Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №903/257/26 — Господарський суд Волинської області

Суд: Господарський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №903/257/26

Суддя: Бідюк Світлана Віталіївна

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2026 рокуСправа № 903/257/26

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Франчук Н.Я., розглянувши матеріали справи

за позовом: Підгайцівської сільської ради, с. Підгайці, Луцький р-н., Волинська обл.

до відповідача: ОСОБА_1 , с. Лище, Луцький р-н., Волинська обл.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Кухарська Т.В.

від відповідача: Ліщук О.О.

від третіх осіб: н/з

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Волинської області звернулася Підгайцівська сільська ради з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 та зобов`язання на підставі акту прийому-передачі повернути земельні ділянки.

Стислий виклад позиції учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок систематичної несплати ОСОБА_1 орендної плати за землю, відповідачем порушено умови договору оренди земельної ділянки від 26.12.20255, що є підставою для розірвання зазначеного договору та повернення земельних ділянок, що були у користуванні останнього.

Зазначає, що протягом 2023-2025 р.р. ОСОБА_1 не реагував на податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області, листи Підгайцівської сільської ради, а також не вчиняв жодних дій щодо сплати нарахованого податкового боргу або оскарження його в судовому порядку. До моменту пред`явлення позовів до суду Головним управлінням ДПС у Волинській області та Підгайцівською сільською радою, відповідач не сплачував навіть тверду грошову суму в розмірі 8126,69 грн. Згідно інформації наданої Відділом фінансів Підгайцівської сільської ради, орендна плата від ОСОБА_1 надходила лише за 2022 році у розмірі - 7584,69 грн та за 2023 році у розмірі - 8126,69 грн. За 2021 рік, 2024 та 2025 роки жодних платежів орендної плати ОСОБА_1 не здійснював. Тобто, за 2024 рік та 2025 рік відповідач не сплачував орендної плати взагалі. Отже, ОСОБА_1 протягом тривалого часу, ще до початку повномасштабного вторгнення, завдавав і продовжує завдавати збитків бюджету Підгайцівської територіальної громади. ОСОБА_1 з 2014 року припинив діяльність як ФОП, тобто ще задовго до початку повномасштабного вторгнення.

Відповідач у відзиві просить у позові відмовити. Зазначає, що обставини наявності заборгованості є надзвичайними та невідворотними. Несплата повної суми оренди не є ні проявом недобросовісності, ні свідомим ігноруванням умов договору, а є прямим наслідком критичного фінансового стану, викликаного війною. Розірвання Договору на 49 років через борг, що виник у 2023-2024 роках (період війни), є непропорційним покаранням, яке повністю знищує попередні інвестиції Відповідача в ці ділянки. Оскільки письмової угоди про зміну ціни не існує, Відповідач правомірно продовжував сплачувати орендну плату в розмірі, встановленому останньою спільно підписаною Додатковою угодою. Нарахування Позивачем суми 911461,38 грн на підставі внутрішнього рішення ради є порушенням умов Договору та ст. 632 ЦК України. Фактично Позивач вимагає розірвання через "неоплату", але Відповідач фактично оплатив всю суму, передбачену підписаним Договором. Розрахунок суми боргу є неправильним. Згідно отриманих Відповідачем витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки №НВ-0700768072025 від 08.09.2025 (сума 42 607,30 грн.) та №НВ-0700768062025 від 08.09.2025 (сума 68363,67 грн.) нормативна грошова оцінка зазначених вище земельних ділянок є значно нижчою ніж у витягах від 25.07.2023.

У додаткових поясненнях від 29.05.2026 відповідач вказує, що проведеним детальним арифметичним перерахунком повністю доведено алгоритм та математичну логіку виникнення безпідставних сум, які були зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 27 червня 2024 року. Уповноваженим державним органом у сфері земельних відносин, а саме Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області, вказані грубі технічні помилки в нормативній грошовій оцінці землі було офіційно та в повному обсязі виправлено. На заміну дефектним Витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок було видано чинні, юридично вивірені Витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 0722883600:03:000:0958 та 0722883600:01:001:6724, нормативна грошова оцінка яких відповідно становила 42607,30 грн та 68363,67 грн. (№НВ-0700768072025 та №НВ-0700768062025 від 08.09.2025). Вимога сплати суми у розмірі 372334,82 грн замість фактично належних 6828,05 грн є прямим наслідком очевидного технічного збою у державній базі даних земельного кадастру. Різниця у розмірі 365506,77 грн нарахована безпідставно, повністю спотворює сутність орендних правовідносин, суперечить принципам розумності і справедливості та призводить до протиправного фінансового обтяження і збитків Відповідача.

30.06.2026 надійшли пояснення третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких зазначають, що результат розгляду даної справи безпосередньо впливає на їх права та обов`язки, оскільки вони є співвласниками житлового будинку, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:01:001:6964, що утворилась в результаті поділу спірної земельної ділянки. Задоволення позовних вимог призведе до того, що власники житлового будинку будуть позбавлені можливості повноцінно користуватися земельною ділянкою, необхідною для обслуговування належного їм майна, що створить істотні перешкоди у здійсненні права власності. У задоволенні позову просять відмовити.

Позивач у поясненнях від 08.07.2026 просить відхилити пояснення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Зазначає, що саме відповідач ОСОБА_1 без дозволу власника земельної ділянки в порушення ст. 96 Земельного кодексу України та п.п. 6.1.1. Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 року здійснив будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці, яка належить на праві комунальної власності Підгайцівській сільській раді. З моменту оформлення Договору дарування житлового будинку у 2013 році, дружина та син відповідача користуються земельною ділянкою на якій розташований житловий будинок без будь - яких правових підстав. Після 2013 року треті особи на стороні відповідача жодного разу не звернулись до Підгайцівської сільської ради із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки чи про виділення частини орендованої земельної ділянки для обслуговування житлового будинку у розмірі 0,25 га, передачу в оренду чи в суборенду. Вважає, що розірвання Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 буде можливо здійснити поділ орендованої земельної ділянки для виділення власникам житлового будинку частини земельної ділянки для його обслуговування у нормі передбаченій ст. 121 Земельного кодексу України в розмірі 0,25 га.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.03.2026 позовну заяву Підгайцівської сільської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 та зобов`язання повернути земельні ділянки залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали: доказів надіслання позовної заяви з додатками відповідачу (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек/накладна).

