15 » надіслав повідомлення, і таким чином повідомив закупного ОСОБА_13 про те, що посилка із ТТН 20451136810382 очікує у АДРЕСА_10 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в поштоматі № НОМЕР_12 . Надалі особа зі зміненими анкетними даними, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «контроль за вчиненням злочину», за допомогою встановленого додатка « ІНФОРМАЦІЯ_3 », отримав залишену посилку у виді 1 поліетиленового згортка з вмістом канабісу, масою 3,44 г, який надалі було вилучено в ході проведення огляду місця події.

Також, 04 квітня 2025 року у невстановлений час, але до 15:42 ОСОБА_8 , діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , за допомогою мобільного телефону із використанням мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у якому створивши «легендовані» анкетні відомості відправника - « ОСОБА_9 », із контактним номером НОМЕР_1 , сформували відправлення посилки за допомогою поштомата ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_8 з відома ОСОБА_7 здійснив відправлення посилки із канабісом (маса якого у відібраних під час НСРД зразках становила 0,176 г), із товаро-транспортною накладною № 20451137337273, яка була адресована для приватної особи - ОСОБА_21 , у поштове відділення « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_13 , що у АДРЕСА_11 .

Крім того, 08 квітня 2025 року у невстановлений час, але не пізніше 20:06

ОСОБА_8 , діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із

ОСОБА_7 , за допомогою мобільного телефону із використанням мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у якому створив «легендовані» анкетні відомості відправника - « ОСОБА_9 », із контактним номером НОМЕР_1 , сформувавши відправлення посилки за допомогою поштомата ІНФОРМАЦІЯ_4

№ НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , та з відома ОСОБА_7 здійснив відправлення посилки із канабісом (маса якого у відібраних під час НСРД зразках становила 0,11 г), із товаро-транспортною накладною

№ 20451140159077, яка була адресована для приватної особи - ОСОБА_22 ,

у поштове відділення -поштомат « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_14 , що у АДРЕСА_12 .

Також під час проведення огляду місця події за адресою

АДРЕСА_3 на сходовій клітці 9 поверху у ОСОБА_8 виявлено та в подальшому вилучено посилку отриману з відома ОСОБА_7 у поштоматі ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_2 із вмістом наркотичного засобу - канабіс. Як встановлено,

що ОСОБА_8 о 11:35 28 квітня 2025 року, використовуючи мобільний телефон та встановлений у ньому додаток « ІНФОРМАЦІЯ_3 » зі зміненими анкетними даними отримувача - « ОСОБА_23 », із власним контактним номером НОМЕР_1 , з відома ОСОБА_7 , придбали (шляхом отримання) у поштоматі ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , з метою подальшого збуту, посилку із товаро-транспортною накладною №20451151864257 із канабісом у виді заздалегідь готових, розфасованих закладок, однак ОСОБА_8 був викритий працівниками поліції.

Відповідно до висновків експерта №СЕ-19/114-25/10261-НЗПРАП від 23 травня 2025 року речовина рослинного походження, яка міститься в ста вісімдесяти семи полімерних пакетах є канабісом, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 303,44 г; №СЕ-19/114-25/10269-НЗПРАП від 17 червня 2025 року подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка знаходиться в двох полімерних згортках, є канабісом, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 170,72 г; №СЕ-19/114-25/10266-НЗПРАП від 15 травня 2025 року подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка знаходиться в трьох полімерних пакетах є канабісом, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 5,01 г.

28 квітня 2025 року проведеним обшуком, в період часу з 14:55 до 18:17, за адресою фактичного та спільного місця проживання ОСОБА_8 із ОСОБА_7 , що

у АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено ємності та контейнери із залишками речовин, зіп-пакети та паперові згортки із залишками речовин, засоби пакування у виді клейкої стрічки, поліетиленових пакетів та зіп-пакетів, засоби для куріння, електронну вагу із залишками речовин та пластикові і скляні ємності із вмістом у деяких із них рідиноподібних речовин.

Відповідно до висновків експерта № СЕ-19/114-25/10268-НЗПРАП від 17 червня 2025 року надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка знаходиться в шістьох ємностях та двох згортках, є канабісом, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 10,57 г; №СЕ-19/114-25/10267-НЗПРАП від 30 травня 2025 року надані на експертизу частини подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору із ознаками термічної дії є канабісом. Кількісне визначення маси частинок канабісу не проводили у зв`язку з їх незначною масою (менше ніж 0,0001 г). В пастоподібній речовині темно-коричневого кольору, нашарування якої містяться на внутрішніх поверхнях чаші наданого на експертизу засобу для куріння виявлено екстракт канабісу, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою 0,1053 г; № СЕ-19/114-25/10256-НЗПРАП від 10 червня 2025 року в нашаруваннях речовин темно-коричневого кольору, які наявні на внутрішніх поверхнях наданих фраментів та предметів, виявлено екстракт канабісу, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою 0,2630 г; №СЕ-19/114-25/10259-НЗПРАП від 02 червня 2025 року на поверхнях 4 мотків клейкої стрічки, у восьми полімерних пакетах та на поверхні електронної ваги виявлено залишки подрібненої речовини коричнево-зеленого кольору рослинного походження, які є канабісом, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 0,0163 г;

№ СЕ-19/114-25/10254-НЗПРАП від 23 червня 2025 року на внутрішніх поверхнях наданих на дослідження 4 полімерних пакетів виявлено частинки роду коноплі та екстракт канабісу. Екстракт канабісу відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Загальна маса екстракту канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,0650 г; № СЕ-19/114-25/10253-НЗПРАП від 24 червня

2025 року на внутрішніх поверхнях наданих на дослідження 8 полімерних ємностей білого кольору, на поверхні полімерного предмета, на внутрішній поверхні полімерної ємності виявлено частинки роду коноплі та екстракт канабісу. Екстракт канабісу віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. На поверхнях 2 металевих ножиць, на поверхні металевого предмета, на поверхні дерев`яної палички, виявлено екстракт канабісу, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Загальна маса екстракту канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,0132 г. Речовина рослинного походження зеленого кольору з паперового згортка, є канабісом, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на висушену речовину 0,0170 г.

Крім того, 02 травня 2025 року в період з 15:07 до 16:30 у відділенні № НОМЕР_15 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою: АДРЕСА_13 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова проведено тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до посилкового відправлення із ТТН №59001366419440,

яка переадресована із ТТН №20451152058805, що адресувалась отримувачу

-« ОСОБА_23 », яким є ОСОБА_8 , однак яке він не отримав у зв`язку з тим, що напередодні був затриманий працівниками поліції.

В ході проведення тимчасового доступу до речей та документів посеред інших предметів та речей виявлено та вилучено 2 зіп-пакети із речовиною рослинного походження зеленого кольору та 198 згортків із канабісом, загальною масою

в перерахунку на висушену речовину 338,38 г.

Також, ОСОБА_8 , з відома ОСОБА_7 та за її участі, отримано посилки в поштоматі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 із яких в ході проведення огляду і виїмки кореспонденції 13, 22, 23, 28, 31 березня та 04 квітня 2025 року відібрано зразки речовин рослинного походження зеленого кольору, які є канабісом, загальною масою в перерахунку на висушену речовину: 0,171 г; 0,416 г; 0,82 г; 0,21 г; 0,87 г; 0,27 г.

Тим самим, ОСОБА_7 всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанням ними», діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 незаконно придбавали, зберігали і надалі збували наркотичні засоби з корисливих мотивів для власного збагачення, які виявлені та вилучені під час огляду і виїмки кореспонденції, а саме канабіс загальною масою не менше (зразки) 11,272 г; виявлений та вилучений під час проведення огляду місця події канабіс загальною масою 479,17 г; виявлені та вилучені під час проведення обшуку канабіс загальною масою 10,6034 г та екстракт канабісу загальною масою 0,4465 г; виявлений та вилучений під час проведення тимчасового доступу до речей та документів канабіс загальною масою 338,38 г.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із

ОСОБА_8 , усупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно, не маючи відповідного дозволу-ліцензії здійснили посів та вирощування рослин конопель - рослин роду коноплі (Cannabis) в кількості 26 рослин, для невстановлених цілей.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 21 квітня 2026 року частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, вирок районного суду стосовно ОСОБА_7

в частині призначеного їй покарання змінив. Постановив вважати ОСОБА_7 засудженою до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 307 КК, із застосуванням ст. 69 КК, на строк 5 років; за ч. 2 ст. 310 КК - 3 роки. На підставі

ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим постановив вважати ОСОБА_7 засудженою до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі

ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК. У решті вирок залишено без змін.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення інших учасників провадження

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженої через м`якість, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що, погоджуючись з вироком районного суду про призначення

ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що обвинувачена вчинила злочини через збіг тяжких особистих сімейних обставин, щиро розкаялась та активно сприяла розкриттю злочинів. Також враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характер і конкретні обставини їх скоєння, дані про особу винуватої, а також військові заслуги батька засудженої.

Водночас прокурор стверджує, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодної сімейної чи будь-яких інших обставин, які збіглися у часі таким чином, що заподіяли ОСОБА_7 душевних і фізичних страждань, явно негативно вплинули на її психіку та схилили до збуту наркотичних засобів, тому ця обставина не може враховуватися як пом`якшуюча її покарання. Заразом зазначає, що ОСОБА_7 є здоровою людиною молодого віку, неодружена, дітей не має і нікого не утримує, однак такі дані про особу винуватої залишилися поза увагою апеляційного суду.

Також, касатор вважає, що суд не врахував ступінь тяжкості й характер конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Прокурор зазначає, що військові заслуги батька засудженої не можуть характеризувати ОСОБА_7 , оскільки стосуються іншої особи, яка не причетна до вчинених кримінальних правопорушень.

На думку прокурора, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень не є достатніми підставами для призначення ОСОБА_7 надто м`якого покарання, оскільки її визнано винуватою у придбанні наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб для подальшого збуту невизначеному колу осіб. Також вказує, що позитивна характеристика засудженої не спростовує характеру її умисної діяльності, спрямованої на збут наркотичних засобів.

Касатор вважає, що призначення покарання нижче від найнижчої межі санкції ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК є явно несправедливим через м`якість, оскільки не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам їх скоєння та даним про особу винуватої.

Прокурор зазначає, що, погоджуючись із звільненням ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, апеляційний суд фактично врахував ті самі обставини, які вже були враховані під час призначення покарання. Вважає, що суд недостатньою мірою врахував ступінь тяжкості кримінальних правопорушень та їх конкретні обставини, зокрема те, що менш як за два місяці ОСОБА_7 вчинила 8 епізодів умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, спрямованого на їх розповсюдження. Крім того, у поштовому відправленні було 198 згортків із наркотичними речовинами загальною масою понад 330 г, а за місцем її проживання виявлено понад 10 г наркотичних засобів.

Крім того, вказує, що апеляційний суд, хоча й перелічив частину доводів апеляційної скарги, належним чином їх не розглянув та не навів мотивів на їх спростування. Також, на думку касатора, не відповідає дійсності твердження суду про врахування різних обставин під час застосування статей 69 та 75 КК.

За твердженням прокурора, апеляційний суд без належних правових підстав погодився зі звільненням ОСОБА_7 від відбування покарання.

Касатор вважає, що ігнорування апеляційним судом відсутності правових підстав для застосування статей 69, 75 КК, кількості епізодів тяжких кримінальних правопорушень та того, що протиправні діяння були припинені лише після втручання правоохоронних органів, свідчить про призначення явно несправедливого покарання через м`якість.

Захисник ОСОБА_6 подала заперечення у яких просила залишити ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав частково доводи касаційної скарги, стверджував про незаконне застосування приписів ст. 75 КК та не підтримав доводів щодо неправильного застосування ст. 69 КК.

Захисник ОСОБА_6 та засуджені ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заперечили проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені

в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу прокурора потрібно задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які її засуджено, правильність кваліфікації її діянь за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК у касаційній скарзі прокурор не оспорює, а також не оскаржено ухвали апеляційного суду стосовно ОСОБА_8 , тому, відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції не переглядає зазначену ухвалу в цій частині.

Щодо доводів касаційної скарги прокурора про те, що, за встановлених у цьому кримінальному провадженні обставин, призначене ОСОБА_7 покарання із звільненням від його відбування (ст. 75 КК) є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Так, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтями

50, 65 КК, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, що пом`якшують

і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. З огляду на принципи співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчиненого діяння, його небезпечності та даним про особу винуватого.

Відповідно до завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.

Згідно з приписами статей 370, 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив

при постановленні ухвали, та положення закону, якими він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права

з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.

Таким чином, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені

в апеляційній скарзі та дати на них мотивовані відповіді. Недотримання

цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.

Переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, вказаних вимог закону апеляційний суд не дотримався.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що, призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував характер і тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, обставини, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих і сімейних обставин), а також відсутність обставин, що його обтяжують. Крім того, суд урахував дані про особу засудженої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується типово, а за місцем праці - позитивно, військові заслуги її батька у захисті держави, а також клопотання захисника про перерахування внесених як застава грошей у розмірі 20 000 грн на підтримку ЗСУ. Водночас суд установив, що засуджена не перебуває на обліку у КНП ЛОР « ІНФОРМАЦІЯ_7 » і не зверталася за медичною допомогою до психіатра. З огляду на наведене суд дійшов висновку про можливість призначення засудженій на підставі ст. 69 КК більш м`якого покарання, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 307 КК, застосував ч. 1

ст. 70 КК і призначив їй покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК звільнив її від відбування призначеного покарання

з випробуванням, поклав на неї низку обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Не погоджуючись із вироком місцевого суду прокурор подала апеляційну скаргу,

у якій наводила, зокрема, доводи щодо неправильного застосування місцевим судом положень ст. 75 КК, що призвело до призначення засудженій явно несправедливого покарання, через м`якість.

Залишаючи апеляційну скаргу прокурора в цій частині без задоволення, апеляційний суд, усупереч вимогам ст. 419 КПК, належним чином не перевірив доводів скарги та не навів достатніх та переконливих мотивів на їх спростування.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК (у редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) якщо суд, крім випадків, передбачених цим Кодексом, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підставою звільнення особи від відбування покарання з випробуванням

є переконання суду, викладене у мотивованому висновку, про можливість

її виправлення без відбування покарання. Висновок суду ґрунтується на тих відомостях, які він оцінює на час ухвалення вироку, зокрема на відомостях про вчинене особою кримінальне правопорушення, посткримінальну поведінку та її характеристику, спосіб життя, соціальні зв`язки тощо.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, апеляційний суд визнав їх необґрунтованими, зазначивши, що суд першої інстанції, оцінивши обставини справи та дані про особу засудженої в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування ст. 75 КК. Довід прокурора про повторне врахування тих самих обставин під час застосування статей 69 та 75 КК суд відхилив, зазначивши, що обставини, які стали підставою для призначення більш м`якого покарання відповідно до ст. 69 КК, не були тотожними тим, які обґрунтовували звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК. У підсумку апеляційний суд визнав доводи прокурора щодо м`якості покарання неспроможними, а призначене покарання таким, що відповідає принципам справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Однак, колегія суддів вважає, що наведені дані про особу засудженої та обставини, що пом`якшують її покарання, які були враховані місцевим судом під час призначення їй покарання із застосуванням положень ст. 69 КК, не є переконливими аргументами, які би свідчили про можливість виправлення ОСОБА_7 із встановленням їй іспитового строку на підставі ст. 75 КК.

Так, без належної оцінки апеляційного суду залишилися наявні у провадженні

дані про тяжкість, характер та обставини вчинення злочинів, кількість наркотичних засобів, які засуджена збула та мала намір надалі збувати з корисливих мотивів, кількість епізодів вчинених нею злочинних діянь у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Крім того, без уваги суду залишився ступінь суспільної небезпеки вчиненого засудженою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, безпосереднім об`єктом якого

є здоров`я населення, поряд з належним порядком обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Злочини цієї категорії шкідливо впливають на суспільство, мають згубний вплив на здоров`я і соціальне благополуччя населення в цілому та створюють загрозу сталому розвитку держави.

Верховний Суд зауважує, що положення ст. 75 КК підлягають застосуванню

у взаємозв`язку із приписами статей 50, 65 цього Кодексу, що вимагає від суду переконливо вмотивувати наявність підстав до висновку про можливість досягнення цілей покарання в конкретному кримінальному провадженні внаслідок звільнення особи від відбування покарання з випробуванням. Питання призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням повинні вирішуватися з урахуванням можливості досягти мети покарання як такої, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Натомість в аспекті дотримання приписів статей 50, 65 КК оскаржене рішення не містить переконливого обґрунтування того, яким чином звільнення від відбування покарання з випробуванням забезпечує досягнення мети загальної превенції злочинів, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 307 КК, виправлення засудженої, з урахуванням обставин, встановлених судом, та відомостей про її особу.

На переконання колегії суддів, дані, що характеризують батька засудженої, також

не можуть бути достатньою підставою для ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, оскільки не стосуються безпосередньо

її особи та не впливають на оцінку її особистості.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що є підставою для скасування оскарженого судового рішення відповідно до положень пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведене

в цій постанові та в разі встановлення тих самих даних про особу засудженої

й обставин, з`ясованих судом, призначення ОСОБА_7 покарання

із застосуванням ст. 75 КК є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Водночас колегія суддів убачає передчасним вирішення доводів про неправильне застосування приписів ст. 69 КК в аспекті встановлених пом`якшуючих покарання обставин, враховуючи необхідність в порядку інстанційної компетенції вирішення питання щодо меж перегляду судом апеляційної інстанції з огляду на зміст апеляційної скарги, що й має здійснити суд апеляційної інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року стосовно

ОСОБА_7 скасувати і призначити в цій частині новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

У решті зазначену ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення,

є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3