Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №903/572/26 — Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2026 рокуСправа № 903/572/26

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Франчук Н.Я., розглянувши матеріали по справі

за позовом Комунального некомерційного підприємства Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія”

про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Махонюк О.І., Рибачок Ю.П.,

від відповідача: Сурикова І.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.06.2026 через систему “Електронний кабінет” до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія”, у якій просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” внести зміни до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 100/440 від 17.12.2025, в частині визначення базового показника середньозваженої ціни електричної енергії на ринку “на добу наперед” та маржі постачальника, встановивши середньозважену ціну за листопад 2025 року у розмірі 6,83049 грн без ПДВ та маржу постачальника у розмірі “-0,63049 грн без ПДВ” як постійну складову формули розрахунку ціни електричної енергії та викласти Специфікацію (Таблиця 1) Додатку 2 до Договору в редакції згідно з додатком № 25 до позовної заяви.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” здійснити перерахунок вартості електричної енергії за Договором № 100/440 від 17.12.2025 за січень – лютий 2026 року відповідно до змінених умов договору та оформити результати такого коригувальним актом.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 22.07.2026 об 11:00 год. Встановлено: відповідачу строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 22.06.2026, строк для подання відзиву – до 07.07.2026.

23.06.2026 від відповідача надійшло клопотання, в якому він зазначає, що при встановленні підсудності позовної заяви, у даному випадку, визначальним є предмет позову – зобов`язати відповідача внести зміни до Договору та здійснити перерахунок вартості електричної енергії. Отже, позовні вимоги заявлено не виконати обов`язок в натурі та здійснити постачання за обумовленим місцем постачання, а стосуються внесення змін до договору. Тому, дана справа є спором про внесення змін до договору, не пов`язаним з місцем виконання договору, оскільки предметом спору є вимога про зобов`язання вчинення дій, не пов`язаних з постачанням електричної енергії на визначені точки обліку. Зобов`язання з укладанням договору та здійсненням перерахунку не є такими, які через їх особливість належить виконувати тільки в певному місці, а саме місці виконання договору.

Відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави стверджувати, що спір стосується виключно електричної енергії, поставленої на об`єкт позивача у Волинській області. Окрім того, на момент подання позову Договір між сторонами розірваний, постачання електричної енергії на точки обліку споживача за вказаним Договором не відбувається. Оскільки позовні вимоги заявлено не про фактичне виконання зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії від 17.12.2025 року № 100/440, а про зобов`язання внести зміни до договору та здійснити перерахунок, дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Просить передати справу на розгляд Господарському суду Миколаївської області за місцем знаходження відповідача.

24.06.2026 позивач подав суду заперечення на клопотання відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю. Позивач зазначив, що правові підстави для її передачі до іншого господарського суду відсутні, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи №903/572/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

06.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що позивачем не наведені правові підстави позову; обрано неналежний спосіб захисту права; не доведено та не підтверджено наявності підстав, передбачених статтею 651 Цивільного кодексу України, на яку він посилається у позові; не зазначено пункт Договору, який істотно порушив відповідач, а фактично оскаржує умови договору, які були ним добровільно погоджені; позивач просить суд внести зміни в Договір, який фактично виконаний відповідачем. Також позивач суперечить своїй попередній поведінці, тобто підписує договір з визначеними умовами, а після отримання товару, просить суд зобов`язати внести зміни до договору, які є не на користь відповідача.

Відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню як такі, що є необґрунтованими та заявленими з порушенням вимог матеріального та процесуального права, тому в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Також, 10.07.2026 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в кому він доводить, що відзив не містить жодного належного спростування ключової обставини спору, а саме використання відповідачем середньозваженої ціни РДН за лютий 2025 року всупереч прямим умовам договору та закупівлі, не спростовують факту застосування неправильного показника та не усувають наслідків такого порушення. Оскільки саме відповідачем застосовано показник РДН за лютий 2025 року всупереч прямим умовам договору та закупівлі, що унеможливлює правильне визначення взаємних майнових прав та обов`язків сторін. Вважає, що заявлені позивачем вимоги спрямовані на відновлення порушеного права, приведення договору у відповідність до погоджених сторонами умов закупівлі та усунення наслідків неправильного визначення складових ціни. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 14.07.2026, відповідач вважає, що позовні вимоги фактично спрямовані на зміну істотної умови договору (ціни / формули ціни) після виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором та у спосіб, що не передбачений статтею 41 Закону. Судове втручання у договірні відносини з метою зміни ціни за таких обставин прямо порушує принципи публічних закупівель та принцип обов`язковості договору. Доводи позивача про вину відповідача у неправильному визначенні показників ціни на електричну енергію, яка погоджена Сторонами в Договорі є виключно суб`єктивними припущеннями, які спростовуються вимогами Закону України “Про публічні закупівлі”, матеріалами справи, тривалою послідовною поведінкою самого позивача при підписанні додаткових угод.

