Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №902/883/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. Cправа № 902/883/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Ткачука В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі", 21022, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Божка Олександра, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 44326552

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй", 21009, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 38445265

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Вінницяобленерго", 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 00130694

про стягнення 4 034 317,96 гривень

за участю:

представника позивача - адвокат Якименко К.В., згідно ордера

представник відповідача - не з`явився

представник третьої особи - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 01.07.2026 надійшла позовна заява № б/н від 01.07.2026 (вх. № 974/26 від 01.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" про стягнення 4 083 817,96 гривень заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 06.07.2026 суд постановив позовну заяву № б/н від 01.07.2026 (вх. № 974/26 від 01.07.2026) залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

15.07.2026 під час перебування судді Шамшуріної М.В. у відпустці до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків № б/н від 15.07.2026 (вх. № 01-30/7142/26 від 15.07.2026) з додатками на виконання вимог суду.

Ухвалою від 03.08.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/883/26, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі № 902/883/26 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Вінницяобленерго", підготовче засідання у справі призначено на 25.08.2026 року о 09:30 год.

13.08.2026 до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову № б/н від 13.08.2026 (вх. № 01-30/8255/26 від 13.08.2026).

У судовому засіданні 25.08.2026 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/883/26 на 09:30 год. 08.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

07.09.2026 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 07.09.2026 (вх. № 01-30/9047/26 від 07.09.2026) у якій останній зазначив про сплату відповідачем після подання позову до суду 17.08.2026 коштів у розмірі 49 500,00 гривень, які позивачем було зараховано у рахунок погашення заборгованості за договором. З урахуванням наведеного, позивач просив прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року у розмірі 4 034 317,96 гривень та вирішити питання про розподіл судових витрат (у тому числі сплаченого судового збору) відповідно до норм статей 129, 130 ГПК України.

У судовому засіданні 08.09.2026 судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та про здійснення подальшого розгляду справи з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, яку занесено до протоколу судового засідання.

З урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог, предметом розгляду у справі № 902/883/26 є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року у розмірі 4 034 317,96 гривень.

Ухвалою від 08.09.2026 закрито підготовче провадження у справі № 902/883/26, призначено справу № 902/883/26 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 01.10.2026 року о 14:00 год.

29.09.2026 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 29.09.2026 (вх. № 01-30/9964/26 від 29.09.2026) у якій останній зазначив про сплату відповідачем після подання позову до суду 18.09.2026 коштів у розмірі 79 207,92 гривень та 25.09.2026 - 60 000,00 гривень, які позивачем було зараховано у рахунок погашення заборгованості за договором. З урахуванням наведеного, позивач просив прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року у розмірі 3 895 110,04 гривень та вирішити питання про розподіл судових витрат (у тому числі сплаченого судового збору) відповідно до норм статей 129, 130 ГПК України.

29.09.2026 до суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи від 29.09.2026 (вх. № 01-30/9948/26 від 29.09.2026).

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач, третя особа правом участі у судовому засіданні уповноваженого представника не скористалися, про дату, час та місце слухання справи учасники справи повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 08.09.2026 року, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа відповідачу та третій особі.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, третя особа у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про зменшення позовних вимог від 29.09.2026 року, просив прийняти її до розгляду та здійснювати подальший розгляд з її урахуванням.

Щодо поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 29.09.2026 (вх. № 01-30/9964/26 від 29.09.2026) судом враховано таке.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно вимог статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою від 08.09.2026 судом закрито підготовче провадження, отже заяву про зменшення позовних вимог від 29.09.2026 позивачем подано поза межами строку визначеного пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України та позивач не клопотав про поновлення пропущеного процесуального строку.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, у судовому засіданні 01.10.2026 року судом постановлено ухвалу про залишення заяви про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 29.09.2026 (вх. № 01-30/9964/26 від 29.09.2026) без розгляду та про долучення доказів часткової оплати заборгованості відповідачем до матеріалів справи, яку занесено до протоколу судового засідання.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без проголошення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" про стягнення (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог від 07.08.2026) 4 034 317,96 гривень заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року в частині оплати за поставлену та спожиту електричну енергію за період листопад 2022 - січень 2026 року.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог не заявляв.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

24 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ (далі - договір) (т.1 а.с. 16-26).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом - сторони.

Відповідно до пункту 2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами пункту 3.3. договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно з пунктом 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.7. договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дня отримання рахунку та акту приймання-передавання електричної енергії.

Також, між сторонами до укладеного договору підписано комерційну пропозицію №4 з постачання електричної енергії як товарної продукції (додаток №2 до договору), за умовами якої сторонами погоджено критерії для споживача, що обирає дану комерційну пропозицію, ціну на електричну енергію, порядок замовлення договірних обсягів електроенергії, коригування заявлених обсягів, штрафні санкції, спосіб оплати, термін дії договору, інші умови тощо (т.1 а.с. 23 - 25 зворот).

Відповідно до пункту "Спосіб оплати" додатку № 2 до договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем згідно з умовами цієї комерційної пропозиції та договору про постачання електричної енергії споживачу.

Оплата прогнозної вартості обсягу електричної енергії, що заявляються споживачем на розрахунковий період, здійснюється споживачем плановими платежами за графіком, зазначеним у цій Комерційній пропозиції, з наступним проведенням остаточного розрахунку за середньозваженою ціною електричної енергії у розрахунковому періоді з урахуванням даних комерційного обліку обсягу електричної енергії (товарної продукції), фактично відпущеної споживачу.

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами за наступним графіком:

- з 10 по 15 число звітного розрахункового періоду 50% вартості заявлених обсягів на розрахунковий період з урахуванням ПДВ;

- до 10 числа місяця наступного за розрахунковим остаточний розрахунок за фактично відпущену електричну енергію, що визначається постачальником після завершення звітного розрахункового періоду згідно з даними комерційного обліку з урахуванням ПДВ.

Плановий платіж здійснюються у розмірі, який визначається за наступною формулою: О1 = 0,5*Wзaяв*ЦПpoгн, де Wзaяв - заявлені споживачем обсяги споживання на звітний розрахунковий період, Цпрогн - середньозважена ціна (тариф), механізм визначення якої вказаний у розділі "Ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації" цієї комерційної пропозиції.

Остаточний розрахунок за фактично відпущену електричну енергію, що визначається постачальником після завершення звітного розрахункового періоду згідно з даними комерційного обліку, здійснюється споживачем протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку та акту приймання - передавання електричної енергії (товарної продукції).

У разі виявлення сторонами переплати за фактично спожиту електроенергію, сума переплати може бути зарахована постачальником як платіж споживача на наступний розрахунковий період або повернута постачальником на розрахунковий рахунок споживача за його вимогою.

Споживач, який купує електричну енергію відповідно до умов договору в постачальника, здійснює оплату за виставленим постачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього постачальника в одному з уповноважених банків, (згідно ПРРЕЕ п.4.5), який зазначений в договорі.

Згідно з пунктом "Термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати " додатку № 2 до договору оплата акту-рахунку або рахунку-фактури постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не пізніше п`яти робочих днів від дати його отримання споживачем.

Відповідно до пункту "Строк дії договору та умови пролонгації " додатку № 2 строком дії даної комерційної пропозиції (договору про постачання електричної енергії споживачу, далі - договір) є один календарний місяць. Якщо жодна із сторін договору не повідомила іншу сторону про припинення дії договору чи зміну умов договору за двадцять днів до настання наступного за розрахунковим, календарного розрахункового періоду постачання електричної енергії, дія договору пролонгується на кожний наступний календарний місяць. Договір діє до моменту початку постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником.

Договір та всі додатки до договору підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками сторін.

Обставина продовження договору та його чинність у спірному періоді сторонами не заперечувалася.

Обставина щодо постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії за період листопад 2022 - січень 2026 року у обсязі зазначеному у актах приймання-передавання електричної енергії (товарної продукції) підтверджується підписаними позивачем актами приймання-передавання електричної енергії (товарної продукції) споживачу за період з листопада 2022 року по січень 2026, довідкою АТ "Вінницяобленерго", витягами з програми комплексного забезпечення SAP по споживачу "Градо Строй" (т. 1 а.с. 31-69, 120 - 122).

Позивачем сформовано рахунки на оплату відповідачем спожитої електричної енергії за період листопад 2022 - січень 2026 року (т. 1 а.с. 30 зворот - 68 зворот).

Отримання рахунків на оплату електричної енергії, а також актів приймання-передавання електричної енергії (товарної продукції) споживачу за період листопад 2022 - січень 2026 року на суму 16 481 633,36 гривень відповідачем не заперечується.

Як убачається із довідки № 110 від 18.06.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі", відповідачем вартість спожитої електричної енергії оплачено частково за період з 21.12.2022 по 17.04.2026 у сумі 12 397 818,40 гривень та після подання позову до суду відповідачем 17.08.2026 сплачено 49 500,00 гривень, які позивачем зараховано у рахунок погашення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року (т. 1 а.с. 80-85, 145 зворот).

Під час розгляд справи по суті судом установлено, що відповідачем сплачено 18.09.2026 на користь позивача 79 207,92 гривень та 25.09.2026 - 60 000,00 гривень, які позивачем було зараховано у рахунок погашення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи реєстрами банківських документів (оплат) за 18.09.2026 та за 25.09.2026.

За твердженням позивача, вартість спожитої відповідачем електричної енергії за період листопад 2022 - січень 2026 в розмірі 3 895 110,04 гривень відповідачем не сплачено.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 3 895 110,04 гривень матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем у повному обсязі заборгованості за спожиту електричну енергію позивач звернувся до суду із цим позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року у розмірі 4 034 317,96 гривень за період листопад 2022 - січень 2026 року, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов зазначеного договору з оплати поставленої електричної енергії.

Після відкриття провадження у справі № 902/883/26 представником позивача подано до суду копії реєстрів банківських документів (оплат) за 18.09.2026 та 25.09.2026 на суму 79 207,92 гривень та 60 000,00 гривень на підтвердження обставини часткової сплати відповідачем заборгованості.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у тому випадку коли спір врегульовано сторонами після звернення позивача з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Судом встановлено, що згідно копії реєстру банківських документів (оплат) Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" 18.09.2026 року грошові кошти у розмірі 79 207,92 гривень та 25.09.2026 у розмірі 60 000,00 гривень, що загалом становить 139 207,92 гривень.

Враховуючи, що станом на 01.10.2026 року заявлені до стягнення грошові кошти у розмірі 139 207,92 гривень основного боргу за спожиту електричну енергію сплачені відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями реєстрів банківських документів (оплат) та заявою позивача, суд дійшов висновку, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року заборгованості у розмірі 139 207,92 гривень.

З огляду на викладене, провадження у справі № 902/883/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" у частині стягнення 139 207,92 гривень заборгованості за електричну енергію підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на закриття провадження у справі № 902/883/26 у частині вимог про стягнення 139 207,92 гривень заборгованості за електричну енергію, предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію у розмірі 3 895 110,04 гривень.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки електричної енергії (енергопостачання).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 68 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Відповідно до вимог частини 3 статті 58 Закону "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Пунктом 3.1.9 ПРРЕЕ передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2.15 ПРРЕЕ для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (пункт 4.3 розділу IV ПРРЕЕ).

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (абз. 1 пункту 4.19. розділу IV ПРРЕЕ).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За умовами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за отриману електричну енергію за період листопад 2022 року - січень 2026 року у розмірі 3 895 110,04 гривень належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 3 895 110,04 гривень, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.

Доказів сплати заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 3 895 110,04 гривень повністю чи частково (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо) матеріали справи не містять.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 895 110,04 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 895 110,04 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію підлягають задоволенню у повному обсязі.

Провадження у справі в частині стягнення 139 207,92 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог частин 1-2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 4384 від 19.06.2026 сплачено судовий збір у розмірі 49 005,84 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 статті 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з пунктами 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частина сплаченого судового збору в сумі 592,97 гривень підлягає поверненню позивачу відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог (на суму сплаченої після подання позову до суду заборгованості у розмірі 49 500,00 гривень).

Приймаючи до уваги, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 139 207,92 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, частина сплаченого судового збору в сумі 1 670,21 гривень підлягає поверненню позивачу відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

У позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат, у тому числі витрат на сплату судового збору.

Суд зауважує, що заява про розподіл судових витрат не є тотожною заяві/клопотанню про повернення судового збору та у заяві про зменшення позовних вимог клопотання про повернення судового збору не містилося.

За відсутності клопотання про повернення судового збору, питання про повернення сплаченого судового збору під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується. Подібні висновки викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 907/227/19, від 08.12.2021 року у справі № 906/148/21.

Враховуючи, що від позивача не надходило клопотання про повернення судового збору, питання про повернення сплаченого судового збору у розмірі 2 263,18 гривень під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується.

Суд звертає увагу, що позивач має право звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору.

Нерозподілений судовий збір складає 46 742,66 гривень.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги у частині стягнення 3 895 110,04 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію задоволені повністю, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 46 742,66 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 902/883/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" у частині позовних вимог про стягнення 139 207,92 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" про стягнення 3 895 110,04 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (21009, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 38445265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" (21022, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Божка Олександра, будинок 16; ідентифікаційний код юридичної особи 44326552; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання електропостачальника НОМЕР_1 в AT "Укрексімбанк") заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 3 895 110,04 гривень.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (21009, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 38445265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" (21022, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Божка Олександра, будинок 16; ідентифікаційний код юридичної особи 44326552; рахунок НОМЕР_2 в AT "Укрексімбанк") 46 742,66 гривень судових витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 12 жовтня 2026 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2-4 - учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.