Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №904/4768/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

Суд: Господарський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №904/4768/26

Суддя: Татарчук Володимир Олександрович

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4768/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Приватного акціонерного товариства "Електроград" (м. Київ)

про стягнення коштів за користування земельною ділянкою

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Електроград" про стягнення коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 в загальному розмірі 218421,19грн, з яких: 188279,02грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, 30142,17грн пені. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки №2023572 від 18.09.2023 в частині сплати орендної плати у відповідному розмірі за період з 01.01.2025 по 31.12.2025.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2026 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до змісту якої відповідач просить зобов`язати Криворізьку міську раду здійснити перерахунок у бік її зменшення (коригування, анулювання, скасування) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022, за період з 01.01.2025-31.12.2025, у розмірі 188279,02грн, пеню у розмірі 30142,17грн, які нараховані Приватному акціонерному товаристві "Електроград" за договором оренди земельної ділянки №2023572 від 18.09.2023, на підставі незаконної технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу 2020 року.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПрАТ "Електроград" посилається на безпідставність нарахування Криворізькою міською радою заборгованості з орендної плати за 2025 рік за договором оренди земельної ділянки №2023572 від 18.09.2023. За твердженням відповідача, технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу 2020 року, використану для визначення розміру орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022, розроблено з порушенням установленого порядку, зокрема щодо визначення площі оціночної території, витрат на її освоєння та облаштування, а також застосування відповідних коефіцієнтів, що спричинило завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати. Крім того, товариство вказує на недотримання законодавчих обмежень щодо періоду нарахування та граничного розміру пені, у зв`язку з чим, просить зобов`язати Криворізьку міську раду здійснити перерахунок нарахованих сум у бік їх зменшення.

Також, відповідач просить поновити пропущений строк на подання зустрічного позову, як такий, що пропущений з поважних причин.

Клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову обґрунтовує тим, що 16.08.2026 територія, яка перебуває в його користуванні, зазнала повітряного удару, внаслідок якого товариству завдано майнової шкоди. За твердженням заявника, необхідність невідкладного реагування на наслідки удару, фіксації пошкоджень, взаємодії з правоохоронними органами та вирішення питань забезпечення діяльності підприємства об`єктивно ускладнила своєчасне звернення за правничою допомогою для підготовки та подання зустрічного позову. На підтвердження зазначених обставин товариство посилається на витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження та постанову слідчого про залучення його як потерпілого. Заявник вважає наведені причини поважними, оскільки вони мали надзвичайний характер, не залежали від його волі та безпосередньо вплинули на можливість своєчасної реалізації процесуальних прав.

Разом із зустрічною позовною заявою відповідач 06.10.2026 подав до канцелярії суду через систему "Електронний суд" клопотання про зупинення провадження у справі та письмові пояснення на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Електроград" про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову. Повернуто без розгляду зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Електроград" до Криворізької міської ради про зобов`язання здійснити перерахунок у бік її зменшення (коригування, анулювання, скасування) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022, за період з 01.01.2025-31.12.2025, у розмірі 188279,02грн, пеню у розмірі 30142,17грн, які нараховані Приватному акціонерному товаристві "Електроград" за договором оренди земельної ділянки №2023572 від 18.09.2023, на підставі незаконної технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу 2020 року.

06.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що судове оскарження в рамках адміністративної справи №160/25282/24 рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» жодним чином не свідчить про його протиправність, та ні в якому разі не може викликати сумніви у його правомірності, а отже наведене рішення ради підлягає обов`язковому застосуванню при визначенні розміру плати за користування відповідачем земельною ділянкою протягом заявленого періоду.

08.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення вирішення пов`язаної із нею адміністративної справи №160/25282/24 щодо визнання незаконним (протиправним та нечинним) із моменту прийняття рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/25282/24, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Причиною зупинення провадження у справі, згідно з наведеною нормою Господарського процесуального кодексу України, є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим зумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (частина четверта статті 75 Господарського процесуального кодексу України). Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

При цьому іншим судом є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно статті 3 та частини другої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

У даній справі не вбачається об`єктивної неможливості розгляду судом позову до вирішення питання щодо законності рішення Криворізької міської ради №523, яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Так, статтею 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано застосування судом інших правових актів, прийнятих відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

За статтею 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

26.05.2021 року, реалізовуючи надані законодавцем повноваження, Криворізькою міською радою прийнято рішення №523, яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Згідно з пунктом 3 цього рішення, воно набуло чинності з 01.01.2022.

Зазначене рішення міської ради наразі є чинним, у встановленому порядку не скасовано, а тому згідно з приписами статті 144 Конституції України, статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є обов`язковим для застосування на території міста Кривого Рогу, в тому числі, і при обрахуванні позовних вимог у даній справі, для виконання всіма розташованими на території міста органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово на ній проживають.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" чи то іншими нормами діючого законодавства України, не передбачено необхідність надання судом оцінки актам органів місцевого самоврядування з метою встановлення факту їх правомірності задля можливості застосування (у даному випадку позивач застосував рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 для розрахунку заборгованості, заявленої до стягнення з відповідача).

Судове оскарження в рамках адміністративної справи №160/25282/24 рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 жодним чином не свідчить про його протиправність і не може викликати сумніви у його правомірності.

Також, заслуговують на увагу доводи позивача про те, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №160/3848/24 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 про відмову в задоволенні позову про визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу".

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

Земельна ділянка площею 0,4982га з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, 87/13 належить територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на праві власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №488388009 від 03.08.2026 (а.с. 21 том 1).

Згідно з Інформаційною довідкою №488387663 від 03.08.2026 (а.с. 20 том 1) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за вказаною адресою за Приватним акціонерним товариством "Електроград" з 09.10.2013 (номер відомостей про речове право: 2798444) на праві власності зареєстрована нежитлова будівля трансформаторної підстанції літ. З, площею основи 357,7кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 176272712110).

Рішенням Криворізької міської ради №2122 від 28.07.2023 "Про поновлення (подовження) договорів оренди землі" (а.с. 26-34 том 1) Приватному акціонерному товариству "Електроград" поновлено (подовжено) строком на 5 років договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 площею 0,4982га із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення трансформаторної підстанції.

Рішенням Криворізької міської ради №506 від 26.05.2021 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу" визначені, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, та яке набрало чинності з 01.01.2022 (а.с. 15-21 том 1).

За даними витягу №НВ-0001303482026 від 24.07.2026 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 13-19 том 1) цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, 87/13 віднесено до коду 14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної енергії, що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу (рядок 14.02 додатка 2 до рішення Криворізької міської ради №506 від 26.05.2021 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу").

Рішенням Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу", яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблену Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя".

18.09.2023 між Криворізькою міською радою (далі – орендодавець, позивач) та Приватним акціонерного товариства "Електроград" (далі – орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки №2023572 (далі – договір).

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 28.07.2023 №2122 "Про поновлення (подовження) договорів оренди землі" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення – за цільовим призначенням – для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (14.02), для розміщення трансформаторної підстанції, з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022, яка розташована на вул. Прорізній, 87/13 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4982га.

На підставі пункту 3 договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: будівля відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 26.06.2023 №336915323), право власності зареєстровано 09.10.2013, номер відомостей про речове право: 2798444, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 176272712110, а також інші об`єкти інфраструктури: охоронні зони інженерних мереж.

Згідно з пунктом 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 02.11.2022 №12355/301-22 становить 4636199,38 гривень (чотири мільйони шістсот тридцять шість тисяч сто дев`яносто дев`ять грн 38 коп.) та підлягає індексації за 2022 рік – 1,15.

Згідно з пунктом 6 договору земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з дати внесення відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 договору договір укладено строком на 5 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації.

Згідно з пунктом 8 договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу" в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.05.2021 №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу".

Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру ставок плати за землю.

На підставі пункту 9 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору.

Згідно з пунктом 12 договору розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору в разі:

- зміни умов господарювання, передбачених Договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- зміни ставки орендної плати за землю на підставі рішення Криворізької міської ради;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- в інших випадках, передбачених законом та цим Договором.

Відповідно до пункту 13 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:

- у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором;

- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Згідно з пунктом 14 договору земельна ділянка передається в оренду для: розміщення трансформаторної підстанції.

Відповідно до пункту 15 договору цільове призначення земельної ділянки: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (14.02).

Згідно з пунктом 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення у повному обсязі орендної плати.

На підставі пункту 31 договору орендар зобов`язаний:

- здійснювати оплату за фактичне користування земельною ділянкою за період від дати закінчення дії договору оренди (державна реєстрація права оренди від 07.08.2018 № 27432102) до дати державної реєстрації права оренди, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства України;

- систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений Договором строк;

- здійснювати оплату за фактичне користування земельною ділянкою за період від дати закінчення дії попереднього договору оренди до дати державної реєстрації права оренди, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 39 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до пункту 41 договору цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №19014/5/04-36-04-15-11 від 22.05.2025 за показниками поданої звітності з плати за землю за Приватним акціонерним товариством "Електроград" за користування земельною ділянкою площею 0,4982га з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 по вул. Прорізна, 87/13 у м. Кривий Ріг станом на 20.05.2026 обліковується заборгованість у розмірі 386335,13грнь (а.с. 12 том 1).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію за вих.№17/18/3713 від 10.06.2026 (а.с. 35, 36 том 1) про сплату заборгованості, однак, на момент звернення до суду з позовною заявою, вимоги не задоволені та заборгованість відповідачем не погашена.

Зазначене і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача за договором оренди основної заборгованості та пені за несвоєчасну оплату.

Предметом доказування у справі є встановлення обставин укладання договору, строк дії договору, порядок сплати орендних платежів, наявність/відсутність заборгованості зі сплати орендних платежів, наявність/відсутність підстав для стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами частин першої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 11 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, за період з січня по грудень 2025 року у останнього виникла заборгованість з оплати орендної плати у загальному розмірі 188279,02грн.

Доказів сплати орендної плати в розмірі 188279,02грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 188279,02грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно з пунктом 13 договору в розмірі 30142,17грн за період з 03.03.2025 по 30.06.2026 (а.с. 9 том 1).

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 13 договору).

Заявлена позивачем пеня розрахована у сумі 30142,17грн за період з 03.03.2025 по 30.06.2026.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом порушень не встановлено.

Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За статтею 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 218421,19грн, з якої: 188279,02грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 та 30142,17грн пені.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову всі судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2662,40грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Приватного акціонерного товариства "Електроград" стягнення коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 в загальному розмірі 218421,19грн, з яких: 188279,02грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, 30142,17грн пені – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Електроград" (01014, м. Київ, вул. Миколи Соловцова, буд. 2, офіс 38, ідентифікаційний код 30734728) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 33874388) 188279,02грн – заборгованості, 30142,17грн - пені та 3662,40грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 12.10.2026.

Суддя В.О. Татарчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua