Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №737/298/22 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 737/298/22

провадження № 51-38 км 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія) у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі

відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року стосовно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Устимівка Білоцерківського району

Київської області, громадянина України,

зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

який фактично проживав за адресою:

АДРЕСА_2 ,

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Куликівський районний суд Чернігівської області вироком від 18 серпня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року, засудив ОСОБА_7 за:

- ч.4 ст.185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

- ч.4 ст.186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років;

- ч.4 ст.187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.

На підставі ч.1 ст.70 КК шляхом часткового складання призначених покарань суд визначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

05 серпня 2022 року у денний час доби ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, проник на територію господарства на АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав велосипед «Мінськ», спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 1 360 грн.

06 серпня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , діючи з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, відкрито викрав, вирвавши з рук ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 200 грн, спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на зазначену суму.

12 серпня 2022 року приблизно о 22:30 ОСОБА_7 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, з метою заволодіння чужим майном проник до будинку АДРЕСА_4 , де, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, вчинив напад на ОСОБА_9 та заволодів її грошовими коштами на суму 3 800 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , не погоджуючись із судовими рішеннями через неповноту та однобічність судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, з урахуванням уточнень, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:

- суди:

- не врахували того, що:

- свідки та потерпіла давали показання під тиском поліції;

- обшук проводився без дозволу слідчого судді, а його подальша ухвала постановлена з порушенням територіальної підсудності;

- при вилученні під час обшуку грошових коштів не проводилася відеозйомка;

- після затримання засуджений не був забезпечений захисником, до його прибуття у нього відібрали відбитки пальців, на нього працівники поліції здійснювали тиск;

- допустили неповноту судового розгляду, не проаналізували показання понятих;

- неправильно кваліфікували його дії за ст. 186 ч. 4 КК, оскільки потерпіла сама дала гроші, та за ст. 185 ч. 4 КК, бо велосипед він не крав, так як був в іншому селі;

- постановили рішення, які не відповідають вимогам КПК;

- суд апеляційної інстанції до того ж виступив у ролі сторони обвинувачення та не дотримався вимог ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення.

Засуджений, перебуваючи в установі виконання покарань при зверненні з касаційною скаргою, просив забезпечити його участь у судовому засіданні під час касаційного провадження.

Проте до початку розгляду Суд установив, що на виконання ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2024 року ОСОБА_7 з ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92) був звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання, призначеного вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2023 року в порядку ст. 811 КК, для проходження військової служби за контрактом.

За повідомленням командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 13 вересня 2025 року самовільно залишив місце служби та дотепер не повернувся.

Суд, дотримавшись приписів ст. 430 КПК, у спосіб, передбачений цим Кодексом, здійснив повідомлення засудженого ОСОБА_7 про дату, час та місце розгляду кримінального провадження стосовно нього.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, виходячи з наведених положень процесуального закону, суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Відтак викладені в касаційній скарзі ОСОБА_7 доводи щодо суперечностей у показаннях свідків, неповноти судового розгляду не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК.

У поданій касаційній скарзі засуджений також покликається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що, на його думку, призвело до його безпідставного засудження за інкриміновані злочини.

Суд уважає, що зазначені доводи не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального і кримінального процесуального законів з огляду на таке.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їхню оцінку за критеріями, визначеними у зазначеній статті, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Оцінка доказів здійснюється судом за критеріями належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК, правильність кваліфікації його дій за цими нормами кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, врахувавши, зокрема:

- показання:

- потерпілої ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_7 у вечірній час, без її дозволу, зайшов до її будинку, став вимагати гроші, потерпіла, злякавшись, віддала ОСОБА_7 200 грн, після чого той пішов. Після цього потерпіла відразу подзвонила ОСОБА_10 та повідомила, що сталось. Через два дні ОСОБА_7 знову зайшов до її будинку, було вже темно, але вона його впізнала. Він світив прожектором, взяв зі стола ніж та вимагав, щоб вона дала йому грошей. Злякавшись, вона дістала гроші в сумі 3 800 грн, які були замотані в ганчірку, і віддала їх ОСОБА_7 , після чого він вийшов. Потерпіла відразу зателефонувала ОСОБА_10 , який сказав викликати поліцію. Про зазначене вона також говорила під час проведення слідчого експерименту (протокол від 13 серпня 2022 року);

- потерпілого ОСОБА_8 про те, що 05 серпня 2022 року він своїм велосипедом приїхав на станцію Муравійка, щоб поїхати електричкою до м. Чернігова. Свій велосипед він залишив у ОСОБА_11 , який живе біля станції. Він зазвичай залишає велосипед у нього, коли їде на електричці, робив так не раз. Ввечері, коли повернувся назад, виявив, що велосипеда нема, тому вимушений був піти додому пішки. ОСОБА_12 подзвонив на 102, оскільки бачив, як велосипед забрав ОСОБА_7 . У с. Горбове йому розповіли, що обвинувачений ходив селом і продавав велосипед за 200 грн, за описом то був його велосипед;

- свідка ОСОБА_10 , який показав про те, що точної дати він не пам`ятає, йому зателефонувала мешканка села баба ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ), яка мешкає від нього не так далеко, і повідомила, що якийсь чоловік у військовій формі зайшов до неї та забрав 200 грн, ходить у неї по подвір`ю. Оскільки він знаходився неподалеку, він сів в автомобіль та поїхав до потерпілої. Коли він під`їхав, на подвір`ї нікого вже не було. Побачив, що в напрямку села Виблі йшов чоловік у військовій формі. Він наздогнав його, це був обвинувачений ОСОБА_7 , запитав, чи брав він гроші у баби ОСОБА_13. Чоловік мовчав. Свідок запропонував обвинуваченому сісти до нього в автомобіль та поїхати до потерпілої, оскільки точно не знав, чи то була та саме особа, яка забрала у неї гроші. ОСОБА_7 дістав з кармана 200 грн і віддав йому, сказавши, що його «біс попутав». Він ці гроші відвіз бабі ОСОБА_13 аби віддати, а вона розповіла йому, що невідомий чоловік зайшов до неї, сказав «давай гроші», вона злякалася та віддала йому 200 грн. Через кілька днів вона йому зателефонувала та повідомила, що той самий чоловік знову забрав у неї гроші. Він сказав їй викликати поліцію. Брав участь лише у впізнанні, в ході слідчої дії він впізнав ОСОБА_7 і вказав на нього;

- свідка ОСОБА_15 , який показав про те, що ОСОБА_16 проживав з його донькою, не працював. Одного вечора до нього приїхала поліція, шукала ОСОБА_7 . Той сказав не відчиняти. Поліцейські наказали відкрити двері. Зайшовши до хати, працівники поліції зв`язали ОСОБА_7 , забрали його та повезли до жінки в с. Горбове, яку, як йому стало потім відомо, ОСОБА_17 обікрав, а потім в СІЗО. Жінка, яку ОСОБА_7 обікрав, казала, що він був з ножем, але він його не бачив. Поліція ножа не знайшла;

- свідка ОСОБА_18 , яка показала про те, що вони з ОСОБА_7 проживали разом без шлюбу. 12 серпня 2022 року вона та ОСОБА_7 працювали, вибирали у людей картоплю, після чого у другій половині дня вона поїхала працювати по господарству, а ОСОБА_7 поїхав до с. Горбове, його пару годин не було, до кого він їздив їй не відомо. Він інколи їздив на велосипеді або ходив пішки до с. Горбове купити горілки. Вона прийшла до свого батька ОСОБА_15 на АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 ще не було, він прийшов через кілька годин у стані алкогольного сп`яніння. Прийшов з грошима, де їх узяв, не сказав. Приблизно через три години вночі приїхала поліція, ОСОБА_7 спочатку казав не відкривати двері, потім сам їх відчинив. Поліцейські зайшли, сказали, що було вчинено крадіжку. Вона бачила, що поліція вилучила у ОСОБА_7 гроші. Зазвичай ОСОБА_7 ходив у брюках та камуфляжці, зверху в камуфляжній куртці. Грошей було близько 4 000 грн. ОСОБА_7 жив за рахунок коштів, які вони заробляли по людям;

- свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про те, що вони брали участь в якості понятих під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 в с. Виблі. В його присутності у ОСОБА_7 було вилучено гроші 9 купюр номіналом 200 грн. Зауважень та клопотань з приводу проведення обшуку в учасників слідчої дії не було. Дані, записані в протоколі обшуку, відповідають дійсності та тим обставинам, що відбувалися під час проведення обшуку. Будь-якого тиску чи незаконних дій стосовно ОСОБА_7 працівники поліції не чинили. На прохання працівників поліції ОСОБА_7 добровільно віддав кошти;

- свідка ОСОБА_21 про те, що одного дня, точної дати він не пам`ятає, до нього зайшов чоловік та попросив попити води. Це був обвинувачений. Дозволу заходити він йому не надавав. У нього на подвір`ї люди часто за його згодою залишали велосипеди, часто незамкненими, і ОСОБА_7 бачив це. Влітку ОСОБА_8 поставив у нього велосипед, який потім зник;

