Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №904/7459/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м.Дніпро Справа № 904/7459/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Висоцького А.М. (доповідач у справі)

суддів: Андрейчука Л.В., Чус О.В.

секретар судового засідання: Гетьманенко С.М.

за участю представників сторін у справі:

від прокуратури: Яворський С.С. - прокурор відділу Офісу Генерального прокурора

від Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України - Дєєв О.В.

від Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України - Воляник С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М", Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та заступника Генерального прокурора

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026, суддя суду першої інстанції Васильєв О.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення складено 15.07.2026

у справі № 904/7459/25

за позовом заступника Генерального прокурора (м. Київ) в інтересах держави в особі: Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (м. Київ) та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення 25 066 770,62 грн

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

У грудні 2025 році заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - позивач-1, Адміністрація) та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - позивач-2, Департамент, замовник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" (далі - відповідач, ТОВ "Кріон-М", виконавець) про стягнення 25 066 770,62 грн штрафних санкцій, з яких: 18 185 696,33 грн - пеня, 6 881 074,29 грн - штраф.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строків поставки 402 комплектів безпілотних літальних апаратів (квадрокоптерів) Autel EVO Max 4T Public Safety за договором про закупівлю товару за державні кошти № 168-10 від 12.05.2023 (з урахуванням додаткової угоди № 168-10/3 від 14.02.2024). Пеню нараховано за 185 днів прострочення - з 16.05.2024 по 16.11.2024, з урахуванням обмеження, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 позовні вимоги заступника Генерального прокурора задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" на користь Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 17 399 287,84 грн пені та 6 881 074,29 грн штрафу. В іншій частині позовних вимог в інтересах Департаменту відмовлено.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора в інтересах Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" на користь Офісу Генерального прокурора 364 205,43 грн судового збору.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач порушив визначений договором строк поставки товару (до 15.05.2024). Суд дійшов висновку, що 402 комплекти квадрокоптерів передано відповідачем позивачу-2 за видатковою накладною № 12 від 08.11.2024, тоді як обставини передачі товару 03.06.2024 або в період з 05.06.2024 по 07.06.2024 не підтверджені. Суд відхилив доводи відповідача про наявність форс-мажорних обставин з посиланням на абзац другий частини першої статті 617 Цивільного кодексу України, оскільки невиконання обов`язків контрагентом боржника не вважається випадком.

Здійснивши перевірку розрахунку, суд першої інстанції визначив період прострочення з 16.05.2024 по 08.11.2024 (177 днів) та стягнув пеню у розмірі 17 399 287,84 грн; розрахунок штрафу визнав правильним. Підстав для зменшення розміру штрафних санкцій суд не встановив, з огляду на недоведеність відповідачем винятковості випадку та важливість своєчасної поставки квадрокоптерів для Збройних Сил України в умовах збройної агресії.

Відмовляючи в позові в інтересах Адміністрації, суд зазначив, що матеріали справи не свідчать про порушення відповідачем її прав, а стороною договору є Департамент, який є окремою юридичною особою.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Кріон-М" та узагальнення її доводів

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив предмет доказування, звівши його до встановлення дати підписання видаткової накладної № 12, не дослідив докази у їх сукупності та ототожнив момент документального оформлення прийняття товару з моментом фактичного виконання зобов`язання з поставки. На думку скаржника, сукупністю доказів (документами міжнародного перевезення, митною декларацією, фотографіями транспортних кейсів з маркуванням договору, показаннями свідка ОСОБА_1 ) підтверджується фактична доставка товару замовнику на початку червня 2024 року.

Скаржник вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявленого з метою отримання доказів, необхідність яких виникла після допиту свідка 04.06.2026. Разом з апеляційною скаргою подано нові докази (технічний GPS-звіт, відповідь АТ "Фармак", роздруківки листування в месенджері WhatsApp, протоколи адвокатського опитування та нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 тощо), які, на думку скаржника, підлягають прийняттю на підставі частини третьої статті 269 ГПК України.

Крім того, апелянт посилається на наявність обставин непереборної сили - запровадження урядом Китайської Народної Республіки обмежень на експорт продукції Autel, що підтверджується, на його думку, листом постачальника UMO Sp. z o.o. від 14.05.2024 та сертифікатом Польської господарської палати № P/SW/44/2024 від 10.10.2024.

Також скаржником подано клопотання про відстрочення сплати залишку судового збору та клопотання про витребування доказів (кадрових документів щодо ОСОБА_4 ).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Департаменту та узагальнення її доводів

Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України також звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 786 408,49 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 3.8 договору товар вважається поставленим після перевірки його якості та кількості і підписання замовником видаткової накладної. Видаткову накладну № 12 від 08.11.2024 підписано уповноваженим представником Департаменту 15.04.2025 (довіреність № 671 від 15.04.2025), тому з урахуванням абзацу четвертого частини першої статті 664 ЦК України датою поставки є 15.04.2025, а не 08.11.2024. З огляду на приписи частини шостої статті 232 ГК України пеню правомірно нараховано за шість місяців прострочення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги прокурора та узагальнення її доводів

Заступник Генерального прокурора звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог в інтересах держави в особі Адміністрації та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в інтересах позивача-1.

Прокурор зазначає, що Адміністрація є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, державним замовником у сфері оборони із закупівель безпілотних систем, головним розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких фінансувався договір № 168-10, та засновником Департаменту. Тому, на думку прокурора, неналежне виконання відповідачем договору порушує інтереси держави в особі Адміністрації, яка є належним позивачем у справі. Прокурор посилається на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2026 у справі № 910/6530/24 та інші постанови Верховного Суду.

Короткий зміст відзивів на апеляційні скарги та пояснень учасників справи

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Кріон-М" просить залишити її без задоволення, а рішення в частині стягнення з відповідача пені та штрафу - без змін. Зазначає, що договором погоджено обов`язковий порядок приймання товару (пункти 3.2, 3.3, 3.5, 3.7, 3.8, 3.12), а єдиним первинним документом про поставку є видаткова накладна № 12 від 08.11.2024, складена та підписана самим відповідачем. Документи про перевезення вантажу стосуються виконання іншого договору - контракту відповідача з польським постачальником, отримувачем вантажу за ними є ТОВ "Кріон-М", а не Департамент. Відповідач сам визнав, що на отриманому в червні 2024 року товарі не було встановлено прошивки Public Safety. Нові докази подано без доведення об`єктивної неможливості їх подання до суду першої інстанції. Форс-мажорні обставини не підтверджено, а Торгово-промислова палата України листом від 12.03.2026 № 118/08-5.4 відмовила у їх засвідченні.

Департамент у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Кріон-М" просить відмовити в її задоволенні та звертає увагу, що суд першої інстанції не визначав датою поставки 15.04.2025 і не встановлював прострочення тривалістю 334 дні, як помилково зазначає апелянт; відповідач протягом усього розгляду справи мав можливість подавати докази, а свідок ОСОБА_1 був залучений самим відповідачем.

Адміністрація у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Кріон-М" просить залишити її без задоволення, а в письмових поясненнях підтримує апеляційні скарги Департаменту та прокурора.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" відзивів на апеляційні скарги Департаменту та прокурора до суду не подало.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

04.08.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а 12.08.2026 - апеляційна скарга заступника Генерального прокурора (направлена поштою 04.08.2026).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Висоцького А.М. (доповідач), суддів - Андрейчука Л.В., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" залишена без руху (ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2026).

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою від 13.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М".

Після залишення без руху, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора. Апеляційні скарги об`єднано для спільного розгляду, учасникам справи встановлено строк для подання відзивів.

До суду апеляційної інстанції надійшли: 21.08.2026 - відзив Адміністрації на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М"; 24.08.2026 - відзив Департаменту на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М"; 25.08.2026 - пояснення Адміністрації щодо апеляційних скарг Департаменту та прокурора; 27.08.2026 - відзив прокурора на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М".

06.10.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" - Горлатого О.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті. Клопотання обґрунтоване тією обставиною, що наприкінці вересня і на початку жовтня 2026 місто Київ та Київська область зазнали масованого ракетного обстрілу з боку рф, внаслідок чого у представника відповідача виникли екстрені, непередбачувані сімейні обставини, що безпосередньо пов`язані з безпекою, життям та здоров`ям членів його родини.

Заслухавши думку інших представників по справі, які проти відкладення розгляду справи заперечили, протокольною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2026 у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, тим більше, що явка повноважних представників сторін у судовому засіданні 06.10.2026 обов`язковою не визнавалась, правова позиція скаржника викладена в його апеляційній скарзі і останній, будучи завчасно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, та, діючи розумно, обачливо і добросовісно, мав достатньо часу для забезпечення явки свого представника, при цьому вищенаведене клопотання про відкладення розгляду справи не містить жодного обґрунтування неможливості проведення судового засідання за відсутності належним чином повідомленого апелянта, переконливих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин заявником до суду не подано. Крім того представником відповідача не наводяться аргументи неможливості взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, а лише констатується відсутність такої можливості.

06.10.2026 у судовому засіданні взяли участь прокурор - Яворський С.С., представники Адміністрації - Дєєв О.В., Департаменту - Воляник С.Б.

Фактичні обставини, встановлені судом

12.05.2023 між Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" (виконавець) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 168-10 (далі - договір), предметом якого є поставка обладнання спеціального призначення - безпілотних літальних апаратів (квадрокоптерів) Autel EVO Max 4T standard bundle with extra battery у кількості 1074 комплекти на загальну суму 534 928 254 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору (у первісній редакції) виконавець зобов`язався поставити товар протягом 56 календарних днів з моменту здійснення замовником попередньої оплати. Попередню оплату у розмірі 363 751 212,72 грн замовник перерахував 16.05.2023.

Згідно з пунктами 3.5- 3.8 договору на товар (партію товару) виконавець обов`язково надає замовнику видаткову накладну та сертифікат відповідності на кожну одиницю товару. Замовник розпочинає приймання товару при наявності зазначених документів протягом 5 робочих днів з дня фактичного отримання товару в присутності уповноважених представників обох сторін. Після перевірки якості товару (партії товару) та відсутності зауважень до якості та кількості замовником підписується видаткова накладна, в якій зазначається кількість фактично отриманого товару (партії товару), після чого товар (партія товару) вважається поставленим. У разі виявлення недоліків оформлюється акт недоліків; товар, в якому виявлені недоліки, повертається виконавцю для їх усунення.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язань з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товару (партії товару) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості товару (партії товару).

Розділом 7 договору визначено порядок звільнення сторін від відповідальності внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема обов`язок сповістити іншу сторону про їх настання протягом 5 робочих днів та підтвердити їх наявність і тривалість свідоцтвом Торгово-промислової палати України або довідкою уповноваженого органу.

Додатковою угодою № 168-10/3 від 14.02.2024 сторони у зв`язку зі зменшенням вартості 1074 комплектів квадрокоптерів збільшили обсяги поставки на 402 комплекти безпілотних літальних апаратів (квадрокоптерів) Autel EVO Max 4T Public Safety загальною вартістю 98 301 061,26 грн (1 комплект вартістю 244 531,26 грн та 401 комплект вартістю 244 530 грн за одиницю), визначили загальний строк поставки товару до 15.05.2024, а строк дії договору - до 15.08.2024.

У встановлений договором строк товар у кількості 402 комплекти поставлено не було.

Відповідачем складено та підписано видаткову накладну № 12 від 08.11.2024 на поставку 402 комплектів квадрокоптерів Autel EVO Max 4T Public Safety на суму 98 301 061,26 грн.

Актом прихованих недоліків № 2 від 07.04.2025, складеним за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" (довіреність № 6 від 01.04.2025) та представників Департаменту, за результатами пробних пусків встановлено, що 402 комплекти, поставлені за видатковою накладною № 12 від 08.11.2024, не відповідають технічним вимогам договору (обладнання не злітає). Актом повернення матеріальних цінностей від 07.04.2025 товар повернуто виконавцю для усунення недоліків.

Листом № 1104/1 від 11.04.2025 відповідач повідомив про здійснення актуалізації прошивки обладнання та за актом повернення матеріальних цінностей від 15.04.2025 передав замовнику 402 комплекти квадрокоптерів. 15.04.2025 уповноважений представник Департаменту (довіреність № 671 від 15.04.2025) підписав видаткову накладну № 12 від 08.11.2024 без зауважень, товар оприбутковано за актами приймання-передачі № 765/1 та № 765/2.

Департамент направляв відповідачу претензії № 39 від 03.06.2024, № 72 від 05.11.2024 та № 63 від 01.05.2025 з вимогами сплатити штрафні санкції, які залишені без задоволення.

Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Департаменту підлягає частковому задоволенню, апеляційні скарги ТОВ "Кріон-М" та прокурора - залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - зміні, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Сторони, реалізуючи передбачену статтями 6, 627 ЦК України свободу договору та надане абзацом четвертим частини першої статті 664 ЦК України право, у пункті 3.8 договору погодили, що товар (партія товару) вважається поставленим після перевірки його якості, за відсутності зауважень до якості та кількості, та підписання замовником видаткової накладної.

Таким чином, моментом виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором є не фізичне переміщення товару, не його доставка до певного місця і не дата складання виконавцем видаткової накладної, а настання погодженої сторонами юридично значимої події - підписання замовником видаткової накладної після перевірки якості та кількості товару.

Зі змісту пункту 3.8 договору вбачається, що підписання видаткової накладної замовником не є формальною дією, а є завершальним етапом погодженої сторонами процедури приймання, яка включає перевірку якості та кількості товару. Тобто сторони пов`язали виконання обов`язку з поставки з передачею замовнику товару, що відповідає умовам договору, а не з будь-якою передачею товару. Така умова узгоджується з частиною першою статті 673 ЦК України, відповідно до якої продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, та зі статтею 526 ЦК України щодо належного виконання зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що товар, переданий за видатковою накладною № 12 від 08.11.2024, якості, погодженій сторонами, не відповідав: актом прихованих недоліків № 2 від 07.04.2025, складеним за участю представника відповідача (довіреність № 6 від 01.04.2025) за результатами пробних пусків, встановлено, що обладнання не злітає, тобто не відповідає технічним вимогам (додаток 2 до договору). Акт підписано представником відповідача без зауважень, а сам відповідач листом № 1104/1 від 11.04.2025 визнав необхідність актуалізації прошивки обладнання. Актом повернення матеріальних цінностей від 07.04.2025 товар повернуто виконавцю, недоліки усунуто відповідачем, і лише 15.04.2025 товар повторно передано замовнику за актом повернення матеріальних цінностей, після чого видаткову накладну підписано уповноваженим представником Департаменту (довіреність № 671 від 15.04.2025) без зауважень, а товар оприбутковано за актами № 765/1 та № 765/2.

Отже, до 15.04.2025 відповідач не передав замовнику товар належної якості, а відтак не виконав належним чином обов`язок з поставки. З урахуванням пункту 3.8 договору та абзацу четвертого частини першої статті 664 ЦК України товар вважається поставленим 15.04.2025. Висновок суду першої інстанції про те, що поставка відбулася 08.11.2024, ґрунтується лише на даті складання відповідачем видаткової накладної, зроблений без урахування пункту 3.8 договору, абзацу четвертого частини першої статті 664 та частини першої статті 673 ЦК України і не відповідає встановленим обставинам справи, що відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України є підставою для зміни рішення.

Колегія суддів перевірила, чи не вплинуло на період прострочення можливе прострочення кредитора. Відповідно до частини першої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Згідно з частиною четвертою статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За пунктом 3.7 договору замовник розпочинає приймання товару протягом 5 робочих днів з дня його фактичного отримання, а у разі виявлення недоліків акт недоліків оформлюється в той самий строк. Акт прихованих недоліків складено 07.04.2025, тобто значно пізніше. Водночас колегія суддів враховує таке.

По-перше, видатковою накладною відповідача товар передано 08.11.2024 (п`ятниця), а п`ятиденний строк на початок приймання, визначений пунктом 3.7 договору, сплив 15.11.2024. Цього ж дня, як встановлено нижче, спливає і шестимісячний строк нарахування пені за частиною шостою статті 232 ГК України. Отже, навіть за умови здійснення замовником приймання у межах договірного строку зобов`язання відповідача не могло вважатися виконаним раніше 15.11.2024, а тривалість подальшої перевірки товару замовником на розмір пені, що підлягає стягненню, не впливає.

По-друге, прострочення кредитора за статтею 613 ЦК України має місце лише щодо належного виконання, запропонованого боржником. Встановлена актом від 07.04.2025 за участю представника відповідача невідповідність товару технічним вимогам договору (обладнання не злітає) свідчить про те, що належного виконання відповідачем не пропонувалося, а виявлені недоліки, які відповідач визнав та усунув, мали прихований характер і не могли бути виявлені без пробних пусків.

По-третє, відповідач на прострочення кредитора ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі не посилався, доказів звернення до замовника з вимогою прийняти товар у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року не надав.

За таких обставин підстав для застосування статей 612, 613 ЦК України та для обмеження періоду прострочення датою 08.11.2024 колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" про фактичну доставку товару замовнику на початку червня 2024 року колегією суддів відхиляються.

По-перше, апелянт помилково стверджує, що суд першої інстанції визнав датою поставки 15.04.2025 та встановив прострочення тривалістю 334 календарні дні - такого висновку оскаржуване рішення не містить. Значна частина доводів апеляційної скарги спрямована на спростування висновку, якого суд першої інстанції не робив.

По-друге, документи міжнародного перевезення (CMR № SP24139TS від 31.05.2024, інвойс, митна декларація від 02.06.2024), акт передачі охороною вантажу підтверджують переміщення певного вантажу на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М", отримувачем якого є сам відповідач в особі його директора, а не Департамент. Такі документи стосуються виконання зобов`язань постачальником відповідача у межах окремого контракту і не підтверджують передачу товару замовнику в порядку, встановленому пунктами 3.5- 3.8 договору. Свідок ОСОБА_1 під час допиту в судовому засіданні 04.06.2026 не підтвердив, що доставив вантаж саме Департаменту, хто саме прийняв у нього вантаж, а також повідомив, що бачив на складському приміщенні табличку з назвою "Товариство з обмеженою відповідальністю "Кріон-М"".

По-третє, відповідно до частини другої статті 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Факт поставки товару за договором, сторони якого погодили обов`язкове документальне оформлення приймання товару, не може бути встановлений на підставі показань свідків.

По-четверте, фотографії транспортних кейсів не дозволяють встановити дату, місце зйомки, вміст кейсів та їх відповідність специфікації, а відтак не є достатнім доказом передачі товару замовнику.

По-п`яте, сам відповідач у поясненнях, наданих суду першої інстанції, визнав, що на товарі, отриманому від постачальника у червні 2024 року, не було встановлено прошивки Public Safety, яка є визначальною характеристикою предмета поставки за додатковою угодою № 168-10/3, і що встановлення такої прошивки здійснювалося ним у подальшому. Отже, навіть за умови доведення переміщення товару в червні 2024 року такий товар не відповідав умовам договору щодо якості, а його передача не могла вважатися належним виконанням зобов`язання (статті 526, 673 ЦК України).

По-шосте, видаткова накладна № 12 складена та підписана самим відповідачем 08.11.2024; доказів складення та передачі замовнику іншої видаткової накладної, акта приймання-передачі на відповідальне зберігання (пункт 3.7 договору), акта відмови замовника від приймання товару чи інших документів, які б фіксували пропонування товару замовнику в червні 2024 року, матеріали справи не містять.

Щодо нових доказів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" до суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведена норма визначає обов`язкову сукупність умов для прийняття апеляційним судом додаткових доказів: винятковість випадку; причини неподання доказів у суді першої інстанції, що об`єктивно не залежали від учасника справи; покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який подає докази. Неналежне виконання стороною процесуального обов`язку з доведення обставин у суді першої інстанції не може бути компенсоване на наступних стадіях процесу.

Колегія суддів встановила, що технічний GPS-звіт датований 17.06.2026, а відповідь АТ "Фармак" - 18.06.2026, тобто отримані відповідачем до судового засідання 18.06.2026, до судових дебатів 30.06.2026 та до ухвалення рішення 09.07.2026. Відповідач мав реальну можливість подати ці документи до суду першої інстанції, однак цього не зробив. Твердження апелянта про отримання зазначених доказів лише після ухвалення рішення не відповідає їх датам.

Заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протоколи їх адвокатського опитування та роздруківки листування в месенджері WhatsApp створені з ініціативи самого відповідача після ухвалення рішення. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабер Логістик", директором якого є ОСОБА_2 , було відоме відповідачу з 2023 року (договір про надання митно-брокерських послуг № 0059 від 27.06.2023 подано самим відповідачем до суду першої інстанції), а обставини організації перевезення власного товару не могли бути невідомими відповідачу як виконавцю договору до допиту свідка, залученого ним же. Крім того, у відповіді від 18.03.2026, поданій відповідачем до суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабер Логістик" повідомило, що перевезення 402 комплектів БПЛА наприкінці травня - на початку червня 2024 року не здійснювало.

Сертифікат Польської господарської палати та лист постачальника від 14.05.2024 оцінювалися судом першої інстанції, а лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" № 1104/1 від 11.04.2025 міститься в матеріалах справи.

Отже, апелянтом не доведено винятковості випадку та об`єктивної неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстави для їх прийняття відсутні. З тих самих підстав колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" про витребування доказів, оскільки таке клопотання відповідно до частини другої статті 81 ГПК України мало бути заявлене в суді першої інстанції у строк, встановлений для подання доказів.

Колегія суддів також зазначає, що навіть за умови прийняття зазначених документів вони стосуються лише маршруту переміщення транспортного засобу та вантажу і не спростовують встановлених обставин щодо невідповідності товару умовам договору та відсутності погодженого сторонами оформлення його приймання.

Щодо відмови суду першої інстанції у поверненні до стадії підготовчого провадження

Суд першої інстанції за наявності вагомих обставин може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії. Водночас можливість повернення до підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює значення стадій господарського процесу.

Підготовче провадження у справі тривало з 05.01.2026 по 28.04.2026, строк подання відзиву та строк підготовчого провадження продовжувалися, клопотання відповідача про долучення доказів, подані з пропуском встановлених строків, неодноразово задовольнялися. Клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження було подано напередодні судового засідання 18.06.2026, після того як свідок, залучений відповідачем, не підтвердив обставини доставки товару замовнику, і ґрунтувалося на новій версії подій, яка суперечила позиції, послідовно викладеній відповідачем у відзиві та поясненнях.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, і такі дії суду не призвели до порушення права відповідача на справедливий суд.

Щодо доводів про наявність обставин непереборної сили

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"). Сторона, яка посилається на такі обставини, має довести не лише їх існування, а й їх вплив на виконання саме конкретного зобов`язання та причинно-наслідковий зв`язок між ними і порушенням.

Обставини, на які посилається апелянт, стосуються невиконання зобов`язань його контрагентом - UMO Sp. z o.o., що в силу прямої вказівки статті 617 ЦК України не є підставою для звільнення від відповідальності. Сертифікат Польської господарської палати засвідчує обставини у відносинах між UMO Sp. z o.o. та відповідачем за контрактом № 08086-2024 і не підтверджує неможливості виконання відповідачем зобов`язань за договором № 168-10. Торгово-промислова палата України листом від 12.03.2026 № 118/08-5.4 не встановила підстав для засвідчення форс-мажорних обставин щодо виконання договору № 168-10 та причинно-наслідкового зв`язку між наведеними відповідачем подіями і неможливістю виконання ним зобов`язань. Доказів повідомлення замовника про настання форс-мажорних обставин у порядку та строк, встановлені розділом 7 договору, відповідачем не надано.

Крім того, сам апелянт стверджує, що завдяки зміні маршруту постачання затримка становила лише близько 20 днів, що свідчить про те, що наведені ним обставини не робили виконання зобов`язання неможливим, а лише ускладнювали його.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність обставин, що звільняють відповідача від відповідальності.

Щодо розміру штрафних санкцій

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пунктом 6.3 договору сторони встановили розмір пені, але не визначили іншого, ніж передбачений законом, строку її нарахування, тому зазначене обмеження підлягає застосуванню.

Шестимісячний строк, визначений частиною шостою статті 232 ГК України, обчислюється від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і є граничним періодом нарахування пені незалежно від фактичної тривалості прострочення.

Зобов`язання з поставки 402 комплектів квадрокоптерів мало бути виконане до 15.05.2024 включно (додаткова угода № 168-10/3 від 14.02.2024). Прострочення розпочалося 16.05.2024. Шестимісячний строк, обчислений від 15.05.2024 - дня, коли зобов`язання мало бути виконано, сплив 15.11.2024. Оскільки зобов`язання виконано 15.04.2025, тобто після спливу цього строку, пеня підлягає нарахуванню за період з 16.05.2024 по 15.11.2024 включно, що становить 184 дні.

Прокурором, а слідом за ним і Департаментом в апеляційній скарзі, пеню нараховано за період з 16.05.2024 по 16.11.2024 (185 днів). Таке обчислення включає день 16.11.2024, який перебуває поза межами встановленого частиною шостою статті 232 ГК України шестимісячного строку, а тому в частині нарахування пені за цей день позовні вимоги є необґрунтованими.

За перерахунком колегії суддів розмір пені становить 18 087 395,27 грн (98 301 061,26 грн Ч 0,1 % Ч 184 дні). У стягненні пені в сумі 98 301,06 грн (98 301 061,26 грн Ч 0,1 % Ч 1 день) за 16.11.2024 слід відмовити.

Розмір штрафу у сумі 6 881 074,29 грн (98 301 061,26 грн Ч 7 %) визначено правильно, оскільки прострочення перевищує 30 днів.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у зменшенні розміру штрафних санкцій на підставі частини третьої статті 551 ЦК України відповідачем в апеляційному порядку не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 269 ГПК України не є предметом перегляду.

Таким чином, апеляційна скарга Департаменту підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь Департаменту належить стягнути 18 087 395,27 грн пені та 6 881 074,29 грн штрафу.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Предметом позову у цій справі є стягнення неустойки за порушення договірного зобов`язання з поставки товару. Право вимагати сплати неустойки належить кредиторові у зобов`язанні (статті 549, 611 ЦК України). Стороною договору № 168-10 та кредитором у зобов`язанні з поставки товару є Департамент - самостійна юридична особа, яка уклала договір від власного імені, здійснила попередню оплату, приймала товар та пред`являла відповідачу претензії.

Наведені прокурором обставини щодо статусу Адміністрації як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, головного розпорядника бюджетних коштів, державного замовника у сфері оборони та засновника Департаменту свідчать про наявність у Адміністрації управлінських та контрольних повноважень щодо Департаменту, однак не роблять її кредитором у договірному зобов`язанні, стороною якого вона не є, та не породжують у неї самостійного права вимоги до відповідача про сплату неустойки.

Інтереси держави, порушені неналежним виконанням відповідачем договору, полягають у своєчасному матеріально-технічному забезпеченні складової сектору безпеки і оборони та ефективному використанні бюджетних коштів. Ці інтереси захищені задоволенням позову в інтересах держави в особі Департаменту, на користь якого стягнуто штрафні санкції. Задоволення тих самих вимог ще й в інтересах Адміністрації не призвело б до відновлення будь-якого іншого порушеного інтересу держави, а мало б наслідком невизначеність щодо особи стягувача або повторне стягнення однієї і тієї самої суми.

Посилання прокурора на постанови Верховного Суду щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі органу, який не є стороною договору, не спростовують наведеного висновку, оскільки в цій справі питання полягає не в наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, які за встановлених обставин підтверджені, а в тому, на користь кого підлягає стягненню договірна неустойка.

Крім того, колегія суду звертає увагу, що прокурором заявлені позовні вимоги про стягнення сум саме на користь Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарській справі не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу частини друга статті 14 ГПК України передбачає розпорядження учасником справи своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частина ж четверта статті 13 ГПК України покладає ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій на кожну зі сторін.

Оцінюючи наведені процесуальні норми у їх сукупності можна дійти висновку, що в даному випадку прокурор заявляючи позовні вимоги про стягнення на користь Департаменту розпорядився своїми процесуальними правами саме таким чином, а суд при цьому був позбавлений процесуальної можливості самостійно змінювати такі вимоги.

Оскарження прокурором рішення суду в частині відмови стягнення на користь Адміністрації виходить, як за межі апеляційного оскарження так і заявлених ним самим позовних вимог.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в інтересах Адміністрації, а апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви прокурором сплачено 376 001,56 грн судового збору. Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 24 968 469,56 грн (99,61 %), з відповідача на користь Офісу Генерального прокурора підлягає стягненню 374 527,04 грн судового збору за подання позовної заяви.

Департаментом за подання апеляційної скарги сплачено 14 155,35 грн судового збору. Оскільки апеляційну скаргу задоволено на суму 688 107,43 грн (87,5 % від оспорюваної суми 786 408,49 грн), з відповідача на користь Департаменту підлягає стягненню 12 385,93 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг ТОВ "Кріон-М" та прокурора покладаються на скаржників, оскільки їх апеляційні скарги залишено без задоволення.

Висновки апеляційного господарського суду

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у цій частині або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у цій частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною четвертою статті 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду виснує, що апеляційна скарга Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України підлягає частковому задоволенню, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" та заступника Генерального прокурора - залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/7459/25 - зміні в частині розміру стягнутої пені та розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129, 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/7459/25 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/7459/25 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/7459/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/7459/25 змінити, виклавши пункти 2, 3 та 5 його резолютивної частини в такій редакції:

"2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, офіс 86, ідентифікаційний код 21885209) на користь Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03142, м. Київ, вул. Максима Залізняка, буд. 3, ідентифікаційний код 36038290) 18 087 395,27 грн пені та 6 881 074,29 грн штрафу.

3. В іншій частині позовних вимог в інтересах Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (про стягнення 98 301,06 грн пені) - відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, офіс 86, ідентифікаційний код 21885209) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, ідентифікаційний код 00034051) 374 527,04 грн судового збору."

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/7459/25 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-М" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, офіс 86, ідентифікаційний код 21885209) на користь Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03142, м. Київ, вул. Максима Залізняка, буд. 3, ідентифікаційний код 36038290) 12 385,93 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.10.2026.

Головуючий суддя Висоцький А.М.

Судді Андрейчук Л.В.

Чус О.В.