Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №910/37/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2026Справа № 910/37/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕСЕНЛАБС"

за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Фармак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА"

про стягнення збитків у розмірі 524 650,37 грн,

Представники учасників процесу згідно з протоколом від 09.09.2026,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНЕСЕНЛАБС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА" про стягнення збитків у розмірі 524 650,37 грн.

Дослідивши подану позовну заяву, суд дійшов висновку про те, що подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/37/26, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень.

26.01.2026 відповідачем до суду через систему "Електронний суд" був поданий відзив на позовну заяву.

03.02.2026 (сформовано 02.02.2026) ТОВ "ІНЕСЕНЛАБС" через систему "Електронний суд" до суду була подана відповідь на відзив.

09.02.2026 (сформовано 08.02.2026) відповідачем до суду через систему "Електронний суд" були подані заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/37/26 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження та призначено підготовче засідання на 27.05.2026.

15.05.2026 (сформовано 14.05.2026) позивачем до суду через систему "Електронний суд" було подано додаткові пояснення та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Фармак", зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня отримання даної ухвали направити третій особі копію позовної заяви з додатками, докази направлення надати суду в строк до 05.06.2026, встановлено для третьої особи строк для надання суду письмових пояснень та відкладено підготовче засідання у справі № 910/37/26 на 11.06.2026.

01.06.2026 (сформовано 29.05.2026) на виконання ухвали суду від 27.05.2026 ТОВ "ІНЕСЕНЛАБС" через систему "Електронний суд" подало до суду докази скерування на адресу третьої особи позову із додатками та інших процесуальних документів, що були подані до суду.

08.06.2026 АТ "Фармак" через систему "Електронний суд" скерувало до суду пояснення по суті спору.

Також 08.06.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕСЕНЛАБС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

10.06.2026 ТОВ "ІНЕСЕНЛАБС" через систему "Електронний суд" подало до суду письмові пояснення та докази листування між представниками позивача та відповідача.

Також, 10.06.2026 ТОВ "ІНЕСЕНЛАБС" через систему "Електронний суд" подало до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Підготовче засідання 11.06.2026 було відкладене на 01.07.2026, про що судом була постановлена відповідна ухвала суду.

За наслідками підготовчого засідання 01.07.2026 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначений розгляд справи по суті в судовому засіданні 27.07.2026 та встановлений ТОВ "ІНЕСЕНЛАБС" строк для подання письмових пояснень (у разі їх наявності) до 20.07.2026.

21.07.2026 (сформовано 20.07.2026) через систему "Електронний суд" ТОВ "ІНЕСЕНЛАБС" скерувало до суду клопотання про надання письмових пояснень.

23.07.2026 відповідачем до суду через систему "Електронний суд" було подане клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю представника.

До судового засідання 27.07.2026 з`явились представники позивача та третьої особи, щодо заявленого ТОВ "ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА" не заперечували.

Судове засідання 27.07.2026 було відкладене на 12.08.2026.

Підготовче засідання, призначене на 12.08.2026 не відбулось у зв`язку з оголошенням у місті Києві повітряної тривоги та її тривалістю, що унеможливило знаходження представників учасників судового процесу та працівників суду в приміщенні Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 13.08.2026 судове засідання було призначене на 09.09.2026.

У судовому засіданні 09.09.2026 представник ТОВ "ІНЕСЕНЛАБС" просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача у свою чергу заперечував проти задоволення позову, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 09.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення Прокурора та представників Департаменту і Товариства, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЕСЕНЛАБС» та Акціонерним товариством «ФАРМАК» було підписано договір поставки №16-3/24 від 28.05.2024, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язувався передати у власність покупцю матеріали, реактиви та стандарти в асортименті, загальній кількості та по ціні згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах визначених договором.

24.06.2025 між постачальником і покупцем було підписано Специфікацію №50, відповідно до умов якої постачальник зобов`язувався поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар - клітини НЕК293/СRE- Luc/GLP1R загальною вартістю 761 400,18 грн з ПДВ.

Відповідно до Сертифікату аналізу, умови зберігання - Рідкий азот.

Відповідно до Паспорту безпеки (Інформаційний лист з безпеки азот, охолоджений, рідкий), фізичний стан - газ, форма - охолоджений скраплений газ, критична температура -147,0 °С, класифікація відповідно до Регламенту (ЄС) № 1272/2008 із змінами - газове охолодження, рідкий газ, Н281.

З метою виконання вказаного договору поставки між ТОВ «ІНЕСЕНЛАБС», як покупцем, та GenScript Biotech (Netherlands) В. V., як продавцем, було підписано зовнішньоекономічний контракт № 27062025 від 27.06.2025 відповідно до умов якого, продавець буде постачати, а покупець буде придбавати продукцію, продану продавцем, специфікації, кількість та ціни на які визначаються у Специфікації чи Рахунках-фактурах, які будуть узгоджені, письмово між сторонами щодо будь-яких прийнятих замовлень на покупку та є їхньою невід`ємною та обов`язковою частиною.

Оплату за товар, було проведено позивачем на рахунок продавця - GenScript Biotech (Netherlands) В. V. на підставі платіжної інструкції в іноземній валюті від 11.08.2025 10560,00 євро на підставі виставленого інвойсу на оплату.

Факт оплати став підставою для відправки товару - клітини культурні для лабораторних досліджень НЕК293.

27.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЕСЕНЛАБС», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА», як Експедитором, був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення посилок та дрібних - вантажів №2 (далі - договір про надання ТЕП), відповідно до умов якого Експедитор за оплату надає Замовнику послуги з організації міжнародного перевезення вантажу, у тому числі міжнародних експрес відправлень, а також вказані у договорі додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажу.

Відповідно до пункту 1.2. договору Експедитор за свій рахунок може укладати договори на одержання транспортних або додаткових послуг від третіх осіб (Виконавців) з метою надання послуг Замовникові. При цьому відповідальність перед Замовником за дії чи бездіяльність третіх осіб, залучених до виконання умов даного Договору, несе Експедитор.

Згідно з пунктом 2.1. договору Експедитор надає Замовнику за його дорученням наступні послуги: здійснює організацію міжнародного перевезення вантажів та дистрибуцію; здійснює прийом вантажу за місцезнаходженням (на складі) Експедитора або у місці, погодженому Сторонами в замовленні; здійснює видачу вантажу за місцезнаходженням (на складі) Експедитора або у місці, погодженому Сторонами в замовленні; здійснює завантаження та розвантаження вантажу; здійснює складування вантажу, відбір та формування замовлень за вказівкою Замовника; здійснює за необхідністю сортування вантажу; здійснює забезпечення виконання усіх процедур щодо митного оформлення вантажу; за домовленістю сторін виконує інші доручення Замовника; здійснювати страхування Вантажу від випадкової загибелі чи пошкодження та страхування цивільної відповідальності Експедитора.

Відповідно до пункту 3.1. договору Експедитор зобов`язується:

3.1.2 Забезпечити прийняття вантажу за адресою, визначеною в підтвердженій заявці.

3.1.3 Організувати транспортування вантажу до місця призначення, визначеного в заявці та його видачу уповноваженій на отримання вантажу особі.

3.1.4. Забезпечити виконання інших Послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу, визначених у заявці.

3.1.5. Забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття його до транспортного експедирування до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на отримання вантажу особі.

3.1.6. Дотримуватись інструкцій Замовника, визначених в заявці. За необхідності відступати від вказівок Замовника, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, Експедитор зобов`язаний попередньо отримати згоду Замовника на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано Експедитором у належний за наявними обставинами строк, Експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши Замовника про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим;

3.1.7. Негайно інформувати Замовника про будь-які затримки і проблеми, що виникають при транспортуванні вантажу.

3.1.8. За дорученням Замовника, що міститься у заявці, здійснює забезпечення виконання усіх процедур щодо митного оформлення вантажу у країні його відправки, а також у країні Євросоюзу, де буде проходити оформлення імпорту, оформляє товарно- транспортні та супровідні документи на вантаж.

Так, згідно Заявки № 5076991 Експедитор зобов`язувався організувати міжнародне перевезення вантажу, а саме перевезти Дюар з азотом і клітинами НЕК293/СRE- Luc/GLP1R (Item1: НЕК293/СRE- Luc/GLP1R Stable Cell Line) - 1 набір від Постачальника GenScript Biotech (Netherlands) В. V. згідно Контракту №27062025 від 27.06.2025, Інвойсу №U714T714G0_C_1 від 02.09.2025 в спеціальному контейнері з метою дотримання спеціального температурного режиму.

Відповідач (Експедитор) погодився на перевезення зазначеного Вантажу з урахуванням того, що враховуючи специфіку вантажу, тариф з надбавкою за небезпечний вантаж, становитиме 447 євро.

Крім того, Позивач (Замовник) попередив Експедитора про те, що вантаж буде супроводжувати температурний логер - Data Report із реєстратора температури TempSen Blue (модель Tempod 200XB,SN 810B400045) для фіксації температури при перевезенні.

Зазначені умови були погодженні під час листування між сторонами, яке відбувалось у месенджері Telegram у групі «Inesenlabs-Postex» та додатково через сайт представником позивача було оформлено заявку на сайті відповідача https://calculator.postexservice.com/uk/calculate, докази чого були направлені в групу.

Зазначену заявку взяла в роботу, менеджер - Світлана, з якою відбувалось листування у групі. Яка підтвердила, що вартість доставки вантажу з урахуванням його специфіки (небезпечний вантаж + тариф приорітет) становитиме 447 євро. Додатково було направлено Паспорт безпеки на клітини та холодний азот, інвойс тощо.

Відправка вантажу відбулась з Нідерландів до терміналу компанії Postex service S/R/O місто Прага (Чеська Республіка), а перевантаження вантажу в Україну вже відбулось на підставі оформленої міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №1209250001 від 12.09.2025. Вантаж було розмитнено (завезено на територію України в режимі «Імпорт» на підставі Вантажної митної декларації № 2511А100290469245110 від 16.09.2025).

Вантаж супроводжував температурний логер для відслідковування температурних режимів з моменту забору вантажу у відправника (виробника) до моменту отримування вантажу покупцем - АТ «ФАРМАК».

Після того, як вантаж було забрано із пункту видачі вантажу та було доставлено до кінцевого Покупця - АТ «ФАРМАК» було виявлено невідповідність товару показникам якості, про що був складений Акт огляду товару №17092025/1 від 17.09.2025 відповідно до якого:

«Клітини НЕК293/СRE- Luc/GLP1R-1 набір згідно Договору поставки №16-3/24 від 28.05.2024, Рахунку №75 від 15.09.2025, Специфікації №50 від 24.06.2025. Додаткові документи: CERTIFICATE OF ANALYSIS, габарити упаковки 35x34x60 см, вага упаковки 14 кг.

У результаті огляду Клітин НЕК293/СRE- Luc/GLP1R-1 встановили:

1. Зовнішній огляд пакування: видимих пошкоджень пакування (коробки та ущільнювача) не виявленою.

2. Зовнішній огляд ємності: кришка посудини Дюара закрита нещільно. Клапан закритий нещільно. Припущення: відкрито внаслідок удару під час транспортування або перевертання коробки, що є неприпустимим для товару.

3. Зняття інформації з температурного логера: В момент забору товару 05.09.2025 температура в нормі та становить -197°С. Початок підвищення температури з 06.09.2025. На момент розмитнення 16.09.2025 температура становить 21,9 °С (Звіт по температурі надається). Висновок: товар Клітин НЕК293/СRE- Luc/GLP1R-1 набір непридатний для використання оскільки при підвищенні температури він зіпсувався».

ТОВ «ІНЕСЕНЛАБС» 17.10.2025 звернувся до відповідача із претензією №17-10/25 на суму 10 560,00 євро щодо неналежного виконання взятих на себе зобов`язань щодо організації міжнародного перевезення вантажу.

29.10.2025 на адресу позивача була направлена відповідь на претензію №01/10, в якій ТОВ «ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА» не визнав пред`явлену претензію та вважав вимоги Позивача безпідставним та необґрунтованими, зокрема посилаючись на те, що реєстратор температури демонструє факт температурних відхилень у певний період, але не встановлює місце та відповідального суб`єкта, у якого виникло відхилення; відеозапис розвантаження лише фіксує стан при розвантаженні, але не дає безперервного доказу ланцюгу обсягу вантажу на всьому маршруті та стану герметизації при передачі від Замовника; акт огляду без експертного технічного висновку щодо механізму псування має обмежену юридичну значимість для встановлення причинно-наслідкового зв`язку. Виконавець не визнав своєї відповідальності та відмовився від одноосібного погодження або списання повної вартості вантажу. Зазначив про те що відповідальність Виконавця може бути покрита страховим механізмом лише у випадку, якщо Замовником було обрано відповідний вид страхування під час оформлення заявки. Оскільки страхування не було замовлене, врегулювання збитків можливе виключно у межах договірних зобов`язань без застосування механізмів страхового покриття. Таким чином, ТОВ «ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА» вважав вимоги викладені у претензії безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Посилаючись на наведені обставини, враховуючи, що відповідач відмовив у задоволенні претензії, ТОВ «ІНЕСЕНЛАБС» звернулось із цим позовом до суду, в межах якого просило стягнути на свою користь 524 650,37 грн збитків, що еквівалентно 10 560,00 євро.

Відповідач не визнає заявлених позовних вимог та у своєму відзиві зазначив, що належно виконав свої обов`язки щодо доставки та забезпечення збереження вантажу до моменту його передачі позивачу. Відсутність претензій на момент отримання підтверджує, що будь-які подальші пошкодження або претензії щодо стану вантажу не можуть бути поставлені в провину відповідачу. Крім того, позивач мав можливість ретельно оглянути вантаж перед його прийняттям, що виключає будь-які претензії щодо відповідності вантажу його первісному стану. Більше того, відповідач надіслав позивачу Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1483 від 17.09.2025, відповідно до пункту 3 якого Сторони підтвердили відсутність взаємних претензій. Звертаємо увагу суду, що зазначений Акт було направлено та підписано Сторонами через сервіс електронного документообігу "Вчасно" 25.09.2025, тобто через 8 календарних днів після отримання вантажу та складання Акту огляду товару №17092025/1 від 17.09.2025, що підтверджується довідкою електронного підпису, яка автоматично формується під час підпису документа. Крім того, ТОВ «ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА». Відповідач також зазначав, що представник відповідача не був присутній при пакуванні вантажу та не засвідчував поміщення температурного логера - Data Report із реєстратора температури TempSen Blue (модель Tempod 200XB, SN 810B400045) - у вантаж. Тобто, відповідач не мав жодної можливості контролювати процес встановлення логера чи перевіряти його правильність та функціонування. Відповідачу не відомо, чи логер TempSen Blue (модель Tempod 200XB, SN 810B400045) має метрологічну повірку, сертифікований компетентною установою України, чи перебував у справному стані на момент здійснення перевезення, а також чи коректно він фіксував температуру вантажу. Поміщення логера у вантаж, який перевозив відповідач, не підтверджується жодним документом, актом приймання-передачі чи товарно-транспортною накладною, де був би підпис водія як представника перевізника. Температурний логер фіксує лише значення температури, а не факт або момент пошкодження вантажу, що робить посилання на отриманий звіт як доказ неналежного виконання умов договору безпідставним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частинами першою-третьою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: порушення зобов`язання; збитки; причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; вина.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Як вказано судом вище між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення посилок та дрібних - вантажів №2.

Згідно з положеннями статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується укладенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

За змістом частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до положень статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (стаття 932 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 934 Цивільного кодексу України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини..

Керуючись наведеними приписами законодавства, беручи до уваги, що ТОВ «ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА» на підставі договору взяв на себе зобов`язання надати послуги з організації міжнародного перевезення вантажу, саме на відповідача покладається обов`язок відповідати за збереження вантажу.

Крім того, у постанові від 17.05.2018 у справі №907/603/17 Верховний Суд зазначив, що перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання потрібно тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам. Законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це - комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх, його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 910/14398/16, від 20.03.2024 у справі № 910/12080/22.

Вина експедитора у порушенні договору транспортного експедирування презюмується та не підлягає доведенню замовником. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі N 904/4544/18, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 20.02.2018 у справі N 910/14398/16.

Верховний Суд наголошує, що незалежно від виду транспорту, який залучається при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності (наданні транспортно-експедиторських послуг), правовідносини між експедитором і клієнтом регулюються нормами Закону "Про транспортно-експедиторську діяльність", статтями 929-935 Цивільного кодексу України, статтею 316 Господарського кодексу України (постанова Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 910/5611/23).

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (надалі також - Закон), транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до положень статті 9 Закону, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг пов`язаних з перевезенням вантажу.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до Пункту його призначення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

З представленого суду Експертного висновку №1-1003 від 18.11.2025 слідує, що вантаж - Клітини НЕК293/СRE- Luc/GLP1R-1 зіпсувався під час транспортування.

Судом врахований той факт, що перевезення спірного вантажу мало особливості (дюар з азотом) щодо дотримання температурного режиму, стан якого вимірювався логером - Data Report із реєстратором температури TempSen Blue (модель Tempod 200XB,SN 810B400045) для фіксації температури при перевезенні.

Згідно зі звітом реєстратора температури TempSen Blue (модель Tempod 200XB,SN 810B400045) вбачається, що з 06.09.2025 почалось підвищення температури в дюарі з азотом, тобто після початку транспортування та експедирування відповідачем.

При цьому, із тексту заявки слідує опис товару - lab and research goods (in liquiid nitrogen), що в перекладі означає «лабораторні та дослідницькі товари (у рідкому азоті)», що підтверджує транспортування товару в особливих умовах.

Про особливі умови транспортування відповідача було попереджено, що вбачається із листування, долученого до матеріалів справи.

Також в матеріалах справи наявне листування з продавцем/вантажовідправником (том 1 а. с. 216-218) щодо належного пакування товару з логером та готовність для передачі службі Fedex, залученої відповідачем до транспортування.

При цьому повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядає та оцінює суд відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсягу обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням усіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.

Системно проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку про те, що у межах цієї справи ТОВ «ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА» не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що псування товару сталось не під час транспортування, тобто не з його вини.

За таких обставин збитки, які завдані позивачу, та дорівнюють вартості товару згідно з зовнішньоекономічним контрактом № 27062025 від 27.06.2025, мають бути відшкодовані саме відповідачем.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕСЕНЛАБС".

Згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕСЕНЛАБС" про стягнення збитків у розмірі 524 650,37 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТЕКС СЕРВІС УКРАЇНА" (03049, Україна, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 14/17; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41327024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕСЕНЛАБС" (07302, Україна, Вишгородський р-н, Київська обл., місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 1 офіс 5; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45257993) грошові кошти у розмірі 524 650,37 грн, що еквівалентно 10 560,00 євро, та 7 869,76 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12.10.2026.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