- свідка ОСОБА_22 , з яких убачається, що на початку серпня 2022 року вона була на роботі в магазині на залізничній станції ОСОБА_23 та чітко бачила, як ОСОБА_7 з двору ОСОБА_21 вивів у руках велосипед, який належить ОСОБА_8 . Останнього знає, як мешканця с. Горбове, він часто ставив свій велосипед у дворі ОСОБА_21 ;

- відомості, які містяться у:

- протоколі від 13 серпня 2022 року огляду місця події - домоволодіння на АДРЕСА_4 за місцем проживання потерпілої ОСОБА_9 , під час якого на дверях між кухнею та спальнею виявлено сліди пальців рук, залишені, за висновком експерта № СЕ-19/125-22/5629-Д від 22 серпня 2022 року, ОСОБА_7 ;

- протоколі обшуку від 13 серпня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого у ОСОБА_7 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 3400 грн, 2 купюри по 1 000 грн, 7 купюр по 200 грн, штани та куртку камуфльовані. Дозвіл на цю слідчу дію надав слідчий суддя 16 серпня 2022 року;

- протоколі (з відеозаписом до нього) проведення слідчого експерименту від 13 серпня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_7 у присутності захисника детально розповів та показав на місцевості, яким чином і за яких обставин він 12 серпня 2022 року заволодів грошовими коштами в сумі 4000 грн у будинку, який розташований на початку с. Горбове Чернігівського району Чернігівської області. Також повідомив, що напередодні (2-3 дні тому) він вже заходив до вказаної жінки та заволодів грошовими коштами в сумі 200 грн. ОСОБА_7 самостійно, впевнено, послідовно та логічно викладав обставини вчинених ним злочинів стосовно потерпілої ОСОБА_9 . Жодних зауважень та заперечень на дії поліцейських, понятих, інших осіб, які брали участь у слідчій дії, обвинувачений і його захисник не заявляли;

- протоколі від 16 серпня 2022 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з яким свідок ОСОБА_10 впізнав на фото № 2 ОСОБА_7 як чоловіка, який 05 серпня 2022 року у вечірній час у с. Горбове повернув грошові кошти у сумі 200 грн, які забрав у ОСОБА_9 . Чоловіка впізнав за статурою та за одягом;

- протоколі від 14 вересня 2022 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з яким свідок ОСОБА_21 впізнав за статурою, рисами обличчя на фото № 2 ОСОБА_7 як чоловіка, який 05 серпня 2022 року перебував поблизу будинку АДРЕСА_3 та проходив повз будинок з велосипедом;

- протоколі від 14 вересня 2022 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з яким свідок ОСОБА_22 впізнала за статурою на фото № 2 ОСОБА_7 як чоловіка, який 05 серпня 2022 року проїжджав на велосипеді фіолетового кольору повз магазин, що розташований у с. Вершинова Муравійка Чернігівського району Чернігівської області;

- висновку експерта № 1838/22-24 від 21 вересня 2022 року, згідно з яким ринкова вартість велосипеду «Мінськ» станом на 05 серпня 2022 року може складати 1 360 грн.

Суд першої інстанції також урахував показання обвинуваченого ОСОБА_7 , який хоча свою вину і не визнав, проте не заперечував того, що отримав від ОСОБА_9 200 грн начебто на допомогу ЗСУ, які вона віддала добровільно. Трохи згодом його наздогнав незнайомий чоловік, якому на його вимогу він отримані 200 грн повернув. Уважав, що свідок ОСОБА_18 його обмовила. Ні він, ні його захисник (на його вимогу) не оскаржували дії працівників поліції.

Суд першої інстанції, аналізуючи ці показання, визнав їх наданими виключно з метою уникнути відповідальності, позаяк вони в повному обсязі спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Отже, дослідивши зібрані у справі докази та здійснивши їх аналіз, суд першої інстанції встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК, й, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 вчинив інкриміновані йому суспільно небезпечні діяння та його винуватість доведена поза розумним сумнівом.

Також суд на підставі статей 86, 228 КПК визнав недопустимим доказом протокол від 13 серпня 2022 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, складений за участю потерпілої ОСОБА_9 , та відповідно до ст. 85 КПК неналежним доказом - протокол огляду місця події від 13 серпня 2022 року (за адресою: АДРЕСА_2 ).

Водночас суд не встановив порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів, вирішив питання про їхню належність і допустимість, забезпечив дотримання вимог ст. 22, ч. 1 ст. 337 КПК щодо змагальності сторін, рівності прав на збирання та подання доказів і судового розгляду в межах пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення.

Вирок відповідає вимогам статей 368, 370, 373, 374 КПК, у ньому викладено формулювання визнаного доведеним обвинувачення, наведено докази на підтвердження встановлених судом обставин, належним чином обґрунтовано та вмотивовано висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 65 КК при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину стосовно особи похилого віку, дані про його особу, зокрема те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, не працює, негативно характеризується за місцем проживання, тобто дотримався вимог статей 50, 65-67, 70 КК.

Згідно з приписами ст. 418, ч. 2 ст. 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , доводи якої частково є аналогічними до доводів, викладених у касаційній скарзі засудженого, з дотриманням вимог 404, 405, 407, 412-414 КПК перевірив їх, дав на них відповіді, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

За результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції проаналізував усі встановлені судом першої інстанції обставини, зібрані у справі докази та не встановив порушень КПК, на які вказував захисник в апеляційній скарзі.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:

- дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК;

- при заволодінні ОСОБА_7 грошовими коштами ОСОБА_9 в розмірі 200 грн умисел обвинуваченого був спрямований саме на відкрите викрадення майна потерпілої;

- винуватість ОСОБА_7 доведена поза розумним сумнівом, з огляду на встановлені обставини та проведені необхідні слідчі дії;

- обшук у будинку АДРЕСА_2 та безпосередньо ОСОБА_7 , який перебував у цьому будинку, проведений із дотриманням приписів статей 233-236 КПК, законність цієї слідчої дії перевірена слідчим суддею (ухвала від 16 серпня 2022 року);

- не встановлено того, що на когось із учасників провадження здійснювався тиск з боку працівників поліції;

- позиція сторони захисту про непричетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих злочинів розцінюється як захисна, з метою уникнення відповідальності за вчинене, та спростовується зібраними доказами.

Також суд апеляційної інстанції перевірив вирок місцевого суду в частині призначеного обвинуваченому покарання та визнав його необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала загалом відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Колегія суддів погоджується з викладеними у судових рішеннях висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які зроблені з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу, уважає їх достатньо обґрунтованими та переконливими.

Крім того, доводи засудженого, викладені в касаційній скарзі, щодо допущених, на його думку, судами порушень вимог кримінального процесуального закону спростовуються зібраними матеріалами кримінального провадження та встановленими судами обставинами:

- обшук за місцем проживання ОСОБА_7 фіксувався за допомогою аудіо-відеозапису (із застосуванням відеокамери «Panasonic» НС-V260);

- слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова, перевіряючи законність проведення 13 серпня 2022 року обшуку, дотримався правил територіальної підсудності, позаяк розглядав клопотання слідчого Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області - органу досудового розслідування, який знаходиться в Деснянському районі м. Чернігова;

- ОСОБА_7 після проведення обшуку був фактично затриманий за підозрою у вчиненні злочину 13 серпня 2022 року о 04:59, після чого його було забезпечено захисником з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_6 ;

- процесуальний механізм отримання відбитків пальців не пов`язаний зі свободою затриманої особи від самовикриття в контексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (постанова ККС ВС від 21 травня 2024 року, справа №607/17409/22, провадження №51-215км24) та не передбачає імперативної вимоги на обов`язкову участь при цьому захисника.

Щодо доводів засудженого про здійснення на нього тиску працівниками поліції Суд зауважує про таке.

Верховний Суд у своїх рішеннях (справи №№ 127/2822/18, 378/450/21, 640/3033/17) неодноразово звертав увагу на те, що для того, щоб у компетентних органів виник обов`язок провести розслідування за заявою про застосування методів, які порушують статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, така заява має бути «небезпідставною».

Тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати певне підтвердження цим обставинам або, якщо це неможливо з об`єктивних причин, повідомити інформацію, яка дає можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника настільки надмірний тягар доведення, однак за відсутності інформації, яка дає можливість її перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов`язку проведення розслідування такої заяви.

З матеріалів кримінального провадження (відновленого) вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_7 та його захисник зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції не зверталися, відмовилися робити це при розгляді справи судом першої інстанції, не заявляли таких доводів під час апеляційного оскарження.

Надаючи в суді першої інстанції показання, обвинувачений не навів жодних фактичних обставин поганого поводження. В касаційній скарзі засуджений не пояснив, що завадило йому своєчасно повідомити компетентним органам про таке поводження.

За таких обставин Суд не вважає заяву засудженого «небезпідставною» в розумінні ст. 3 Конвенції.

Беззаперечних доводів, які би ставили під сумнів законність судових рішень, умотивованість їхніх висновків, засуджений у касаційній скарзі не навів.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити/постановити законні та обґрунтовані судові рішення, чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд

постановив:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року стосовно нього - без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3