Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №907/752/26 — Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/752/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача фізичної особи ОСОБА_1, с. Серне, Мукачівського р-н

про стягнення 68 000,00 грн

За участі:

від позивача - Кохалик Діана Василівна в режимі відеоконференції

від відповідача - не з`явився

в с т а н о в и в:

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1, с. Серне, Мукачівського р-н суми 68 000,00 грн пені за період 04.03.2025-02.11.2025, яку нараховано у зв`язку з порушенням двомісячного строку сплати накладеного на відповідача штрафу накладеного рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.10.2024 № 63/140-р/к, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою суду від 13.07.2026 позовну заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів до відповідача фізичної особи ОСОБА_1, с. Серне, Мукачівського р-н про стягнення 68 000,00 грн залишено без руху.

До суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.09.2026.

03.09.2026 позивачем подано суду клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 06 жовтня 2026 р.

30.09.26 до суду надійшла заява представника Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. №02.3.1-05/9676/26 від 30.09.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.10.2026 задоволено заяву представника Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. №02.3.1-05/9676/26 від 30.09.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Засідання по справі №907/752/26 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/site/login).

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

22.10.2024 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ухвалено рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів № 63/140-р/к, згідно з яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.В.К.» та (різична особа - підприємець ОСОБА_1 подали заявки на участь у процедурі електронних торгів, яка проводилась Горондівською сільською радою за ідентифікатором закупівлі: ІІА-2021-04-26-007245-е. За результатами розгляду справи № 63/1-01-129-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції: a) дії товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.В.К.» та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у вищенаведетй процедурі електронних торгів кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «г.Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів: b ) c) на товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.В.К» накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень. на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Відповідач, протягом визначених строків не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням, рішення Відділення не оскаржив в судовому порядку, таким чином рішення Відділення є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет" є обов`язковим до виконання.

На підставі наведеного Відділенням видано наказ про стягнення з відповідача штрафу в дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.11.2025 у ВП № 77811423 з відповідача стягнуто штраф у розмірі 68 000 грн, який накладений згідно з рішенням Відділення.

Таким чином, у зв`язку з наведеними обставинами, позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату штрафу, накладеного рішенням Відділення в розмірі 68 000,00 грн, що і є предметом розгляду даної справи.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.10.2024 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ухвалено рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів № 63/140-р/к від 22.10.2024 у справі № 63/1-01-129-2021 згідно з яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.В.К.» та (різична особа - підприємець ОСОБА_1 подали заявки на участь у процедурі електронних торгів, яка проводилась Горондівською сільською радою за ідентифікатором закупівлі: ІІА-2021-04-26-007245-е. За результатами розгляду справи № 63/1-01-129-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції: a) дії товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.В.К.» та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у вищенаведетй процедурі електронних торгів кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «г.Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів: b ) c) на товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.В.К» накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень. на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Рішення з повідомленням Відділення від 24.10.2024 № 63-02/4072е надіслані Відповідачу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» № 212, службовим чеком АТ «Укрпошта» та відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» №0600976412866. Дане поштове відправлення не було вручене Відповідачу.

У зв`язку із неможливістю вручити Відповідачу рішення Відділення, на підставі частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднило в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур`єр» від 18.12.2024 № 255 (7915) - інформацію про прийняте рішення, тобто, рішення вважається таким, що вручене Відповідачу 29.12.2024.

Позивач доводить, що на підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» констатується, що останнім днем: сплати Відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням було 03.03.2025; двомісячного строку оскарження Відповідачем рішення до господарського суду було 03.03.2025.

Натомість, відповідач, протягом наведених вище строків не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням, рішення Відділення не оскаржив в судовому порядку, таким чином рішення Відділення є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет" є обов`язковим до виконання.

На підставі наведеного Відділенням видано наказ про стягнення з відповідача штрафу в дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.11.2025 у ВП № 77811423 з відповідача стягнуто штраф у розмірі 68 000 грн, який накладений згідно з рішенням Відділення.

Таким чином, у зв`язку з наведеними обставинами, позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату штрафу, накладеного рішенням Відділення в розмірі 68 000,00 грн, що і є предметом розгляду даної справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Згідно із частиною 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 4 статті 11 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відносини, які виникли між сторонами, врегульовані Законом України "Про захист економічної конкуренції" та Законом України "Про Антимонопольний комітет України".

Позивач при звернення до суду з позовом надав відомості про те, що відповідач мав статус фізичної особи підприємця.

Відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець до 19.04.2026 р.

Однак, на момент звернення Позивача до суду Відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

У відповідності до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, п.п. 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відтак, з дати набрання чинності ГПК України в указаній вище редакції, а саме, з 15.12.2017, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статей 7, 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Частиною 5 статті 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Також згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

У абзаці 1 частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Водночас частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що строки, передбачені абзацом 1 цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно із частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 3 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до частини 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону, частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини 5 статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини 3 статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини 3 статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Виходячи з системного аналізу частин 1 та 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19).

Водночас судом встановлено, що відповідач рішення Адміністративної колегії у судовому порядку не оскаржував, доказів зворотного суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Як передбачено абзацом 1, 2 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Судом встановлено, що Рішення з повідомленням Відділення від 24.10.2024 № 63-02/4072е надіслані Відповідачу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» № 212, службовим чеком АТ «Укрпошта» та відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» №0600976412866. Дане поштове відправлення не було вручене Відповідачу.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 56 «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

У зв`язку із неможливістю вручити Відповідачу рішення Відділення, на підставі частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднило в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур`єр» від 18.12.2024 № 255 (7915) - інформацію про прийняте рішення, тобто, рішення вважається таким, що вручене Відповідачу 29.12.2024.

Натомість, накладений згідно з рішення штраф відповідачем в добровільному порядку сплачений не був та був стягнутий в порядку примусового виконання рішення (постанова про закінчення виконавчого провадження від 03.11.2025).

Таким чином, позивачем визначено період нарахування пені з 30.12.2024 (наступний день після закінчення строку для добровільного виконання відповідачем рішення) по 02.11.2025 (день, що передував винесенню ВДВС постанови про закінчення виконавчого провадження), розмір якої за вказаний період складає 248 880, 00 грн.

Однак, з урахуванням положень частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно з якою розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням, сума пені складає 68 000,00 грн.

Водночас доказів сплати відповідачем заявленої до стягнення суми пені матеріали справи не містять.

Згідно з частинами 7, 13, 14 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Враховуючи вищенаведені обставини, матеріали справи, оцінивши в сукупності доводи позивача, з огляду на чинність рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/140-р/к від 22.10.2024 у справі № 63/1-01-129-2021 та його обов`язковий характер, позовні вимоги про стягнення з відповідача 68 000,00 грн пені за невчасно сплачений штраф обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

ВИСНОВКИ СУДУ

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів до відповідача фізичної особи ОСОБА_1, с. Серне, Мукачівського р-н про стягнення 68 000,00 грн підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України 68 000,00 грн (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) пені.

3. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013) 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.10.2026.

Суддя О. Ф. Ремецькі