Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №910/7993/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Справа№ 910/7993/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2026

у справі № 910/7993/26 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-2003"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Корпорація «УКРІНМАШ»

про стягнення 39 832 141,47 грн.

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-2003» про стягнення 39 832 141,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу після подання заяви про вихід зі складу учасників ТОВ «Альтаір-2003» не виплачена вартість частки в ТОВ «Альтаір-2003», з урахуванням активів Корпорації «УКРІНМАШ».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Корпорацію "УКРІНМАШ" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче судове засідання призначено на 10.08.2026.

05.08.2026 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7993/26 до вирішення справи № 910/8419/26.

Клопотання мотивоване тим, що для вирішення спору у справі № 910/7993/26 суд має встановити дійсний склад та вартість активів ТОВ «АЛЬТАІР-2003», які позивач поклав в основу розрахунку 39 832 141,47 грн, серед яких корпоративні права ТОВ «АЛЬТАІР-2003» у статутному капіталі Корпорації «УКРІНМАШ», натомість у справі № 910/8419/26 суд має надати правову оцінку рішенню загальних зборів Корпорації «УКРІНМАШ» від 22.05.2023, встановити правомірність зміни розміру статутного капіталу та перерозподілу часток, вирішити питання про скасування відповідного реєстраційного запису, а також визначити розмір частки ТОВ «АЛЬТАІР-2003» у статутному капіталі Корпорації «УКРІНМАШ», а відтак результат розгляду справи № 910/8419/26 безпосередньо визначатиме, який правовий стан корпоративних прав ТОВ «АЛЬТАІР-2003» підлягає врахуванню під час оцінки доводів і доказів у справі № 910/7993/26, що свідчить про те, що задоволення або відмова у задоволенні позову у справі № 910/8419/26 матиме різні правові наслідки для оцінки заявленої позивачем грошової вимоги.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.08.2026 задовольнив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, зупинив провадження у справі № 910/7993/26 до вирішення справи № 910/8419/26.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що обставини, що будуть встановленні у судовій справі №910/8419/26, прямо впливатимуть на розгляд справи №910/7993/26 і з огляду на суб`єктний склад, предмет та підстави позову, не можуть бути встановлені у даній справі, а отже розгляд даної справи неможливий до вирішення пов`язаної з нею справи № 910/8419/26.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, позивач звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій скаржник просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі № 910/7993/26 скасувати і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва..

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026, матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/7993/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі № 910/7993/26; ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено сторонам у справі строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

08.09.2026, через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-2003» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі № 910/7993/26, а вказану ухвалу залишити без змін.

Так, мотивуючи свою позицію, відповідач зауважує про те, що заявлена скаржником грошова вимога безпосередньо пов`язана з розміром частки ТОВ «Альтаір-2003» у статутному капіталі Корпорації «Укрінмаш», а також з правовими наслідками рішення загальних зборів Корпорації від 22.05.2023.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що сама лише взаємопов`язаність двох судових справ або наявність між ними певного предметного зв`язку не є достатньою підставою для зупинення провадження відповідно п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Так, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначено, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

З аналізу наведеного вище випливає, що саме по собі існування іншого судового провадження або взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду справи, оскільки така неможливість повинна бути об`єктивною, а суд зобов`язаний навести мотиви, з яких він дійшов такого висновку.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 28.05.2026 у справі № 911/633/25, у якій зазначено, що зупинення провадження у справі допускається лише за умови, якщо обставини, які встановлюються в іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в межах розгляду спору, а наявні у справі докази не дозволяють надати їм належну оцінку.

Згідно п.5 частини першої сттаті 277 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції повинен не лише констатувати взаємозв`язок між судовими провадженнями чи можливе преюдиційне значення рішення в іншій справі, а й навести належне мотивування щодо неможливості самостійного встановлення відповідних обставин у межах цієї справи з урахуванням предмета позову, підстав заявлених вимог та наявних у матеріалах справи доказів.

Однак, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд фактично обмежився констатацією правової оцінки позивача у позовній заяві таким діям, як фраудаторним, тобто недобросовісним діям боржника, спрямованим на зменшення обсягу його майна, щоб уникнути виконання зобов`язань перед кредитором, які є предметом розгляду у справі № 910/8419/26.

Судова колегія звертає увагу, що взаємопов`язаність двох судових справ, можливе преюдиційне значення судового рішення в іншій справі, наявність спільних обставин чи навіть ризик ухвалення різних судових рішень не є тотожними поняттю об`єктивної неможливості розгляду справи у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України. Такі обставини можуть свідчити про доцільність очікування результатів розгляду іншої справи, однак самі по собі не доводять неможливості здійснення судового розгляду у цій справі, якщо суд має процесуальну можливість самостійно встановити та оцінити обставини, що входять до предмета доказування.

Водночас, зазначаючи про необхідність встановлення у справі № 910/8419/26 обставин справи, місцевий господарський суд не навів мотивів, з яких убачається неможливість їх встановлення у межах цієї справи.

Зокрема, суд першої інстанції не зазначив, які саме докази відсутні у матеріалах цієї справи, чому наявні докази не можуть бути досліджені та оцінені відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, а також із яких причин встановлення наведених обставин є виключно можливим у межах справи № 910/8419/26.

Натомість із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали випливає лише посилання на те, що відповідні обставини є предметом дослідження в іншій справі. Однак саме по собі вирішення аналогічних або пов`язаних питань в іншому судовому провадженні не позбавляє суд можливості дослідити подані сторонами докази та надати їм належну правову оцінку в межах справи, що перебуває на його розгляді.

Колегія суддів наголошує, що ризик ухвалення різних судових рішень у взаємопов`язаних справах сам по собі не свідчить про неможливість здійснення судом оцінки доказів та встановлення обставин, необхідних для вирішення конкретного спору. Інше тлумачення положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України фактично призвело б до можливості зупинення провадження у будь-якій справі лише з підстав існування іншого судового провадження щодо пов`язаних правовідносин, що не відповідає змісту зазначеної процесуальної норми та правовим висновкам Верховного Суду.

Таким чином наведені в ухвалі Господарського суду міста Києва в ухвалі від 10.08.2026 у справі № 910/7993/26 мотиви фактично обґрунтовують лише процесуальну доцільність очікування результатів розгляду справи № 910/8419/26, однак не підтверджують існування саме об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/7993/26 до набрання законної сили рішенням в іншій справі.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, а також наведені вище висновки щодо неправильного застосування місцевим господарським судом положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без належного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення питання про зупинення провадження у справі, та без належного обґрунтування існування об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи.

За таких обставин колегія суддів висновує, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. 280 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, тоді як ухвала Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі № 910/7993/26 - скасуванню, а матеріали справи - передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому судова колегія звертає увагу, що скасування ухвали про зупинення провадження не є вирішенням спору по суті та не свідчить про оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог чи заперечень проти них. Наслідком такого процесуального рішення є лише поновлення розгляду справи судом першої інстанції, який має здійснити її розгляд по суті з дослідженням усіх доказів та наданням оцінки доводам учасників справи.

У зв`язку із передачею справи на розгляд місцевому господарському суду, зважаючи на те, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним відповідної справи.

Керуючись ст. 129, 236, 255, 270, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі № 910/7993/26.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі № 910/7993/26.

3. Передати матеріали справи на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран