Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №902/1081/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. Cправа № 902/1081/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Ткачука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Київ", 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 55 Г, поверх 5, ідентифікаційний код юридичної особи 45907568

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД", 23316, Вінницька обл., Вінницький р-н, село Селище, Гніванська ТГ, вул. Лісова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 25497639

про стягнення 584 249,54 гривень

за участю:

представника позивача - адвокат Обертюх Т.С., згідно довіреності

представників відповідача - адвокат Зінченко А.А., згідно ордеру, Дідух В.В., керівник

представника третьої особи - Попатенко С.В., у порядку самопредставництва

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 11.08.2026 надійшла позовна заява № б/н від 11.08.2026 (вх. № 1198/26 від 11.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" про стягнення 584 249,54 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 17.08.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №902/1081/26, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.09.2026 року об 11:30 год.

27.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позов №б/н від 27.08.2026 (вх. № 01-30/8743/26 від 27.08.2026), у якому відповідач на підставі статті 191 ГПК України визнав наявну заборгованість у повному обсязі, просив прийняти визнання позовних вимог, вирішити питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням вимог статті 130 ГПК України, а також повідомив, що заборгованість виникла внаслідок невідшкодування вартості спожитої електричної енергії КЕВ м. Вінниця.

27.08.2026 від позивача надійшла заява № б/н від 27.08.2026 (вх. № 01-30/8745/26 від 27.08.2026) про виправлення описки у пункті третьому прохальної частини позовної заяви.

14.09.2026 від відповідача надійшла заява №б/н від 14.09.2026 (вх. № 01-30/9335/26 від 14.09.2026) про залучення до участі у справі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 15.09.2026 судом залучено до участі у справі № 902/1081/26 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця, відкладено підготовче засідання у справі № 902/1081/26 на 29.09.2026 о 15:00 год.

16.09.2026 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 16.09.2026 (вх. № 01-30/9460/26 від 16.09.2026) з додатками на виконання вимог суду.

17.09.2026 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 17.09.2026 (вх. № 01-30/9529/26 від 17.09.2026) з додатками на виконання вимог суду.

22.09.2026 до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог № б/н від 22.09.2026 (вх. № 01-30/9736/26 від 22.09.2026).

На визначену судом дату у судове засідання з`явилися представники сторін та представник третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача надав докази часткової оплати 22.09.2026 заборгованості у розмірі 347 114,91 гривень.

Представник третьої особи надав пояснення щодо відсутності фінансової спроможності погасити заборгованість перед відповідачем.

Судом установлено, що відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав у повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача заявили, що позовні вимоги визнають повністю та просили здійснити розподіл судових витрат з урахуванням визнання відповідачем позову.

Відповідно до частин 3, 4 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 ГПК України.

Так, згідно частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Судом установлено, що відзив на позовну заяву підписано уповноваженим представником відповідача та представництво інтересів відповідача у судовому засіданні здійснювали керівник юридичної особи та адвокат, повноваження яких підтверджуються матеріалами справи. Судом не виявлено обмежень представників відповідача на вчинення відповідних дій.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову.

Матеріали справи не містять доказів того, що визнання відповідачем позову у цій справі суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про ухвалення у справі №902/1081/26 судового рішення у підготовчому засіданні.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без проголошення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення за договором про постачання електричної енергії споживачу № 3000441 від 01.07.2025 року 584 249,54 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.07.2025 р. між позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 3000441.

Позивач стверджує, що згідно заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору, початком постачання електричної енергії є 01.07.2025 та у порушення умов договору, боржник не здійснив повну оплату спожитої електричної енергії за березень, квітень, травень, червень 2026 року.

За твердженням позивача обставина постачання електричної енергії відповідачу протягом дії договору, зокрема, березня-червня 2026р. та її обсяг, підтверджується актами прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії, рахунками-фактурами на оплату активної електричної енергії.

Відповідно до акту приймання - передачі товарної продукції - активної електричної енергії №3000441-2603-1 від 31.03.2026 р. у березні 2026 р. боржник спожив 23102 кВт.год. по тарифу - 9,774139 за 1 кВт.год. на суму - 270 962,59 гривень; згідно акту прийняття-передавання № 3000441-2604-1 від 30.04.2026 р. у квітні 2026р. боржник спожив 15388 кВт.год. по тарифу - 8,146144 за 1кВт.год. на суму - 150 423,43 гривень.; згідно акту прийняття-передавання № 3000441-2605-1 від 31.05.2026 р. у травні 2026 р. боржник спожив 11034 кВт.год. по тарифу - 7,572483 за 1 кВт.год. на суму - 100 265,74 гривень; згідно акту прийняття-передавання № 3000441-2606-1 від 30.06.2026 р. у червні 2026 р. боржник спожив 6233 кВт.год. по тарифу - 8,369135 за 1 кВт.год. на суму - 62 597,78 гривень та загальна сума заборгованості за вказаний період становить 584 249,54 гривень.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача із цим позовом до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Відповідач у відзиві з посиланням на положення статті 191 ГПК України зазначив про визнання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" у повному обсязі у сумі 584 249,54 гривень. Просив суд прийняти визнання позову відповідачем та вирішити питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 130 ГПК України.

Щодо обставин, які призвели до виникнення заборгованості відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" наразі фактично не надає послуг згідно видів статутної діяльності та не має власних доходів.

Відповідач зауважив, що 14 листопада 2024 року між ТОВ "ЛОСК "Маяк - ЛТД" та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця був укладений договір тимчасового безоплатного користування майном № 8495 та згідно пункту 2.8 вказаного договору КЕВ м. Вінниці зобов`язаний відшкодовувати ТОВ "ЛОСК "Маяк - ЛТД" витрати на комунальні послуги (електропостачання), однак за період березень-червень 2026 року кошти в сумі 584249,54 гривень на відшкодування витрат по електроенергії за поданими рахунками не надійшли.

Відповідач стверджує, що на письмові звернення ТОВ "ЛОСК "Маяк - ЛТД" щодо відшкодування заборгованості за спожиту електроенергію КЕВ м.Вінниця повідомив, що вказану заборгованість буде відшкодовано після отримання бюджетних асигнувань, натомість такого відшкодування від КЕВ м. Вінниця не отримано.

Третя особа у поясненнях підтвердила укладення між відповідачем та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця договору тимчасового безоплатного користування майном № 8495 від 14 листопада 2024 року та зазначила, що є бюджетною установою та фінансується виключно з державного бюджету України; зазначила про наявність значної заборгованості за спожиті комунальні послуги та енергоносії; вжиття всіх заходів щодо погашення заборгованості та щодо погашення 22.09.2026 р. заборгованості частково у сумі 347 114,91 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1705 від 21.09.2026 р.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

01 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 3000441 (т. 1 а.с. 11-21).

Пунктами 1.1., 1.2. договору визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року Ne 312 (далі - ПPPEE), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом - сторони.

Відповідно до пункту 2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Абзацом першим пункту 5.1 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно з пунктами 5.2.-5.5. договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Інформація про діючу ціну електричної енергії на ринку "на добу наперед" має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником y рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За змістом пункту 5.6 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок).

При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно пункту 5.7. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 13.2. договору сторони погодили, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

01 липня 2025 року відповідачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3000441 від 01.07.2025 (додаток №1) та персональну комерційну пропозицію (додаток №2 до договору) (т.1 а.с. 16-21).

За умовами заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3000441 від 01.07.2025 початком постачання визначено 01 липня 2025 року.

За змістом пункту "ціна на електричну енергію" комерційної пропозиції фактична ціна Цфакт (тариф) купованої споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті-купівлі продажу електроенергії розраховується (визначається) постачальником за формулою: Ц факт = (Цзак/Wм) *П пост + T посп, де: Ц зак - фактичні витрати на купівлю постачальником обсягів електроенергії споживача на всіх сегментах ринку, без урахування ПДВ; Wм - фактичний обсяг споживання споживача у розрахунковому місяці, П пост - коефіцієнт постачальника.

Для цієї комерційної пропозиції: Пост = 1,035; Тпосп - ціна послуг Оператора системи передачі (затверджується постановою НКРЕКП).

Оплата електричної енергії на розрахунковий період здійснюється за прогнозованою ціною (тарифом) Ц за 1кВт*год постачальника, яка визначається за формулою: Ц = Цр-ОР + Т, де Цр-ОР - прогнозована ціна на електричну енергію на розрахунковий період (визначається, як середньозважена ціна на ринку "на добу наперед" (з сайту "Оператора ринку" https://www.oree.com.ua), яка сформувалась за 15 днів місяця, що передує розрахунковому, без урахування ПДВ.

Якщо, в першій декаді розрахункового місяця, ціна на електричну енергію більша від прогнозованої ціни в авансовому рахунку, виставленому споживачу нa розрахунковий місяць, постачальник залишає за собою право виставити додатковий авансовий рахунок на різницю між ціною, яка склалась в розрахунковому періоді (Ц розрах) та прогнозованою ціною в авансовому рахунку (Цр-ОР), визначається за формулою: Ц різниця = (Ц розрах-Цп-ОР).

Відповідно до пункту "спосіб оплати" комерційної пропозиції оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі 100% попередньої оплати заявлених споживачем обсягів споживання на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Згідно з пунктом "термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати" рахунок надається споживачу не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за рохзрахунковим. Оплата рахунку постачальника за договором мaє бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

За умовами пункту "строк дії договору та умови пролонгації" термін дії договору визначено до 31 грудня 2026 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний piк, якщо зa місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір, додатки до договору підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Обставина чинності договору сторонами не заперечується.

Згідно з наявними у матеріалах справи рахунками, актами прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за період березень 2026 - червень 2026 року позивачем поставлено відповідачу:

- за актом прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії №3000441-2603-1 від 31.03.2026 р. у березні 2026 року - 23102 кВт.год. по тарифу - 9,774139 за 1 кВт.год. на суму - 270 962,59 гривень;

- за актом прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 3000441-2604-1 від 30.04.2026 р. у квітні 2026 року - 15388 кВт.год. по тарифу - 8,146144 за 1кВт.год. на суму - 150 423,43 гривень.;

- за актом прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 3000441-2605-1 від 31.05.2026 р. у травні 2026 року - 11034 кВт.год. по тарифу - 7,572483 за 1 кВт.год. на суму - 100 265,74 гривень;

- за актом прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 3000441-2606-1 від 30.06.2026 р. у червні 2026 року - 6233 кВт.год. по тарифу - 8,369135 за 1 кВт.год. на суму - 62 597,78 гривень (т. 1 а.с. 8, 9 зворот).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 584 249,54 гривень.

Після відкриття провадження у справі № 902/1081/26 представником відповідача у судовому засіданні 29.09.2026 подано копію платіжної інструкції №1128 від 22.09.2026 на суму 347 114,91 гривень про часткову сплату заборгованості. Представником позивача заявлено усне клопотання про закриття провадження у справі № 902/1081/26 у частині стягнення 347 114,91 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію.

Розглянувши заяву представника позивача про закриття провадження у справі, дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у тому випадку коли спір врегульовано сторонами після звернення позивача з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Судом встановлено, що згідно платіжної інструкції №1128 від 22.09.2026 на суму 347 114,91 гривень Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" 347 114,91 гривень із призначенням платежу "оплата за активну електричну енергію рах. № 3000441-2603-1 від 31.03.26 і 2604-1 від 30.04.26".

Враховуючи, що станом на 29.09.2026 року заявлені до стягнення грошові кошти у розмірі 347 114,91 гривень основного боргу за спожиту електричну енергію сплачені відповідачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції та заявами сторін, суд дійшов висновку, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення за договором про постачання електричної енергії споживачу № 3000441 від 01.07.2025 заборгованості у розмірі 347 114,91 гривень.

З огляду на викладене, провадження у справі № 902/1081/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" у частині стягнення 347 114,91 гривень заборгованості за електричну енергію підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на закриття провадження у справі № 902/1081/26 у частині вимог про стягнення 347 114,91 гривень заборгованості за електричну енергію, предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію у розмірі 237 134,63 гривень.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки електричної енергії (енергопостачання).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 68 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Відповідно до вимог частини 3 статті 58 Закону "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Пунктом 3.1.9 ПРРЕЕ передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2.15 ПРРЕЕ для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом установлено, що позивачем на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 3000441 від 01.07.2025 за період з березня 2026 по червень 2026 як постачальником поставлено споживачу електричну енергію на загальну суму 584249,54 гривень.

Здійснення поставки позивачем на користь відповідача та відповідно споживання відповідачем електричної енергії за період з березня 2026 по червень 2026, фактичний обсяг та вартість поставленої відповідачу електричної енергії за цей період підтверджується рахунками, актами прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії за березень 2026 - червень 2026 року.

Зауважень та заперечень відповідача щодо обсягу та вартості отриманої електричної енергії матеріали справи не містять.

Під час розгляду справи представник відповідача обставину щодо обсягу та вартості поставленої та спожитої у березні 2026 - червні 2026 року електричної енергії визнав.

Після подання позову до суду відповідачем згідно платіжної інструкції №1128 від 22.09.2026 сплачено на користь позивача 347 114,91 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію.

Доказів сплати решти боргу у сумі 237 134,63 гривень матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За умовами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за спожиту електроенергію у сумі 237 134,63 гривень належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача за договором у частині оплати електричної енергії в сумі 237 134,63 гривень є невиконаними та на день розгляду справи доказів здійснення повної оплати за поставлену позивачем електричну енергію у сумі 237 134,63 гривень матеріали справи не містять.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 237 134,63 гривень, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми заборгованості.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 237 134,63 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 3-4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, враховуючи визнання відповідачем позову суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 237 134,63 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення 347 114,91 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині.

Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог частин 1-2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 2163 від 10.08.2026 сплачено судовий збір у розмірі 7011,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 статті 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно вимог частини 1 статті 130 ГПК України, частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 910/14479/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що під час вирішення питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем ключовим є питання чи визнання позову відбулось саме до початку розгляду справи по суті чи на іншій стадії.

Судом установлено, що відповідачем заявлено про визнання позовних вимог у сумі основного боргу у відзиві на позовну заяву та усно у підготовчому засіданні до початку розгляду справи по суті, отже під час розподілу витрат на сплату судового збору сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду в частині визнаних позовних вимог підлягають застосуванню положення частини 1 статті 130 ГПК України та частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Судом враховано, що із системного аналізу положень частини 1 статті 130, частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що суд вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті незалежно від подання чи не подання клопотання про повернення судового збору.

Сума судового збору з визнаних позовних вимог становить 7011,00 гривень (584 249,54 х 1,5% = 7011,00).

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті у розмірі 584249,54 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що судовий збір у сумі 3505,50 гривень (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за заявлені позовні вимоги про стягнення 584 249,54 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України та частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Нерозподілений судовий збір складає 3505,50 гривень.

Щодо розподілу решти 50 відсотків судового збору (3505,50 гривень), сплаченого при поданні позову за заявлені позовні вимоги про стягнення 584 249,54 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію суд зауважує, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 347 114,91 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Згідно з пунктами 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, частина сплаченого судового збору в сумі 2 082,62 гривень пропорційно до позовних вимог про стягнення 347 114,91 гривень, провадження щодо яких закрито, підлягає поверненню позивачу відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" за клопотанням платника.

За відсутності клопотання про повернення судового збору, питання про повернення сплаченого судового збору під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується. Подібні висновки викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 907/227/19, від 08.12.2021 року у справі № 906/148/21.

Враховуючи, що від позивача не надходило клопотання про повернення судового збору, питання про повернення сплаченого судового збору у розмірі 2 082,62 гривень під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується.

Суд звертає увагу, що позивач має право звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги у частині стягнення 237 134,63 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію задоволені повністю, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 422,88 гривень (3 505,50 гривень - 2 082,62 гривень = 1 422,88 гривень) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 902/1081/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" у частині позовних вимог про стягнення 347 114,91 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" про стягнення 237 134,63 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" (23316, Вінницька обл., Вінницький р-н, село Селище, Гніванська ТГ, вул. Лісова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 25497639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 55 Г, поверх 5, ідентифікаційний код юридичної особи 45907568, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ "Енера Київ" в АТ "Ощадбанк", № НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ- 45907568) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 237 134,63 гривень.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк - ЛТД" (23316, Вінницька обл., Вінницький р-н, село Селище, Гніванська ТГ, вул. Лісова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 25497639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 55 Г, поверх 5, ідентифікаційний код юридичної особи 45907568, на поточний рахунок ТОВ "Енера Київ" № НОМЕР_2 в АТ "Державний ощадний банк", код ЄДРПОУ 45907568) 1 422,88 гривень судових витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енера Київ" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 55 Г, поверх 5, ідентифікаційний код юридичної особи 45907568, поточний рахунок ТОВ "Енера Київ" № НОМЕР_2 в АТ "Державний ощадний банк", код ЄДРПОУ 45907568) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 505,50 гривень, сплаченого ним до Державного бюджету України при поданні позову згідно платіжної інструкції № 2163 від 10.08.2026 року.

7. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

У зв`язку із проходженням суддею підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих господарських судів з 5.10.2026 по 9.10.2026 року повне рішення складено 12 жовтня 2026 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3, 4 - сторонам, третій особі до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.