Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №904/5437/25 (904/4803/26) — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026Справа № 904/5437/25 (904/4803/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М., розглянувши справу судді

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Фінансінг Індастрі", м. Дніпро

про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 123 333,00 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/5437/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" на стадії ліквідації, введеної постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Фінансінг Індастрі" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 123 333,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив перерахування грошових коштів відповідачеві без належних правових підстав, оскільки жодного правочину між сторонами не існувало, як не існувало і жодного іншого юридичного факту, наслідком якого стало б набуття відповідачем у власність грошових коштів, що були власністю позивача. За вказаних обставин позивач стверджує, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу грошові кошти у розмірі 123 333,00 грн., оскільки останні є безпідставно набутими.

Крім того, позовна заява містить клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи клопотання позивача, здійснивши аналіз ціни позову, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд дійшов висновку, що цей спір є малозначним і має розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 постановлено про наступне:

- прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 904/5437/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" та відкрито провадження у справі;

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) - задоволено та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами;

- запропоновано відповідачу: подати протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву та документи в обґрунтування заперечень; надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів; надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів позивачу;

- запропоновано позивачу: протягом 10 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву, яка має відповідати вимогам 166 ГПК України, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення; надіслати відповідачу копію відповіді на відзив та доданих до неї документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив відповідачу.

- запропоновано відповідачу: протягом 10 днів з дня одержання відповіді на відзив надати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.

18.09.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зауважує на тому, що позовні вимоги у справі № 904/5437/25 (904/4803/26) про стягнення заборгованості у розмірі 123 333,00 грн. у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання щодо повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів) базуються на підставі застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами відсутні договірні (зобов`язальні) відносини.

Суд відзначає, що позивач та відповідач повідомлені про розгляд справи судом належним чином, що вбачається з наступного.

Щодо позивача - ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.08.2026 доставлена до електронного кабінету позивача - 18.08.2026, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 29а).

Щодо відповідача - копію ухвали про відкриття провадження у справі від 17.08.2026 було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу товариства, яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення, яким суд направляв копію ухвали відповідачеві, повернуто підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" із зазначенням у відповідній довідці про причини повернення/досилання "закінчення встановленого терміну зберігання" (а.с. 34-36).

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

У контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином, у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлений про розгляд даної справи.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Отже, враховуючи приписи ч. 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" (49000, м. Дніпро, вул. Заньковецької Марії, буд.12, ідентифікаційний код 37539083) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича.

При цьому згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на посаді посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

У відповідності до вказаних положень закону Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" в особі арбітражного керуючого звернулось до суду з позовом в межах справи в межах справи № 904/5437/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Фінансінг Індастрі" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 123 333,00 грн.

У процесі ліквідаційної процедури ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" було виявлено, що розмір дебіторської та кредиторської заборгованостей товариства збільшився протягом останніх років. Товариство направляло отримані від реалізації товарів та наявні кошти на безпідставне перерахування на користь різного роду одержувачів, при цьому не розраховувалось зі своїми постачальниками, а також не здійснювало виконання існуючих грошових зобов`язань. Вказане призвело до збільшення поточної дебіторської заборгованості (безпідставне та/або необґрунтоване перерахування коштів) та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги - штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості. За результатами проведеної оцінки фінансово-господарського стану товариства, в діях керівництва банкрута виявлено ознаки нераціонального ведення господарської діяльності, які призвели до збитковості підприємства.

Ліквідатор наголошує на тому, що як в період судової процедури розпорядженням майном боржника, так і на стадії ліквідації боржника посадові особи останнього не передали арбітражному керуючому бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "Дніпроспектрбуд", відтак арбітражним керуючим були здобуті відомості, зокрема та не обмежуючись, від державних органів установ, організацій та банківських установ, тощо. Виходячи із аналізу отриманої та наявної інформації щодо активів боржника та розпорядженням ними останнім до порушення справи про банкрутство, а також відповідно до банківських виписок встановлено, що ТОВ "Форт Фінансінг Індастрі" було отримано із поточного рахунку ТОВ "Дніпроспектрбуд" грошові кошти у загальному розмірі 123 333,00 грн. із призначенням платежів: "оплата за буд. мат. по рах. 458 від 14.12.2017, без ПДВ"; "за буд. мат. рах. 675 від 19.12.2017 без ПДВ".

Перерахування коштів було здійснене на картковий рахунок відповідача, відкритий у Міжнародному резервному банку, а саме:

- на суму 63 333,00 грн. із призначенням платежу "оплата за буд. мат. по рах. 458 від 14.12.2017, без ПДВ", що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською випискою (а.с. 18);

- на суму 60 000,00 грн. із призначенням платежу "за буд. мат. рах. 675 від 19.12.2017 без ПДВ", що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською випискою (а.с. 18, на звороті).

При цьому ліквідатор зазначає, що будь-які правовідносини між ТОВ "Дніпроспектрбуд" та ТОВ "Форт Фінансінг Індастрі", в тому числі на підставі укладених господарських договорів, актів, тощо відсутні. Також, відсутні будь-які розписки, листи, телеграми, інші письмові повідомлення, документи або докази вчинення конклюдентних дій, які б підтверджували укладення сторонами певного цивільно-правового договору як у письмовій формі, так і у спрощений спосіб. Будь - яких інших доказів існування правовідносин, на які є посилання в платіжному дорученні у графі "призначення платежу", як і доказів того, що між ТОВ "Дніпроспектрбуд" та ТОВ "Форт Фінансінг Індастрі" був укладений цивільно-правовий договір, спрямований на настання реальних наслідків, за наслідками здійсненими заходами в межах ліквідаційної процедури, іншими добутими даними, даними фінансової звітності, тощо, немає.

Також ліквідатор звертає увагу, що зазначене у банківських виписках призначення платежу щодо рахунків-фактур не відповідає статусу та не є документом первинного бухгалтерського обліку, а відтак не може бути підставою в будь-якому трактуванні для виникнення грошових зобов`язань на підставі статті 11 ЦК України. В матеріалах справи відсутні докази узгодження сторонами істотних умов договірних відносин з поставки товару (як зазначено в призначені платежу), оскільки між сторонами не укладався договір поставки у письмовій формі, зокрема й у спрощений спосіб шляхом обміну документами. За таких умов виставлення на оплату рахунку не може ототожнюватися з укладанням договору, оскільки складання та надання рахунку має здійснюватися на виконання досягнутих сторонами домовленостей.

Позивач наголошує на тому, що будь-які документи первинного бухгалтерського обліку, предметом котрих є поставка відповідачем на користь позивача будь-яких товарів, відсутні. Дані податкової та фінансової звітності не підтвердили отримання як за відповідний означений період дати перерахування коштів, так і в інші, фінансово звітні періоди, існування правовідносин у сфері поставки та/або купівлі-продажу будь-яких товарів.

Враховуючи вказане, 07.05.2026 ліквідатором ТОВ "Дніпроспектрбуд" було направлено на адресу ТОВ "Форт Фінансінг Індастрі" вимогу № 555/26 від 07.05.2026 про погашення у 10-денний строк з моменту отримання даної вимоги заборгованості у розмірі 123 333,00,00 грн. (а.с. 20-22).

Проте вимога була залишена відповідачем без задоволення та без відповіді.

За вказаних обставин, позивач посилається на те, що здійснив перерахування грошових коштів відповідачеві без належних правових підстав, оскільки жодного правочину між сторонами не існувало, як не існувало і жодного іншого юридичного факту, наслідком якого стало б набуття відповідачем у власність грошових коштів, що були власністю позивача, тому відповідач зобов`язаний повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 123 333,00 грн., оскільки вказані кошти є особливим видом майна.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, наддала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частини 1,2 ст. 642 ЦК України).

Між сторонами виникли господарські правовідносини внаслідок здійсненого ТОВ "Дніпроспектрбуд" перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Форт Фінансінг Індастрі".

Матеріали справи не містять доказів наявності правових підстав для оплати ТОВ "Дніпроспектрбуд" на користь ТОВ "Форт Фінансінг Індастрі" суми грошових коштів у загальному розмірі 123 333,00 грн., зокрема, розписки, листи, телеграми, інші письмові повідомлення, документи або докази вчинення конклюдентних дій, які б підтверджували укладення сторонами договору купівлі-продажу / поставки як у письмовій формі, так і у спрощений спосіб. Будь-яких інших доказів існування правовідносин, на які є посилання в банківських виписках у графі "призначення платежу", як і доказів того, що між ТОВ "Дніпроспектрбуд" та ТОВ "Форт Фінансінг Індастрі" був укладений договір, спрямований на настання реальних наслідків, суду не надано.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, банківські виписки з рахунків є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Фінансінг Індастрі" було перераховано суму грошових коштів у загальному розмірі 123 333,00 грн., а саме: на суму 63 333,00 грн. із призначенням платежу "оплата за буд. мат. по рах. 458 від 14.12.2017, без ПДВ", що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською випискою (а.с. 18); на суму 60 000,00 грн. із призначенням платежу "за буд. мат. рах. 675 від 19.12.2017 без ПДВ", що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською випискою (а.с. 18, на звороті).

Доказів наявності правових підстав для оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Фінансінг Індастрі" суми грошових коштів розмірі 123 333,00 грн. матеріали справи не містять.

Відтак суд приходить до висновку, що грошові кошти в сумі 123 333,00 грн. є такими, що отримані відповідачем безпідставно.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Фінансінг Індастрі" (49100, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 3, кв. 74, ідентифікаційний код 34588584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" (49000, м. Дніпро, вул. Заньковецької Марії, буд. 12, ідентифікаційний код 37539083) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 123 333,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

Повне рішення складено - 13.10.2026.

СуддяН.М. Камша