Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №904/170/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м. Дніпро Справа № 904/170/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Віннікова С.В. (доповідач)

суддів: Левшина Г.В., Висоцький А.М.

секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): Мельник К.О.;

від відповідача (за первісним позовом): представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 (суддя Дичко В,О., повний текст якого складений 17.07.2026) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 (повний текст якого складений 17.07.2026) у справі №904/170/26,

за первісним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2"

про стягнення 26 914,88 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2"

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про скасування рішення комісії по розгляду акта про порушення,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" про стягнення 26 914,88 грн, у тому числі вартості необлікованої електричної енергії в сумі 26 131,93 грн, інфляційних втрат у сумі 419,97 грн та 3% річних у сумі 362,98 гривень.

В обґрунтування позову зазначає, що 15.05.2025 під час перевірки уповноваженими представниками позивача виявлено порушення та складено акт про порушення № Дн 008988, у якому зафіксовано самовільне підключення до електричної мережі освітлення сходових клітин Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, буд. 10, без укладення договорів про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії.

06 лютого 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" надійшла зустрічна позовна заява. Позивач за зустрічним позовом просить скасувати рішення комісії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" по розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що оформлене протоколом № 6-27 від 24.06.2025, прийняте на підставі акта про порушення № Дн 008988 від 15.05.2025 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" вважає, що акт про порушення № Дн 008988 від 15.05.2025 не відповідає вимогам п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ). Указує, що ОСОБА_1, яка підписала акт, не має жодного відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2". Також зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" не є ані власником, ані балансоутримувачем внутрішньобудинкових електричних мереж, у той час як відповідальність за стан цих мереж покладено на їх власника (балансоутримувача).

Крім того, позивач за зустрічним позовом наполягає, що жодного втручання в систему розподілу та жодних операцій комутації в місцях контактних з`єднань не здійснював та, відповідно, не здійснював самовільного підключення, що виключає відповідальність за пп. 7 п.8.4.2 ПРРЕЕ.

Також зауважує, що в акті про порушення не зафіксовано прилад обліку, тому порушення схеми обліку в даному випадку є технічно неможливим, оскільки неможливо порушити схему обліку, якщо такий облік є відсутнім.

10 липня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про долучення доказів понесених судових витрат. Просить долучити до матеріалів справи докази понесених судових витрат та ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн, які понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи № 904/170/26 у суді першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду. Ухвалено розгляд цієї заяви здійснювати без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі 904/170/26 первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 26 914,88грн, у тому числі вартість необлікованої електричної енергії в сумі 26 131,93 грн, інфляційні втрати в сумі 419,97 грн , 3% річних у сумі 362,98 грн, судовий збір у сумі 2 662,40 грн. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування рішення комісії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" по розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що оформлене протоколом № 6-27 від 24.06.2025, прийнятого на підставі акта про порушення № Дн 008988 від 15.05.2025 відмовити. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 у справі 904/170/26 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн після ухвалення рішення суду задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн. У стягненні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 та додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі №904/170/26 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 у справі №904/170/26 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю. Здійснити перерозподіл судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам скаржника щодо оформлення акта про порушення неуповноваженою особою та порушення пункту 8.2.5 ПРРЕЕ щодо однозначності його тексту. Скаржник наголошує, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до товариства, не перебуває з ним у трудових чи цивільно-правових відносинах та не уповноважена представляти його інтереси. У тексті акта споживач та інша особа, яка допустила представників оператора системи, не розмежовані, а фактично ототожнені зазначенням «допускаюча особа ОСОБА_1, ТОВ "АСС 2"», а в пункті 5 акта зазначено, що саме споживач не надав інформацію щодо паспортних даних струмоприймачів, що свідчить про двозначність акта та позбавляє його статусу належного доказу.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив обов`язок управителя щодо укладення договору постачання електричної енергії для спільного майна будинку зі статусом власника (балансоутримувача) внутрішньобудинкових мереж. Відповідно до пункту 2.2.5 ПРРЕЕ за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. Внутрішньобудинкові системи є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку та перебувають у їхній спільній сумісній власності. Управитель не набуває права власності на спільне майно і не бере мережі на свій баланс як власні основні засоби, тому не є власником чи балансоутримувачем мереж та не може нести відповідальність за їхній стан і несанкціоноване підключення до них.

Також скаржник вказує, що судом не надано оцінки факту відсутності самовільного підключення з боку ТОВ «АСС 2» та протиправної бездіяльності оператора системи розподілу. Акт обстеження від 31.08.2023 складено до передачі будинку в управління ТОВ «АСС 2» (02.10.2023), він підтверджує лише відсутність споживання станом на дату його складення і не доводить, хто саме здійснив підключення протягом наступних майже 20 місяців. Цей акт не підтверджує виконання технічних заходів із фактичного від`єднання (демонтажу струмопровідних частин) та опломбування комутаційного апарата відповідно до вимог Кодексу систем розподілу і Кодексу комерційного обліку. Крім того, самовільне підключення за пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачає виконання активних дій - операцій комутації, тоді як матеріали справи не містять доказів здійснення таких дій саме товариством у місцях загального користування.

Крім того, скаржник наголошує на наявності дефектів акта про порушення, які виключають його використання як належного та допустимого доказу, оскільки в акті зафіксовано повну відсутність приладу обліку, що робить технічно та юридично неможливим самовільне підключення «з порушенням схеми обліку» за підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Відсутність лічильника також унеможливила виконання обов`язкової вимоги пункту 8.2.5 ПРРЕЕ щодо фіксації фазування лічильника на дату оформлення акта.

Щодо додаткового рішення від 17.07.2026 скаржник стверджує, що позивач за первісним позовом до закінчення судових дебатів не зробив обов`язкової заяви про намір подати докази судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення, як це передбачено частиною 8 статті 129 ГПК України, тому право на їх подання не виникло. Крім того, договір про надання правничої допомоги від 01.01.2026 існував ще до закінчення розгляду справи по суті, однак своєчасно поданий не був, а поважність причин його неподання не обґрунтована. Також скаржник зазначає, що стягнутий розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, ціною позову (становить близько 22,3% від суми позову) та не відповідає критеріям розумності й реальності.

Узагальнені доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» просить суд залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 та додаткове рішення від 17.07.2026 у справі № 904/170/26, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аварійна сервісна служба 2» без задоволення.

Відзив обґрунтовано тим, що твердження апелянта про двозначність акта про порушення є безпідставними, оскільки по всьому тексту документа зазначено про його складення у присутності саме допускаючої особи. ОСОБА_1 є мешканцем будинку по вул. Запасна, 10, має доступ до місць загального користування та можливість допуску представників ОСР, а її особу належним чином встановлено за паспортом, що повністю узгоджується з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ та висновками Верховного Суду у справі № 910/18902/20. Факт допуску підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом, тоді як сам управитель у порушення підпункту 12 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ відмовився забезпечити доступ представникам ОСР для проведення перевірки. При цьому апелянт не надав жодних доказів на спростування факту безоблікового споживання електричної енергії та відсутності договорів.

Щодо статусу управителя позивач за первісним позовом зазначає, що визнаючи належність мереж співвласникам, ТОВ «АСС 2» одночасно є управителем будинку, а послуга з управління в силу норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил № 712 та наказу Мінрегіону № 190 включає забезпечення належного утримання внутрішньобудинкових мереж та обов`язок придбання електричної енергії на законних підставах шляхом укладення відповідних договорів. Відтак управитель є відповідальним за правомірне придбання та користування електроенергією в місцях загального користування незалежно від того, чи є він власником або балансоутримувачем мереж, що підтверджується усталеною практикою господарських судів, зокрема у подібній справі № 904/174/26.

Відповідач за зустрічним позовом наголошує на безпідставності доводів про відсутність активних дій з комутації, оскільки норми ПРРЕЕ не вимагають доведення виконання конкретних фізичних маніпуляцій особою, а визначальною ознакою є сам факт несанкціонованого приєднання та споживання енергії без належних правових підстав. Самовільне підключення має триваючий характер, а усвідомлене користування електричною енергією без договору, погодженої схеми та вузла обліку є формою реалізації такого порушення. Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду у справах № 906/513/18 та № 910/17955/17 вартість необлікованої енергії є платою за поставлений товар, а не санкцією чи збитками.

Також позивач за первісним позовом заперечує доводи щодо неможливості кваліфікації порушення за підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ через відсутність лічильника. Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ самовільним підключенням з порушенням схеми обліку вважається підключення не лише за непередбаченою схемою, але й без укладення договору з оператором системи. Згідно з Кодексом комерційного обліку підключення без приладів обліку прямо заборонено, отже приєднання місць загального користування без договору та без улаштованого вузла обліку підпадає під ознаки порушення схеми обліку.

Щодо оскарження додаткового рішення позивач за первісним позовом зазначає, що у позовній заяві прямо повідомляв про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн та намір надати докази додатково, що є належним виконанням обов`язку заявити про витрати до закінчення судових дебатів без необхідності подання окремого процесуального документа. Стягнутий судом розмір витрат (6 000,00 грн) є обґрунтованим, реальним та відповідає обсягу виконаної роботи адвоката (підготовка процесуальних документів та участь у засіданнях), тоді як ціна позову не є єдиним критерієм оцінки співмірності. Крім того, незгода апелянта з розміром витрат суперечить його власній поведінці, оскільки в зустрічному позові ним самим було заявлено орієнтовні витрати на правничу допомогу в розмірі 30 800,00 грн.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Віннікова С.В., (доповідач), суддів: Левшиної Г.В., Висоцького А.М.

Ухвалою від 11.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 у справі №904/170/26. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.10.2026.

У судове засідання 07.10.2026 з`явився представник позивача (за первісним позовом) та заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач (за первісним позовом, скаржник) у судове засідання не з`явився, про дату та час був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 07.10.2026, була оголошена вступна та резолютивна частини ухвали Центрального апеляційного господарського суду.

Встановлені судом обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до листа Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 28.05.2025 № 3/12-2651 (т. 1, а.с. 9) будинок за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, буд. 10 було передано в управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" з 02.10.2023 року.

20 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба2" (далі - управитель) та співвласники багатоквартирного будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, буд. 10 (далі - співвласники) в особі Савушкіної Світлани Іванівни, що діє на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 02 жовтня 2023 р., уклали договір № 25-020 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (т. 1, а.с. 273-274, далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, буд. 10 (далі - будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Згідно з абзацом 4 пункту 3 Договору послуга з управління включає купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 30 Договору цей Договір набирає чинності з 01.11.2023 р. та укладається строком на один рік.

Згідно з пунктом 31 Договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього Договору, він вважається продовженим на наступний рік.

Представниками Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 15.05.2025 здійснено перевірку щодо дотримання вимог ПРРЕЕ в житловому будинку, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, буд. 10.

Під час указаної перевірки виявлено порушення пп. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, про що представниками позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) складено акт про порушення № Дн 008988 від 15.05.2025 (т. 1, а.с. 10, 51, далі - Акт).

Як убачається з Акта, порушено п. 1.2.1 ПРРЕЕ, що відповідає п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів, без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромережі, що не є власністю АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом Al 2 x 2,5мм: т. 1 - від електрощитової житлового будинку, т. 2 - від розподільчої коробки житлового будинку. Порушення продемонстровано споживачу та зафіксовано на схемі електроживлення споживача.

Згідно з пунктом 5 Акта споживач не надав інформацію паспортних даних всіх наявних струмоприймачів. Замір навантаження: т. 1 - І = 1,8 А; т. 2 - І = 1,1 А.

Відповідно до пункту 9 Акта заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення: надано заявку на відключення самовільного підключення.

Акт підписали інженери АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" Вербицький Г.В. (посв.№4703) та Казначеєва Д.І. (посв. № 3070), а також допускаюча особа ОСОБА_1. Зауваження до складеного Акта відсутні.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" листом від 19.05.2025 №23187/1001 (т. 1, а.с. 11) направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" другий екземпляр Акта. Також відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) повідомлено, що згідно з п. 8.2.6 ПРРЕЕ 24.06.2025 о 15:00 за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 40, каб. 58 буде проводитись засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, на якій буде розглянуто складений Акт. Зазначеним листом запрошено Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" або його уповноважену особу (при наявності належним чином оформленої довіреності) бути присутнім на засіданні комісії Дніпровського розрахункового центру. Звернуто увагу, що рішення комісії буде прийнято незалежно від присутності адресата.

Указаний лист позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надіслано засобами поштового зв`язку на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" (т. 1, а.с. 11-12) та вручено одержувачу 22.05.2025 (т. 1, а.с. 12).

24 червня 2025 року відбулось засідання комісії Дніпровського розрахункового центру по розгляду Акта без участі представника споживача ТОВ "Аварійна сервісна служба 2", що відображено у протоколі № 6-27 від 24.06.2025 (т. 1, а.с. 13, 15, 52, далі - Протокол).

Відповідно до Протоколу комісією встановлено, що споживач причетний до порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 ПРРЕЕ.

Площа перерізу проводу (кабелю) (згідно з гл. 1.3 ПУЕ) - т.п. 1, т.п. 2 алюміній 2 х 2,5 мм2.

Допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з гл. 1.3 ПУЕ) по т.п. 1, т.п. 2 24 A.

Відповідно до Протоколу комісія вирішила нарахування провести згідно з пунктом № 8.4.12 та за формулою № 8, визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку, затверджених постановою від 14.03.2018 № 312, зі змінами та доповненнями.

Величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії визначити виходячи з потужності, визначеної зі струму навантаження згідно акта про порушення №Дн008988 (I = 2,9 А).

Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби: 12 год., 7 днів.

Період нарахування: з 15.05.2024 р. по 15.05.2025 р., днів 365.

Всього підлягає до сплати:

за необліковану електричну енергію 26 131,93 грн

2 514,98 кВт*г.

Споживач має оплатити розрахункові документи протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Кошти за необліковану електричну енергію та за послуги, які надані споживачу у зв`язку з приведенням обліку до вимог нормативних документів, позапланової технічної перевірки, експертизи тощо перераховуються споживачем на рахунки ОСР, зазначені у відповідних рахунках.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" виставило відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) рахунок за електричну енергію, щодо якої порушено облік згідно з ПРРЕЕ, 250120511181 від 24.06.2025 по акту № Дн008988 (т. 1, а.с. 14).

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) листом від 25.06.2025 №29029/1001 (т. 1, а.с. 16) направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" другі екземпляри протоколу засідання комісії ДРЦ з розгляду актів про порушення, розрахунку до акта про порушення ПРРЕЕ № Дн008988, рахунок від 24.06.2025 року. У листі зазначено, що оплата рахунка в повному обсязі повинна бути виконана протягом 30календарних днів з дати його отримання.

Указаний лист Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" надіслано засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та вручено одержувачу 30.06.2025 (т. 1, а.с. 16-17).

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) стверджує, що на підставі п. 8.2.7 ПРРЕЕ Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" мало оплатити рахунок по Акту не пізніше 30.07.2025, однак виставлений рахунок по Акту не оплачено, що стало причиною виникнення спору та звернення з позовною заявою до господарського суду.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) вважає, що акт про порушення складено представниками Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" з істотними порушеннями вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки його оформлення відбулось за відсутності уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2". При цьому оператор системи розподілу безпідставно ототожнив зі споживачем сторонню фізичну особу ( ОСОБА_1 ), яка не перебуває у трудових чи цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" та не брала участі в перевірці, шляхом внесення до акта про порушення недостовірних відомостей про нібито участь споживача у перевірці та отримання ним документів.

Крім того, на думку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" помилково ототожнює статус управителя багатоквартирного будинку зі статусом власника або балансоутримувача внутрішньобудинкових мереж, що прямо суперечить нормам законодавства. Так, п. 2.2.5 ПРРЕЕ імперативно визначено, що за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" не є ані власником, ані балансоутримувачем внутрішньобудинкових електричних мереж у розумінні п. 2.2.5 ПРРЕЕ.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) стверджує, що відповідальність за стан цих мереж нормативно покладена виключно на власника (балансоутримувача), яким є співвласники будинку, тому спроби позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) покласти таку відповідальність на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" є такими, що ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні законодавства. Саме співвласники багатоквартирного будинку (власники квартир), як законні власники спільного майна, несуть тягар його утримання та відповідальність за його технічний стан.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) звертає увагу, що Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" кваліфікує дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" як самовільне підключення згідно з пп. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. При цьому зауважує, що, за визначенням ПРРЕЕ, самовільне підключення передбачає несанкціоноване виконання користувачем операцій комутації, тобто активні дії щодо підключення електроустановок до електричної мережі. Проте відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не здійснював жодних дій із підключення. Будинок був підключений до електромережі ще до того, як Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" стало його управителем. Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не втручався в систему розподілу, не виконував жодних операцій комутації та не здійснював підключення до електричної мережі.

Після припинення договору з попереднім споживачем Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" не здійснило відключення та фізичного від`єднання будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, 10, хоча було зобов`язане це зробити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" вважає, що матеріали, оформлені представниками позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), не підтверджують ні факту самовільного підключення, ні того, що такі дії вчинені саме відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом).

Також товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" звертає увагу, що в акті про порушення відсутні будь-які відомості про засіб обліку (лічильник), що зафіксовано самим Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Законодавство передбачає, що схема обліку неможлива без засобу обліку (лічильника), а підключення електроустановок без нього, за загальним правилом, не допускається. Пункт 8.2.5 ПРРЕЕ вимагає зазначення в акті про порушення фазування лічильника, що підтверджує обов`язковість його наявності для кваліфікації порушення за п. 8.4.2 ПРРЕЕ. За відсутності лічильника неможливо ані порушити схему обліку, ані застосувати кваліфікацію "самовільне підключення з порушенням схеми обліку", тому позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) неправильно визначив склад правопорушення та неправомірно застосував формулу нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) стверджує, що вищевикладене свідчить про невідповідність Акта вимогам законодавства, незаконність рішення комісії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та є підставами для його скасування.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської обласиі прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Також, у додатковому рішенні судом встановлено, що Адвокатське об`єднання "Перший радник" на підтвердження надання професійної правничої допомоги Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" подало до суду довіреність № 174/2025 від 14.04.2025, видану на ім`я Мельник Катерини Олександрівни (т. 1, а.с. 25, 76, 93, 143, 152, 197; т. 2, а.с. 11, 23), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3127 від 05.08.2016, видане на ім`я Мельник Катерини Олександрівни (т. 1, а.с. 26, 77, 94, 144, 153, 198; т. 2, а.с. 12, 24), довіреність №176/2025 від 16.04.202, видану на ім`я Тищенко Тетяни Анатоліївни (т. 2, а.с. 45), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3577 від 15.12.2017, видане на ім`я Тищенко Тетяни Анатоліївни (т. 2, а.с. 80), договір про надання правничої допомоги № 624-ДнЕМ-РП від 01.01.2026 (т. 2, а.с. 70-75), звіт про надання правничої допомоги № 50/904/170/26-ДнЕМ від 09.07.2026 за договором про надання правничої допомоги № 624-ДнЕМ-РП від 01.01.2026 (т. 2, а.с. 76-78).

01 січня 2026 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатське об`єднання "Перший радник" (далі - адвокатське об`єднання) уклали договір про надання правничої допомоги № 624-ДнЕМ-РП (т. 2, а.с. 70-75, далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту відповідно до умов цього Договору платну професійну правничу допомогу, визначену у пункті 1.2 цього Договору (надалі - правнича допомога), а клієнт зобов`язується прийняти правничу допомогу та оплатити її у порядку та у строки, погоджені сторонами у цьому Договорі.

На підставі пункту 1.2 Договору для цілей цього Договору видами правничої допомоги, що може надаватись адвокатським об`єднанням є, зокрема, але не виключно:

- надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань;

- юридичний аналіз та розробка загальної стратегії по справі;

- вивчення матеріалів справи;

- підготовка позовної заяви, заяв по суті справи згідно з Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та інших процесуальних документів;

- підготовка та подання клопотання про залучення доказів;

- підготовка та подання письмових пояснень по справі;

- підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру при розгляді справи судом, у тому числі у суді апеляційної та касаційної інстанції (в тому числі, але не обмежуючись, апеляційної, касаційної скарги, відзиву на апеляційну та касаційну скарги);

- проведення аналізу судової практики;

- збір доказів шляхом направлення адвокатських запитів;

- підготовка до судового розгляду справи;

- участь у судових засіданнях;

- ознайомлення з матеріалами судової справи за поданим позовом;

- підготовка та подання заяви про надання доказів понесених судових витрат;

- підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат по справі, клопотання про залучення доказів понесених судових витрат;

- виконання інших дій, що випливають зі змісту Договору.

На підставі пункту 1.3 Договору клієнт надає право, а адвокатське об`єднання приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього адвокатське об`єднання має право бути представником клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб`єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов`язаних із захистом прав клієнта, у тому числі право:

- пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови);

- брати участь у судових засіданнях, слідчих діях;

- заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта;

- повністю або частково відмовлятися від позовних вимог;

- визнавати повністю або частково позови;

- змінювати підстави або предмет позовів;

- зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог;

- укладати мирові угоди;

- передавати справу на розгляд третейського суду;

- оскаржувати рішення (в тому числі, але не виключно, ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені чинним законодавством України;

- отримувати рішення (в тому числі, але не виключно, ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії);

- пред`являти виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, позовні заяви, відзиви на позовні заяви, письмові пояснення, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну скарги, доповнення до них, відзиви на апеляційну та касаційну скарги, додаткові документи тощо);

- засвідчувати власним підписом без обов`язкової необхідності додання печатки справжність копій документів;

- представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених Договором;

- ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження;

- робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи, та ініціювати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку;

- заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України;

- брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів;

- замовляти проведення експертизи;

- наводити доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється чинним процесуальним законодавством України, та при здійсненні виконавчого провадження;

- заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження;

- оскаржувати рішення суду до судів апеляційної та касаційної інстанцій;

- апелювати до вищої судової інстанції;

- оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством України;

- сплачувати державне мито, судовий збір, обов`язкові збори та інші необхідні платежі;

- вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України "Про виконавче провадження", іншим чинним законодавством України для відповідних уповноважень та які, на думку адвокатського об`єднання, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктом 1.4 Договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість правничої допомоги, розмір додаткових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, номер судової справи, в межах якої надається правнича допомога, відображаються сторонами в звітах про надання правничої допомоги.

На підставі пункту 1.5 Договору документом, що підтверджує повноваження на представництво клієнта у справі, є довіреність, видана клієнтом на представника адвокатського об`єднання (адвоката), або ордер, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України.

На підставі пункту 2.1 Договору права адвокатського об`єднання:

2.1.1. Отримувати від клієнта необхідні документи та інформацію для належного надання правничої допомоги згідно умов цього Договору.

2.1.2. Самостійно визначати адвоката(-ів) адвокатського об`єднання для представництва інтересів клієнта.

2.1.3. Отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань при наданні правничої допомоги за рахунок клієнта.

2.1.4. Збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази при наданні правничої допомоги з відшкодуванням за рахунок клієнта.

2.1.5. Запитувати і отримувати документи, пов`язані з наданням правничої допомоги, або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань та від громадян за їх згодою.

2.1.6. Отримувати оплату наданої правничої допомоги та відшкодування (компенсацію) витрат, пов`язаних з виконанням обов`язків за цим Договором.

На підставі пункту 2.3 Договору обов`язки адвокатського об`єднання:

2.3.1. Надавати правничу допомогу у відповідності до доручення клієнта і умов цього Договору

2.3.2. При виконанні доручень клієнта та умов Договору адвокатське об`єднання зобов`язане реалізовувати права та обов`язки за Договором, керуючись виключно інтересами клієнта, та діяти з таким розрахунком, щоб максимально знизити можливість заподіяння матеріальної чи нематеріальної шкоди та будь-яких інших збитків клієнту та вірогідність притягнення клієнта, працівників та посадових осіб клієнта у майбутньому до будь-яких видів відповідальності.

2.3.3. Зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, пов`язані з наданням правничої допомоги, згідно умов цього Договору, а також документація (договори, бухгалтерська і податкова звітність, інші документи).

2.3.4. Інформувати клієнта про хід виконання доручення.

2.3.5. Застосовувати всі, передбачені чинним законодавством України, заходи щодо покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за надану правничу допомогу, на опонента клієнта.

На підставі пункту 2.4 Договору обов`язки клієнта:

2.4.1. Дотримуватись умов надання своєчасної, повної і достовірної інформації про обставини, що мають значення по справі, надавати необхідні для захисту та належного представництва інтересів документи, речі та інші матеріали, які є в його розпорядженні.

2.4.2. Своєчасно та у повному обсязі оплачувати витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги та представництва інтересів у відповідності до умов цього Договору.

2.4.3. Оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень.

Згідно з пунктом 3.1 Договору адвокатське об`єднання звітує за результатами виконання доручення клієнта і надання правничої допомоги, надаючи на погодження клієнту звіт про надання правничої допомоги (надалі - звіт).

Відповідно до пункту 3.2 Договору звіт складається та підписується адвокатським об`єднанням за результатом надання правничої допомоги, але в будь-якому випадку не пізніше першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому було надано правничу допомогу та/або припинено її надання, та/або змінено умови надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 3.3 Договору звіт має містити детальний опис наданої правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатським об`єднанням на надання правничої допомоги, вартість наданої правничої допомоги.

Відповідно до пункту 3.4 Договору звіт в день його складання направляється адвокатським об`єднанням клієнту.

Згідно з пунктом 3.5 Договору клієнт зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання звіту погодити надану адвокатським об`єднанням правничу допомогу за цим Договором шляхом підписання отриманого звіту або направити мотивовану відмову від погодження наданої правничої допомоги за відповідним звітом з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення.

Згідно з пунктом 3.6 Договору звіт про надання правничої допомоги може бути оформлений сторонами у вигляді електронного документа (далі - електронні документи) з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) повноважного представника сторони.

Відповідно до пункту 3.8 Договору складання звіту про надання правничої допомоги може бути оформлений на паперовому носії у виключних випадках, переважним способом складання звіту про надання правничої допомоги є електронний.

Згідно з пунктом 3.11 Договору накладання КЕП, обмін первинними документами, зазначеними в п. 3.1 цієї додаткової угоди, здійснюється сторонами за допомогою комп`ютерної програми Вчасно/M.E.Doc "Мій електронний документ" (надалі - програма).

Відповідно до пункту 3.12 Договору відправлення, доставка, отримання, підписання або здійснення інших дій з первинними документами підтверджується за допомогою програми.

Згідно з пунктом 3.13 Договору електронні документи, підписані за допомогою КЕП, за правовим статусом прирівнюються до документів у письмовій формі, оформлених та підписаних належним чином.

Відповідно до пункту 3.14 Договору електронні документи зберігаються у кожної сторони, затвердженим у неї способом, та є доступними для обох сторін.

Згідно з пунктом 3.15 Договору роздруківки/копії електронних документів, підписані за допомогою КЕП, можуть бути засвідчені уповноваженим представником сторони за правилами засвідчення вірності копій документів та бути підтвердженням виконання Договору сторонами.

Відповідно до пункту 3.16 Договору сторона гарантує, що будь-яка особа, яка підписала документ шляхом проставлення КЕП та відправила його від імені сторони за допомогою програми або сервісу для електронного підписання, є уповноваженим представником цієї сторони.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розмір винагороди адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги за дорученням клієнта визначається сторонами окремо за кожним дорученням клієнта та зазначається у звітах про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4.2 Договору загальна вартість правничої допомоги за цим Договором складається із вартості наданої правничої допомоги за кожним дорученням клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 569 650 грн без ПДВ (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок), крім того, ПДВ 20% - 113 930 грн (сто тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять гривень 00 копійок), всього - 683 580 грн з ПДВ (шістсот вісімдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Згідно з пунктом 4.3 Договору всі додаткові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги, включаються до звіту і компенсуються адвокатському об`єднанню клієнтом.

На підставі пункту 4.4 Договору оплата наданої правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) адвокатським об`єднанням за відповідним дорученням клієнта протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах стягнутої на користь клієнта суми.

Згідно з пунктом 5.1 Договору цей Договір є укладеним з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, у тому числі з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП). Договір може бути скріплений печатками сторін. Договір діє до 31.12.2026 (включно), але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Сторони дійшли до угоди, що, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, дія цього Договору поширюється на відносини сторін, що почались з 01.01.2026 року.

Сторони домовилися, що реквізитами Договору є його номер та дата, що зазначені у верхньому правому куті першої сторінки Договору в форматі: "дата.місяць.рік".

Цей Договір може бути підписаний на папері, у такому випадку він оформлюється в 2(двох) ідентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) долучив до матеріалів справи протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 2, а.с. 75), відповідно до якого Договір підписано 12.01.2026 року.

09 липня 2026 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатське об`єднання "Перший радник" (далі - адвокатське об`єднання) підписали звіт про надання правничої допомоги № 50/904/170/26-ДнЕМ за договором про надання правничої допомоги № 624-ДнЕМ-РП від 01.01.2026 (т. 2, а.с. 76-78, далі - Звіт), згідно з яким на виконання договору про надання правничої допомоги № 624-ДнЕМ-РП від 01.01.2026 адвокатським об`єднанням "Перший радник" надано правничу допомогу під час розгляду справи № 907/170/26 у Господарському суді Дніпропетровської області, а саме адвокатами Мельник К.О. та Тищенко Т.А.:

1. 1) Ознайомлення з поданими доказами, підготовка позовної заяви (на 6 стор.), подача через "Електронний суд" (витрачено 9 годин);

2) ознайомлення з зустрічною позовною заявою, підготовка відзиву на зустрічний позов (на 14 стор.), подача через "Електронний суд" (витрачено 18 год);

3) підготовка заяви про участь у суд. засіданні у режимі відеоконференції (на 3 стор.) (витрачено 15 хв);

4) підготовка заперечень на клопотання позивача про витребування доказів (на 5 стор.) (витрачено 5 год);

5) ознайомлення з відповіддю на відзив та підготовка заперечень на відповідь на позов (на 10 стор.) (витрачено 15 год);

6) підготовка клопотання про долучення доказів від 22.04.2026 (на 3 стор.) (витрачено 45 хв);

7) підготовка клопотання про долучення доказів від 08.05.2026 (на 3 стор.) (витрачено 45 хв);

8) підготовка додаткових пояснень (на 8 стор.) (витрачено 11 год).

2. Участь у судових засіданнях:

1) 21.05.2026 (витрачено 10 хв);

2) 28.05.2026 (витрачено 33 хв);

3) 09.07.2026 (витрачено 2 год 24 хв), з урахуванням часу, витраченого адвокатом Тищенко Т.А. на дорогу до суду та з суду до офісу (1 год 20 хв).

Відповідно до пункту 1 Звіту загальний розмір винагороди адвокатського об`єднання за надану правничу допомогу на підставі цього Звіту про надання правничої допомоги становить 7 000 грн (сім тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 1 166,67 (одна тисяча сто шістдесят шість гривень 67 копійок).

Згідно з пунктом 2 Звіту оплата правничої допомоги розраховується і виплачується адвокатському об`єднанню в порядку і строки, передбачені Договором.

До матеріалів справи долучено докази підписання звіту в сервісі Вчасно (т. 2, а.с. 77-78).

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) вважає, що детальний опис робіт, виконаних адвокатами Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" у справі № 904/170/26 у суді першої інстанції, наведений у Звіті, є достатнім для визначення судом розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатами позивачеві за первісним позовом (відповідачеві за зустрічним позовом) у цій справі в суді першої інстанції.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" наполягає, що правничі послуги, вказані у Звіті, були фактичними, неминучими, а їхній розмір та вартість є обґрунтованими і співмірними зі складністю справи.

Отже, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просить ухвалити додаткове рішення суду у справі, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн, які понесені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) у зв`язку з розглядом справи № 904/170/26 у суді першої інстанції.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" стверджує, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не заявив належним чином про намір подати докази протягом установленого законом 5-денного строку, а лише повідомив орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в позовній заяві.

На думку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), зазначення орієнтовної суми судових витрат у тексті позову не замінює обов`язку сторони зробити окрему процесуальну заяву до закінчення судових дебатів про подачу доказів після ухвалення рішення в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" наполягає, що Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" не зробило належної заяви відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів та не обґрунтувало поважність причин неподання доказів у встановлений законом строк. Крім того, вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу неспівмірним із ціною позову та складністю справи.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржуване додаткове рішення у даній справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 та додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 та вимога скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі №904/170/26 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити повністю. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 у справі №904/170/26 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю. Здійснити перерозподіл судових витрат.

Розглянувши апеляційні скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 1 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з частиною 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Згідно з пунктом 1.2.15 Правил на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

В пункті 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії наведено визначення термінів: необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення; самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

За умовами пункту 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до вимог підпунктів 11, 12 пункту 5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи розподілу має право: контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.

За визначенням пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.

Згідно з пунктами 8.2.4, 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 (додатку 9) до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після предявлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на обєкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на обєкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на обєкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Згідно з пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії; відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до пункту 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Згідно з пунктом 8.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Згідно з підпунктом 7 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до пункту 8.4.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил; величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії; кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8.4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача, якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без укладення договору з оператором системи, - з дня останньої технічної перевірки або огляду електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, або набуття споживачем права власності/користування на обєкт (якщо технічну перевірку або огляд у період з дати набуття споживачем права власності/користування на обєкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості календарних днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Згідно з підпунктом 1 пункту 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі порушення споживачем вимог підпункту 7 пункту 8.4.2 цієї глави розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за формулою 8.

Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено оператором системи розподілу з дотриманням вимог пунктів 8.2.5, 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Таким чином, позивачем за первісним позовом доведено, що відповідач безобліково користувався електричною енергією від електричних мереж у будинку № 10 по вул. Запасна в м. Дніпрі.

Щодо доводів скаржника про те, що управитель будинку не є споживачем у розумінні вимог чинного законодавства, а також щодо відсутності статусу власника чи балансоутримувача мереж у розумінні пункту 2.2.5 ПРРЕЕ, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Аналогічне визначення управителя багатоквартирного будинку наведено і в пункті 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком визначається Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 (надалі - Правила № 712).

Відповідно до пункту 1 Правил № 712 встановлено, що ці Правила визначають порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - договір управління), укладеного відповідно до Законів України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про житлово-комунальні послуги".

За пунктом 4 Правил № 712 управитель не пізніше ніж протягом 20 днів з моменту набрання чинності договором управління здійснює огляд технічного стану багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, про що складає відповідний акт. Уповноважена особа співвласників, а у випадку підписання договору уповноваженою особою органу місцевого самоврядування - представники відповідного органу місцевого самоврядування можуть брати участь в такому огляді. Копія відповідного акта передається уповноваженій особі співвласників.

Відповідно до пунктів 5, 8 Правил № 712 протягом строку, визначеного договором управління, уповноважена особа співвласників чи попередній управитель передають управителю наявну технічну документацію на будинок згідно з переліком, визначеним Мінрозвитку, а також технічну документацію на прибудинкову земельну ділянку. У разі покладення співвласниками обов`язку щодо виготовлення (відновлення) відсутньої документації на управителя такі витрати відшкодовуються співвласниками в порядку та на умовах, що погоджуються управителем та співвласниками.

Основним обов`язком управителя багатоквартирного житлового будинку є забезпечення належного утримання та ремонту спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Належне утримання багатоквартирного будинку якраз і включає в себе прибирання, забезпечення освітлення місць загального користування та прибудинкової території, обслуговування ліфтів, інженерних систем, поточні та планові ремонти, а також забезпечення функціонування спільного обладнання.

За пунктами 1, 2, 6 частини 4 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання цього договору та контроль якості цих послуг.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком включає купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з абзацом 3 пункту 9 Правил № 712 послуга з управління включає купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг.

Згідно з пунктом 13 Правил № 712, управитель укладає з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші договори, необхідні для надання послуги.

Відповідно до абзацу 9 пункту 43 Правил № 712 управитель зобов`язаний укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов такого договору та контроль якості цих послуг.

За частиною 1 статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Згідно з пунктом 3 Типового договору послуга з управління включає купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

За пунктом 8 Типового договору управитель зобов`язаний укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг.

Обов`язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 27.07.2018 № 190), включає: технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем - водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання, газопостачання; технічне обслуговування ліфтів; поточний ремонт внутрішньобудинкових систем - водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання, газопостачання; придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з договором № 25-020 від 20.10.2023 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, буд. 10, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" та співвласниками будинку, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території (абзац 1 пункту 3 Договору) та включає купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (абзац 4 пункту 3 Договору).

Таким чином, саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2", як управитель будинку № 10 по вул. Запасна у м. Дніпрі з 02.10.2023 (договір набрав чинності з 01.11.2023), є відповідальним за технічний стан, обслуговування, ремонт внутрішньобудинкових електричних мереж даного будинку та є відповідальним за правомірне придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування та правомірне користування електроенергією в місцях загального користування.

При цьому, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2", як управителя відповідного будинку, нормами чинного законодавства покладений обов`язок з укладання договорів про надання послуги з постачання та розподілу електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інших договорів, необхідних для надання відповідної послуги, та обов`язок із забезпечення виконання умов цих договорів.

Слід зазначити, що споживання електричної енергії у будинку № 10 по вул. Запасна у м. Дніпрі у місцях загального користування на момент складання Акта про порушення № Дн 008988 від 15.05.2025 здійснювалося несанкціоновано, за відсутності укладених відповідачем договорів на розподіл та постачання електричної енергії, без погодженого з оператором системи розподілу підключення електроустановок та електропроводки до електричної мережі, без наявності проєктних рішень та договорів на відповідне підключення, за відсутності улаштованого відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузла обліку.

З огляду на зазначене, а також враховуючи норми Правил роздрібного ринку електричної енергії, позивач за первісним позовом при виявленні порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у будинку № 10 по вул. Запасна у м. Дніпрі вправі був скласти Акт про порушення № Дн 008988 від 15.05.2025 саме відносно відповідача за первісним позовом, як управителя відповідного будинку, та здійснити відповідні нарахування.

Більше того, доказів укладання договорів про надання послуги з розподілу та постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку по вул. Запасна, буд. 10 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" до суду не надано.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що спірний Акт про порушення складений без участі представника ТОВ "АСС 2" та містить подвійне тлумачення, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (абзац 13 пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

З аналізу пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії вбачається, що акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії може бути складений або в присутності безпосередньо самого споживача, або його представника, або в присутності іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

Спірний Акт про порушення № Дн 008988 від 15.05.2025 був складений за участю особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт для проведення перевірки, - ОСОБА_1 В Акті про порушення зазначено її процесуальний статус саме як допускаючої особи.

У постанові від 17.05.2022 у справі № 910/18902/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на обєкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", наведеного в абзацах першому і восьмому пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території (далі - обєкт), що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено обєкт; має можливість допуску представників оператора системи до обєкта чи території; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи.

ОСОБА_1 є мешканцем будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, 10, має доступ до місць загального користування у зазначеному будинку та мала можливість допуску представників оператора системи розподілу до вказаного об`єкта, при цьому її особу було встановлено представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" за документом, що посвідчує особу (паспортом), реквізити якого зафіксовані в Акті. Вказане повністю відповідає вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо складання та підписання акта про порушення за участю допускаючої особи та унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи. Наявність у найменуванні графи посилання на управителя не змінює встановленого статусу ОСОБА_1 саме як особи, що допустила представників оператора системи до перевірки місць загального користування будинку.

Таким чином, Акт про порушення № Дн 008988 від 15.05.2025 був складений уповноваженими представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" за участі особи, що допустила представників оператора системи на об`єкт для проведення перевірки, у повній відповідності до вимог пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Щодо заперечень скаржника стосовно виду допущеного порушення (не укладення договору, самовільне підключення) та відсутності активних дій із комутації, слід зазначити таке.

Надаючи оцінку відповідності виявленого порушення викладеній у диспозиції підпункту 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, апеляційний господарський суд враховує ту обставину, що відповідно до пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

Апеляційний господарський суд зазначає, що у будинку № 10 по вул. Запасна у м. Дніпрі електроенергія для освітлення місць загального користування використовувалась без укладення договору, а отже зазначене порушення підпадає під визначення, наведене у підпункті 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Наведене в Акті формулювання дає можливість ідентифікувати вчинене відповідачем порушення та не створює можливості подвійного тлумачення в контексті його кваліфікації, а порядок фіксування узгоджується з вимогами законодавства, відповідає фактичним обставинам справи, є повним та достатнім.

Підключення освітлення загального користування поза обліком, відсутність дозволеної схеми підключення та факт споживання електроенергії за відсутності договору, як зазначено вище, є самовільним підключенням з порушенням схеми обліку в розумінні пункту 1.1.2 ПРРЕЕ.

Отже, доводи скаржника в цій частині розцінюються апеляційним господарським судом критично.

Відповідно до абзацу 3 пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

В Акті № Дн 008988 від 15.05.2025 зазначено, що виявлено порушення пункту 1.2.1, що відповідає підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів, без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромережі, що не є власністю АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом Al 2 x 2,5 мм2: т. 1 - від електрощитової житлового будинку, т. 2 - від розподільчої коробки житлового будинку. Замір навантаження: т. 1 - І = 1,8 А, т. 2 - І = 1,1 А. Зміст описаного в Акті № Дн 008988 від 15.05.2025 порушення повністю відповідає порушенню Правил роздрібного ринку електричної енергії, що передбачене підпунктом 7 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Скаржник зазначає, що продовження розподілу електричної енергії за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, 10 є наслідком невиконання оператором системи розподілу вимог щодо відключення попереднього споживача після припинення договору з ним, у зв`язку з чим в діях ТОВ "Аварійна сервісна служба 2" відсутній склад правопорушення, оскільки останнім не вчинялося активних дій (операцій комутації) щодо приєднання до мережі.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача за первісним позовом щодо невиконання оператором системи розподілу обов`язку з відключення спростовуються наявним у матеріалах справи актом обстеження від 31.08.2023 (т. 2, а.с. 13), відповідно до якого станом на 31.08.2023 струмоприймачі освітлення сходів та коридорів у будинку по вул. Запасна, 10 були відключені, споживання електроенергії було відсутнє, а відключення виконано в РШ-0,4 кВ на першому поверсі житлового будинку перед лічильником із від`єднанням електроустановки від електричної мережі.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з моменту набуття ТОВ "Аварійна сервісна служба 2" статусу управителя будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, 10, в силу норм чинного законодавства, ТОВ "Аварійна сервісна служба 2" є відповідальним за правомірне придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку та є відповідальним за правомірне споживання електричної енергії в місцях загального користування. Однак ТОВ "Аварійна сервісна служба 2" у період з моменту набуття статусу управителя будинку не забезпечило правомірне освітлення місць загального користування у спірному будинку та фактично проігнорувало зобов`язання, покладені на нього нормами законодавства про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

В даному випадку факт наявності споживання електроенергії за відсутності укладених договорів на розподіл та постачання електричної енергії, без погодженого з оператором системи підключення струмоприймачів та електропроводки до мережі, без проєктних рішень свідчить про наявність у діях управителя порушення ПРРЕЕ та не змінює кваліфікацію виявленого порушення.

Щодо тверджень скаржника про те, що за відсутності приладу обліку порушення "схеми обліку" є технічно та юридично неможливим, а також щодо неможливості зазначення фазування лічильника, колегія суддів зазначає таке.

З аналізу підпункту 7 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії у взаємозв`язку з пунктом 1.1.2 цих Правил вбачається, що відповідальність за ним настає у разі самовільного, непогодженого з ОСР підключення електроустановок до електричної мережі без законних на те підстав, у тому числі без укладення договору з оператором системи, що призводить до протиправного споживання електроенергії.

Споживання електричної енергії у будинку № 10 по вул. Запасна у м. Дніпрі у місцях загального користування на момент складання спірного Акта про порушення здійснювалося несанкціоновано, за відсутності укладених договорів на розподіл та постачання електричної енергії, без погодженого підключення до електричної мережі, за відсутності улаштованого, повіреного, введеного в експлуатацію відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузла обліку.

Виявлене несанкціоноване підключення до електричної мережі в даному випадку становить склад правопорушення, передбаченого підпунктом 7 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, як самовільне підключення з порушенням схеми обліку (споживання за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та без укладення договору).

В свою чергу, відсутність в даному випадку приладу обліку не спростовує факту несанкціонованого підключення місць загального користування до електричної мережі без укладення договорів та без узгодженого вузла обліку. Враховуючи викладене, твердження скаржника про те, що відсутність приладу обліку унеможливлює кваліфікацію підключення за підпунктом 7 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Акт про порушення № Дн 008988 від 15.05.2025 та Протокол № 6-27 від 24.06.2025 складені відповідно до вимог чинного законодавства України та з дотриманням вимог нормативно-правових актів, зокрема Правил роздрібного ринку електричної енергії. Будь-яких належних та достовірних доказів, які б свідчили про відсутність вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійна сервісна служба 2" у виявленому порушенні Правил роздрібного ринку електричної енергії, до суду не надано.

Також колегія суддів критично ставиться до тверджень скаржника про те, що рішення прийнято судом без дотримання вимог чинного законодавства України та з порушенням норм матеріального права, оскільки у даному випадку, на переконання апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, зміст оскаржуваного рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Інші доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства, та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням встановлених обставин, вбачається, що у відповідача за первісним позовом виникло зобов`язання по оплаті вартості необлікованої електроенергії за період з 15.05.2024 по 15.05.2025 на загальну суму 26 131,93 грн, розрахованої комісією за формулою 8 пункту 8.4.12 ПРРЕЕ.

Відповідачем за первісним позовом не подано доказів оплати виставленого рахунку № 250120511181 від 24.06.2025 на суму 26 131 грн 93 коп.

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 26 131,93 грн; відповідно, правові підстави для задоволення зустрічного позову про скасування рішення комісії відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 31.07.2025 по 15.01.2026 у розмірі 362,98 грн та інфляційні втрати за період з серпня 2025 року по грудень 2025 року у сумі 419,97 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що надані позивачем розрахунки відповідають передбаченому законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованими та арифметично вірними.

Отже, з огляду на встановлений факт прострочення ТОВ "Аварійна сервісна служба 2" виконання основного грошового зобов`язання, колегія апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 362,98 грн та інфляційних втрат у сумі 419,97 грн.

З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісних позовних вимог повністю та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 слід зазначити таке.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Верховний Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з частинами 4, 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Колегія суддів зауважує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий висновок міститься в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Колегією суддів також враховано, що за пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Критерії реальності та розумності застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України, від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 906/432/19 наголосив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час суд враховує висновки Європейського суду з прав людини викладені у рішенні від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії", згідно з якими відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення позивачем за первісним позовом частини 8 статті 129 ГПК України у зв`язку з неподанням окремої заяви до закінчення судових дебатів, колегія суддів зазначає, що за змістом постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/6986/21, вимога частини 8 статті 129 ГПК України щодо повідомлення суду про намір подати докази витрат на правничу допомогу вважається дотриманою, якщо відповідну заяву із зазначенням орієнтовного розміру таких витрат викладено стороною у першій заяві по суті спору (позовній заяві чи відзиві). Оскільки у первісній позовній заяві АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" повідомило суд та відповідача про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу у сумі 7 000 грн та про надання доказів їх понесення додатково, позивач скористався передбаченим процесуальним правом на подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що узгоджується з положеннями частини 8 статті 129 та частини 1 статті 221 ГПК України.

Оцінюючи суму судових витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне.

Аналіз статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" свідчить про те, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33 - 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Отже, оцінюючи обсяг наданої адвокатом під час розгляду справи правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, що застосовується Європейським судом з прав людини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованими та такими, що доведені документально, є витрати на надання правничої допомоги у розмірі 6 000 грн 00 коп.

При цьому, доводи скаржника щодо відсутності мотивування судом першої інстанції саме такого розміру витрат спростовуються змістом оскаржуваного додаткового рішення.

Колегією суддів також враховано, що сам скаржник, подаючи зустрічну позовну заяву по даній справі, в орієнтовному розрахунку витрат на правничу допомогу зазначив суму у розмірі 30 800 грн 00 коп., що спростовує доводи скаржника про неспівмірність розміру задоволених судом витрат на правничу допомогу у даній справі.

Крім того, оскільки апеляційним господарським судом підтверджена правомірність рішення суду першої інстанції щодо розгляду спору по суті, а скаржник просив здійснити перегляд додаткового рішення, в тому числі з підстав неправомірності задоволених первісних позовних вимог, колегія суддів зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги апеляційним господарським судом не встановлено наявність підстав для зміни чи скасування додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 у справі № 904/170/26.

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі судових рішень відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення суду такими, що підлягають залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин справі, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аварійна сервісна служба 2» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 у справі № 904/170/26 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/170/26 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2026 у справі № 904/170/26 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 12.10.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя Г.В. Левшина

Суддя А.М. Висоцький