Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №561/1458/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 561/1458/24

провадження № 51-4488км25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючогоОСОБА_1 ,

суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя Морочне Зарічненського району Рівненської області

та його захисника ОСОБА_6 на вирок Зарічненського районного суду Рівненської області від 20 лютого 2025 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року.

Обставини справи

1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено за частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 8 років.

2. Суд визнав доведеним, що приблизно о 02:00 ІНФОРМАЦІЯ_2, він, в стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, керуючи мотоциклом марки КАМАХ, і, рухаючись на 29 км автодороги Р-76 між селами Зарічне та Чернин Вараського району Рівненської області, в порушення вимог пунктів 2.1 (а, г), 2.3 (б, г), 2.9 (а, в), 12.1, 12.2, 12.6 (б) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та допустив падіння мотоцикла, внаслідок чого пасажир мотоцикла ОСОБА_8 загинула.

3. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.

Вимоги і доводи касаційних скарг

4. Засуджений, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, а захисник - пом`якшити призначене покарання.

5. Доводи скарги засудженого зводиться до того, що через неповноту досудового слідства та судового розгляду суди не спростували версії про те, що смерть потерпілої настала через халатність прикордонної служби, яка вчасно не прибрала перешкоди на дорозі, зокрема, не демонтувала колишній блокпост. Він стверджує, що під час руху наскочив на купу землі на початку закинутого блокпосту, а потім мотоцикл вдарився в бетонну плиту на закінченні блокпосту. На підтвердження існування на момент події блокпостів засуджений посилається на ряд доказів, зокрема показання водія автокрану ОСОБА_9 .

6. Засуджений зазначив у скарзі, що не бажає брати участь у касаційному розгляді

7. Адвокат, вважаючи призначене засудженому покарання явно несправедливим через суворість, просить змінити судові рішення і пом`якшити його до 5 років позбавлення волі. Стверджує, що суди не повною мірою врахували обставини, що пом`якшують покарання та характеризують особу засудженого, а саме що він, вчинивши необережний злочин, визнав вину та розкаявся у скоєному, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду, активно сприяв розслідуванню злочинів.

8. Прокурор у кримінальному провадженні надіслав до Суду письмові заперечення, в яких навів свої аргументи щодо необґрунтованості касаційних скарг.

Позиції учасників касаційного розгляду

9. У судовому засіданні захисник підтримала доводи своєї скарги та частково скаргу засудженого.

10. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг, просив залишити оскаржені рішення без зміни.

11. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Оцінка Суду

12. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, а скаргу захисника слід задовольнити частково.

13. Згідно з частиною 2 статті 433 КПК, Суд переглядає оскаржені рішення в межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412-414 КПК. Оскільки Суд діє як суд права, він не переоцінює докази, проте перевіряє, чи дотрималися суди попередніх інстанцій процесуальної вимоги про доведення винуватості особи поза розумним сумнівом.

14. Суд зазначає, що в ході досудового розслідування та судового розгляду в суді першої інстанції засуджений повністю визнав себе винуватим у вчиненому злочині, не заперечуючи його фактичних обставин. Зокрема, він пояснив суду, що, керуючи мотоциклом вночі у нетверезому стані, рухаючись зі швидкістю приблизно 100?110 км/год, він не впорався з керуванням, оскільки мотоцикл різко загальмував та впав. У скоєному розкаявся.

15. Проте в апеляційній скарзі засуджений, вимагаючи пом`якшення покарання, висунув версію про те, що за смерть потерпілої відповідальна прикордонна служба, яка на момент події не демонтувала бетонну плиту, що була частиною блокпосту, представивши низку доказів існування решток блокпосту.

16. Апеляційний суд відмовився досліджувати докази, представлені стороною захисту в апеляційній інстанції, пославшись на те, що кримінальним процесуальним законом не передбачене дослідження на стадії апеляційного розгляду доказів, про дослідження яких не було заявлено у суді першої інстанції. Суд погоджується зі стороною захисту у тому, що відмова у дослідженні доказів на цій підставі не відповідає точному тексту закону, оскільки частина 3 статті 404 КПК передбачає також дослідження доказів, які стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

16. Однак Суд не вважає це помилкове формулювання в ухвалі підставою для скасування оскарженої ухвали, оскільки, як випливає з її тексту, апеляційний суд перевірив версію засудженого і обґрунтовано відхилив її, навівши переконливі мотиви в своїй ухвалі.

18. Зокрема апеляційний суд зазначив, що дані які зафіксовані у протоколі огляду місця події, фототаблиці та на детальній схемі до нього, не містять жодної інформації щодо наявності бетонної плити, яка була встановлена поперек проїзної частини.

19. Перевіривши матеріали справи Суд переконався у правильності висновків суду апеляційної інстанції. Хоча представлені захистом докази можуть свідчити про наявність в місці події решток блокпосту, однак докази, представлені стороною обвинувачення, доводять, що падіння мотоцикла відбулося вдалині від елементів блокпосту, пошкодження на мотоциклі не відповідають механізму зіткнення на швидкості 100-110 км/год з нерухомою перешкодою, а сліди на дорозі свідчать, що місце отримання потерпілою тілесних ушкоджень не співпадає з місцем розташування бетонного блоку, на який вказує сторона захисту.

20. Касаційна скарга не містить, переконливих доводів, які дали б підстави Суду ставити під сумнів висновки судів в оскаржених рішеннях. Тому, Суд відхиляє вимогу засудженого про їх скасування.

21. Водночас Суд вважає що доводи у скаргах захисту щодо надмірної суворості призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років заслуговують на увагу.

22. Згідно з частиною 2 статті 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а частиною 2 статті 50 цього Кодексу передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

23. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.

24. Суд погоджується із належно умотивованими висновками нижчих інстанцій про те, що у цій справі відсутні підстави для призначення покарання із застосуванням статті 69 КК або звільнення від його відбування з випробуванням.

25. Разом із тим суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційний, визнав щире каяття засудженого, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування шкоди обставинами, що пом`якшують покарання. Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

26. Оцінюючи справедливість призначеного покарання Суд виходить з того, що у частині 2 статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м`якого виду покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

27. Суд не заперечує того, що у справах публічного обвинувачення позиція потерпілого стосовно призначення покарання не є обов`язковою для суду, однак вона може враховуватися в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.

28. Ураховуючи, що вчинений злочин є необережним, засуджений визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується по місцю проживання, внаслідок події втратив близьку людину, примирився з потерпілою ОСОБА_10 , яка не має до нього претензій, Суд вважає, що основне покарання у виді позбавлення волі у розмірі наближеному до мінімального, передбаченому санкцією закону, за яким його засуджено, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

29. Таким чином, оскаржені судові рішення належить змінити в частині застосування заходу примусу на підставі, передбаченій пунктом 3 частини 1 статті 438 КПК, і пом`якшити засудженому основне покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення.

Касаційну скаргу захисника задовольнити частково

Вирок Зарічненського районного суду Рівненської області від 20 лютого 2025 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити. Пом`якшити призначене ОСОБА_7 основне покарання до 6 років позбавлення волі.

В решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3