У судовому засіданні 22.07.2026, розглянувши клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до суду за місцезнаходженням відповідача та заслухавши пояснення учасників справи, суд протокольною ухвалою від 22.07.2026 постановив відмовити у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю.

При вирішенні даного клопотання судом враховано наступне.

Згідно із ч.1 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом із тим статтею 29 ГПК України визначено правила альтернативної територіальної підсудності.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина 1 статті 29 ГПК України).

За змістом положень частини 5 статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз зазначеної норми процесуального закону свідчить про те, що нею встановлено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності: 1) якщо спір виник із договору, в якому визначено місце виконання; 2) якщо спір виник із договору, в якому не визначено місце його виконання, проте з огляду на специфіку врегульованих ним правовідносин виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Отже, у питанні, який позов може пред`являтися за територіальною підсудністю за вибором позивача, законодавець керується тим, що це позов у спорі, що виник із договору, який відповідає певним ознакам (у ньому визначено місце виконання або його можливо виконати лише в конкретному місці).

Обмежень про те, що зазначений спір має бути виключно спором про виконання цього договору, частина 5 статті 29 ГПК України не містить.

Натомість саме місце пред`явлення позову у спорі, що виник із договору, законодавець визначає за вибором позивача за місцем виконання відповідного договору.

Таким чином, для застосування встановленого частиною 5 статті 29 ГПК України правила альтернативної територіальної підсудності спір між сторонами має бути таким, що виник із договору, однак не обов`язково спором про його виконання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділено обидві сторони договору.

До договірних спорів належать, зокрема, спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, виконанні правочинів, а також тлумаченні їх умов.

У даній справі, предметом спору є зобов`язання ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” внести зміни до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 100/440 від 17.12.2025 та здійснити перерахунок вартості електричної енергії за Договором.

Отже, спір у справі № 903/572/26 є спором, що виник із договору.

Ураховуючи специфіку відносин із постачання електричної енергії, місцем виконання такого договору, як правило, є місце, де електроенергія переходить від постачальника до споживача. Це може бути: 1) електроустановчий пункт споживача - місце, де знаходиться обліковий пристрій (лічильник) і здійснюється фактичний прийом електроенергії; 2) точка приєднання до електричної мережі - місце, де споживач приєднується до системи електропостачання; 3) інша локація, погоджена сторонами - наприклад, спеціально визначене місце передачі електроенергії, яке відповідає вимогам нормативно-правових актів та умов договору.

Судом встановлено, що згідно п.3.2 Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 100/440 від 17.12.2025 місце поставки (передачі) товару є об`єкти споживача, визначені у додатку 1 до цього Договору, а саме зазначено перелік об`єктів споживача, що знаходяться у Волинській області.

Таким чином, між сторонами у даній справі виник спір із договору, в якому визначено місце його виконання. Тобто наявна перша (у договорі визначено місце його виконання) із передбачених частиною 5 статті 29 ГПК України підстава для пред`явлення позову за вибором позивача до господарського суду за місцем виконання договору.

Отже, враховуючи предмет та підстави заявленого у даній справі позову, її підсудність має визначатися з урахуванням встановленого у частині 5 статті 29 ГПК України правила, і, як наслідок, за вибором позивача ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду за місцем виконання договору, тобто - до юрисдикції Господарського суду Волинської області.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.04.2026 у справі №924/698/23.

У судовому засіданні представники сторін не заперечили щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Враховуючи відсутність не розглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 22.07.2026 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 19.08.2026 на 11:00 год.

У судовому засіданні 19.08.2026 судом оголошена перерва відповідно до ст..216 ГПК України до 01.09.2026 на 15:30 год, про що учасники справи повідомлені під розписку.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, з метою надання учасникам справи можливості підготуватися до судових дебатів, враховуючи принцип незмінності складу суду, суд дійшов висновку провести підготовче засідання поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку, впродовж розумного строку та протокольною ухвалою від 01.09.2026 оголосив перерву у судовому засіданні до 24.09.2026 на 10:00 год.

23.09.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із перебуванням його представника на лікарняному.

Враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з метою забезпечення можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, принципу змагальності в судочинстві, повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 24.09.2026 відклав розгляд справи по суті на 30.09.2026 на 16:00 год.

У судовому засіданні 30.09.2026 представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників

сторін, господарський суд,

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року Комунальним некомерційним підприємством Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області оголошено закупівлю електричної енергії UA-2025-12-09-002372-a.

17.12.2025 між Комунальним некомерційним підприємством Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (Постачальник) за результатами проведення закупівлі UA-2025-12-09-002372-a, шляхом запиту пропозицій постачальників через електронний каталог, укладено Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №100/440 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1 Договору умови цього Договору розроблені до норм Цивільного кодексу України з урахуванням порядку та умов установлених Законами України «Про публічні закупівлі», «Про ринок електричної енергії», особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі — ПРРЕЕ) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері публічних закупівель та функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п.2.1 Договору за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити оплачує Постачальнику електричну енергію згідно з умовами цього Договору.

Термін поставки (передачі) товару: з 01 січня 2026 р. до 31 грудня 2026 р. (включно). Безперебійне постачання 24 години на добу, 7 діб на тиждень (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.5.2-5.4 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, визначеною згідно Додатку 2 до цього Договору. Порядок розрахунку (визначення) ціни за 1 кіловат-годину (далі - одиниця Товару), спосіб її формування погоджено та закріплено Сторонами у Порядку визначення (формування) ціни за одиницю Товару за розрахунковий період, який викладений у Додатку № 3 до цього Договору (далі - Порядок). Ціна за одиницю Товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується Регулятором, та всі інші складові вартості за одиницю Товару, необхідні для виконання цього Договору, та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо, які оплачуються Споживачем самостійно.

У пункті 5.6. Договору зазначено, що ціна за одиницю Товару, спожитого в розрахунковому періоді, визначається та розраховується після завершення кожного розрахункового періоду відповідно до порядку, визначеному у додатку 3 до договору та відображається у акті приймання-передачі (далі - Акт), примірна форма якого наведена в додатку 4 до договору, який складається після завершення кожного розрахунковогоперіоду.

Розрахунок ціни відповідно до зазначеного порядку здійснюється починаючи з першого місяця фактичного постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 5.7. Договору сторони розуміють та погоджуються, що з огляду на Порядок розрахунку ціни за одиницю товару (формула), визначеному у додатку 3 до Договору, грошове визначення ціни за одиницю товару змінюється у кожному розрахунковому періоді залежно від зміни середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед” та/або тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого рішенням регулятора, у відповідному розрахунковому періоді і потребує внесення змін до договору, шляхом укладення додаткових угод до договору.

У пункті 5.8. Договору зазначено, що на момент підписання договору у додатку №2 зазначається ціна за одиницю товару за результатами проведення процедури закупівлі (в т.ч. визначається маржа постачальника, яка не змінюється протягом усього строку дії договору). При цьому маржа, у відповідності до додатку 2, визначена та погоджена сторонами у розмірі 0,15792 грн без ПДВ.

Розрахунковим періодом за цим договором відповідно до п.2.3.13 ПРРЕЕ є 1 (один) (з 1 до 30(31) числа кожного місяця (28 чи 29 числа у лютому) - (пункт 5.10. Договору).

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. Договору споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитого товару згідно з умовами цього договору.

Згідно з підпунктом 7.2.1. Договору постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання Товару відповідно до вимог чинного законодавства України та договору.

Відповідно до положень п.14.1. Договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2026 року включно, а в частині виконання зобов`язань сторонами – до повного їх виконання.

Пунктом 14.1 Договору визначено, що дія цього Договору припиняється у таких випадках: у разі прийняття у встановленому законодавством порядку рішення про ліквідацію або порушення справи про банкрутство Постачальника, набуття Постачальником статусу «Дефолтний», завершення строку дії або анулювання ліцензії Постачальника на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії. Договір вважається припиненим (розірваним) з вини Постачальника та оформлюється у письмовій формі шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох Сторін та скріплюється печатками Сторін (за наявності); у разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів Споживачем Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу. Договір вважається припиненим (розірваним) з вини Споживача та оформляється у письмовій формі шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох Сторін та скріплюється печатками Сторін (за наявності); у разі зміни власника / користувача об`єкта Споживача; у разі зміни Споживачем електропостачальника; у разі недотримання однією зі Сторін умов визначення та розрахунку ціни згідно з Додатком 3 до цього Договору; у разі застосування до Постачальника санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», указів Президента України, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Враховуючи положення статті 651 Цивільного кодексу України (підстави для зміни або розірвання договору) зміна умов Договору, які не є істотними, здійснюється сторонами у порядку, встановленому Договором, при цьому Сторони керуються Цивільним кодексом України, а також умовами самого договору про закупівлю (п.14.5 Договору).

Пунктом 14.6 Договору визначено, що істотними умовами цього Договору є: найменування та місцезнаходження електропостачальника; перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються; показники якості електропостачання, зокрема якості електричної енергії; види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником; умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірного рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахунка; порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії; порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії; порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішення спорів; строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору; зобов`язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках); права та обов`язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов`язань та у разі тимчасового зупинення постачання; інформація про об`єкт (об`єкти) електропостачання ЕІС-код (коди) точки (точок) комерційного обліку, клас напруги, планові обсяги споживання електричної енергії.

До Договору були укладені Додаток 1 (Обсяги та умови постачання (споживання) електричної енергії, Додаток 2 (Специфікація) та Додаток 3 (Порядок визначення (формування) ціни за одиницю Товару за розрахунковий період.

Додатком 2 сторони визначили, що ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованого тарифу, М та ПДВ,) становить 8,296416 грн та складається з середньозваженої ціни РДН – 0,71368 грн/кВ год, величини регульованого тарифу – 0,71368 грн/кВ год, маржі постачальника (V) – 0,15792 грн/кВ год, ПДВ – 1,382736 грн.

Відповідно до пунктів 1-2 додатку 3 до договору фактична ціна за одиницю товару (кВт/год) (складові ціни у формулі вказуються без ПДВ) для споживача групи А за розрахунковий період розраховується за такою формулою:

Формула №1: Цф = ((Цз + Тпер + V) * Wа * Р)/Wа, де:

Цф Цз – фактична ціна за одиницю електричної енергії (грн/кВт·год);– середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку “на добу наперед” за розрахунковий період без ПДВ (грн/кВт·год), яка визначається за формулою, де, г – година; м – місяць; Ni,г - погодинний фактичний обсяг споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді (кВт·год); Црдн – погодинна ціна на ринку “на добу наперед”, яка формується оператором ринку та публікується на його вебсайті (грн/кВт·год); Тпер – тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений НКРЕКП, який діє для відповідного розрахункового періоду (грн/кВт·год); Wа – фактичний обсяг споживання електричної енергії по об`єкту (об`єктам) споживача групи А за розрахунковий період, (кВт·год); V – розмір торговельної надбавки / знижки постачальника, що визначений під час підписання Договору і становить 0,15792 грн, (не змінюється протягом строку дії Договору); Р – математичне вираження ставки податку на додану вартість (наприклад, ПДВ – 20 % дорівнює 1,2), яке вказується залежно від системи оподаткування постачальника.

Фактична ціна за одиницю Товару (кВт·год) (складові ціни в формулі вказуються без ПДВ) для Споживача групи Б за розрахунковий період розраховується за формулою:

Формула № 2: Цф = ((Цсз + Тпер + V) * Р), де:

Цф – фактична ціна за одиницю електричної енергії (грн/кВт·год); Цсз - середньозважена ціна на ринку “на добу наперед” за розрахунковий період, що формується оператором ринку та публікується на його офіційному вебсайті без ПДВ (грн/кВт·год); Тпер – тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений НКРЕКП, який діє для відповідного розрахункового періоду без ПДВ (грн/кВт·год); V – розмір торговельної надбавки/знижки постачальника, що визначений під час підписання договору і становить 0,15792 грн, (не змінюється протягом строку дії договору); Р – математичне вираження ставки податку на додану вартість (наприклад, ПДВ – 20 % дорівнює 1,2), яке вказується залежно від системи оподаткування Постачальника.

Договір з додатками погоджений та підписаний сторонами без зауважень і заперечень.

Постачання електричної енергії в межах строків дії Договору відбувалось постачальником за точками комерційного обліку, зазначені споживачем в додатку 1 до договору.

Між сторонами укладались додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5 до Договору.

05.02.2026 між сторонами укладено додаткову угоду №1, згідно якої встановлено загальну суму договору: 20478771,59 грн.

Також, 25.02.2026 між сторонами укладено додаткову угоду №2, якої збільшено погоджено загальну суму договору: 20491661,90 грн.

Додатковою угодою №3 від 27.02.2026 до Договору сторони погодили за взаємною згодою припинити відносини в частині постачання (споживання) електричної енергії за Договором з 01.03.2026 року. Останнім днем здійснення постачання електричної енергії є 28.02.2026. В частині оплати договірні відносини зберігають свою чинність до здійснення повних взаємних розрахунків між Сторонами (п.1).

10.02.2026, 17.02.2026, 18.02.2026, 25.02.2026, 25.03.2026 позивачем надіслано відповідачу листи-вимоги про усунення порушень у розрахунку структури ціни та приведення її у відповідність, коригування акту приймання-передачі електричної енергії.

У листах відповідях ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» повідомила позивача про неможливість внесення змін до структури ціни після підписання сторонами договору та повідомила, що у разі незгоди із встановленою ціною споживач має право на дострокове розірвання укладеного договору та зміни постачальника електричної енергії.

25.02.2026 та 25.03.2026 між сторонами підписано акт приймання-передачі товару з розбіжностями.

Не погоджуючись із розрахунком ціни на електричну енергію, яка була визначена у Договорі про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №100/440 від 17.12.2025, позивач звернувся з позовом до суду, оскільки вважає, що застосування неправильного показника середньозваженої ціни РДН призвело до системного викривлення механізму ціноутворення та всіх подальших розрахунків вартості електричної енергії.

Посилаючись на частину 2 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, позивач просить суд зобов`язати відповідача внести зміни до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №100/440 від 17.12.2025 та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості електричної енергії за Договором.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач зазначає, що відповідно до п.5.8 умов проєкту Договору на момент підписання Договору у Додатку №2 Специфікація зазначалася ціна за одиницю товару за результатами проведеної процедури закупівлі, в структуру, якої враховується: середньозважена ціна електричної енергії (визначена як середньозважена ціна на ринку “на добу наперед” за повний останній календарний місяць, що передує даті оголошення процедури закупівлі/запиту пропозицій постачальників, за даними АТ "Оператор ринку”, розміщеними на його вебсайті: wwworee.com.ua;); тариф на передачу електричної енергії; маржа постачальника; податок на додану вартість.

Сторонами погоджено, що середньозважена ціна електричної енергії визначається як середньозважена ціна на ринку «на добу наперед» за повний останній календарний місяць, який передує даті оголошення процедури закупівлі.

Позивач оголошував закупівлю електричної енергії UA-2025-12-09-002372-a у грудні 2025 року, що підтверджується протоколом уповноваженої особи.

Отже, відповідно до умов закупівлі та проєкту договору, базовим показником для визначення структури ціни мала бути виключно середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» за листопад 2025 року, яка згідно даних АТ «Оператор ринку» становила 6,83049 грн без ПДВ.

Позивач доводить, що всупереч положенням умов проєкту Договору закупівлі відповідачем було використано показник середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу на перед» за лютий 2025 року у розмірі 6,04208 грн. без ПДВ (дані АТ «Оператор ринку»), який не відповідає умовам закупівлі, не є останнім календарним місяцем, що передував оголошенню закупівлі, та не міг бути використаний при визначенні складових ціни. Використання іншого базового показника призвело до викривлення структури ціни за одиницю товару та неправильного визначення маржі постачальника.

Як зазначає позивач, при застосуванні передбаченого Договором показника РДН за листопад 2025 року розмір маржі постачальника має становити «-0,63049 грн без ПДВ», тоді як відповідач визначив її у розмірі « 0,15792 грн без ПДВ». Таким чином, невірне визначення середньозваженої ціни РДН за базовий період призвело не лише до помилкового відображення структури ціни за одиницю товару на момент укладення Договору, а й до завищення величини маржі постачальника. Оскільки відповідно до умов Договору величина маржі є сталою складовою формули ціноутворення та використовується при розрахунку вартості електричної енергії у кожному наступному розрахунковому періоді, тому безпосередньо впливає на розмір грошових зобов`язань сторін за кожний наступний розрахунковий період.

Позивач вважає, що такі дії призвели до виникнення у відповідача необґрунтованої економічної переваги та порушення балансу майнових інтересів сторін договору, оскільки розрахунок ціни здійснювався із використанням показників, які не були передбачені умовами закупівлі та не відповідали погодженому сторонами механізму формування ціни. При цьому загальна договірна ціна та ціна за одиницю товару вартості електричної енергії за 1 кВт*год, визначена за результатами процедури закупівлі, не змінюється.

У результаті застосування неправильного базового показника всі подальші розрахунки вартості електричної енергії здійснювалися із використанням викривленої (завищеної) маржі постачальника.

Як наслідок, акти приймання-передачі електричної енергії за січень та лютий 2026 року, а також додаткові угоди №1, №2 та №5 були укладені та підписані на підставі розрахунків, сформованих із використанням показника, який не відповідає умовам договору та закупівлі.

Також позивач стверджує, що підписання зазначених документів саме по собі не свідчить про погодження правильності розрахунків, оскільки невідповідність базового показника була виявлена вже під час виконання договору та аналізу механізму формування ціни. Дії відповідача суперечать принципам добросовісності, розумності та справедливості, закріпленим у статті 3 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи позов відповідач зазначає, що позовні вимоги зводяться до спроби в судовому порядку переглянути погоджені сторонами умови Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 100/440 від 17.12.2025 після того, як він припинив свою дію. Позивач намагається змінити визначений сторонами розмір однієї із складових ціни на електричну енергію, а саме маржу постачальника, з узгодженої сторонами « 0,15792» на «-0,63049», та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок взаємних розрахунків. Водночас позивач залишає поза увагою, що спірний Договір був укладений за результатами процедури закупівлі, проведеної на підставі Закону України «Про публічні закупівлі». Текст Договору з усіма його істотними умовами був погоджений сторонами до моменту його підписання. Крім того, на момент пред`явлення цього позову Договір припинив свою дію. Таким чином, позивач фактично просить суд не усунути порушення права, а змінити погоджені сторонами умови Договору, вже після виконання відповідачем (в частині постачання) своїх зобов`язань за Договором.

Також відповідач вважає що заявляючи позовні вимоги про внесення змін до договору та зобов`язання здійснити перерахунок взаємних розрахунків, позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права. Внесення змін до договору, в тому числі і в судовому порядку, можливо лише у чинний договір.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Положеннями статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №100/440 від 17.12.2025 укладено між сторонами за результатами публічної закупівлі № UA-2025-12-09-002372 через електронний аукціон Prozorrо на підставі Закону України «Про публічні закупівлі».

Текст Договору з усіма його істотними умовами були погоджені сторонами без зауважень чи протоколів розбіжностей.

Як вбачається з умов Договору, ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованого тарифу, М та ПДВ,) складається з середньозваженої ціни РДН, величини регульованого тарифу, маржі постачальника (V) та ПДВ.

Позивач просить суд внести зміни до Договору в частині визначення базового показника середньозваженої ціни електричної енергії на ринку “на добу наперед” та маржі постачальника, як постійну складову формули розрахунку ціни електричної енергії.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору про закупівлю).

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Основні вимоги до договору про закупівлю та порядок внесення змін до нього врегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно із частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п.14.6 Договору та положень ЦК України ціна є істотною умовою Договору.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина перша статті 632 ЦК України).

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина друга статті 632 ЦК України).

Тлумачення частини другої статті 632 ЦК України свідчить, що в цій нормі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов`язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни (див. постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2019 року у справі № 395/499/16-ц (провадження № 61-15404св18)).

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.651 ЦК України, на яку посилається позивач, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Пунктом 5.3 Договору сторонами передбачено порядок розрахунку (визначення) ціни за 1 кіловат-годину (далі — одиниця Товару). Спосіб її формування погоджено та закріплено Сторонами у Порядку визначення (формування) ціни за одиницю Товару за розрахунковий період, який викладений у Додатку № 3 до цього Договору (далі — Порядок).

У п. 5.7, 5.8 Договору сторони визначили, що вони розуміють та погоджуються, що з огляду на Порядок розрахунку ціни за одиницю товару (формула), визначеному у додатку 3 до Договору, грошове визначення ціни за одиницю товару змінюється у кожному розрахунковому періоді залежно від зміни середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед” та/або тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого рішенням регулятора, у відповідному розрахунковому періоді і потребує внесення змін до договору, шляхом укладення додаткових угод до договору. На момент підписання договору у додатку №2 зазначається ціна за одиницю товару за результатами проведення процедури закупівлі (в т.ч. визначається маржа постачальника, яка не змінюється протягом усього строку дії договору).

При цьому, у відповідності до додатку 2 Договору (Специфікація), маржа, визначена та погоджена сторонами у розмірі 0,15792 грн без ПДВ.

До того ж розмір маржі постачальника на рівні 0,15792 грн послідовно підтверджувався сторонами при укладенні усіх додаткових угод до Договору.

Таким чином, позивач своїми діями підтвердив в тому числі: погодження структури ціни та її складових на момент укладення договору; механізму її формування; відсутність будь-яких претензій щодо базових показників та надбавки постачальника протягом дії договору.

У п.14.8 Договору передбачено, що зміни та доповнення до цього Договору оформлюються шляхом підписання Додаткової угоди до цього Договору, якщо інший порядок не передбачено цим Договором (з урахуванням п. 5.7. цього Договору).

Отже, за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Водночас приписи цієї статті передбачають випадки, коли допускається зміна істотних умов договору про закупівлю. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Суд зазначає, що 24.01.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 922/2321/22, в якій виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовилися. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялися, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Укладеними додатковими угодами до Договору сторонами ціна товару (електричної енергії) не змінювалася.

Водночас, Додатковою угодою №3 до Договору сторони погодили за взаємною згодою припинити відносини в частині постачання (споживання) електричної енергії за Договором з 01.03.2026 року. Останнім днем здійснення постачання електричної енергії є 28.02.2026. В частині оплати договірні відносини зберігають свою чинність до здійснення повних взаємних розрахунків між Сторонами (п.1).

Із змісту положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що передумовою внесення змін до договору в судовому порядку, є факт істотного порушення умов Договору однією із сторін.

Суд зазначає, що основними зобов`язаннями відповідача за спірним Договором є поставка електричної енергії за цінами передбаченими умовами Договору. Відповідач належним чином виконав всі умови Договору, поставив позивачу товар в обсязі та цінами, визначені сторонами у Договорі. Водночас, позивачем не зазначено та не доведено, як саме відповідач істотно порушив умови Договору, з посиланням на конкретний пункт Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18).

З наведеного випливає, що внесення змін до договору, в тому числі і в судовому порядку, як про це просить позивач, можливо лише у чинний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов`язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов`язання розуміють припинення правового зв`язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов`язків, що становлять зміст зобов`язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов`язанні дій, а боржник звільняється від обов`язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

Припинення зобов`язання має остаточний характер, чинне законодавство не передбачає можливості відновлення вже припиненого зобов`язання.

За загальними нормами цивільного законодавства зміна договору допускається тільки за існуючим правовідношенням.

Суд зазначає, що внести зміни до припиненого (неіснуючого) зобов`язання неможливо.

Відповідно до п. 14.1. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2026 року.

У даному випадку, Додатковою угодою №3 від 27.02.2026 до Договору сторони погодили за взаємною згодою припинити відносини в частині постачання (споживання) електричної енергії за Договором з 01.03.2026 року.

Разом з тим згідно з п.14.2 Договору визначено, що дія Договору припиняється у випадках, зокрема, у разі зміни Споживачем електропостачальника.

Як вбачається із інформації на сайті Prozorrо (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-02-20-010854-a#contracts), 27.02.2026 КНКП Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області за результатами процедури закупівлі UA-2026-02-20-010854-a, було укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу з ТОВ «Ясно+», відповідно до умов якого сторони погодили термін поставки (передачі) товару з 01.03.2026 по 31.12.2026 (включно). Факт укладення договору із іншим електропостачальником позивачем визнається.

Окрім того, внесення змін до договору про закупівлю можливо лише до моменту виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17), що обумовлюється правовими наслідками зміни договору за рішенням суду, встановленими статтею 653 ЦК України (якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну законної сили). Тому за рішенням суду зміна ціни у договорі після його виконання не допускається.

Таким чином, застосування статті 651 ЦК України до спірних правовідносин є безпідставним через відсутність самого об`єкта регулювання — чинного договору.

Відповідно до статей 13, 509, 526, 629 Цивільного кодексу України учасники цивільних правовідносин зобов`язані діяти добросовісно, а договірні зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для внесення змін до Договору та відмови у позові у цій частині.

У зв`язку із тим, що вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості електричної енергії за Договором є похідною від першої вимоги, суд також дійшов висновку про відмову у позові в цій частині.

Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що у позові належить відмовити повністю.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.10.2026

Суддя С. В. Бідюк