Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №904/3475/25 (205/18225/25) — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026м. ДніпроСправа № 904/3475/25 (205/18225/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення заборгованості за кредитним договором

в межах справи №904/3475/25

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про визнання неплатоспроможним.

ПРОЦЕДУРА:

04.12.2025 року представник позивача Косатий Денис Анатолійович звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра в інтересах Акціонерного товариства "ТаскомБанк" із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12.12.2025 відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "ТаскомБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

29.04.2026 представник позивача Косатий Д.А. подав до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті в межах справи № 904/3475/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 відкрито провадження у справі № 904/3475/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.07.2026 матеріали цивільної справи № 205/18225/25 за позовом Акціонерного товариства "ТаскомБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/3475/25 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, відповідно до положень частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи № 205/18225/25 передано до провадження судді Бєлік В.Г.

Згідно частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Отже, з огляду на те, що провадження у справі № 904/3475/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 14.04.2026, а матеріали цивільної справи № 205/18225/25 передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи про неплатоспроможність боржника, спір за позовом Акціонерного товариства "ТаскомБанк" до ОСОБА_1 підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області саме в межах справи № 904/3475/25 та за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.08.2026 прийнято справу № 205/18225/25 за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду в межах справи № 904/3475/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Зазначеною ухвалою постановлено справу № 904/3475/25 (205/18225/25) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву та заперечень щодо заявлених позовних вимог не скористався.

Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача 27.08.2026 о 04:00 год., що підтверджується відомостями підсистеми "Електронний суд".

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною другою статті 13 ГПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, досліджувати докази, подавати заяви, клопотання та заперечення.

Відповідно до частини першої статті 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

За приписами частини дев`ятої статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав достатню можливість реалізувати надані йому процесуальні права, у тому числі подати відзив на позовну заяву, докази та заперечення проти позовних вимог. Водночас станом на час ухвалення рішення відповідних заяв, клопотань, відзиву чи заперечень від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин суд, керуючись принципами змагальності та диспозитивності господарського судочинства, вирішує спір за наявними у справі матеріалами та на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.11.2021 ОСОБА_1 приєднався до умов Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" та уклав кредитний договір № 002/12358298-8Р, за умовами якого Банком відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. Банк свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав, однак відповідач належним чином умови договору не виконував, кредит та нараховані проценти у встановлені строки не сплачував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Станом на 16.10.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором становила 107 412,10 грн, з яких 49 650,37 грн - заборгованість за тілом кредиту та 57 761,73 грн - заборгованість за процентами.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Судом встановлено, що 25.11.2021 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 шляхом підписання відповідачем Заяви № 945022 про приєднання до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту "Sportbank" виникли договірні відносини.

Відповідно до умов зазначеної Заяви відповідач приєднався до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК", разом з усіма її додатками, у тому числі тарифами та умовами кредитування, та погодився з її положеннями.

На виконання умов договору відповідачу відкрито поточний рахунок у національній валюті № НОМЕР_2 та встановлено ліміт кредитування рахунку. З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було надано кредитні кошти в межах встановленого ліміту в сумі до 50 000,00 грн для споживчих потреб.

Умовами кредитування передбачено строк користування кредитом 12 місяців з автоматичною пролонгацією, а також обов`язок позичальника повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується наданою позивачем випискою за рахунком, з якої вбачається рух коштів та здійснення операцій за рахунок кредитного ліміту.

Водночас відповідач належним чином не виконував взяті на себе договірні зобов`язання, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Позивач зазначає, що ним вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору, зокрема відповідачу направлялося повідомлення-вимога про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості, однак заборгованість відповідачем не погашена.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 16.10.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 107 412,10 грн, з яких:

- 49 650,37 грн - заборгованість за тілом кредиту, у тому числі прострочена;

- 57 761,73 грн - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості, а також понесених судових витрат.

Таким чином, предметом судового розгляду є вимога АТ "ТАСКОМБАНК" про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням останнім зобов`язань за кредитним договором № 002/12358298-5Р від 25.11.2021.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Отже, для задоволення вимог банку про стягнення заборгованості суду необхідно встановити факт укладення між сторонами кредитного договору, факт надання кредитних коштів позичальнику, умови щодо їх повернення та сплати процентів, а також факт неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань і розмір заборгованості.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Заяви № 945022 про приєднання до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК". Вказана заява містить волевиявлення відповідача на приєднання до запропонованих банком умов банківського обслуговування та кредитування.

При цьому Публічна пропозиція, до якої приєднався відповідач, разом із заявою та відповідними додатками визначає умови кредитування, порядок встановлення та використання кредитного ліміту, порядок нарахування та сплати процентів, строк користування кредитом та порядок погашення заборгованості.

Таким чином, суд доходить висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, а сам факт укладення договору відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано виписку за поточним рахунком відповідача, розрахунок заборгованості та документи, що підтверджують укладення кредитного договору.

Наведені докази у їх сукупності підтверджують факт використання відповідачем кредитних коштів та виникнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому відповідачем не надано доказів повернення отриманих кредитних коштів у повному обсязі, належного виконання обов`язку зі сплати процентів або доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановлено, що заявлена до стягнення сума складається із заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Щодо вимог про стягнення процентів суд зазначає, що сам по собі Паспорт споживчого кредиту не може розглядатися як єдиний та достатній доказ погодження сторонами конкретного розміру процентної ставки. Водночас у даному випадку умови кредитування визначені не лише Паспортом споживчого кредиту, а сукупністю договірних документів, до яких відповідач приєднався шляхом підписання відповідної заяви, зокрема Публічною пропозицією та передбаченими нею тарифами й умовами кредитування.

Відповідно до пункту 8.10 Порядку кредитування за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти, а їх розмір визначається відповідно до тарифів банку. Отже, за умови належного підтвердження чинної на момент виникнення відповідної заборгованості процентної ставки, умова про сплату процентів є погодженою сторонами умовою кредитного договору.

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, відповідно до якої при вирішенні спорів щодо стягнення процентів за кредитним договором, укладеним шляхом приєднання, суд має встановити, чи були конкретні умови кредитування, зокрема процентна ставка, погоджені сторонами та чи доведено включення відповідних умов до змісту укладеного договору. Сам лише Паспорт споживчого кредиту не замінює доказів погодження відповідної умови.

У даній справі суд виходить із того, що відповідач підписанням Заяви № 945022 приєднався до Публічної пропозиції банку та погодився з її умовами і додатками, у тому числі умовами кредитування та тарифами, а надання кредитних коштів та їх використання підтверджено матеріалами справи.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, підстав для висновку про відсутність між сторонами домовленості щодо сплати процентів за користування кредитними коштами суд не вбачає.

Водночас суд бере до уваги, що відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

За встановлених судом обставин відповідач належним чином свої договірні зобов`язання не виконав, кредитні кошти в установленому договором порядку не повернув, проценти за користування кредитом сплатив не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Оцінивши надані сторонами докази відповідно до статей 76- 81, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт надання відповідачу кредитних коштів, факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань та розмір заборгованості.

Верховний Суд у справах щодо виконання кредитних зобов`язань також виходить із необхідності оцінки розрахунку заборгованості у сукупності з первинними доказами руху коштів за рахунком, що дає можливість перевірити факт надання кредиту, здійснені позичальником платежі та розмір непогашеної заборгованості.

У цьому випадку надані банком виписки за рахунком та розрахунок заборгованості узгоджуються між собою та підтверджують наявність у відповідача непогашеної заборгованості.

Відтак вимоги АТ "ТАСКОМБАНК" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 002/12358298-5Р від 25.11.2021 у загальному розмірі 107 412,10 грн, у тому числі 49 650,37 грн заборгованості за тілом кредиту та 57 761,73 грн заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

На виконання вимог процесуального закону, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОБАНК" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 49 650 грн 37 коп.,

заборгованість за процентами у розмірі 57 761 грн 73 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 12.10.2026.

СуддяВ.Г. Бєлік