Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №910/15203/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Справа№ 910/15203/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Сибіги О.М.

Спаських Н.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі №910/15203/25 щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 26 250,00 грн.

за результатами розгляду апеляційних скарг Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 (суддя Плотницька Н.Б.) у справі №910/15203/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 199 980,00 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 у справі №910/15203/25 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 та додаткове рішення від 26.03.2026 у справі №910/15203/25 - залишено без задоволення.

25.09.2026 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі №910/15203/25 щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 26 250,00 грн.

Апеляційний суд ухвалою від 05.10.2026 прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі №910/15203/25 щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 26 250,00 грн. та вирішив розгляд здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), відповідачу запропоновано надати свої письмові пояснення/заперечення.

Ухвала апеляційного суду від 05.10.2026 про прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" була отримана відповідачем в електронному кабінеті 05.10.2026 о 21:05 год.

12.10.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем були надані заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, в яких вказано, що заявлені витрати не відповідають критерію розумності та співмірності, а тому, не підлягають задоволенню, а у разі задоволення - зменшенню на 90%.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України).

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених ним у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

У заяві про ухвалення додаткового рішення, поданому до Північного апеляційного господарського суду, позивач зазначає, що у зв`язку з переглядом даної справи ним додатково понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 250,00 грн.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" надано копії підписаних з адвокатом Мулявкою Сергієм Олександровичем: договору про надання правової допомоги № 24-07-30/1 від 30.07.2024, додаткової угоди від 30.12.2025 до договору про надання правової допомоги №24-07-30/1 від 30.12.2025, акту про надання професійної правової допомоги №2 від 23.09.2026 на суму 26 250,00 грн, платіжної інструкції № 16995 від 23.09.2026 на суму 26 250,00 грн.

Позивачем і адвокатом 23.07.2026 підписано акт приймання-передачі наданих послуг №2, відповідно до якого адвокат надав клієнту такі послуги:

- вивчення апеляційної скарги з наданням правового висновку та правової позиції щодо аргументів для відзиву - 1 година 2 500,00 грн;

- складання відзиву - 3 години 7 500,00 грн;

- вивчення апеляційної скарги на додаткове рішення - 1 година 2 500,00 грн;

- складання відзиву відносно апеляційної скарги на додаткове рішення - 2 години 5 000,00 грн;

- додатковий гонорар (премія) у відповідності п.п. 5.4, 5.5 договору - 8 750,00 грн.

За приписами пунктів 5.4 та 5.5 договору про надання правової допомоги № 24-07-30/1 від 30.07.2024, клієнт сплачує адвокату додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Додатковий гонорар (премія) сплачується у розмірі 50% від розміру основного гонорару.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2021 року справа № 159/5837/19, згідно з якою витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Апеляційний суд частково погоджується з сумою понесених витрат на правничу допомогу з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Колегія суддів не вбачає підстав для покладення на відповідача відшкодування «гонорару успіху», який сплачує клієнт на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.

При цьому, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на наданий адвокатом обсяг послуг та заперечення відповідача, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 26 250,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) в частині стягнення 8 750,00 грн. «додаткового гонорару (премії)».

Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, залишення без змін рішень суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що обґрунтованою та співмірною зі складністю справи та фактично наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 500,00 грн (вивчення апеляційної скарги з наданням правового висновку та правової позиції щодо аргументів для відзиву - 2 500,00 грн; складання відзиву - 7 500,00 грн; вивчення апеляційної скарги на додаткове рішення - 2 500,00 грн; складання відзиву відносно апеляційної скарги на додаткове рішення - 5 000,00 грн), та вказані витрати покладаються на апелянта відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 74, 126, 129, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі №910/15203/25 щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 26 250,00 грн - задовольнити частково в розмірі 17 500,00 грн.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" (27500, Кіровоградська область, місто Світловодськ, вулиця Героїв України, будинок 94, кімната 312; ідентифікаційний код 38869215) витрати на правничу допомогу в розмірі 17 500,00 грн.

3. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді О.М. Сибіга

Н.М. Спаських