19.03.2026 та 24.03.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшли заяви позивача про усунення недоліків, з долученими доказами надіслання позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.04.2026 о 11:30 год.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації відповідача є АДРЕСА_2

Така ж адреса зазначена у позовній заяві.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 24.03.2026 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації відповідача.

Однак, судова повістка повернута 07.04.2026 об`єктом поштового зв`язку з позначкою "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме - 07.04.2026.

17.04.2026 надійшов відзив відповідача.

24.04.2026 надійшла відповідь на відзив.

У клопотанні від 22.04.2026 відповідач просить відкласти підготовче засідання, зазначає, що на даний час відсутній повний текст ухвали суду апеляційної інстанції від 20.04.2026 №140/8567/25 про відкриття апеляційного провадження щодо оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025, справа № 140/8567/25. Крім того, відповіді на направлені відповідачем до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, ГУ ДПС у Волинській області адвокатські запити відсутні. Просить надати додатковий строк для подання додаткових доказів.

У судовому засіданні представник позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання не заперечив. У вирішенні клопотання відповідача про надання додатковий строк для подання доказів поклався на розсуд суду.

Суд протокольною ухвалою від 22.04.2026 надав відповідачу додатковий строк для подання доказів, підготовче засідання відклав на 13.05.2026.

Заперечення відповідача на адресу суду не надходили.

08.05.2026 надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №140/8567/25 (Восьмий апеляційний адміністративний суд) та у справі №140/5494/26 (Волинський окружний адміністративний суд). Просить долучити до матеріалів справи копії квитанцій про сплату частини боргу в сумі 418 262,98 грн.

13.05.2026 з 12:37 год по 17:58 у Волинській області була оголошена повітряна тривога.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, оголошення повітряної тривоги, з метою мінімізації ризиків, задля захисту життя та здоров`я учасників судового процесу, виконання завдань підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 13.05.2026 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відклав на 26.05.2026 о 12:15 год.

У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про долучення акту Державної екологічної інспекції від 29.04.2026 до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 26.05.2026 суд залишив без розгляду клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи; відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; підготовче засідання відклав на 02.06.2026.

Ухвалою суду від 02.06.2026 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Зобов`язано учасників справи протягом 3-х днів з моменту постановлення ухвали надіслати третім особам заяви по суті спору (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив), докази чого подати суду. Встановлено третім особам строк не пізніше ніж протягом 5-ти календарних днів з дня отримання заяв по суті спору подати пояснення щодо предмета спору, з доказами надіслання іншим учасникам справи. Підготовче засідання відкладено на 17.06.2026 о 14:00 год.

08.06.2026 надійшла заява відповідача про долучення доказів надіслання відзиву на позовну заяву третім особам.

Відповідач у клопотанні від 16.06.2026 розгляд справи просить відкласти у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.

16.06.2026 надійшли заяви третіх осіб про повторне зобов`язання позивача про надіслання позовної заяви з додатками на їх адресу, продовження строку для подання письмових пояснень, відкладення підготовчого засідання.

Судом встановлено, що станом на дату проведення судового засідання, докази надіслання позивачем на адреси третіх осіб позовної заяви з додатками відсутні.

Таким чином, треті особи позбавлені можливості ознайомитись з позовною заявою та подати відповідні пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 02.06.2026 встановлено третім особам строк не пізніше ніж протягом 5-ти календарних днів з дня отримання заяв по суті спору подати пояснення щодо предмета спору, з доказами надіслання іншим учасникам справи.

У зв`язку з відсутністю доказів отримання третіми особами позовної заяви з додатками, встановлений третім особам ухвалою суду від 02.06.2026 строк для подання пояснень по суті спору не сплив, у зв`язку з чим клопотання про його продовження не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повторне зобов`язання позивача протягом 3-х днів з моменту постановлення ухвали надіслати третім особам позовну заяву з додатками, у зв`язку з чим підготовче засідання підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкладено підготовче засідання на 09 липня 2026 року о 14:30 год. Повторно зобов`язано позивача протягом 3-х днів з моменту постановлення ухвали надіслати третім особам позовну заяву з додатками, докази чого подати суду.

24.06.2026 надійшла заява позивача про долучення доказів надіслання позовної заяви третім особам.

30.06.2026 надійшли пояснення третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Суд протокольною ухвалою від 09.07.2026 долучив подані пояснення третіх осіб та позивача до матеріалів справи.

Представниця позивача проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечила.

Решта учасників справи явку своїх представників в судове засідання 09.07.2026 не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань до суду з цього приводу не надходило.

Ухвалою суду від 09.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30 липня 2026 року о 15:30 год.

16.07.2026 від Підгайцівської сільської ради надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку представника позивача у призначене судове засідання.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відкладено розгляд справи по суті на 13 серпня 2026 року о 11:40 год. Явку учасників справи у судове засідання визнано не обов`язковою.

05.08.2026 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просить суд відмовити у позові у повному обсязі.

З метою забезпечення можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, принципу змагальності в судочинстві, повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 13.08.2026 відклав розгляд справи по суті на 01.09.2026 на 10:30 год.

01.09.2026 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю уповноваженого представника.

У судовому засіданні представниця позивача відкладення розгляду справи не заперечила.

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах № 802/562/18-а, № 826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Судом враховано, що тимчасова непрацездатність уповноваженого представника відповідача Ліщука О.О. підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 31.08.2026.

Таким чином, матеріали справи не дають підстав вважати, що своїми діями чи поведінкою представник відповідача намагався затягнути розгляд справи, чим би сприяв порушенню розумних строків розгляду справи.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, з-поміж іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 13 статті 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи принцип незмінності складу суду, перебування судді у відпустці у період з 07.09.2026 по 20.09.2026, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне провести розгляд справи по суті у справі поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку.

Заслухавши пояснення представниці позивача, враховуючи вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду справи, гарантій щодо справедливого і публічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 01.09.2026 задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи по суті на 30.09.2026 о 15:00 год.

Фактичні обставини, встановлені судом.

26.12.2005 між Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області та підприємцем ОСОБА_1, який діяв на підставі свідоцтва серія НОМЕР_1 суб`єкта підприємницької діяльності зареєстрованого 01.11.2000 виконавчим комітетом Луцької міської ради укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець передав в оренду (тимчасове довгострокове платне володіння та користування) земельну ділянку площею 13,3467 га, що розташовані на території Лищенської сільської ради Луцького району, Волинської області для риборозведення, будівництва офісу та складських приміщень, сінокосіння, а орендар приймає в оренду (тимчасове довгострокове платне володіння та користування) згадану земельну ділянку для використання у вказаних вище цілях.

У п. 1.2. Договору визначено земельні ділянки, що передаються в оренду, загальною площею 13,3467 га, з них:

- ділянка №1 - землі водного фонду - 2,1659, в тому числі під ставком - 1,3441 га та прибережною смугою - 0,8218 га (під сіножатями - 0,8218 га);

- ділянка №2 - землі водного фонду - 3,4752 га, в тому числі під ставком - 1,9822 га та прибережною смугою - 1,4930 (під сіножатями - 1,4930 га);

- ділянка №3 - площею 4,8969 га - відкриті землі (відпрацьований кар`єр);

- ділянка №4 - площею 0,0839 га - землі сільськогосподарського призначення (під сіножатями - 0,0839 га);

- ділянка №5 - площею 0,9717 га - землі сільськогосподарського призначення (під сіножатями - 0,9717 га);

- ділянка №6 - площею 0,8102 га - землі сільськогосподарського призначення (під сіножатями - 0,8102 га);

- ділянка №7 - площею 0,9429 га - землі сільськогосподарського призначення (під сіножатями - 0,9429 га).

Згідно з п.1.3 Договору орендна плата в рік за земельні ділянки становить: №1, №2 в розмірі 100 грн за 1 га водного плеса і 30 грн за 1 га прибережної смуги; №3 в розмірі 965 грн; №4 в розмірі 6 грн; №5 в розмірі 68 грн; №6 в розмірі 56 грн; №7 в розмірі 68 грн.

Відповідно до п. 1.4 Договору цільове призначення земельних ділянок: ділянка №1, №2 - для риборозведення; ділянка №3 - для будівництва офісу та складських приміщень; ділянка №4, №5, №6, №7 - для сінокосіння.

Термін оренди погоджений сторонами і складає 49 років (п. 2.1. Договору).

Договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін достроково за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов`язань по договору, а також у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке буде суттєво перешкоджати передбаченому договором використанню земельної ділянки (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна оплата вноситься орендарем на бюджетний рахунок Лищенської сільської ради рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо законодавчо буде збільшено розмір земельного податку (п. 4.3. Договору).

Пунктом п.5.2. Договору визначені права орендодавця, серед яких, зокрема:

- право вимагати від орендаря своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні платежі;

- вимагати від орендаря додержання умов договору щодо використання останнім земельної ділянки за цільовим призначенням, усувати допущені порушення;

- давати письмову згоду орендарю на зведення у встановленому порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди, закладати багаторічні насадження, здійснювати у встановленому порядку зрошувальні, осушувальні, інші меліоративні роботи, будувати ставки та водойми.

Згідно з п. 6.1. Договору орендар зобов`язується, зокрема:

- використовувати земельну ділянку, що орендується, виключно за її цільовим призначенням;

- своєчасно здійснювати орендні платежі в формі та розмірі, яка передбачена цим договором.

За умовами п.6.2. Договору орендар має такі права, серед яких:

- самостійно визначати напрями своєї діяльності відповідно до призначення земельної ділянки та умов даного договору;

- самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності при використанні земельної ділянки відповідно до її призначення і цього договору;

- за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди, закладати багаторічні насадження, здійснювати у встановленому порядку зрошувальні, осушувальні, інші меліоративні роботи, будувати ставки та водойми;

- здавати земельну ділянку в суборенду при дотримання Закону України «Про оренду землі».

Даний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 10.3).

Всі зміни та доповнення до договору або його дострокове розірвання будуть дійсні при умові, що вони виконані у письмовій формі і підписані сторонами (п. 10.6 Договору).

Договір зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 27.12.2005 за № 040507600004.

27.10.2010 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, якою розділ 1 договору виклали в новій редакції.

Згідно Додаткової угоди №01 від 26.12.2017 до договору оренди від 27.12.2005 № 040507600004 пункт 1.3. договору викладено в такій редакції: «орендна плата становить 3% від нормативно грошової оцінки в рік (156255,12 грн)». Нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 4,8969 га кадастровий номер 0722883600:03:000:0960 станом на 29.05.2017 становить 5208504,08 грн.

20.06.2018 між Лищенською сільською радою та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №05, якою пункт 1.3. договору викладено в такій редакції: «Орендна плата становить 3% від нормативно грошової оцінки в рік, а саме в сумі 1440,09 грн». Нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 3,4752 га кадастровий номер 0722883600:01:001:6724 для рибогосподарських потреб станом на 27.04.2018 становить 48002,92 грн.

Рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області від 04.01.2019 №1/5 припинено шляхом реорганізації діяльність Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області, яка увійшла до складу ОТГ Підгайцівської сільської ради.

Отже, з 2019 року Підгайцівська сільської ради Луцького району Волинської області є правонаступником Лищенської сільської ради Луцького району та орендодавцем земельної ділянки, площею 13,3467 га, що розташовані на території Лищенської сільської ради Луцького району, Волинської області.

Рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області від 19.02.2019 №3/25 затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 0722883600:03:000:0960) площею 4,8969 га для будівництва офісу та складських приміщень. Вирішено зареєструвати ОСОБА_1 речове право на земельну ділянку: площею 2,4003 га (кадастровий номер 0722883600:01:001:6859) для будівництва офісу та складських приміщень; площею 2,4966 га (кадастровий номер 0722883600:01:001:6860) для будівництва офісу та складських приміщень.

Рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області 21.08.2020 №18/18 надано дозвіл ОСОБА_1 на розірвання договору оренди від 26.12.2005 земельної ділянки площею 0,9717 га кадастровий номер 0722883600:01:001:6726, для сінокосіння в селі Лище Луцького району, що на території Підгайцівської сільської ради, дана ділянка входить в загальну площу 13,3467 га.

Відповідно до вказаного рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області 21.08.2020 №18/18, сторонами укладено Додаткову угоду від 20.10.2020, якою внесли зміни до договору оренди від 27.12.2005 № 040507600004 щодо земельної ділянки кадастровий номер 0722883600:01:001:6726 площею 0,9717 землі сільськогосподарського призначення (для сінокосіння), а саме припинено дію договору оренди щодо згаданої земельної ділянки.

Рішенням Підгайцівської сільської ради від 17.02.2021 № 5/31 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 2,4003 га (кадастровий номер 0722883600:01:001:6859), що є в оренді гр. ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 26.12.2005, на ділянки: площею 1,9003 га кадастровий номер 0722883600:01:001:8924, площею 0,5000 га кадастровий номер 0722883600:01:001:8925 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на території с. Лище. Розділ «Предмет договору» викладено в такій редакції: «Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Лище площею 1,9003 га кадастровий номер 0722883600:01:001:8924, площею 0,5000 га кадастровий номер 0722883600:01:001:8925».

Рішенням Підгайцівської сільської ради від 17.02.2021 № 5/44 внесено зміни у рішення № 5/31 від 17.02.2021, а саме припинено оренду земельної ділянки площею 0,5000 га кадастровий номер 0722883600:01:001:8925, яка утворилася в результаті поділу земельної ділянки площею 2,4003 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6859.

26.03.2021 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 (т. 1 а.с. 20), згідно якої:

- Розділ «Предмет договору» викладено в такій редакції: «Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на території с. Лище площею 1,9966 га кадастровий номер 0722883600:01:001:6964, що утворилася в результаті поділу земельної ділянки площею 2,4966 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6860.

- Розділ «Об`єкт оренди» викладено в такій редакції: «В оренду передається земельна ділянка площею 1,9966 га кадастровий номер 0722883600:01:001:6964.

- Пункт 1.3 договору оренди викладено в такій редакції «Орендна плата становить 3 % від нормативно грошової оцінки в рік (89505,58 грн.). Нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 1,9966 га кадастровий номер 0722883600:01:001:6964 станом на 18.12.2021 року становить 2983519,38 грн.

Додатковою угодою від 26.03.2021 до Договору оренди землі від 26.12.2005 припинено оренду земельної ділянки площею 0,5000 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6965, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 2,4966 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6860 (т. 1 а.с. 176).

Отже, з огляду на вище викладені рішення, укладені між сторонами додаткові угоди, а також враховуючи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.03.2026 (т. 1 а.с. 127-131), в оренді ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 26.12.2005, перебувають земельні ділянки за адресою: с. Лище, Луцький р-н, Волинська обл., а саме:

1) площею 3,4752 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6724, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618510407228, нормативно грошова оцінка згідно Витягу №НВ-9924823332023 від 25.07.2023 становить 3 800 787,56 грн;

2) площею 1,9003 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:8924, цільове призначення: для будівництва офісу та складських приміщень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2324686107228 (утворилася в результаті поділу земельної ділянки площею 2,4003 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6859), нормативно грошова оцінка згідно Витягу №НВ-9926108182023 від 15.08.2023 становить 4 329 868,67 грн;

3) площею 0,0839 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6722, цільове призначення: для сінокосіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618429907228, нормативно грошова оцінка згідно Витягу №НВ-0700518902023 від 16.08.2023 становить 689,11 грн;

4) площею 0,8102 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6723, цільове призначення: для сінокосіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618659407228, нормативно грошова оцінка згідно Витягу №НВ-0700518912023 від 16.08.2023 становить 6654,41 грн;

5) площею 0,9429 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6725, цільове призначення: для сінокосіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618628707228, нормативно грошова оцінка згідно Витягу №НВ-0700518962023 від 16.08.2023 становить 7744,32 грн;

6) площею 1,9966 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6964, цільове призначення: для будівництва офісу та складських приміщень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2324746507228 (утворилася в результаті поділу земельної ділянки площею 2,4966 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6860), нормативно грошова оцінка згідно Витягу №НВ-9926107922023 від 15.08.2023 становить 4 549 290 грн;

7) площею 2,1659 га, кадастровий номер 0722883600:03:000:0958, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618727107228, нормативно грошова оцінка згідно Витягу №НВ-9924823572023 від 25.07.2023 становить 2 250 485,35 грн.

Із інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.05.2026 слідує, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:03:000:0960, площею 4,8969 га (наразі кадастровий номер 0722883600:01:001:6964, утворилася в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:01:001:6860), яка є предметом договору оренди від 26.12.2005, знаходиться житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 200017507228, власниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі договору дарування, серія та номер 1984 від 01.11.2013 (т. 1 а.с. 164-165).

Обставини знаходження житлового будинку на переданій в оренду земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:01:001:6964 сторонами не заперечується.

Крім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.03.2026, вбачається, що 27.02.2023 щодо земельної ділянки, площею 0,8102 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6723, цільове призначення: для сінокосіння, здійснено реєстрацію іншого речового права: права суборенди (піднайму) на підставі договору суборенди земельної ділянки від 25.01.2023, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 127-131).

28.08.2023 Підгайцівською сільською радою прийнято рішення №31/24 «Про внесення змін до договорів оренди», згідно якого вирішила: у зв`язку переходом в комунальну власність Підгайцівської сільської ради земельних ділянок сільських рад, правонаступником яких є Підгайцівська сільська рада, внести зміни до діючих договорів оренди землі в частині нарахування орендної плати у відсотковому відношенні від нормативної грошової оцінки (т. 1 а.с. 24).

У матеріалах справи містяться листи Підгайцівської сільської ради без дати, номера та підпису сільського голови, адресовані ОСОБА_1 , з вимогою прибути до сільської ради для укладення додаткової угоди до Договору оренди від 26.12.2005 у зв`язку із зміною розміру орендної плати відповідно до рішення ради №31/24 від 28.08.2023 (т. 1 а.с. 25-29).

Згідно інформації наданої Відділом фінансів Підгайцівської сільської ради про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, в рахунок орендної плати ОСОБА_1 сплачено у 2022 році 7584,69 грн, у 2023 році - 8126,69 грн (т. 1 а.с. 126 на звороті).

Відповідно до інформації, яка міститься в листі Головного управління ДПС у Волинській області від 03.07.2025, по договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005, станом на 03.07.2025 заборгованість по орендній платі з фізичних осіб становить 911 461,38 грн н (т. 1 а.с. 33).

Листом від 09.07.2025 №1118/3-3/2-25 Підгайцівська сільська рада повідомила ОСОБА_1 про існування, станом на 03.07.2025, заборгованості з орендної плати у розмірі 911 461,38 грн та просила погасити цей борг у 14-денний термін з моменту отримання листа (т. 1 а.с. 30-31).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №140/8567/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №140/8567/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу (т. 1 а.с. 138).

Згідно листа Головного управління ДПС у Волинській області від 09.03.2026 за ОСОБА_1 рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, станом на 09.03.2026, у розмірі 1439 096,17 грн (т. 1 а.с. 124-125).

ОСОБА_1 сплачено частину боргу з орендної плати на загальну суму 418263 грн, що стверджується відповідними банківськими квитанціями від 28.04.2026 на суму 398000,00 та від 29.04.2026 на суму 20 263,00 грн (т. 1 а.с. 140).

Відповідач, не погоджується із визначеним розміром орендної плати щодо земельної ділянки площею 2,1659 га з кадастровим номером 0722883600:03:000:0958, яка розрахована на підставі Витягу №НВ-9924823572023 від 25.07.2023 про нормативну грошову оцінку, виходячи із розміру 2 250 485,35 грн, а також із розміром орендної плати щодо земельної ділянки, площею 3,4752 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6724, яка визначена на підставі Витягу №НВ-9924823332023 від 25.07.2023 виходячи із розміру 3 800 787,56 грн.

Відповідно до Витягу № НВ -0700768072025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.09.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:03:000:0958 становить 42 607,30 грн (т. 1 а.с. 97).

Згідно Витягу № НВ -0700768062025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.09.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:01:001:6724 становить 68 363,67 грн (т. 1 а.с. 99).

Крім того, із ухвали Волинського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 06.05.2026 у справі № 140/5494/26, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про:

- визнання протиправними дій щодо формування та видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №НВ-9924823572023 та №НВ-9924823332023 від 25.07.2023 та зобов`язання привести відомості Державного земельного кадастру щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами №0722883600:03:000:0958, № 0722883600:01:001:6724 у відповідність до затвердженої Технічної документації (2020 року) шляхом внесення коректних значень коефіцієнтів та показників;

- визнання відомостей щодо нормативної грошової оцінки, зазначені у витягах №НВ-9924823572023 та №НВ-9924823332023 від 25.07.2023, такими що не відповідають технічній документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Лище Підгайцівської сільської ради Луцького району, розробленій ТзОВ «Терразем» у 2020 році та затвердженій рішенням Підгайцівської сільської ради від 27.09.2020 №17/23;

- визнання витягів №НВ-9924823572023 та №НВ-9924823332023 від 25.07.2023 протиправними, нечинними для цілей оподаткування, та скасування їх.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на податкові рішення-повідомлення ГУ ДПС України у Волинській області від 24.04.2026 про нарахування орендної плати щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0722883600:03:000:0958, 0722883600:01:001:6724, Державною податковою службою України прийнято рішення від 29.07.2026, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано оскаржувані ППР ГУ ДПС України у Волинській області (т. 2 а.с. 55-58).

Оцінка суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Підгайцівської сільської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 з підстав систематичного порушення орендарем обов`язку зі сплати орендної плати, а також про зобов`язання на підставі акту прийому-передачі повернути земельні ділянки її власнику.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV) оренда землі є заснованим на договорі строковим платним володінням і користуванням земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець за плату передає орендарю земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону № 161-XIV ).

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами 1-3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.п. 288.1-288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Положеннями пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Як встановлено судом, що 26.12.2005 між Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області та підприємцем ОСОБА_1, який діяв на підставі свідоцтва серія НОМЕР_1 суб`єкта підприємницької діяльності зареєстрованого 01.11.2000 виконавчим комітетом Луцької міської ради укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).

З огляду на вказані вище рішення Підгайцівської сільської ради та укладені між сторонами додаткові угоди, а також враховуючи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.03.2026 (т. 1 а.с. 127-131), в оренді ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 26.12.2005 перебувають земельні ділянки за адресою: с. Лище, Луцький р-н, Волинська обл., зокрема:

2) площею 1,9003 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:8924, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2324686107228 (утворилася в результаті поділу земельної ділянки площею 2,4003 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6859);

3) площею 0,0839 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6722, цільове призначення: для сінокосіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618429907228;

4) площею 0,8102 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6723, цільове призначення: для сінокосіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618659407228;

5) площею 0,9429 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6725, цільове призначення: для сінокосіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1618628707228;

6) площею 1,9966 га, кадастровий номер 0722883600:01:001:6964, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2324746507228 (утворилася в результаті поділу земельної ділянки площею 2,4966 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6860);

Відповідно до п. 2.1. Договору термін оренди погоджений сторонами і складає 49 років.

Згідно з п. 4.1. Договору орендна оплата вноситься орендарем на бюджетний рахунок Лищенської сільської ради рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як установлено судом, сторони в договорі оренди, визначили річний розмір орендної плати, а саме: за земельні ділянки: №1, №2 в розмірі 100 грн за 1 га водного плеса і 30 грн за 1 га прибережної смуги; №3 в розмірі 965 грн; №4 в розмірі 6 грн; №5 в розмірі 68 грн; №6 в розмірі 56 грн; №7 в розмірі 68 грн. Додатковими угодами №01 від 26.12.2017, №05 від 20.06.2018, від 26.03.2021, сторони змінили розмір орендної плати щодо окремих земельних ділянок - 3% від нормативно грошової оцінки в рік.

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підгайцівська сільська рада в якості правової підстави для розірвання договору оренди землі посилається на частину 2 ст. 651 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду лише у разі істотного порушення його умов другою стороною. Істотним є таке порушення, внаслідок якого інша сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 остання вирішувала такі правові питання: - як співвідносяться загальні та спеціальні норми у вирішенні питання про розірвання договору оренди землі; - у яких випадках договір оренди землі може бути розірваний судом на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а коли - на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України; - яке правове значення має сплата заборгованості з орендної плати після пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати такої орендної плати.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:

"Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

86. Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

87. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

88. Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

89.Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

90. Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

91. Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

92. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

93. Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

94. Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.

95. Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

96. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

97. Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.".

В обґрунтування позову позивач зазначає, що протягом 2023-2025 р.р. ОСОБА_1 не реагував на податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області, листи Підгайцівської сільської ради, а також не вчиняв жодних дій щодо сплати нарахованого податкового боргу.

На підтвердження систематичності несплати ОСОБА_1 орендної плати за землю, позивач посилається на лист Головного управління ДПС у Волинській області №6881/5/03-20-24-06-05 від 03.07.2025, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №140/8567/25, інформацію відділу фінансів Підгайцівської сільської ради про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.

Натомість відповідач стверджує, що «оскільки письмової угоди про зміну ціни не існує, то він правомірно продовжував сплачувати орендну плату в розмірі, встановленому останньою спільно підписаною Додатковою угодою. Нарахування Позивачем суми 911461,38 грн на підставі внутрішнього рішення ради є порушенням умов Договору та ст. 632 ЦК України. Фактично позивач вимагає розірвання через "неоплату", але відповідач фактично оплатив всю суму, передбачену підписаним Договором. Розрахунок суми боргу є неправильним».

Судом встановлено, що 28.08.2023 Підгайцівською сільською радою прийнято рішення №31/24 «Про внесення змін до договорів оренди», згідно якого вирішила: у зв`язку переходом в комунальну власність Підгайцівської сільської ради земельних ділянок сільських рад, правонаступником яких є Підгайцівська сільська рада, внести зміни до діючих договорів оренди землі в частині нарахування орендної плати у відсотковому відношенні від нормативної грошової оцінки (т. 1 а.с. 24).

Згідно інформації, наданої Відділом фінансів Підгайцівської сільської ради про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, в рахунок орендної плати ОСОБА_1 сплачено у 2022 році 7584,69 грн, у 2023 році - 8126,69 грн (т. 1 а.с. 126 на звороті).

Позивач зазначає, що відповідач не реагував на вказані листи, до Підгайцівської сільської ради не звернувся, натомість продовжував сплачувати орендну плату в розмірі 8126,69 грн на рік.

Як вбачається із листа №6881/5/03-20-24-06-05 від 03.07.2025, що Головним управлінням ДПС у Волинській області на підставі листа Підгайцівської сільської ради від 18.06.2024 №612/3.2/2-24, яким надано інформацію про Договір оренди земельної ділянки від 26.12.2005, додаткові угоди та нормативні грошові оцінки переданих в оренду земельних ділянок, здійснено перерахунок орендної плати з фізичних осіб та сформовано податкові повідомлення-рішення за податкові періоди 2023-2024 роки та направлено засобами поштового зв`язку. Станом на 03.07.2025 заборгованість по орендній платі з фізичних осіб становить 911 461,38 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несплати орендної плати за податкові періоди 2023 та 2024 р.р. За податкові періоди 2023-2025 р.р. (станом на 03.07.2025) сплата орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 здійснена 19.07.2023 на суму 8126,69 грн (т. 1 а.с. 33).

Листом від 09.07.2025 №1118/3-3/2-25 Підгайцівська сільська рада повідомила ОСОБА_1 про існування, станом на 03.07.2025, заборгованості з орендної плати за податкові періоди 2023-2025 роки, у розмірі 911461,38 грн, та просила погасити цей борг у 14-денний термін з моменту отримання листа (т. 1 а.с. 30-31).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №140/8567/25 позов Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг у сумі 917 765,96 грн, який складається, зокрема, з податкового боргу з орендної на суму 911 461,38 грн. Суд встановив, що податковий борг відповідача з орендної плати на суму 911461,38 грн (з врахуванням наявної переплати в сумі 8 136,42 грн) виник на підставі податкових повідомлень-рішень: №802202-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 136 478,70 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802203-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 129 896,06 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802204-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 114 023,63 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802221-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 143 439,11 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802215-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 119 838,83 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802217-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 70 957,80 по терміну сплати 30.12.2024, №802219-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 136 520,76 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802205-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 67 514,56 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802201-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 20,67 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802206-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 199,63 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802207-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 232,33 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802216-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 244,18 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802218-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 21,73 грн по терміну сплати 30.12.2024, №802220-2406-0318 від 27.06.2024 в сумі 209,81 грн по термін сплати 30.12.2024.

ОСОБА_1 сплатив частину боргу з орендної плати на загальну суму 418 263 грн, що стверджується відповідними банківськими квитанціями від 28.04.2026 на суму 398000,00 та від 29.04.2026 на суму 20 263,00 грн (т. 1 а.с. 140).

Водночас, відповідач, не погоджується із визначеним розміром орендної плати щодо земельної ділянки площею 2,1659 га з кадастровим номером 0722883600:03:000:0958, яка розрахована на підставі Витягу №НВ-9924823572023 від 25.07.2023 про нормативну грошову оцінку, виходячи із розміру 2 250 485,35 грн, а також із розміром орендної плати щодо земельної ділянки, площею 3,4752 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6724, яка визначена на підставі Витягу №НВ-9924823332023 від 25.07.2023 виходячи із розміру 3 800 787,56 грн.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу № НВ -0700768072025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.09.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:03:000:0958 становить 42 607,30 грн (т. 1 а.с. 97). Згідно Витягу № НВ -0700768062025 від 08.09.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:01:001:6724 становить 68 363,67 грн (т. 1 а.с. 99).

Крім того, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на податкові рішення-повідомлення ГУ ДПС України у Волинській області від 24.04.2026 про нарахування орендної плати щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0722883600:03:000:0958, 0722883600:01:001:6724, Державною податковою службою України прийнято рішення від 29.07.2026, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано оскаржувані ППР ГУ ДПС України у Волинській області. При цьому підставою для скасування податкових рішень-повідомлень, стало неправильне нарахування ГУ ДПС України у Волинській області орендної плати згідно витягів №НВ-9924823572023 від 25.07.2023 про розмір НГО - 2 250 485,35 грн та №НВ-9924823332023 від 25.07.2023 про розмір НГО - 3 800 787,56 грн (т. 2 а.с. 55-58).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що за спірні періоди 2023-2025 р.р. сплата орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 здійснена на суму 8126,69 грн. Спір між сторонами фактично виник щодо розміру орендної плати після прийняття рішення Підгайцівською сільською радою №31/24 від 28.08.2023 «Про внесення змін до договорів оренди» та невиконання відповідачем, на думку позивача, судового рішення про стягнення податкового боргу з орендної плати.

При цьому договір оренди було укладено 26.12.2005, а додаткові угоди до нього щодо окремих земельних ділянок у 2017, 2018, 2021 р.р. На момент їх укладення сторони виходили із умов договору та нормативної грошової оцінки щодо окремих земельних ділянок, визначеної у додаткових угодах до договору.

З 2019 року Підгайцівцька сільська рада Луцького району Волинської області стала правонаступником Лищенської сільської ради Луцького району та орендодавцем земельних ділянок, що розташовані на території Лищенської сільської ради. Відтак, ані первісний орендодавець, ані його правонаступник не могли розраховувати під час укладення договору на отримання орендної плати, визначеної виходячи із нормативної грошової оцінки, яка на той момент ще не діяла.

Суд зазначає, що заборгованість з орендної плати в розмірі 911 461,38 грн була обрахована ГУ ДПС у Волинській області, в тому числі на підставі витягів №НВ-9924823572023 та №НВ-9924823332023 від 25.07.2023 про НГО щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:03:000:0958, виходячи із розміру 2 250 485,35 грн та земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:01:001:6724 - 3 800 787,56 грн, які були надані позивачем в розпорядження податкового органу. Проте, як встановлено судом, відповідно до Витягів № НВ -0700768072025, № НВ -0700768062025 від 08.09.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:03:000:0958 становить 42 607,30 грн, а земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:01:001:6724 - 68 363,67 грн.

Отже, між сторонами існує спір щодо розміру орендної плати та порядку її визначення після зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Відповідач не відмовлявся від виконання договору, не припиняв користування орендованими земельними ділянками за їх цільовим призначенням та не допускав повної несплати орендних платежів. При цьому ОСОБА_1 сплачено частину боргу з орендної плати на загальну суму 418263 грн.

За таких обставин сам по собі факт наявності заборгованості та її подальше стягнення в судовому порядку не свідчить про істотне порушення договору у розумінні частини другої статті 651 ЦК України.

Подібна за змістом правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 вересня 2026 року у cправі № 908/2922/25.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що розмір недоплати автоматично свідчить про істотність порушення. Вирішальне значення має не лише сума заборгованості, а насамперед наслідки такого порушення для орендодавця та співвідношення між тим, на що він обґрунтовано розраховував при укладенні договору, і тим, що фактично отримав.

Відповідно до вимог ПК України плата за землю входить до складу податку на майно, який належить до місцевих податків, відповідно сплачується до місцевого бюджету. Усі доходи від сплати як земельного податку, так і орендної плати, незалежно від того, якою є форма власності на землю (державна чи комунальна), зараховуються до місцевого бюджету.

Ураховуючи, що рішенням суду від 29.10.2025 у справі №140/8567/25 стягнуто із ОСОБА_1 недоплачену орендну плату (податковий борг) за спірний період, при цьому останнім сплачено частину боргу з орендної плати на суму 418263 грн, суд вважає, що таким чином забезпечено належний та ефективний захист порушеного права позивача. Такий спосіб захисту відповідає принципу пропорційності та забезпечує справедливий баланс інтересів сторін. А відтак підстав для застосовування такого крайнього заходу, як розірвання договору оренди землі, суд не вбачає.

З огляду на вище викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005, укладеного із ОСОБА_1

Оскільки вимога про повернення земельних ділянок є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, тож за відсутності правових підстав для розірвання такого договору оренди відсутній обов`язок орендаря повернути земельні ділянки.

Крім того, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п.6.2. Договору орендар має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди, закладати багаторічні насадження, здійснювати у встановленому порядку зрошувальні, осушувальні, інші меліоративні роботи, будувати ставки та водойми.

Як встановлено судом та визнається учасниками справи, що на земельній ділянці №3 - площею 4,8969 га, яка є об`єктом оренди згідно оспорюваного договору оренди, та якій був присвоєний кадастровий номер 0722883600:03:000:0960, знаходиться житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 200017507228.

Рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області від 19.02.2019 №3/25 затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 0722883600:03:000:0960) площею 4,8969 га для будівництва офісу та складських приміщень. Зареєструвати ОСОБА_1 речове право на земельну ділянку: площею 2,4003 га (кадастровий номер 0722883600:01:001:6859) для будівництва офісу та складських приміщень; площею 2,4966 га (кадастровий номер 0722883600:01:001:6860) для будівництва офісу та складських приміщень.

26.03.2021 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005, згідно якої: Розділ «Предмет договору» викладено в такій редакції: «Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на території с. Лище площею 1,9966 га кадастровий номер 0722883600:01:001:6964, що утворилася в результаті поділу земельної ділянки площею 2,4966 га з кадастровим номером 0722883600:01:001:6860. Розділ Об`єкт оренди викладено в такій редакції: «В оренду передається земельна ділянка площею 1,9966 га кадастровий номер 0722883600:01:001:6964».

Як вбачається із даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.05.2026, на земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:03:000:0960, площею 4,8969 га (наразі кадастровий номер 0722883600:01:001:6964, утворилася в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:01:001:6860), яка є предметом договору оренди від 26.12.2005, знаходиться житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 200017507228, власниками якого на підставі договору дарування, серія та номер 1984 від 01.11.2013 є ОСОБА_3 (19/100 частки) та ОСОБА_2 (81/100 частки) (т. 1 а.с. 164-165).

Ухвалою суду від 02.06.2026 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У письмових поясненнях від 30.06.2026 треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначають, що результат розгляду даної справи безпосередньо впливає на їх права та обов`язки, оскільки вони є співвласниками житлового будинку, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:01:001:6964, що утворилась в результаті поділу спірної земельної ділянки. Задоволення позовних вимог призведе до того, що власники житлового будинку будуть позбавлені можливості повноцінно користуватися земельною ділянкою, необхідною для обслуговування належного їм майна, що створить істотні перешкоди у здійсненні права власності. У задоволенні позову просять відмовити.

Натомість позивач у поясненнях від 08.07.2026 зазначає, що саме відповідач ОСОБА_1 без дозволу власника земельної ділянки в порушення ст. 96 ЗК України та п.п. 6.1.1. Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 року здійснив будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці, яка належить на праві комунальної власності Підгайцівській сільській раді. З моменту оформлення Договору дарування житлового будинку у 2013 році, дружина та син відповідача користуються земельною ділянкою на якій розташований житловий будинок без будь - яких правових підстав. Після 2013 року треті особи на стороні відповідача жодного разу не звернулись до Підгайцівської сільської ради із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки чи про виділення частини орендованої земельної ділянки для обслуговування житлового будинку у розмірі 0,25 га, передачу в оренду чи в суборенду. Вважає, що розірвання Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 буде можливо здійснити поділ орендованої земельної ділянки для виділення власникам житлового будинку частини земельної ділянки для його обслуговування у нормі передбаченій ст. 121 ЗК України в розмірі 0,25 га.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт «е» частини першої статті 141 ЗК України).

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (частина третя статті 7 Закону № 161-XIV в редакції на момент укладення договору дарування житлового будинку від 01.11.2013).

Договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці (абзац восьмий частини першої статті 31 Закону № 161-XIV в редакції на момент укладення договору дарування житлового будинку від 01.11.2013).

Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже, й відповідні права та обов`язки.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/3655/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 910/20774/17, а також у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19, від 09.02.2022 у справі № 914/3250/20.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком, спорудою після їх набуття.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 22.06.2021 у справі № 200/606/18).

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається відповідно до прямої норми закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16.

Отже, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну сторони договору чинним законодавством України не передбачено, тому не є обов`язковим (постанова КГС ВС від 09.02.2022 у справі № 914/3250/20).

Згідно з матеріалами справи, що також не заперечується сторонами, на переданій в оренду земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:01:001:6964 за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок, власниками якого на підставі договору дарування, серія та номер 1984 від 01.11.2013 є ОСОБА_3 (19/100 частки) та ОСОБА_2 (81/100 частки).

Тому після переходу до третіх осіб - ОСОБА_3 (19/100 частки) та ОСОБА_2 (81/100 частки) права власності на житловий будинок договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно, припинив дію щодо ОСОБА_1 , однак діє на тих самих умовах стосовно третіх осіб як нових власників будинку, оскільки внаслідок відчуження нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, відчужувач повністю вибуває з орендних правовідносин за відповідним договором оренди.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2020 року у справі № 904/5968/19, від 09 грудня 2020 року у справі №748/2954/17.

Згідно з частинами першою, другою статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Положеннями статті 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Зокрема, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Отже, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75)).

У контексті зазначеного, суд звертає увагу, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, однак процесуальне становище третьої особи є відмінним від процесуального становища відповідача. Разом з тим суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглядаючи спір між сторонами, оскільки відповідно до частини першої статті 50 ГПК України така особа вступає у справу або залучається до участі у справі на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 766/8113/17, від 29 червня 2022 року у справі №753/7478/18, від 23 листопада 2022 року у справі № 201/2760/20, від 07 лютого 2024 року у справі № 461/10495/21.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина перша статті 386 ЦК України).

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

Суд зазначає, що після переходу до третіх осіб права власності на житловий будинок договір оренди земельної ділянки від 26.12.2005, на якій розташоване це майно, припинив дію щодо ОСОБА_1 , однак діє на тих самих умовах стосовно третіх осіб як нових власників, а тому заявлені позивачем вимоги про розірвання договору оренди від 26.12.2005 в частині земельної ділянки 0722883600:01:001:6964 та зобов`язання її повернути, безпосередньо стосуються прав та обов`язків інших осіб, які не залучені до участі у справі в якості відповідачів, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість таких позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у позові відмовлено, то судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.10.2026

Суддя С. В. Бідюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua