Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №902/513/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2026 р. Cправа № 902/513/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик - МКІ" (вул. Європейська, 32, м. Іллінці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22700)

до: Комунального підприємства "Добробут Іллінецької міської ради Вінницької області (вул. Антона Барткова, 28, м. Іллінці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22700)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Іллінецька міська рада (вул. Соборна, 19, м. Іллінці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22700)

про стягнення 9 363 933,10 грн

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Федчук Т.М.

відповідача: Кравчук М.М.

В С Т А Н О В И В :

20.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляховик - МКІ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "Добробут Іллінецької міської ради Вінницької області про стягнення 9 363 933,10 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.04.2026 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито провадження у справі № 902/513/26. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.05.2026. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Іллінецьку міську раду.

За результатами проведеного судового засідання 26.05.2026 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті на 23.06.2026, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені належним чином повідомлені.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 23.06.2026 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 08.09.2026.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

01.10.2026 в судовому засіданні в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що ТОВ «Шляховик-МКІ» прийняло участь у закупівлі (UA-2023-11-07-013225- a було оголошено закупівлю, а саме: Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Перемоги в с.Неменка Вінницької області на суму 2 602 487,00 грн) та надало усю документацію та свою пропозицію ціни 2 584 669,79 грн, за наслідками розгляду документації та пропозиції нижчої ціни позивач вважаючи, що його в автоматичному режимі визначено переможцем торгів, ТОВ «Шляховик-МКІ» закупило всі будівельні та витратні матеріали для проведення капітального ремонту, провело капітальний ремонт, проте рішенням уповноваженої особи Замовника Юрія Спринчука від 13 грудня 2023 року за № 5 торги було відмінено і як наслідок договір та акт виконаних робіт з боку Замовника не підписаний.

ТОВ «Шляховик-МКІ» прийняло участь у закупівлі (UA-2023-11-07-013257- a було оголошено закупівлю, а саме: «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Гагаріна (від буд. №1 до буд. № 33) в с.Борисівка Вінницької області» на суму 6 794 702,00 грн) та надало усю документацію та свою пропозицію ціни 6 779 263,31 грн, за наслідками розгляду документації та пропозиції нижчої ціни позивач вважаючи, що його в автоматичному режимі визначено переможцем торгів, ТОВ «Шляховик-МКІ» закупило всі будівельні та витратні матеріали для проведення капітального ремонту, провело капітальний ремонт, проте рішенням уповноваженої особи Замовника Юрія Спринчука від 13 грудня 2023 року за № 5 торги було відмінено і як наслідок договір та акт виконаних робіт з боку Замовника не підписаний.

Таку відміну торгів позивач вважає неправомірною, оскільки вона порушує права та законні інтереси позивача як учасника таких торгів, який мав законні очікування визнання його переможцем та укладення відповідно договору та відповідно отримання коштів в розмірі 2 584 669,79 грн та 6 779 263,31 грн, які позивач розглядає як упущену вигоду (неотриманий дохід).

Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, де зазначено, що відповідачем не приймалося рішення про визначення учасника – ТОВ «Шляховик-МКІ» переможцем процедур закупівель з об`єктивних причин, оскільки уповноваженою особа КП «Добробут» Іллінецької міської ради Вінницької області готувалися рішення про відхилення тендерних пропозицій, у зв`язку з відключеннями електроенергії було упущено цей строк, тому з метою уникнути відповідальності уповноваженої особи Замовника Юрія Спринчука за ст.164-14 КУпАП, вирішено відмінити відкриті торги за предметом «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Перемоги в с.Неменка Вінницької області», ідентифікатор закупівлі UA-2023-11-07-013225-a та «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Гагаріна (від буд. №1 до буд. № 33) в с.Борисівка Вінницької області», ідентифікатор закупівлі UA-2023-11-07-013257-a, з огляду на що твердження позивача про визначення його переможцем в автоматичному режимі не відповідає дійсності. Відповідач вказує, що сам факт участі у закупівлях не породжує обов`язку замовника укласти договір, тому позивач помилково ототожнює подання тендерної пропозиції з виникненням господарського зобов`язання. Оскільки без визначення переможця, прийняття рішення про намір укласти договір та відповідно самого договору - жодних господарських чи цивільних зобов`язань між сторонами не виникло. За доводами відповідача, посилання позивача на норми цивільного та господарського законодавства щодо виникнення правовідносин між сторонами є припущенням та не має будь-якого доказового значення, оскільки між сторонами не виникло будь-яких зобов`язань. Позивачем у позові описуються майбутні правовідносини, які могли б виникнути між сторонами у разі визнання позивачем переможцем торгів. Однак, вказаного як вже зазначалося не відбулося. Сама по собі відміна торгів не створює автоматичного обов`язку відшкодування будь-яких збитків. Крім того, позивач не оскаржив рішення про відміну торгів у встановленому порядку, та таке рішення про відміну торгів є чинним та не визнане незаконним. Відповідач вважає, що позивач фактично визначає факт самостійної, без належної правової підстави та оформленої документації на проведення робіт - закупив матеріали, виконав дорожні роботи та поніс витрати.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 07.11.2023 КП «Добробут» Іллінецької міської ради Вінницької області (Замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua (ідентифікатор оголошення закупівлі) UA-2023-11-07-013225-a було оголошено закупівлю, а саме: Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Перемоги в с.Неменка Вінницької області на суму 2 602 487,00 грн.

ТОВ «Шляховик-МКІ» було прийнято участь у закупівлі.

В подальшому у порядку п.47 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 зі змінами було здійснено відміну торгів, мотивовано це тим, що 15.11.2023 00 год. 00 хв. розкрито тендерні пропозиції, кінцева дата прийняття рішення щодо визначення переможця або відхилення тендерної пропозиції мало бути 12.12.2023, однак станом на 13.12.2023 уповноваженою особою упущено цей строк і жодного рішення не опубліковано, з метою уникнути відповідальності уповноваженої особи Замовника Юрія Спринчука за ст.164-14 КУпАП, він вирішив відмінити відкриті торги за предметом Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Перемоги в с.Неменка Вінницької області, ідентифікатор закупівлі UA-2023-11-07-013225-a.

07.11.2023 КП «Добробут» Іллінецької міської ради Вінницької області (Замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua (ідентифікатор оголошення закупівлі) UA-2023-11-07-013257- a було оголошено закупівлю, а саме: «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Гагаріна (від буд. №1 до буд. № 33) в с.Борисівка Вінницької області» на суму 6 794 702,00 грн.

ТОВ «Шляховик-МКІ» прийняло участь у закупівлі.

В подальшому у порядку п.47 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 року зі змінами було здійснено відміну торгів, мотивовано тим, що 15.11.2023 об 00 год.00 хв. розкрито тендерні пропозиції, кінцева дата прийняття рішення щодо визначення переможця або відхилення тендерної пропозиції мало бути 12.12.2023, 13.12.2023 уповноваженою особою упущено цей строк і жодного рішення не опубліковано, з метою уникнути відповідальності уповноваженої особи Замовника Юрія Спринчука за ст.164-14 КУпАП, він вирішив відмінити відкриті торги за предметом Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Гагаріна (від буд. №1 до буд. № 33) в с.Борисівка Вінницької області, ідентифікатор оголошення закупівлі UA- 2023-11-07-013257-a.

Доводи позивача зводяться до того, що за наслідками розгляду документації та пропозиції нижчої ціни позивач вважаючи, що його в автоматичному режимі визначено переможцем торгів, ТОВ «Шляховик-МКІ» закупило всі будівельні та витратні матеріали для проведення капітального ремонту, провело капітальний ремонт, проте рішенням уповноваженої особи Замовника Юрія Спринчука від 13.12.2023 за № 5 торги було відмінено і як наслідок договори та акти виконаних робіт з боку Замовника не підписані. Таку відміну торгів позивач вважає неправомірною, оскільки вона порушує права та законні інтереси позивача як учасника таких торгів, який мав законні очікування визнання його переможцем та укладення відповідних договорів та відповідно отримання коштів в розмірі 2 584 669,79 грн та 6 794 702,00 грн, які позивач розглядає як упущену вигоду (неотриманий дохід).

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених збитків у вигляді упущеної вигоди позивач надав висновок експерта № 10604 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.08.2025.

Так, позивач вказує, що на проведення капітального ремонту ремонт дорожнього покриття по вул. Перемоги в с. Неменка Вінницької області ТОВ «Шляховик-МКІ» витратило власні кошти на придбання матеріалів та працю робітників, фактичні обсяги та вартість виконаних робіт за період листопад-грудень 2023 по об`єкту: «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Перемоги в с.Неменка Вінницької області» відповідають умовам договору, зокрема, за вартістю робіт в загальному розмірі 2 584 669,79 грн з ПДВ, даним проектно-кошторисної документації та даним актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідці КБ-3 та на проведення капітального ремонту ремонт дорожнього покриття по вул. Гагаріна (від буд. №1 до буд. № 33) в с.Борисівка Вінницької області витратило власні кошти на придбання матеріалів та працю в загальному розмірі 6 779 263,31 грн, фактичні обсяги та вартість виконаних робіт за період листопад-грудень 2023 року по об`єкту: «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Гагаріна (від буд. №1 до буд. № 33) в с.Борисівка Вінницької області» відповідають умовам договору, зокрема, за вартістю робіт в загальному розмірі 6 779 263,31 грн з ПДВ, даним проектно-кошторисної документації та даним актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідці КБ-3.

За наслідками розгляду суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; 3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті.

Згідно із статтею 13 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Відповідно до пунктів 13, 18, 31, 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі):

- конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу;

- переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;

- тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;

- тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно із частиною першою, другою статті 20, частиною першою статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) відкриті торги є основною процедурою закупівлі, під час якої тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Статтею 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) визначено вимоги до тендерної документації, в тому числі вимоги до тендерної пропозиції з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Тлумачення статей 1, 22, 26 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) свідчить, що тендерна документація по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору, а тендерна пропозиція - зустрічною пропозицією учасника укласти договір на умовах, вказаних у ній, за результатами розгляду та оцінки якої замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) визначено, що замовник відміняє тендер у разі: 1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг; 2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Згідно із частиною п`ятнадцятою статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) визначено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.

Статтею 185 ГК України визначено, що до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Частинами п`ятою, шостою статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) визначено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

У разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею (частини сьома статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на час проведення закупівлі).

Отже, саме з моменту визначення переможця закупівлі та встановлення відповідності пропозиції учасника (переможця процедури закупівлі) вимогам тендерної документації й вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" відміна процедури закупівлі, у порядку, передбаченому частиною першою статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" є неможливою.

З прийняттям замовником у встановленому порядку рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюдненням ним відповідного повідомлення, у нього виникає право і одночасно обов`язок укласти належним чином договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів (див. подібний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19).

Суд звертає увагу, що застосована законодавцем у частині шостій статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" конструкція "замовник укладає", а не "замовник має право укласти" свідчить, що зазначена норма покладає на замовника саме обов`язок укласти договір з переможцем процедури закупівлі, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами.

Отже визначення переможця закупівлі, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору, а відповідні дії сторін підтверджують визначення ними умов договору про закупівлю та обов`язок укласти відповідний договір (див. подібний висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 904/4036/18, від 01.06.2021 у справі № 910/840/20).

За цих умов учасник закупівлі, якого визнано переможцем, взявши участь у процедурі закупівлі має обґрунтовану впевненість (сподівання) на укладення договору із замовником за результатом такої процедури та отримання майнових вигод від виконання договору.

З урахуванням наведеного, учасник, який був визнаний переможцем закупівлі, однак згодом втратив право на укладення договору про закупівлю через протиправну відміну замовником процедури закупівлі, може стягнути з замовника закупівлі збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, пов`язані зі втратою ним права на укладення договору про закупівлю та отримання доходу (майнових вигод) від виконання відповідного договору (подібної позиції щодо можливості стягнення з замовника збитків у вигляді упущеної вигоди, дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 23.10.2019 у справі № 909/190/18 та від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19).

З аналізу поданого до суду позову вбачається, що позивач вважає, що його автоматичному режимі визначено переможцем в процедурі закупівель.

Так, відповідно до Ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

Після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Тобто саме замовником оцінюється пропозиція та приймається кінцеве рішення.

Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.

Якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.

Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Після проведення аукціону, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У даному випадку, замовником не було оприлюднено будь-якого повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ «Шляховик- МКІ».

При цьому, протокол про визначення переможця тендеру — це документ, який складає уповноважена особа (УО) замовника після оцінки тендерних пропозицій та перевірки учасника на відповідність вимогам. Він підтверджує намір укласти договір з учасником, який подав найбільш економічно вигідну пропозицію, і публікується в системі закупівлі.

Разом з тим, як уже встановлено судом 15.11.2023 об 00 год. 00 хв. було розкрито тендерні пропозиції та кінцева дата прийняття рішення щодо визначення переможця або відхилення тендерних пропозицій мало бути 12.12.2023, однак через складну ситуацію з відключенням електропостачання у період листопад-грудень 2026, що викликане збройною агресією, уповноважена особа КП «Добробут» Іллінецької міської ради Вінницької області була позбавлена можливості у вказаний строк належним чином розглянути тендерну документацію, здійснити належний аналіз пропозицій.

Так, з аналізу поданих доказів у справі судом встановлено, що уповноваженою особою було опрацьовано пропозиції на відповідність чинному законодавству, та попередньо виявлено некоректно сформовані тендерні документації, що могло призвести до порушення вимог чинного законодавства.

В даному випадку замовником було здійснено відміну торгів в порядку п.47 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022, так 15.11.2023 - 00 год.00 хв. розкрито тендерні пропозиції, кінцева дата прийняття рішення щодо визначення переможця або відхилення тендерної пропозиції мало бути 12.12.2023 року, однак станом на 13.12.2023 року уповноваженою особою упущено цей строк і жодного рішення не опубліковано, з метою уникнути відповідальності уповноваженої особи Замовника Юрія Спринчука за ст.164-14 КУпАП, він вирішив відмінити відкриті торги за предметом Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Перемоги в с. Неменка Вінницької області, ідентифікатор закупівлі UA-2023-11-07-013225-a та за предметом Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Гагаріна (від буд. №1 до буд. № 33) в с.Борисівка Вінницької області, ідентифікатор оголошення закупівлі UA- 2023-11-07-013257-a.

При цьому матеріали справи не містять будь яких доказів не погодження позивача із прийнятими відмовами, а саме позивачем дані відмови не оскаржувались, іншого матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що визначення способу захисту порушеного права є невід`ємним процесуальним правом позивача, яким він користується на власний розсуд, тоді його оцінка відповідності та наявності підстав для захисту такого права є обов`язком суду (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 921/346/18).

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи (див. висновки, сформульовані в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 918/56/20(918/1185/20)).

Завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (див. mutatis mutandis близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 921/346/18, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 733/1377/18).

Предметом спору в цій справі є вимога позивача про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди. В якості підстави заявлених вимог позивачем визначено обставини неправомірного дій здійснених відповідачем - замовника закупівлі від укладення договору про закупівлю послуг з позивачем - учасником, який за доводами позивача був визнаний переможцем за результатом проведених закупівель в автоматичному режимі та розраховував відповідно отримання коштів в розмірі 2 584 669,79 грн та 6 779 263,31 грн, які позивач розглядає як упущену вигоду.

Отже, до предмету доказування у справі належить, зокрема, встановлення: факту порушення відповідачем права позивача у вигляді майнових очікувань щодо укладання договорів закупівлі, в яких він як встановлено судом не визнаний переможцем, реальності можливості отримання упущеної вигоди.

Суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 13.05.2021 у справі № 910/4682/20).

Для з`ясування наведених вище питань, а відтак і правильного вирішення спору судам в межах наданих їм повноважень процесуальним законом належало дослідити обставини, якими опосередковувалися спірні правовідносини, зміст доказів наданих сторонами на підтвердження своїх аргументів щодо позову, і на підставі цього встановити наявність (відсутність) підстав для задоволення відповідного позову.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суд зазначає, що пред`явлення вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача як кредитора обов`язок довести, що ця вигода не є абстрактною, а реально була б ним отриманою, в тому числі довести розмір заявлених збитків.

Упущена вигода як правова категорія за своєю суттю є не отриманим доходом (майновими втратами), який(і) з урахуванням розумних витрат на його отримання міг реально отримати кредитор за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди є формою цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.

Пред`явлення позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, визначених статтею 22 Цивільного кодексу України, покладає на кредитора (позивача), обов`язок довести протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків (боржника), наявність збитків, їх розмір (в тому числі реальну можливість отримання таких збитків), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, а також вжитті ним заходи для отримання заявлених збитків, тоді як відповідач - має довести відсутність своєї вини у заподіянні заявлених до стягнення з нього збитків.

Розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням розумних витрат на його отримання, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Критеріями визначення (обчислення) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди є: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Доведення наявності збитків у вигляді упущеної вигоди та їх розміру здійснюється із застосуванням стандарту вірогідності доказів, який з розумною впевненістю дозволяє стверджувати, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся (мав місце), аніж не був.

Збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню у разі: 1) коли заявлений кредитором неотриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов`язань; 2) втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов`язання іншим контрагентом (боржником); 3) дохід не є абстрактним і може бути доведеним із розумним рівнем впевненості.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 3 ЦК України передбачено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (частина перша статті 20 ГК України)

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

У справах про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди такою передумовою захисту, зокрема є доведення наявності збитків та їх розміру.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина друга статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у частині другій статті 2, частині першій статті 13 ГПК України.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Особливе значення такі правила мають при доведенні наявності та розміру заподіяних потерпілому збитків у вигляді упущеної вигоди, яку на відміну від реальних збитків довести з максимальною математичною точністю досить складно, оскільки її визначення та розрахунок потребує урахування сукупності різних критеріїв та факторів (звичайні умови обороту, справедливість, розумність, компенсаційність відшкодування тощо), які мають оціночний характер.

Наявність збитків у вигляді упущеної вигоди та їх розмір не має надмірно залежати від сукупності мінливих та непередбачуваних обставин, щоб складати певний і обґрунтований розмір шкоди.

Тому при розгляді справ про стягнення упущеної вигоди актуальним є питання стандарту доказування, адже встановлення занадто високого стандарту зумовлює складнощі у доведенні наявності збитків та їх розміру.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Суд звертає увагу, що 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були, зокрема внесені зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, який, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") звернув увагу, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

ЄСПЛ у рішенні від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Оскільки, як зазначалося вище упущена вигода є категорією визначення та розрахунок якої потребує урахування, зокрема, звичайних умов обороту, справедливості, розумності, компенсаційності відшкодування, які є оціночними поняттями, очевидно, що доведення таких обставин передбачає існування ряду міркувань (умовиводів), ймовірностей, а отже має здійснюватися із застосуванням стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Таким стандартом є стандарт вірогідності доказів, який з розумною впевненістю дозволяє стверджувати, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся (мав місце), аніж не був. Зокрема, з розумною впевненістю стверджувати доведеність позивачем наявності заподіяних йому збитків, правильність розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, розміру упущеної вигоди, яка підлягає стягненню з боржника на користь кредитора тощо.

Суд звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Суд зазначає, що Учасник, який був визнаний переможцем закупівлі однак згодом втратив право на укладення договору про закупівлю через відміну замовником процедури закупівлі, може стягнути з замовника закупівлі збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, пов`язані зі втратою ним права на укладення договору про закупівлю та отримання доходу (майнових вигод) від виконання відповідного договору.

Тобто, узагальнюючи викладене право на стягнення збитків упущеної вигоди має право - Учасник, який був визнаний переможцем закупівлі однак згодом втратив право на укладення договору про закупівлю через протиправну відміну замовником процедури закупівлі.

Натомість в даних правовідносинах замовником було здійснено відміну торгів.

Порядок відміни тендеру врегульований ч. 1 ст. 32 Закону, в якій визначено, що замовник відміняє тендер у разі: 1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг; 2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. В п. п. 2 п. 50 Особливостей також визначено, що замовник відміняє відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень.

Так в постанові КГС ВС від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20 зазначено, що з моменту визначення переможця закупівлі та встановлення відповідності пропозиції учасника (переможця процедури закупівлі) вимогам тендерної документації й вимогам ЗУ "Про публічні закупівлі" відміна процедури закупівлі, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 32ЗУ "Про публічні закупівлі" є неможливою (п. 162). З прийняттям замовником у встановленому порядку рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюдненням ним відповідного повідомлення, у нього виникає право і одночасно обов`язок укласти належним чином договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів (подібний висновок, викладений у постанові КГС ВС від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19) (п. 163). Тому безпідставними є аргументи відповідача щодо наявності в замовника закупівлі права на відміну процедури закупівлі на будь-якій її стадії (п. 164).

Суд звернув увагу, що застосована законодавцем у ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про публічні закупівлі" конструкція "замовник укладає", а не "замовник має право укласти" свідчить, що зазначена норма покладає на замовника саме обов`язок укласти договір з переможцем процедури закупівлі, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами (п. 165).

Отже визначення переможця закупівлі, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору, а відповідні дії сторін підтверджують визначення ними умов договору про закупівлю та обов`язок укласти відповідний договір (подібний висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 904/4036/18, від 01.06.2021 у справі № 910/840/20) (п. 167).

В розрізі наявного юридичного факту у даній справі відповідачем не приймалося рішення про визначення учасника – ТОВ «Шляховик-МКІ» переможцем процедури закупівель з об`єктивно визначених причин, а твердження позивача про визначення його переможцем в автоматичному режимі не знаходять підтвердження в правовому полі регулювання спірних правовідносин.

Таким чином, відміна відповідачем відкритих торгів на закупівлю відбулись без порушень прав Учасника, при цьому матеріали справи не містять доказів пртиправності прийнятого рішення. Поряд з цим, позивач не був визнаний Переможцем у процедурі закупівлі, тому в останнього відсутнє право на стягнення збитків (упущеної вигоди) в даному випадку.

В ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дана норма кореспондується зі ст. 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Шляховик – МКІ» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишити за позивачем.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 12 жовтня 2026 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи