Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №912/1423/26
Суддя: Андрейчук Любомир Вікторович
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Додаткова постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2026 м. Дніпро Справа № 912/1423/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Андрейчука Л.В. (доповідач),
суддів: Віннікова С.В., Левшиної Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСПІЛКА” про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції
у справі № 912/1423/26
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСПІЛКА”, Черкаська обл., Звенигородський район, с. Соболівка
до Фермерського господарства “Ковалевського Віталія Івановича”, Кіровоградська обл., Кропивницький район, с. Миколаївка
про стягнення заборгованості у розмірі 470 347,23 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 у справі № 912/1423/26 позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСПІЛКА» до Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» про стягнення 470 347,23 грн задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 у справі № 912/1423/26 без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника. Повний текст постанови складено 05.10.2026.
У відзиві на апеляційну скаргу СТОВ «АГРОСПІЛКА» заявило про понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, попередній (орієнтовний) розмір яких визначило у сумі 60 000 грн, та повідомило, що докази їх остаточного розміру буде подано додатково. Під час ухвалення постанови від 30.09.2026 питання щодо остаточного розподілу цих витрат не вирішувалося у зв`язку з відсутністю на той час доказів їх остаточного розміру.
06.10.2026 через підсистему «Електронний суд» СТОВ «АГРОСПІЛКА» подало заяву про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, яка 07.10.2026 зареєстрована Центральним апеляційним господарським судом. У заяві товариство просить стягнути з Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» 45 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження заявлених витрат СТОВ «АГРОСПІЛКА» подало Договір про надання правової (правничої) допомоги № 25/05/26 від 25.05.2026, Додаткову угоду № 1 від 18.08.2026, Акт № 2 приймання-передачі наданих юридичних послуг (правничої допомоги) від 06.10.2026 та докази направлення заяви з додатками Фермерському господарству «Ковалевського Віталія Івановича».
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2026 визнано поважними причини пропуску СТОВ «АГРОСПІЛКА» строку, передбаченого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, поновлено цей строк, заяву прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано Фермерському господарству «Ковалевського Віталія Івановича» надати письмові пояснення (заперечення) щодо заявлених витрат.
12.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» надійшли заперечення проти задоволення заяви СТОВ «АГРОСПІЛКА» про ухвалення додаткової постанови та клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
У поданих запереченнях Фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича» не заперечує права СТОВ «АГРОСПІЛКА» на професійну правничу допомогу, дійсності укладеного з адвокатом договору та факту погодження сторонами фіксованого гонорару у розмірі 45 000 грн, однак вважає необґрунтованим покладення всієї цієї суми на відповідача без оцінки її необхідності, обсягу та співмірності саме для апеляційного перегляду справи.
Відповідач зазначає, що за умовами того самого Договору № 25/05/26 сторони погодили фіксований гонорар за надання правничої допомоги у суді першої інстанції у розмірі 30 000 грн, тоді як за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції Додатковою угодою № 1 встановлено гонорар у розмірі 45 000 грн, тобто на 50 % більше. При цьому, на думку відповідача, обсяг доручення адвокату у суді першої інстанції був ширшим та включав, зокрема, дослідження матеріалів справи, підготовку правової стратегії, позовної заяви, процесуальних документів та участь у судових засіданнях.
Також відповідач посилається на те, що адвокат Мовчанюк М.М. був залучений до цієї справи ще під час її розгляду судом першої інстанції, а тому на момент апеляційного перегляду вже був обізнаний із фактичними обставинами спору, доказовою базою, договірними відносинами сторін та сформованою правовою позицією позивача. У зв`язку з цим, на думку відповідача, підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала первинного дослідження спору та формування правової позиції «з нуля».
Окремо відповідач звертає увагу на взаємопов`язаний характер заявлених адвокатських послуг, зазначаючи, що правовий аналіз апеляційної скарги, дослідження судової практики та формування правової позиції є підготовчими етапами складання відзиву на апеляційну скаргу, а аналіз процесуальних передумов апеляційного оскарження підготовчим етапом складання заперечень проти відкриття апеляційного провадження. Тому, на його думку, сам факт окремого зазначення таких робіт у договорі та акті не свідчить про їх повну самостійність за обсягом та результатом.
Щодо підготовки заперечень проти відкриття апеляційного провадження відповідач зазначає, що відповідний документ стосувався переважно перевірки стандартних процесуальних передумов відкриття апеляційного провадження, а апеляційне провадження у справі в подальшому було відкрито та скаргу розглянуто по суті. Водночас відповідач не заперечує самого факту виконання адвокатом відповідної роботи.
Крім того, відповідач вважає недостатнім посилання заявника на те, що 45 000 грн становлять менше 10 % від загальної ціни позову, оскільки предмет апеляційного перегляду визначався не всією ціною первісного позову, а межами та доводами апеляційної скарги.
За сукупністю наведених обставин Фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича» просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з нього, з 45 000 грн до 15 000 грн, а в решті заявлених витрат відмовити
Оцінивши заяву, додані до неї докази, матеріали справи, зміст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2026 та характер здійсненого апеляційного перегляду, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статей 16, 123 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Пунктом 12 частини третьої статті 2 цього Кодексу до основних засад господарського судочинства віднесено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.
Згідно зі статтею 124 Господарського процесуального кодексу України сторона подає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, однак такий розрахунок не обмежує її у доведенні іншої фактичної суми витрат, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною, та має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом часом, ціною позову та значенням справи для сторони.
За змістом частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.
У цій справі Фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича» скористалося передбаченим процесуальним законом правом та подало клопотання про зменшення заявлених СТОВ «АГРОСПІЛКА» витрат на професійну правничу допомогу з 45 000 грн до 15 000 грн.
В обґрунтування неспівмірності заявленої суми відповідач посилається, зокрема, на співвідношення вартості правничої допомоги у судах першої та апеляційної інстанцій, попередню обізнаність адвоката з фактичними і правовими обставинами цього спору, взаємопов`язаний характер заявлених адвокатських робіт, обсяг і зміст фактично підготовлених процесуальних документів, допоміжний характер заперечень проти відкриття апеляційного провадження та межі апеляційного перегляду.
Таким чином, на відповідача покладається обов`язок довести наведені ним обставини та їх значення для висновку про неспівмірність заявлених витрат, а суд, зі свого боку, повинен надати оцінку кожному істотному доводу клопотання у сукупності з доказами, поданими заявником на підтвердження витрат.
Водночас вирішення питання про зменшення витрат відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України необхідно відрізняти від їх розподілу за правилами статті 129 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін, а також інші визначені цією нормою обставини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмежувала механізм зменшення витрат на професійну правничу допомогу за статтею 126 Господарського процесуального кодексу України та механізм їх розподілу відповідно до статті 129 цього Кодексу.
Аналогічний підхід щодо необхідності перевірки реальності, необхідності, обґрунтованості та розумності витрат на професійну правничу допомогу застосовано Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 05.12.2025 у справі № 908/2136/23.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката; порядок його обчислення та сплати визначається договором про надання правничої допомоги, а його розмір має бути розумним з урахуванням складності справи та інших істотних обставин.
Щодо дотримання процесуального порядку заявлення та підтвердження витрат на професійну правничу допомогу
СТОВ «АГРОСПІЛКА» у відзиві на апеляційну скаргу до завершення апеляційного розгляду заявило про намір отримати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, навело їх попередній (орієнтовний) розрахунок у сумі 60 000 грн та повідомило про подальше подання доказів остаточного розміру витрат. Остаточно заявлена до розподілу сума становить 45 000 грн, тобто не перевищує попереднього розрахунку.
Постанова у справі ухвалена 30.09.2026, її повний текст складено 05.10.2026. Заяву з доказами судових витрат подано через підсистему «Електронний суд» 06.10.2026 та зареєстровано судом 07.10.2026. Питання щодо пропуску п`ятиденного строку, встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вже вирішено ухвалою суду від 07.10.2026, якою причини пропуску визнано поважними, строк поновлено та заяву прийнято до розгляду.
До заяви додано документи, на які заявник посилається на підтвердження розміру витрат, а також докази направлення заяви з додатками іншій стороні. Фермерському господарству «Ковалевського Віталія Івановича» було забезпечено можливість висловити позицію щодо реальності, необхідності, обґрунтованості та співмірності заявлених витрат, якою відповідач скористався, подавши відповідні заперечення та клопотання про їх зменшення.
За таких обставин процесуальних перешкод для розгляду заяви по суті колегія суддів не встановила.
Щодо документального підтвердження витрат, умов договору та фіксованого розміру гонорару
25.05.2026 між СТОВ «АГРОСПІЛКА» як клієнтом та адвокатом Мовчанюком Максимом Миколайовичем укладено Договір № 25/05/26 про надання правової (правничої) допомоги. Додатковою угодою № 1 від 18.08.2026 дію доручення поширено на представництво інтересів клієнта у Центральному апеляційному господарському суді у спорі з Фермерським господарством «Ковалевського Віталія Івановича».
Первісними умовами Договору № 25/05/26 за надання правничої допомоги у суді першої інстанції сторони погодили фіксований гонорар у розмірі 30 000 грн.
До відповідного комплексу правничої допомоги входили, зокрема, ознайомлення та правовий аналіз матеріалів справи, підготовка правової стратегії, комунікація та опитування працівників щодо обставин поставки товару, підготовка позовної заяви, інших процесуальних документів та участь у судових засіданнях.
Додатковою угодою № 1 від 18.08.2026 за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції сторони погодили фіксований гонорар у розмірі 45 000 грн, до якого віднесли ознайомлення та правовий аналіз апеляційної скарги, пошук судової практики, підготовку заперечень проти відкриття апеляційного провадження та підготовку відзиву на апеляційну скаргу.
Таким чином, погоджений сторонами розмір гонорару за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції на 15 000 грн, або на 50 %, перевищує розмір гонорару, встановленого за правничу допомогу в суді першої інстанції.
Разом із тим саме по собі таке співвідношення не дає підстав автоматично визначити апеляційний гонорар неспівмірним, оскільки вартість правничої допомоги у різних судових інстанціях не обов`язково перебуває у прямій залежності від кількості процесуальних документів чи формально визначеного переліку послуг.
Водночас наведена обставина підлягає врахуванню судом у сукупності з фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи, складністю питань, порушених в апеляційній скарзі, попередньою участю адвоката у цьому самому спорі та іншими критеріями, визначеними статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
06.10.2026 сторони підписали Акт № 2 приймання-передачі наданих юридичних послуг (правничої допомоги), яким підтвердили надання у повному обсязі передбаченого Додатковою угодою комплексу послуг та їх вартість 45 000 грн. Клієнт прийняв послуги без зауважень.
Пунктом 4.3 Договору передбачено сплату гонорару протягом 30 робочих днів з дня підписання акта. Тому на час звернення із заявою погоджений сторонами строк оплати ще не сплив. Відсутність доказів фактичної сплати гонорару не перешкоджає його розподілу, оскільки відповідно до статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 922/445/19 розподілу підлягають також витрати, які сторона має сплатити.
Оскільки гонорар визначено у фіксованому розмірі за весь комплекс правничої допомоги, відсутність погодинної деталізації сама по собі не свідчить про недоведеність витрат. Водночас поданий Акт № 2 містить конкретний опис виконаних адвокатом робіт, що дає можливість перевірити їх фактичне надання, зв`язок із цією справою та співмірність загального розміру витрат.
Таким чином, Договір № 25/05/26, Додаткова угода № 1 та Акт № 2 у сукупності підтверджують наявність договірних відносин, надання правничої допомоги саме на стадії апеляційного перегляду справи № 912/1423/26, погодження фіксованого гонорару 45 000 грн та обов`язок клієнта сплатити його у встановлений договором строк.
Щодо зв`язку заявлених послуг із апеляційним переглядом справи, їх фактичного надання та необхідності
Матеріалами справи підтверджується фактичне надання правничої допомоги, зазначеної у Додатковій угоді № 1 та Акті № 2, а саме: здійснення правового аналізу апеляційної скарги, підготовка заперечень проти відкриття апеляційного провадження та підготовка відзиву на апеляційну скаргу.
Водночас, оцінюючи обсяг та необхідність відповідної роботи саме на стадії апеляційного перегляду, колегія суддів враховує доводи відповідача про те, що адвокат Мовчанюк М.М. був залучений до надання правничої допомоги СТОВ «АГРОСПІЛКА» у межах цього самого спору ще під час розгляду справи судом першої інстанції.
За умовами Договору № 25/05/26 до правничої допомоги у суді першої інстанції входили, зокрема, ознайомлення та правовий аналіз матеріалів справи, підготовка правової стратегії, дослідження обставин поставки товару, підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів.
Таким чином, на час подання апеляційної скарги представник позивача вже був обізнаний із фактичними обставинами спору, змістом договірних правовідносин сторін, доказовою базою та правовою позицією, сформованою під час розгляду справи судом першої інстанції. Доводи відповідача в цій частині відповідають змісту поданих самим заявником договірних документів.
Разом із тим зазначене не означає відсутності необхідності у професійній правничій допомозі під час апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга потребувала аналізу конкретних доводів апелянта та формування заперечень на них, зокрема щодо правової природи 15 % річних за користування товарним кредитом, співвідношення таких процентів із наслідками прострочення грошового зобов`язання, правомірності одночасного стягнення відповідних нарахувань, підстав для зменшення пені, а також доводів щодо часткового виконання відповідачем грошового зобов`язання.
Тому правовий аналіз апеляційної скарги та підготовка позиції позивача були об`єктивно пов`язані з апеляційним переглядом справи.
Однак колегія суддів погоджується з доводами відповідача в тій частині, що відповідна аналітична робота здійснювалася не в межах нового спору та не за відсутності раніше сформованої правової позиції, а на основі матеріалів, доказів та правових висновків, з якими представник позивача вже був обізнаний.
Наведена обставина не спростовує факту надання послуг, проте має значення при визначенні обсягу нової професійної роботи, яка була об`єктивно необхідною саме на стадії апеляційного перегляду.
18.08.2026 СТОВ «АГРОСПІЛКА» подало заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Із їх змісту вбачається, що позивач посилався як на процесуальний недолік апеляційної скарги неподання доказів сплати судового збору, так і викладав заперечення щодо окремих доводів апеляційної скарги по суті, зокрема щодо 15 % річних, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Процесуальний недолік щодо сплати судового збору фактично мав місце, у зв`язку з чим апеляційну скаргу було залишено без руху. Після усунення відповідного недоліку апеляційне провадження відкрито.
Таким чином, підготовка заперечень проти відкриття апеляційного провадження була пов`язана з розглядом справи та не може вважатися роботою, яка взагалі не мала процесуального значення.
Водночас колегія суддів враховує, що питання сплати судового збору належало до стандартних процесуальних передумов прийняття апеляційної скарги, а частина доводів, викладених у запереченнях щодо суті спору, надалі повторно використовувалася при формуванні позиції позивача у відзиві на апеляційну скаргу. Сам відповідач у запереченнях обґрунтовано звертає увагу на взаємопов`язаний характер відповідних видів роботи.
28.08.2026 СТОВ «АГРОСПІЛКА» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому виклало мотивовані заперечення щодо доводів апелянта та просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підготовка такого відзиву безпосередньо пов`язана з апеляційним розглядом та становить належний вид професійної правничої допомоги.
Разом із тим правовий аналіз апеляційної скарги, пошук судової практики та формування правової позиції за своєю функціональною природою є необхідними складовими підготовки такого відзиву, а не у всіх випадках окремими самостійними результатами професійної діяльності.
Тому окреме зазначення в Акті № 2 аналітичної роботи та підготовки процесуальних документів саме по собі не означає, що відповідні види діяльності мають оцінюватися як повністю відокремлені один від одного за обсягом виконаної роботи.
Колегія суддів також враховує, що сторонами погоджено єдиний фіксований гонорар, без визначення окремої вартості правового аналізу, заперечень проти відкриття апеляційного провадження та відзиву на апеляційну скаргу.
За таких умов суд не має підстав довільно визначати вартість кожної окремої дії адвоката, однак при вирішенні питання про суму, яка має бути компенсована за рахунок іншої сторони, повинен оцінити фактичний обсяг отриманого результату професійної діяльності, взаємозв`язок виконаних робіт, необхідність їх виконання та ступінь новизни правового аналізу на стадії апеляційного перегляду.
Пунктом 4.8 Договору передбачено можливість підготовки процесуальних документів адвокатом з їх подальшим підписанням та поданням безпосередньо клієнтом. Тому та обставина, що окремі процесуальні документи підписані від імені СТОВ «АГРОСПІЛКА», не спростовує факту надання адвокатом відповідних послуг.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що передбачені Додатковою угодою № 1 та Актом № 2 послуги фактично надані та пов`язані з апеляційним переглядом справи, однак доводи відповідача щодо попередньої обізнаності адвоката з матеріалами спору, використання вже сформованої правової позиції та взаємопов`язаності окремих складових заявленої правничої допомоги є обґрунтованими та підлягають врахуванню при визначенні співмірного розміру витрат, який може бути покладений на відповідача.
Щодо розумності, співмірності та пропорційності заявлених витрат на професійну правничу допомогу
Вирішуючи клопотання Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» про зменшення заявлених СТОВ «АГРОСПІЛКА» витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить із необхідності розмежування розміру гонорару, погодженого адвокатом та клієнтом у межах їх договірних відносин, і розміру відповідних витрат, який з урахуванням критеріїв статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України може бути покладений на іншу сторону.
Наявність між СТОВ «АГРОСПІЛКА» та адвокатом домовленості про фіксований гонорар у сумі 45 000 грн і підтвердження фактичного надання передбачених договором послуг не означають безумовного обов`язку Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» компенсувати всю зазначену суму.
Оскільки відповідач подав передбачене частиною п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України клопотання про зменшення витрат, колегія суддів перевіряє наведені ним аргументи щодо їх неспівмірності зі складністю справи, обсягом фактично виконаної роботи, предметом апеляційного перегляду та значенням справи для сторін.
Насамперед суд враховує, що предмет апеляційного перегляду був істотно вужчим за предмет первісного спору.
Фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича» не оспорювало рішення суду першої інстанції в частині стягнення 358 445,11 грн основного боргу, а предметом апеляційної перевірки були 48 484,78 грн 15 % річних за користування товарним кредитом, 4 154,04 грн трьох процентів річних, 17 506,90 грн інфляційних втрат та 41 756,40 грн пені, тобто загалом 111 902,12 грн, а також альтернативна вимога про зменшення пені до 2 000 грн.
Таким чином, посилання заявника на те, що 45 000 грн становлять менше 10 % загальної ціни первісного позову, саме по собі не може бути визначальним критерієм співмірності, оскільки професійна правнича допомога, витрати на яку заявлено до відшкодування, надавалася саме у зв`язку з апеляційним переглядом та в установлених апеляційною скаргою межах.
Разом із тим колегія суддів не погоджується з тим, що звуження предмета апеляційного перегляду свідчить про суто формальний або незначний характер роботи адвоката.
Апеляційна скарга містила доводи щодо декількох різних правових питань, зокрема правової природи 15 % річних за користування товарним кредитом, їх співвідношення з наслідками прострочення грошового зобов`язання, передбаченими статтею 625 Цивільного кодексу України, правомірності одночасного стягнення відповідних нарахувань, підстав для зменшення пені, значення часткового виконання зобов`язання та дотримання принципів справедливості, добросовісності й розумності.
Тому підготовка мотивованої позиції щодо таких доводів об`єктивно потребувала професійного правового аналізу.
Водночас істотне значення для оцінки обсягу такої роботи має те, що адвокат Мовчанюк М.М. представляв інтереси СТОВ «АГРОСПІЛКА» у цьому самому спорі ще на стадії розгляду справи судом першої інстанції.
Як встановлено колегією суддів, за первісними умовами Договору № 25/05/26 адвокат вже здійснював аналіз матеріалів справи, фактичних обставин поставки, договірних правовідносин сторін, формував правову стратегію, готував позовну заяву та інші процесуальні документи.
Таким чином, на стадії апеляційного перегляду адвокат працював не з новою для нього справою, а з вже дослідженими фактичними обставинами, доказами та правовідносинами сторін.
Ця обставина не усуває необхідності аналізу конкретних доводів апеляційної скарги, проте об`єктивно зменшує обсяг підготовчої роботи порівняно із ситуацією, коли адвокат вперше залучається до справи на стадії апеляційного перегляду.
Колегія суддів також враховує доводи відповідача щодо співвідношення погодженої сторонами вартості правничої допомоги у різних судових інстанціях.
За правничу допомогу в суді першої інстанції, яка включала ширший комплекс робіт, у тому числі формування первинної правової позиції, підготовку позову, інших процесуальних документів та участь у судових засіданнях, сторони погодили фіксований гонорар у сумі 30 000 грн, тоді як за правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду 45 000 грн, тобто на 50 % більше.
Саме по собі таке співвідношення не встановлює граничної вартості адвокатських послуг і не позбавляє сторони права домовитися про інший розмір гонорару для апеляційної інстанції.
Проте при вирішенні питання не про внутрішні розрахунки адвоката з клієнтом, а про покладення відповідних витрат на процесуального опонента ця обставина є релевантною для оцінки розумності та співмірності заявленої компенсації.
Колегія суддів також бере до уваги взаємопов`язаний характер окремих робіт, наведених у Додатковій угоді № 1 та Акті № 2.
Правовий аналіз апеляційної скарги, перевірка її доводів, пошук судової практики та формування правової позиції становили необхідну підготовчу складову подальшого складання відзиву на апеляційну скаргу.
Аналогічно аналіз процесуальних передумов апеляційного оскарження був пов`язаний із підготовкою заперечень проти відкриття апеляційного провадження.
Тому окреме зазначення в Акті відповідних аналітичних дій не свідчить про те, що всі вони становили повністю самостійні за обсягом та результатом види професійної правничої допомоги. Доводи відповідача в цій частині колегія суддів визнає обґрунтованими.
Окремо суд оцінює роботу з підготовки заперечень проти відкриття апеляційного провадження.
З одного боку, така робота не була безпідставною, оскільки зазначений позивачем недолік щодо відсутності доказів сплати судового збору фактично мав місце, а апеляційну скаргу було залишено без руху.
З іншого боку, перевірка сплати судового збору та інших формальних передумов відкриття апеляційного провадження не належала до питань підвищеної правової складності, апеляційне провадження після усунення недоліку було відкрито, а значна частина викладених у запереченнях міркувань щодо суті спору надалі перетиналася з аргументацією відзиву на апеляційну скаргу.
Тому колегія суддів враховує цю послугу як фактично надану та пов`язану зі справою, однак погоджується з відповідачем щодо її допоміжного характеру для апеляційного перегляду.
Разом із тим суд не вбачає підстав погодитися з вимогою відповідача про зменшення суми компенсації саме до 15 000 грн.
Фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича» обґрунтувало необхідність зменшення заявленої суми 45 000 грн, однак запропонований ним розмір 15 000 грн фактично визначено виходячи з того, що він становить одну третину заявленого апеляційного гонорару та половину гонорару, погодженого для суду першої інстанції.
Такі арифметичні співвідношення самі по собі не є встановленими Господарським процесуальним кодексом України критеріями визначення розміру компенсації.
Крім того, сума 15 000 грн не повною мірою враховує фактичне виконання адвокатом двох процесуальних документів, необхідність аналізу декількох самостійних правових доводів апеляційної скарги та результат апеляційного перегляду, який повністю відповідав процесуальній позиції СТОВ «АГРОСПІЛКА».
За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що відповідач частково довів неспівмірність заявлених до відшкодування 45 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи у сукупності характер та межі апеляційного перегляду, попередню участь адвоката у цьому самому спорі, його обізнаність із фактичними обставинами та доказовою базою, використання раніше сформованої правової позиції, взаємопов`язаний характер частини заявлених робіт, допоміжне значення заперечень проти відкриття апеляційного провадження, а водночас фактичне надання правничої допомоги, підготовку двох процесуальних документів та необхідність аналізу декількох самостійних правових питань, колегія суддів вважає розумним, співмірним та пропорційним покладення на відповідача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Визначаючи саме такий розмір компенсації, колегія суддів не здійснює погодинного перерахунку гонорару та не встановлює самостійно вартість кожної окремої послуги адвоката, а виходить із сукупної оцінки встановлених у цій справі обставин за критеріями складності, обсягу, необхідності, співмірності та пропорційності витрат, передбаченими статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Вищевказаний розмір компенсації забезпечує баланс між правом СТОВ «АГРОСПІЛКА» на відшкодування необхідних витрат, пов`язаних із захистом його інтересів у суді апеляційної інстанції, та недопущенням покладення на процесуального опонента витрат у розмірі, який не відповідає фактичному обсягу нової професійної роботи, необхідної саме на стадії апеляційного перегляду.
Зменшення суми, що підлягає компенсації за рахунок відповідача, до 20 000 грн не впливає на дійсність домовленостей між СТОВ «АГРОСПІЛКА» та адвокатом щодо фіксованого гонорару 45 000 грн і не змінює обсягу договірного обов`язку клієнта перед адвокатом, а визначає виключно ту частину відповідних витрат, яка з урахуванням критеріїв господарського процесуального закону може бути покладена на іншу сторону.
Таким чином, клопотання Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» про зменшення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а заява СТОВ «АГРОСПІЛКА» про розподіл судових витрат задоволенню в частині стягнення 20 000 грн.
Висновки щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу
З огляду на те, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, витрати СТОВ «АГРОСПІЛКА» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають розподілу за результатами апеляційного перегляду відповідно до статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Матеріалами справи підтверджено наявність договірних відносин між СТОВ «АГРОСПІЛКА» та адвокатом Мовчанюком М.М., погодження сторонами фіксованого гонорару за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 45 000 грн та фактичне надання передбачених договором послуг.
Водночас Фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича» подало клопотання про зменшення відповідних витрат до 15 000 грн та навело конкретні доводи щодо їх неспівмірності, зокрема послалося на попередню участь адвоката у цьому самому спорі, співвідношення гонорару в судах першої та апеляційної інстанцій, взаємопов`язаний характер заявлених робіт, обсяг фактично підготовлених процесуальних документів та межі апеляційного перегляду.
Оцінивши наведені доводи у сукупності з поданими СТОВ «АГРОСПІЛКА» доказами, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач довів наявність підстав для зменшення суми витрат, яка підлягає покладенню на нього, однак не довів необхідності її зменшення саме до 15 000 грн.
З урахуванням характеру та меж апеляційного перегляду, попередньої обізнаності адвоката з матеріалами цього спору, використання раніше сформованої правової позиції, взаємопов`язаності частини виконаних робіт і допоміжного характеру заперечень проти відкриття апеляційного провадження, а також фактичного надання правничої допомоги, підготовки двох процесуальних документів та необхідності аналізу декількох самостійних правових питань, колегія суддів вважає 20 000 грн розумним, співмірним та пропорційним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає покладенню на відповідача.
При цьому визначення судом суми компенсації у розмірі 20 000 грн не змінює погодженого між СТОВ «АГРОСПІЛКА» та адвокатом розміру гонорару та не впливає на їхні взаємні договірні зобов`язання, а стосується виключно розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони.
За таких обставин заява СТОВ «АГРОСПІЛКА» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 20 000 грн.
Клопотання Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу також підлягає частковому задоволенню.
У задоволенні заяви СТОВ «АГРОСПІЛКА» в частині стягнення решти 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 16, 123, 124, 126, 129, 244, 269, 270, 282– 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСПІЛКА» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 912/1423/26 задовольнити частково.
Клопотання Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» (ідентифікаційний код 23227389) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСПІЛКА» (ідентифікаційний код 31126916) 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСПІЛКА» в частині стягнення 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Видачу наказу, з урахуванням відповідних реквізитів сторін, доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційне оскарження додаткової постанови допускається у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 цього Кодексу.
Головуючий суддя Л.В. Андрейчук
Суддя С.В. Вінніков
Суддя Г.В. Левшина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua