Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №639/7593/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 639/7593/25

провадження № 61-5763св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ігнатенка В. М.,

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Ситнік О. М., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Новобаварського районного суду

м. Харкова від 10 жовтня 2025 року у складі судді Марченка В. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у складі суддів Маміної О. В., Мальованої Ю. М., Тичкової О. Ю.

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України, Посольство російської федерації в Україні, про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України, Посольство російської федерації в Україні, в якій просить встановити факт смерті громадянина ОСОБА_2 військовослужбовця за контрактом стрільця 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - населений пункт Старомайорське, Волноваського району, Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця за контрактом, який загинув під час виконання обов`язків військової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Старомайорське, Великоновосілківської селищної громади, Волноваського району, Донецької області. Заявник вказує, що отримати відповідний лікарський документ про смерть не має можливості, оскільки на час розгляду справи його тіло не ідентифіковано, при цьому військовою частиною НОМЕР_1 підтверджено факт смерті матеріалами службового розслідування у повній мірі.

Заявник зазначає, що встановлення факту смерті необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть державного зразка та реалізації своїх прав у цивільно-правових відносинах.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 жовтня

2025 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 31 березня 2026 року, встановлено факт смерті громадянина Шрі-Ланки,? ОСОБА_3 , військовослужбовця за контрактом стрільця 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 ,? ? дата смерті -

ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - населений пункт Старомайорське, Волноваського району, Донецької області.

Задовольняючи заяву про встановлення факту смерті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявник позбавлена можливості в іншому, аніж у судовому порядку встановити факт смерті брата на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що факт смерті громадянина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Старомайорське, Волноваського району, Донецької області підтверджений наявними письмовими доказами по справі, вважав наявними підстави для задоволення вказаної заяви.

Апеляційний суд в оскаржуваній постанові погодився з висновком суду першої інстанції про достатність доказів на підтвердження факту смерті громадянина ОСОБА_5 ( ОСОБА_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - населений пункт Старомайорське, Волноваського району, Донецької області.

Посилання Міністерства оборони України на те, що у даному випадку необхідно звертатися до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи апеляційний суд вважав безпідставним, оскільки згідно з законом заявник розпоряджається своїми правами на свій вибір та не позбавлений права звертатися до суду із заявою про встановлення факту смерті особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 квітня 2026 року Міністерство оборони України через підсистему «Електронний Суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 березня 2026 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника визначає пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зазначаючи, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду

від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23, від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що суди не дослідили і не надали належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, не сприяли повному та неупередженому розгляду справи, а тому оскаржувані судові рішення не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими.

Суд першої інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим Міністерство оборони України було позбавлено можливості надати свої пояснення щодо заявлених вимог.

Зазначає, оскільки ОСОБА_3 зник безвісти 17 червня

2024 року в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не припинені, відсутні підстави для задоволення заяви про встановлення смерті. Вважає, що в даному випадку необхідно звертатися до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Аргументи інших учасників справи

Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 17 вересня 2026 року надіслав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» пояснення, в яких просив вирішити справу на власний розсуд, зазначивши, що 07 липня 2026 року здійснено державну реєстрацію смерті та складено актовий запис про смерть № 189 відносно ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ).

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу у строки, встановлені Верховним Судом в ухвалі про відкриття провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У червні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою Шрі-Ланки, що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_2 , виданим 13 серпня

2024 року.

Згідно копії паспорту № НОМЕР_3 , виданого 22 травня 2015 року встановлено, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження Раджавелла, є громадянином Шрі-Ланки.

Відповідно до копії реєстру народження № 6793, копії реєстру народження

№ 6766, копії реєстру шлюбів № 319 вбачається, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ).

Судами встановлено, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), уклав контракт із Збройними Силами України.

Зі змісту копії витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 квітня 2024 року № 97 вбачається, що солдата ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), з 05 квітня 2024 року зараховано до списку особового складу на посаду стрільця 1 піхотного взводу 2 піхотної роти, на всі види забезпечення.

Згідно зі витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 липня 2024 року, 16 липня 2024 року до відділення поліції № 1 Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшла заява командира військової частини НОМЕР_1 щодо розшуку військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які зникли безвісті в ході бойових дій поблизу населеного пункту Старомайорське Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області в травні-червні 2024 року, серед яких зазначений солдат ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) стрілець піхотного взводу 2 піхотної роти, громадянин Шрі-Ланки.

Згідно акта службового розслідування від 14 жовтня 2024 року, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 майором встановлено, що стрілець 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) виконував бойові завдання відповідно до бойового розпорядження командира від 16 червня 2024 року в районі населеного пункту Старомайорське Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області, і під час виконання бойового завдання зник безвісти.

Згідно з матеріалами проведеного службового розслідування в/ч НОМЕР_1 по факту зникнення безвісти військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) попередньо встановлено, що солдат ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) виконував бойові завдання відповідного до бойового розпорядження командира 48 ОШБ №715дск від 16.06.2024 в районі населеного пункту Старомайорське, Волноваського району, Донецької області. Відповідно до пояснень сержанта з матеріального забезпечення 2 піхотної роти молодшого сержанта військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 та командира 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 09 год 50 хв був ворожий артилерійський обстріл та ураження ФПВ дронами противника в районі населеного пункту Старомайорське, Волноваського району, Донецької області, де на бойових позиціях знаходився солдат ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ). За допомогою радіостанції були спроби зв`язатися з позицією, на якій перебував останній, але відповіді не було, Через певний час командиру 2 піхотної роти ОСОБА_10 стало відомо, що солдат ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) зник безвісти. Пошукові заходи наразі неможливо провести, оскільки вищезазначена територія знаходиться під щільним обстрілом противника.

Як вбачається з доповіді військової частини? ? НОМЕР_1 за фактом зникнення військовослужбовця військової служби за контрактом солдата ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), попередньо встановлено, що орієнтовано о 09 год 30 хв 17 червня 2024 року під час виконання бойового завдання відповідно до бойового розпорядження командира від 16 червня 2024 року внаслідок ураження FPV-дроном противника близько 200 метрів південніше лісосмуги Мукачеве в районі населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області, було втрачено зв`язок та візуальний контакт з військовослужбовцем солдатом ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) стрільцем 1 взводу 2 піхотної роти НОМЕР_4 піхотного батальйону військової частини? НОМЕР_1 . В період з 17 по 18 червня 2024 року, пошуки військовослужбовця ? результатів не дали, його подальша доля та стан не відомі, тіло військовослужбовця не знайдено, а тому він вважається зниклим безвісти. Попередньо встановлено, що солдат ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) виконував бойове розпорядження командира НОМЕР_5 ОШБМ715дск від 16 червня 2024 року. Решта обставин з`ясовуються.

До матеріалів справи додані нотаріально засвідчені пояснення військовослужбовців - очевидців подій, які знали ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), як бійця з позивним « ОСОБА_11 » та були присутніми під час виконання бойового завдання 17 червня 2024 року.

Громадянин Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_12 в своєму поясненні зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він виконував обов`язки стрільця-піхотинця під час завдання зі штурму села Старомайорське Волноваського району Донецької області. Знав, що четверо з його побратимів були на місії разом, і серед них був « ОСОБА_11 ». Він перебував в окопі, слухаючи по радіо повідомлення одного з них із позивним « ОСОБА_13 », який повідомив, що троє з чотирьох членів групи були поранені і намагаються повернутися до дружніх позицій. Пізніше « ОСОБА_13 » повідомив по радіо, що двоє членів групи ховаються, і він сам отримав кілька поранень, а « ОСОБА_11 » зник. Пізніше «ОСОБА_13» показав відеозапис з камери GoPro. На відео було видно, як «ОСОБА_11» отримав осколкове поранення в грудну клітку від вибухового пристрою, скинутого з дрона. «ОСОБА_13» надав йому першу допомогу, наклавши на рану «ОСОБА_11» оклюзійну пов?язку. Здавалося, що уламок влучив трохи вище плитоноски, на грудях була діра. Було очевидно, що ця рана була б смертельною без оклюзійної пов?язки. Однак « ОСОБА_11 » перебував у стані затьмареної свідомості й постійно зривав оклюзійну пов?язку з грудей. Ситуація була дуже хаотичною, їх постійно обстрілювали. Потім «ОСОБА_11» побіг у напрямку дружніх позицій, після чого зник із поля зору камери. Після цього побачили тіло, схоже на «ОСОБА_11» через камери дронів. Воно знаходилося у передбачуваній локації і за розміром та статурою нагадувало тіло «ОСОБА_11». Одяг на тілі також був схожий на той, що був на «ОСОБА_11». Його тіло зазнало численних обстрілів артилерією та ударами дронів, тож воно було сильно пошкоджене. Було цілком очевидно, що він загинув.

З пояснень громадянин Британії ОСОБА_14 вбачається, що він вперше зустрів « ОСОБА_11 » 17 січня 2024 року, майже одразу після того як вони обидва прибули в Україну. Вони разом служили в роті « ІНФОРМАЦІЯ_4 » 1-го батальйону Інтернаціонального легіону. в/ч НОМЕР_1 . Зазначив, що їх відправили до населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області, де ОСОБА_14 виконував обов?язки оператора дронів, а « ОСОБА_11 » був стрільцем. 17 червня 2024 року його товариш «ОСОБА_21» повідомив, що « ОСОБА_11 » отримав поранення в ноги, запанікував і побіг у неправильному напрямку. ОСОБА_14 залишився в цьому районі та продовжував літати дроном, поки зрештою не знайшов тіло «ОСОБА_11» 28 червня 2024 року. Зазначає, що вони знали місце, де він загинув. Вранці 28 червня 2024 року він здійснював політ над населеним пунктом Старомайорським Волноваського району Донецької області і побачив його тіло просто посеред головної дороги, що вела до міста. Днем раніше тіла там не було. Отже, його тіло перетягнули на дорогу протягом ночі та залишили, щоб його було знайдено. Тіло було позбавлено екіпірування та облито мастилом, що дало підстави вважати, що воно заміновано ворогом. Це був літній період, коли тіла сильно роздуваються від спеки, проте роздутість у районі живота не відповідала загальному стану тіла. Здавалося, що під ним щось було. ОСОБА_14 , зазначив що добре знав « ОСОБА_11 » і було абсолютно очевидно, що це був він. За день до того, як він його знайшов, інформація про смерть « ОСОБА_11 » з?явилась на російських каналах.

У свідченнях громадянина Нової Зеландії ОСОБА_16 зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він діяв у населеному пункті Старомайорське Волноваського району Донецької області на посаді командира загону у складі НОМЕР_6 батальйону Інтернаціонального легіону в/ч НОМЕР_1 . Зазначив, що він прийняв рішення покинути позицію, оскільки стіни руйнувалися, а вони були під постійними обстрілами безпілотників і артилерії. Його команда з чотирьох людей спробувала повернутися на дружні позиції. Всі були надзвичайно виснажені, кожні 10-15 секунд «ОСОБА_11» зупинявся і починав стріляти в безпілотники FPV. Два чи три рази бачив, як його команда зникала у диму після вибуху, коли ОСОБА_17 вибухав поблизу них. Потім він побачив, як у « ОСОБА_11 » влучив мінометний снаряд, і він отримав поранення в груди. Товариш по команді « ОСОБА_13 » викрикнув, що «ОСОБА_11» поранений і наклеїв оклюзійну пов`язку йому на груди. «ОСОБА_11» був контужений, дезорієнтований і продовжував знімати пов?язку з грудної клітки. Він бачив, що « ОСОБА_11 » був на межі втрати свідомості і приблизно за 200 метрів таки її втратив, пройшовши лише половину шляху. Він побачив, що « ОСОБА_11 » сховався у протитанковий рів і зупинився. У той час ворог продовжував намагатися вразити тіло «ОСОБА_11» за допомогою безпілотників FPV та іншої вибухівки. Пізніше йому показали кадри з дрона, на яких видно тіло в протитанковому рові. Тіло було пошкоджено неодноразовими атаками безпілотників і знаходилося в зарослій канаві, однак ОСОБА_16 зміг упізнати «ОСОБА_11».

В поясненнях громадянки Британії ОСОБА_18 вбачається, що вона знала «ОСОБА_11» протягом двох місяців до його смерті. Вони разом служили у роті «Браво» 1-го Батальйону Інтернаціонального легіону Збройних сил України. У день загибелі «ОСОБА_11» вона отримала важке поранення і її перемістили в укриття, а « ОСОБА_13 » і « ОСОБА_11 » потрапили під гранату, скинуту з безпілотника. «ОСОБА_11» отримав поранення у груди, що підтверджується відеозаписом, який вона побачила з особистої камери «Браза».

Громадянин Литовської Республіки ОСОБА_19 в своїх поясненнях зазначив, що з « ОСОБА_11 » він познайомився приблизно за три місяці до його загибелі. Вони разом служили у роті «Браво» 1-го Батальйону Інтернаціонального легіону Збройних Сил України. Відеоматеріал, що додається до справи, зроблений його особистою камерою Гоупро (GoPro) під час виконання бойового завдання у Старомайорському 17 червня 2024 року, з якого видно що «ОСОБА_11» отримав поранення та помирав.

Також в матеріалах справи міститься фото тіла загиблого та відеозапис, зроблені з дрону, та які підтверджують факт смерті ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 49 ЦК Українидержавній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У частині першій статті 293 ЦПК Українипередбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317 ЦПК Українипередбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду (частини перша, друга).

Загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Верховний Суд звертає увагу, що вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки, пов`язані з ним.

За змістом статті 25 ЦК Україницивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати цивільні права та обов`язки) виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (частина перша статті 294 ЦПК України).

Вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи, зокрема після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, під час ведення бойових дій, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту.

Обов`язок держави розслідувати факти смерті особи, яка підпадає під її юрисдикцію, виняткове юридичне значення факту смерті особи; специфіка розгляду справ в порядку окремого провадження, зокрема особливої ролі суду при з`ясуванні обставин справи; об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у заявників при наданні доказів для встановлення факту смерті особи після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, при веденні активних бойовий дій, у своїй сукупності дають підстави для висновку, що суди мають зважати на вказані обставини та, керуючись завданням цивільного судочинства, уникати формального підходу при вирішенні таких справ.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 24 квітня

2024 року у справі № 756/5840/23, від 05 листопада 2025 року у справі

№ 944/5010/24.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Указаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (постанова Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 просила суд встановити факт смерті її брата ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Старомайорське, Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області з метою отримання свідоцтва про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та подальшого використання вказаного документа у цивільно-правових відносинах.

Суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що надані заявником докази підтверджують факт смерті ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), але вона позбавлена можливості зареєструвати смерть останнього у передбаченому законодавством порядку через відсутність медичних документів, які підтверджували б його смерть.

Так, факт смерті ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) підтверджується актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 за фактом зникнення безвісти 17 червня 2024 року стрільця ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ); витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024052620000317 від 16 липня 2024 року; витягом із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 від 17 червня 2024 року, відповідно до яких солдат ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) є в переліку безвісти зниклих; письмовими поясненнями військовослужбовців громадянин Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_12 , громадянин Британії ОСОБА_14 , громадянина Нової Зеландії ОСОБА_16 , громадянки Британії ОСОБА_18 , громадянина Литовської Республіки ОСОБА_20 , а також фото тіла загиблого та відеозаписом, зробленими з дрону, які підтверджують факт загибелі ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) під час виконання бойового завдання у певний час, місці та за певних обставин.

Отже, ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її брата ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявник довела належними та допустимими доказами факт того, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Старомайорське, Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаної із захистом України, а також об`єктивну неможливість зареєструвати його смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки від його встановлення залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав ОСОБА_1 як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Верховний Суд погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки правильність наведених висновків судів підтверджується дослідженими у цій справі доказами, положення статті 317 ЦПК Українисудами правильно застосовані до спірних правовідносин, виходячи зі встановлених обставин.

Доводи касаційної скарги зводяться до посилання Міністерства оборони України на те, що належним способом захисту права заявника є не встановлення факту смерті її сина, а оголошення його померлим у порядку, визначеному статтею 46 ЦК України, з дотриманням строків, визначених цією статтею.

Проте такі доводи не містять підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки у цій справі заявник обрала передбачений процесуальним законом спосіб захисту свого права шляхом встановлення факту, що має юридичне значення, на підставі статей 315, 317 ЦПК України, який за встановлених обставин цієї справи (смерть ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) настала за конкретних обставин, у конкретному місці, у конкретну дату, і час) суди визнали ефективним і обґрунтовано задовольнили вимоги її заяви.

Наведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 квітня 2024 року у справі № 274/3135/23, від 24 квітня 2024 року та від 15 липня 2026 року у справі № 272/326/25.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд справи у порядку окремого провадження на підставі статей 315, 317 ЦПК України і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскаржених рішень, які відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості.

Звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення юридичного факту у порядку окремого провадження узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 січня 2024 року у справі

№ 523/14489/15-ц, оскільки вона не має іншої можливості одержати свідоцтво про смерть брата, яке посвідчує факт, що має юридичне значення, а чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів.

Крім того, Верховний Суд враховує, що Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 07 липня 2026 року здійснено державну реєстрацію смерті та складено актовий запис про смерть № 189 відносно ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ).

Отже, доводи касаційної скарги заявника висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на правильність висновків про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її брата не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українисуд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки в задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Ігнатенко

Судді С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська