Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №908/3139/25 (908/1941/26) — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/144/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 Справа № 908/3139/25 (908/1941/26)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря судового засідання Лісовик О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, код ЄДРПОУ 43075713),

до відповідача — Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663),

про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2026 № 1060208010709,

у межах справи № 908/3139/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД»,

за відсутності представників сторін,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/3139/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД».

11.08.2026 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 13.05.2026 № 8073/08-01-07-09/43075713, та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2026 № 1060208010709.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, на думку позивача, за відсутності визначених Податковим кодексом України підстав призначено та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства.

Позивач зазначає, що на письмовий запит Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.10.2025 № 43776/6/08-01-07-09-04 ним своєчасно надано відповідь від 27.10.2025 № 27/10-25 разом із поясненнями та копіями первинних документів щодо виконання зовнішньоекономічного контракту № 17 від 01.01.2024.

За твердженням позивача, надання зазначених документів виключало можливість призначення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Крім того, позивач посилається на невідповідність суми валютної заборгованості, зазначеної в наказі про проведення перевірки, сумі, використаній контролюючим органом під час розрахунку пені.

Так, за твердженням позивача, предметом перевірки визначено операцію на суму 40 623,05 дол. США, тоді як пеню нараховано виходячи із суми 43 628,00 дол. США.

У зв`язку з наведеним позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство, відкрито провадження у справі № 908/3139/25 (908/1941/26) за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 06.10.2026 о 10 год. 00 хв.

Зазначеною ухвалою відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву та надати засвідчені копії документів, що стали підставою для призначення і проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

25.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні повністю.

Відповідач зазначає, що перевірку призначено на підставі отриманої податкової інформації щодо порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, а матеріалами перевірки встановлено факт ненадходження валютної виручки в установлений законодавством строк.

До відзиву долучено документи щодо отримання податкової інформації, направлення запитів платнику податків, призначення та проведення перевірки, матеріали зовнішньоекономічної операції, акт перевірки та податкове повідомлення-рішення.

Також 25.08.2026 відповідач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

06.10.2026 директор ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» Серпутько Ярослав Сергійович звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю взяти участь у ньому з особистих причин.

У судове засідання 06.10.2026 представники сторін не з`явилися.

Відповідно до частини третьої статті 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Щодо розгляду спору в межах справи про банкрутство та клопотання відповідача про перехід до загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства в редакції Закону України від 19.09.2024 № 3985-IX передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, а також спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Зазначеною нормою встановлено спеціальний порядок концентрації майнових спорів за участю боржника в межах справи про банкрутство.

Метою такого законодавчого регулювання є забезпечення судового контролю за майновим станом боржника, формуванням його пасиву, збереженням ліквідаційної маси та дотриманням прав і законних інтересів кредиторів.

Предметом розгляду в цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення, яким визначено фінансове зобов`язання боржника в сумі 1 765 374,86 грн.

Отже, результат вирішення спору безпосередньо впливає на майновий стан боржника та обсяг його грошових зобов`язань.

Суд ураховує, що абзацом четвертим частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено розгляд заяв (позовних заяв) учасників провадження у справі про банкрутство або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому наступним абзацом зазначеної норми передбачено право саме позивача заявити в позовній заяві мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду такого клопотання дійде висновку про необхідність загального позовного провадження, про це зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У цій справі позивач не заявляв у позовній заяві клопотання про розгляд спору за правилами загального позовного провадження.

Натомість відповідне клопотання подано відповідачем після відкриття провадження у справі.

Суд виходить із того, що стаття 7 Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальною нормою щодо порядку розгляду спорів за участю боржника в межах справи про банкрутство.

Посилання відповідача виключно на розмір оскаржуваного грошового зобов`язання не спростовує встановленого цією нормою спеціального порядку розгляду спору.

Суд також ураховує, що матеріали справи містять письмові докази, необхідні для встановлення фактичних обставин, зокрема зовнішньоекономічний контракт, специфікацію, митні документи, листування сторін, матеріали податкової перевірки та розрахунок пені.

Необхідності призначення судової експертизи, допиту свідків чи вчинення інших процесуальних дій, які об`єктивно унеможливлюють розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлено.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про перехід до загального позовного провадження.

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

06.10.2026 від директора ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» Серпутька Ярослава Сергійовича надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю взяти участь у ньому з особистих причин.

Відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини другої статті 202 ГПК України передбачено відкладення розгляду справи у разі першої неявки учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Заявник послався на особисті причини неявки, однак не навів конкретних обставин, які об`єктивно унеможливлюють його участь у судовому засіданні, та не надав доказів на підтвердження поважності таких причин.

Саме по собі посилання на особисті обставини без їх конкретизації та документального підтвердження не є безумовною підставою для відкладення судового розгляду.

Крім того, позивач є юридичною особою та відповідно до статей 56, 58 ГПК України має право брати участь у справі через іншого уповноваженого представника.

Суд ураховує, що позивач виклав свою правову позицію в позовній заяві та подав докази на її підтвердження.

Матеріали справи дозволяють оцінити доводи сторін без обов`язкової особистої участі директора позивача.

За таких обставин суд не визнає наведені заявником причини неявки поважними та відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що 01.01.2024 між ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» як продавцем та компанією Verentrade S.L. (Іспанія) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт № 17.

Відповідно до умов контракту продавець зобов`язувався поставити покупцю товар, а покупець — прийняти його та оплатити вартість у порядку і строки, визначені контрактом та відповідними специфікаціями.

15.01.2025 сторонами укладено специфікацію № 22, відповідно до якої передбачено поставку кукурудзи 3-го класу українського походження врожаю 2024 року за ціною 208,00 дол. США за одну метричну тонну.

На виконання зазначеної специфікації позивач здійснив експорт товару в кількості 209,750 метричних тонн загальною вартістю 43 628,00 дол. США.

Факт експорту підтверджується рахунком-фактурою від 14.02.2025, митними деклараціями та іншими товаросупровідними документами.

Остаточне митне оформлення товару здійснено 17.02.2025 за митною декларацією № 25UA500090001986U0.

Згідно з умовами специфікації № 22 покупець зобов`язувався здійснити оплату вартості поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Водночас у визначений законодавством строк розрахунки за зазначеною експортною операцією не були завершені.

16.06.2025 ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» направило компанії Verentrade S.L. претензію № 16/06-25/1, в якій повідомило про наявність непогашеної заборгованості за поставлений товар у сумі 40 623,05 дол. США та вимагало її погашення.

Отже, позивач самостійно підтвердив, що станом на 16.06.2025 нерезидент не виконав у повному обсязі зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

З матеріалів справи також убачається, що між сторонами зовнішньоекономічних правовідносин оформлено додаткову угоду від 16.04.2025 щодо порядку зарахування платежів, а 05.06.2025 укладено договір поруки з компанією Inerco Trade SA.

Проте самі по собі зазначені правочини не підтверджують фактичного надходження валютної виручки на рахунок резидента в установлені законодавством строки.

На підставі інформації Національного банку України, доведеної до контролюючих органів Державною податковою службою України, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області встановлено обставини, які свідчили про можливе порушення ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» вимог валютного законодавства.

10.10.2025 Головне управління ДПС у Запорізькій області направило позивачу письмовий запит № 43776/6/08-01-07-09-04 про надання пояснень та документального підтвердження стану розрахунків за контрактом № 17 від 01.01.2024.

27.10.2025 ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» надало відповідь № 27/10-25, до якої долучило пояснення та копії документів щодо виконання зовнішньоекономічного контракту.

Контролюючим органом також направлено запит до ПАТ «МТБ БАНК» щодо стану валютних розрахунків.

Листом від 29.12.2025 № 01/1304-0/31.3 банківська установа підтвердила наявність факту перевищення граничних строків розрахунків за відповідною експортною операцією.

24.03.2026 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято наказ № 384-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічної операції за контрактом № 17 від 01.01.2024.

На підставі зазначеного наказу перевірку призначено з 30.04.2026 тривалістю п`ять робочих днів.

Копію наказу та письмове повідомлення про проведення перевірки направлено платнику податків рекомендованим поштовим відправленням, яке згідно з матеріалами справи вручено 01.04.2026.

Перевірку проведено в період з 30.04.2026 по 06.05.2026.

У ході перевірки контролюючим органом направлялися додаткові запити від 30.04.2026 № 17914/6/08-01-07-09-04 та від 06.05.2026 № 18441/6/08-01-07-09-04 щодо надання документів, які підтверджують стан розрахунків із нерезидентом.

За результатами перевірки складено акт від 13.05.2026 № 8073/08-01-07-09/43075713.

В акті перевірки встановлено порушення частини другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та підпункту 2 пункту 12 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67.

Контролюючий орган визначив граничний строк розрахунків за експортною операцією — 16.06.2025, а період прострочення — з 17.06.2025 по 06.05.2026, що становить 324 календарні дні.

На підставі акта перевірки 29.05.2026 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1060208010709, яким до позивача застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1 765 374,86 грн.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано податкову вимогу від 29.07.2026 № 07951-1302-0801, відповідно до якої станом на 28.07.2026 за ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» обліковувався податковий борг у сумі 1 765 374,86 грн.

Податкову вимогу направлено до електронного кабінету платника податків 29.07.2026.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків у порядку, встановленому законом.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою є перевірка, предметом якої, зокрема, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено проведення документальної позапланової перевірки за наявності податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, за умови ненадання належних пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу в установлені законом строки.

Позивач обґрунтовує незаконність призначення перевірки тим, що 27.10.2025 надав відповідь на запит контролюючого органу від 10.10.2025.

Суд ураховує, що факт надання такої відповіді підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Разом із тим подання платником податків письмових пояснень не є тотожним належному документальному підтвердженню всіх обставин, щодо яких контролюючим органом направлено запит.

Зі змісту відповіді позивача вбачається, що товариство повідомило про укладення контракту, здійснення поставок, отримання часткової оплати, укладення додаткової угоди та договору поруки, а також направлення претензії нерезиденту.

Водночас наведені пояснення не спростовували факту наявності непогашеної заборгованості за експортною операцією.

Більше того, у відповіді на запит контролюючого органу та претензії від 16.06.2025 позивач фактично підтвердив, що розрахунки за поставлений товар не завершено.

У подальшому контролюючим органом отримано додаткову інформацію від ПАТ «МТБ БАНК» щодо перевищення граничних строків розрахунків.

Отже, на момент прийняття наказу від 24.03.2026 № 384-п контролюючий орган мав інформацію про можливе порушення позивачем вимог валютного законодавства, яка не була спростована наданими поясненнями.

Суд також ураховує, що наказ та письмове повідомлення про проведення перевірки направлено позивачу до початку її проведення.

Матеріалами справи підтверджується вручення відповідного поштового відправлення 01.04.2026.

Перевірку розпочато 30.04.2026, тобто після повідомлення платника податків про її проведення.

Позивач не надав доказів, які б спростовували факт вручення повідомлення або свідчили про проведення перевірки поза межами визначених наказом строків.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо незаконності призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не знайшли належного підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною другою статті 13 зазначеного Закону передбачено, що в разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України в установлені строки.

Підпунктом 2 пункту 12 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67, з урахуванням відповідних змін, для окремих експортних операцій, зокрема щодо товарів за кодом УКТ ЗЕД 1005, установлено граничний строк розрахунків тривалістю 120 календарних днів.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив експорт кукурудзи за митною декларацією від 17.02.2025 № 25UA500090001986U0.

Кукурудза належить до товарної позиції 1005 згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, до спірної зовнішньоекономічної операції застосовується граничний строк розрахунків тривалістю 120 календарних днів.

Останнім днем установленого строку розрахунків було 16.06.2025.

При цьому в претензії від 16.06.2025 № 16/06-25/1 позивач повідомив нерезидента про наявність непогашеної заборгованості в сумі 40 623,05 дол. США.

Таким чином, станом на останній день граничного строку розрахунків заборгованість нерезидента за відповідною операцією залишалася непогашеною.

Зазначена обставина підтверджується як документами самого позивача, так і інформацією банківської установи.

Позивачем не надано доказів повного зарахування валютної виручки на рахунок резидента до завершення встановленого строку.

Суд також ураховує, що позивач посилається на направлення претензії нерезиденту та укладення договору поруки.

Проте направлення претензії саме по собі не припиняє порушення строків валютних розрахунків і не є підставою для зупинення нарахування пені.

Так само укладення договору поруки не підтверджує фактичного виконання нерезидентом грошового зобов`язання.

Доказів звернення до компетентного суду чи міжнародного комерційного арбітражу з позовом про стягнення заборгованості, які б відповідали встановленим законом умовам для зупинення нарахування пені, матеріали справи не містять.

Не надано також доказів продовження граничного строку розрахунків у передбаченому законом порядку або наявності належним чином підтверджених форс-мажорних обставин.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності обставин, які виключали б відповідальність за порушення строків валютних розрахунків.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що порушення резидентами граничного строку розрахунків тягне нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором, перерахованої в національну валюту за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаних грошових коштів за договором.

Відповідно до додатка № 4 до акта перевірки контролюючим органом здійснено розрахунок пені за період з 17.06.2025 по 06.05.2026, що становить 324 календарні дні.

Під час розрахунку використано суму 43 628,00 дол. США, офіційний курс 41,6299 грн за один долар США та ставку пені 0,3 відсотка за кожний день прострочення.

За такими показниками арифметичний результат розрахунку становить 1 765 374,86 грн.

Позивач зазначає, що в наказі про проведення перевірки вказано суму 40 623,05 дол. США, тоді як пеню нараховано із суми 43 628,00 дол. США.

Суд установив, що загальна вартість товару за рахунком-фактурою становила 43 628,00 дол. США, тоді як у претензії від 16.06.2025 позивач зазначив непогашену заборгованість у сумі 40 623,05 дол. США.

Різниця між цими сумами становить 3 004,95 дол. США.

При цьому в матеріалах справи містяться пояснення позивача щодо часткових розрахунків за контрактами та зміни призначення окремих платежів.

Суд зазначає, що для визначення правомірності нарахування пені істотне значення має не лише загальна вартість експортованого товару, а й фактична сума валютної виручки, не одержаної у встановлений строк.

Відповідно, наявність загальної вартості поставки 43 628,00 дол. США сама по собі не доводить, що саме ця сума залишалася непогашеною станом на 17.06.2025.

Водночас зазначення позивачем у претензії залишку заборгованості в сумі 40 623,05 дол. США не дає можливості без дослідження банківських документів установити точну дату та правову підставу зарахування різниці в сумі 3 004,95 дол. США.

Суд виходить із того, що відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства у разі участі в спорі суб`єкта владних повноважень суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Тому правильність визначення бази нарахування пені повинна підтверджуватися матеріалами перевірки, первинними документами та відомостями банківської установи.

За відсутності підтвердження того, що вся сума 43 628,00 дол. США залишалася неодержаною протягом визначеного контролюючим органом періоду, арифметична правильність розрахунку не є достатньою підставою для висновку про правомірність нарахування пені в повному розмірі.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши подані сторонами документи, суд установив, що позивачем не спростовано факту здійснення експортної операції, наявності непогашеної заборгованості нерезидента після закінчення встановленого строку розрахунків та відсутності документально підтверджених підстав для зупинення нарахування пені.

Також позивачем не доведено порушення контролюючим органом порядку повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Разом із тим правомірність визначення пені в сумі 1 765 374,86 грн потребує підтвердження правильності застосування до розрахунку суми 43 628,00 дол. США, оскільки інші матеріали справи містять відомості про непогашену заборгованість у меншому розмірі.

За таких обставин наявні докази підтверджують факт порушення строків валютних розрахунків, проте самі по собі не усувають усіх сумнівів щодо правомірності визначення фінансової санкції в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіляються залежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 73– 79, 86, 129, 202, 232– 233, 236– 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.08.2026 про розгляд справи № 908/3139/25 (908/1941/26) за правилами загального позовного провадження — відмовити.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» від 06.10.2026 про відкладення розгляду справи — відмовити.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, код ЄДРПОУ 43075713) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2026 № 1060208010709 — відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів із дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано-13.10.26.

Суддя О.О. Юлдашев