Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №293/85/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 293/85/23

провадження № 61-5893св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Осіяна О. М. (суддя-доповідач),

суддів: Луспеника Д. Д., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ;

відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ;

третя особа за первісним та зустрічним позовами - ОСОБА_3 ;

третя особа за первісним позовом -Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лугіна Сергія Анатолійовича на постанову Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2026 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Григорусь Н. Й., Павицької Т. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, про скасування рішення і державної реєстрації земельної ділянки.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона та ОСОБА_3 є власниками по 1/2 частині земельної ділянки загальною площею 0,0735 га по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 25 квітня 2013 року. Вказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 1825655100:03:003:0319, тобто вона була сформована і відомості щодо її реєстрації внесені до Державного земельного кадастру 28 лютого 2013 року. Дані обставини підтверджуються листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) від 13 грудня 2022 року за № Р-264/0-300/6-22.

ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки площею 0,1015 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, яка була сформована і відомості щодо її реєстрації були внесені до Державного земельного кадастру 21 березня 2013 року.

Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 13 грудня 2022 року за № Р-264/0-300/6-22 земельна ділянка площею 0,0735 га з кадастровим номером 1825655100:03:003:0319 містить перетин меж із земельною ділянкою площею 0,1015 га з кадастровим номером 1825655100:03:003:0326, яка належить ОСОБА_2 .

Позивачка вважає, що накладення земельної ділянки відповідачки порушує її право власності на земельну ділянку, оскільки вона не може облаштувати паркан та використовувати її за цільовим призначенням. ОСОБА_1 намагалася вирішити питання накладення земельних ділянок позасудовим шляхом, але ОСОБА_2 не вжила заходів щодо виправлення помилки, допущеної при передачі їй земельної ділянки у власність, та не погоджується добровільно вирішити спір.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила скасувати рішення Черняхівської селищної ради Житомирської області від 26 грудня 2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,1015 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, та передачу її у власність, а також скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.

У березні 2023 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Зустрічний позов ОСОБА_2 мотивовано тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2021 року вона є власником 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1015 га, кадастровий номер 125655100:03:003:0326, за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на цю земельну ділянку підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Відомості щодо реєстрації вказаної земельної ділянки були внесені до Державного земельного кадастру 21 березня 2013 року.

ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки площею 0,0735 га, кадастровий номер 1825655100:03:003:0319, за адресою: АДРЕСА_1 відомості про яку були внесені до Державного земельного кадастру 28 лютого 2013 року.

Земельна ділянка з кадастровим номером 125655100:03:003:0326 дісталася ОСОБА_2 у спадок від батьків, які її придбали разом з будівлею 07 березня 1987 року. Межі земельних ділянок були погоджені між сусідами та визначено порядок їх користування протягом тривалого часу. Технічну документацію на вказану земельну ділянку розробляв батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в 2011 році та документація затверджена рішенням Черняхівської селищної ради Житомирської області 26 грудня 2012 року. У 2013 році дані земельної ділянки згідно з законом були внесені до державного реєстру, тобто на період внесення до земельного кадастру уже була сформована ділянка та її межі.

ОСОБА_1 придбала земельну ділянку 25 квітня 2013 року, тобто після того, як межі земельних ділянок були визначені між співвласниками суміжних ділянок. Під час формування земельної ділянки ОСОБА_1 не були враховані межі земельної ділянки ОСОБА_2 , які склалися більше 30 років, та при внесені відомостей до земельного кадастру були допущені помилки.

ОСОБА_2 не порушила будь-яких прав ОСОБА_1 , натомість остання намагається побудувати паркан на земельній ділянці ОСОБА_2 , чим порушує її право власності на земельну ділянку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0735 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1825655100:03:003:0319, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 21 березня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та об`єднано їх в одне провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2025 року у складі судді Проценко Л. Й. первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено.

Скасовано рішення Черняхівської селищної ради Житомирської області від 26 грудня 2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,1015 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, та передачу її у власність.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1015 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2 147,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 584,70 грн витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що листом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та висновком судової земельно-технічної експертизи встановлено частковий перетин земельної ділянки площею 0,1015 га з кадастровим номером 1825655100:03:003:0326, яка перебуває у власності ОСОБА_2 , та земельної ділянки площею 0,0735 га з кадастровим номером 1825655100:03:003:0319, яка перебуває у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , накладення складає 0,00326 га (32,6 кв. м). Експерти припустили, що причиною накладення могло бути неврахування меж раніше сформованої ділянки з кадастровим номером 1825655100:03:003:0319 під час формування ділянки з кадастровим номером 1825655100:03:003:0326 або допущення технічної помилки.

Оскільки ділянка ОСОБА_1 була сформована раніше, а ділянка ОСОБА_2 - пізніше і без урахування її меж, то суд дійшов висновку, що це порушує право власності ОСОБА_1 .

Ефективним способом захисту порушеного права власності на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 суд визнав скасування рішення Черняхівської селищної ради Житомирської області від 26 грудня 2012 року, на підставі якого попередньому власнику земельної ділянки була затверджена технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,1015 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, з вилученням відомостей про неї з Державного земельного кадастру шляхом скасуванням державної реєстрації відповідних прав на земельну ділянку.

Суд зазначив, що такий спосіб захисту порушеного права відповідає статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції Закону України від 12 травня 2022 року № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству»), який є спеціальним.

Разом з тим, суд не знайшов підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0735 га, з кадастровим номером 1825655100:03:003:0319, а тому відмовив в їх задоволенні.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі та вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 2 147,20 грн (за дві позовні вимоги). Також суд зазначив, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 3 584,70 грн.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове.

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 610,40 грн судового збору.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що заявлені у первісному та зустрічному позовах вимоги не приведуть до відновлення порушених прав та інтересів позивачів, тому обидва позови не підлягають задоволенню у зв`язку з обранням неефективних способів захисту.

Виходячи з обставин цієї справи та заявлених позовних вимог належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що накладається на суміжну земельну ділянку.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний суд послався на положення статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та виходив з того, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатила 1 610,40 грн судового збору, який підлягає стягненню на її користь у зв`язку з відмовою у задоволенні позовуОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

01 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лугіна С. А. подав до Верховного Суду через підсистему Електронний суд касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2026 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 610,40 грн судового збору та прийняти нове рішення, яким судові витрати, понесені ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги у розмірі 1 610,40 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18, у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 523/11117/16-ц, від 18 лютого 2026 року у справі № 357/16170/24.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2026 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Черняхівського районного суду Житомирської області.

18 травня 2026 року справа № 293/85/23 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лугіна С. А. мотивована тим, що до позовної заяви ОСОБА_1 було додано довідку до акта огляду МСЕК від 19 березня 2010 року, згідно з якою їй було встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново. Таким чином ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору у всіх судових інстанціях на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», однак апеляційний суд дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 610,40 грн судового збору.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

08 липня 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бардошевська Т. І. подала до Верховного Суду через підсистему Електронний Суд відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, тому підстави для його скасування відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25 квітня 2013 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0735 га, кадастровий номер 1825655100:03:003:0319 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.7, 8).

Вказана земельна ділянка була сформована і відомості щодо її реєстрації були внесені до Державного земельного кадастру 28 лютого 2013 року на підставі документації із землеустрою, розробленої ПП «Терра Центр і К».

Дані обставини підтверджуються відповіддю ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 13 грудня 2022 року за №Р-264/0-300/6-22 (т.1 а.с.10).

Згідно з рішенням Черняхівської селищної ради Житомирської області від 14 вересня 2011 року ОСОБА_4 був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж згаданої вище земельної ділянки в натурі площею 0,10 га (т.1 а.с.15).

Також відповідно до рішення Черняхівської селищної ради Житомирської області від 26 грудня 2012 року ОСОБА_4 була затверджена технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,1015 га (т.1 а.с. 22).

Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 успадкувала після смерті її батька ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1015 га з кадастровим номером 125655100:03:003:0326, по АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 грудня 2021 року, виданим Черняхівською державною нотаріальною конторою Житомирської області (т.1 а.с. 66).

Право власності за ОСОБА_2 на цю земельну ділянку підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису:4575787854 (т.1 а.с.66 зворот).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вказана земельна ділянка, площею 1,1015 га з кадастровим номером 125655100:03:003:0326, була зареєстрована 21 березня 2013 року за ОСОБА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 56248818256 (т.1 а.с.62).

Згідно з відповіддю ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 13 грудня 2022 року за № Р-264/0-300/6-22 земельна ділянка площею 0,0735 га з кадастровим номером 1825655100:03:003:0319, яка належить ОСОБА_1 містить перетин меж із земельною ділянкою площею 0,1015 га з кадастровим номером 1825655100:03:003:0326, яка належить ОСОБА_2 (т.1 а.с.10).

У висновку експертів ТОВ «Центр Будівельних та земельних експертиз» за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної експертизи № 612/11-2023 від 27 листопада 2023 року зазначено:

1. Земельна ділянка з кадастровим номером 1825655100:03:003:0326 площею 0,1015 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСОБА_2 та земельна ділянка з кадастровим номером 1825655100:03:003:0319 площею 0,0735 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , частково перетинаються в площині, в результаті чого утворилась пляма накладання у розмірі 0,00326 га,(32,6 кв. м), що проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-7-1, зі сторонами: 0,12м-18,88м-4,92м-16,34м-0,94-40,27м-0,52м, як зображено на рисунку № 13 в дослідницькій частині висновку.

2. Встановити чітку (достеменну) причину із-за якої відбулося накладання земельних ділянок із кадастровими номерами 1825655100:03:003:0326 та 1825655100:03:003:0319 не вбачається за можливе. При цьому враховуючи результати проведених досліджень по першому та третьому питанню, можливо припустити, що ймовірною передумовою, що призвела до накладання земельних меж земельних ділянок із кадастровими номерами: 1825655100:03:003:0326 та 1825655100:03:003:0319 може бути:

- не врахування меж земельної ділянки із кадастровим номером 1825655100:03:003:0319 під час формування меж земельної ділянки із кадастровим номером 1825655100:03:003:0326, оскільки згідно відміток про перевірку електронного документа та внесення до Державного земельного кадастру, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1825655100:03:003:0319 були внесені 28 лютого 2013 року, а про земельну ділянку з кадастровим номером 1825655100:03:003:0326 внесені 21 березня 2013 року, про що свідчать відповідні штампи на відповідній технічній документації із землеустрою;

- допущення технічної помилки на етапі формування технічної документації із землеустрою на одну із земельних ділянок або при внесенні даних до Державного земельного кадастру.

3. Межі земельної ділянки з кадастровим номером:

- 1825655100:03:003:0319, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зміщені в південно-західному напрямку;

- 1825655100:03:003:0326, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зміщені у північно-західному напрямку, по відношенню до меж фактичного землекористування, тобто розташовані не вірно.

У висновку експерти звертають увагу, що встановити де були розташовані фактичні межі землекористування за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 на момент формування земельних ділянок з кадастровими номерами: 1825655100:03:003:0319, 1825655100:03:003:0326, та чи відповідають вони межам фактичного землекористування станом на дату проведення дослідження не вбачається за можливе (т.1 а.с.182-201).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лугіна С. А. підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом касаційної скарги постанова Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2026 року оскаржується лише в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 610,40 грн судового збору, а тому в силу положень частини першої статті 400 ЦПК України Верховним Судом переглядаються лише в зазначеній частині.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду відповідає не в повній мірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Стадії цивільного процесу об`єднані єдиним завданням - справедливим розглядом і вирішенням цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18.

У справі, яка переглядається, зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

При цьому з матеріалів справи вбачається, що серед додатків до позовної заяви ОСОБА_1 , поданих до суду першої інстанції разом із позовом, міститься довідка до акта огляду МСЕК від 19 березня 2010 року, якою підтверджується, що ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново (т.1 а.с.6).

Таким чином, ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про стягнення з неї на користь відповідачки ОСОБА_2 1 610,40 грн судового збору.

Оскільки позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору в силу закону, а за результатами перегляду справи в апеляційному порядку в її позові відмовлено, то відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України понесені відповідачкою за первісним позовом ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 610,40 грн підлягали компенсації за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 357/16170/24, на яку послався заявник в касаційній скарзі. Тому Верховний Суд в цій справі дійшов висновку про обґрунтованість наведеної в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції повно, але порушено норми процесуального права в частині розподілу судових витрат, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору та ухвалення в цій частині нового рішення.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвокатаЛугіна Сергія Анатолійовича задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 610,40 грн судового збору скасуватиі ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Судовий збір, сплачений ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги у розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн 40 коп., компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. М. Осіян

Судді: Д. Д. Луспеник

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович