Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №927/92/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. Справа№ 927/92/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представника АТ КБ "ПриватБанк" Маякової І.В. (в режимі ВКЗ)

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року

у справі №927/92/25 (суддя Мацьор В.В.)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у справі №927/92/25 задоволено клопотання ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, припинено процедуру виконання плану реструктуризації боргів боржника, закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2025 у справі №927/92/25.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у справі №927/92/25, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Доманська М.Л.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 у справі №927/92/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/92/25.

27.07.2026 року супровідним листом Господарського суду Чернігівської області №927/92/25/10-07/814/26 від 16.07.2026 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.07.2026 по 02.08.2026 та 10.08.2026 перебував у відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л. з 02.08.2026 по 28.08.2026 і судді Сотнікова С.В. з 03.08.2026 по 28.08.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 для розгляду справи №927/92/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Станік С.Р., Корсак В.А.

Ухвалою суду від 12.08.2026 вищевказаною колегією суддів клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 у справі №927/92/25 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

18.08.2026 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2026 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. з 24.08.2026 по 28.08.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 для розгляду справи №927/92/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Корсак В.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою суду від 25.08.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у справі №927/92/25, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 24.09.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

15.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника АТ КБ "ПриватБанк" Маякової І.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 24.09.2026 року та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою від 16.09.2026 вказане клопотання було задоволено.

17.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" Калачика В.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні 24.09.2026 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 21.09.2026 у задоволенні вищенаведеної заяви було відмовлено.

18.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 Руснака В.О. надійшла заява про участь у судовому засіданні 24.09.2026 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої, ухвалою суду від 22.09.2026 у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.

22.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 Руснака В.О. повторно надійшла заява про участь у судовому засіданні 24.09.2026 в режимі відеоконференції, в якій також просить поновити пропущений строк для подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, та забезпечити проведення судового засідання поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 23.09.2026 року вказану заяву було задоволено.

В судове засідання 24.09.2026 року в режимі відеоконференції з`явився представник АТ КБ "ПриватБанк".

Представник скаржника в судове засідання в режимі відеоконференції на зв`язок не вийшов, в телефонному режимі повідомив про неможливість прийняти участь в судовому засіданні по даній справі, що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Представники ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

24.09.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника банку, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа №927/92/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , провадження у якій відкрито ухвалою суду від 24.02.2025 року. Керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О.

Ухвалою попереднього засідання суду першої інстанції від 08.04.2025 визнано АТ КБ "ПриватБанк" кредитором боржника на суму 56033,63 грн., з яких: 51188,83 грн. основного боргу (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4844,80 грн. витрат зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2025 року затверджено план реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_2 станом на 08.04.2025, погоджений боржником та схвалений рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом №1 від 21.04.2025, а також припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражної керуючої Белінської Н.О.

08.04.2026 року ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернулось до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 66 904,80 грн., з яких: 55580,00 грн. - заборгованість за кредитом, 5324,80 грн. - витрати зі сплати судового збору, 6 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2026 року, серед іншого, постановлено:

- визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в сумі 66 904,80 грн., з яких: 14 000,00 грн. - борг за тілом кредиту (II черга задоволення), 41 580,00 грн. - борг за відсотками (II черга задоволення), 5324,80 грн. - витрати зі сплати судового збору (позачергово), 6 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу (позачергово);

- зобов`язати ОСОБА_2 внести до реєстру вимог кредиторів відомості про грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП";

- зобов`язати ОСОБА_2 протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами розгляду грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

- зобов`язати кредиторів розглянути питання про внесення змін до плану реструктуризації боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника або про перехід до процедури погашення боргів боржника та подати до суду відповідне рішення.

11.06.2026 ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернулось до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 у зв`язку із невиконанням боржником станом на день подання клопотання вимог ухвали суду від 12.05.2026 року.

За наслідками розгляду поданого клопотання ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у справі №927/92/25 задоволено клопотання ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, припинено процедуру виконання плану реструктуризації боргів боржника, закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2025 у справі №927/92/25.

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що поведінка боржника не відповідає принципу добросовісності, а бездіяльність у межах судової процедури свідчить про відсутність реального наміру виконати взяті на себе зобов`язання.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність прийняття оскаржуваної боржником ухвали, колегія суддів погоджується з місцевим судом та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування такої ухвали з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 113 вказаного кодексу передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом (ч. 2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 року у справі №903/806/20, вказано, що процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим і пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Частиною 1 статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.

Затвердження господарським судом плану реструктуризації боргів може бути підставою для переукладення цивільно-правових договорів боржника з новими умовами їх виконання (ч. 2 ст. 128 КУзПБ.

Згідно з ч. 3 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника. У разі задоволення судом одного з таких клопотань вимоги кредиторів, які мали бути прощені (списані) на умовах плану реструктуризації боргів, відновлюються в повному обсязі.

Отже зазначена норма передбачає право кредитора боржника, вимоги якого включено до плану реструктуризації, звернутися до суду з відповідним клопотанням задля вирішення подальшої долі процедури неплатоспроможності фізичної особи - або про закриття провадження у справі, або про введення процедури погашення боргів боржника.

Водночас, одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності). Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20). Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності) (висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №922/1426/21).

Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 виснував, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2026 року у справі №922/2545/23.

Як встановлено судом та було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2025 року у даній справі затверджено план реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_2 станом на 08.04.2025, погоджений боржником та схвалений рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом №1 від 21.04.2025, а також припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражної керуючої Белінської Н.О.

Тобто, з дня затвердження плану реструктуризації боргів, який набув для сторін у даній справі обов`язкового характеру, боржник - ОСОБА_2 була зобов`язана вчиняти активні дії з виконання його умов, оскільки саме боржник звернулась в суд із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з метою реструктуризації своїх боргів та погодила умови плану реструктуризації у даній справі.

Водночас, в подальшому, після затвердження ухвалою суду від 27.05.2025 плану реструктуризації боргів боржника та припинення повноважень керуючої реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Белінської Н.О., до суду надійшла заява ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 66904,80 грн.

За результатом розгляду відповідної заяви ухвалою від 12.05.2026 року прийнято рішення визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в сумі 66904,80 грн. з яких: 14000,00 грн - борг за тілом кредиту (II черга задоволення), 41580,00 грн. - борг за відсотками (II черга задоволення), 5324,80 грн. - витрати зі сплати судового збору (позачергово), 6 000,00грн - витрати на правничу допомогу (позачергово).

Таким чином, станом на 12.05.2026 у справі №927/92/25 є кредитор - ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП", грошові вимоги до боржника якого визнані господарським судом, однак не включені до плану реструктуризації боргів ОСОБА_2 , оскільки такий план реструктуризації був затверджений судом до подання кредитором до суду заяви в порядку ст. 45 КУзПБ.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 127 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника. Протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов`язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів. Після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника обов`язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів та надання кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника. Боржник зобов`язаний надавати відомості про стан виконання плану реструктуризації боргів боржника на вимогу господарського суду та щокварталу подавати такі відомості до державного органу з питань банкрутства.

Враховуючи положення ст. 127 КУзПБ, а також відсутність у даній справі керуючого реструктуризацією, повноваження якого були припинені судом разом із затвердженням плану реструктуризації боргів ОСОБА_2 ухвалою суду від 27.05.2025 року, обов`язок з ведення реєстру вимог кредиторів, а також звітування перед кредиторами стосовно виконання плану реструктуризації боргів боржника у даній справі покладено саме на ОСОБА_2 .

Із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Тобто, реабілітаційна мета процедури неплатоспроможності фізичних осіб не звільняє боржника від обов`язку добросовісної поведінки.

У даній справі правомірними очікуваннями ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (як визнаного судом кредитора) є задоволення його грошових вимог до боржника у визначеному законом порядку. ОСОБА_2 , у свою чергу, як добросовісний боржник, очікує на закриття провадження у справі про її неплатоспроможність після виконання нею плану реструктуризації боргів із застосуванням судом наслідків, визначених ч. 4 ст. 129 та ст. 134 КУзПБ.

Таким чином, задля досягнення мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі №927/92/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 боржнику необхідно було розробити проект змін до плану реструктуризації боргів, затвердженого ухвалою суду від 27.05.2025 року, з урахуванням визнаних господарським судом ухвалою від 12.05.2026 року грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП", у якому визначити розмір, порядок та строк погашення відповідних грошових вимог кредитора, та надати його на розгляд кредиторам і суду, у зв`язку із чим ухвалою суду від 12.05.2026 року боржника було зобов`язано вчинити зазначені вище дії.

Згідно довідки про доставку електронного листа, одержувач ОСОБА_2 отримала вказану вище ухвалу 13.05.2026 року в електронному кабінеті.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, боржник вимоги ухвали Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2026 року не виконала, доказів скликання, повідомлення про скликання чи проведення зборів кредиторів суду не надала, як і не надала будь-яких пояснень щодо обставин виконання / невиконання такої ухвали. Також, боржник не надала суду доказів вжиття дій, спрямованих на відновлення платоспроможності.

Отже, в даному випадку поведінка боржника не відповідає принципу добросовісності, а бездіяльність у межах судової процедури свідчить про відсутність реального наміру виконати взяті на себе зобов`язання, що з рештою має наслідком закриття провадження у справі.

Посилання апелянта на помилковість висновку суду першої інстанції про неналежне виконання нею плану реструктуризації через неподання проміжної звітності колегією суддів відхиляється, оскільки суд закрив провадження не за відсутність періодичної звітності про хід виконання початкового плану (затвердженого 27.05.2025), а за невиконання прямих, конкретних, строково визначених приписів ухвали від 12.05.2026 року, як наслідок твердження про ненадання судом належної оцінки доказам виконання боржником умов плану реструктуризації, що нібито підтверджує добросовісну поведінку боржника, в даному конкретному випадку не має суттєвого значення та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Крім того, в апеляційній скарзі боржник зазначає, що саме збори кредиторів є органом, до компетенції якого належить розгляд питання щодо внесення змін до Плану реструктуризації, тоді як боржник не наділений повноваженнями одноосібно змінювати затверджений судом План.

Не заперечуючи в цілому таких тверджень, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що в даному випаду ухвала від 12.05.2026 року не покладала на боржника обов`язку одноосібно вносити зміни до плану реструктуризації. Вона поклала на боржника обов`язок розробити проект змін до плану реструктуризації боргів, а також організувати і провести збори кредиторів - тобто скликати саме той орган, який відповідно до статей 123, 126 КУзПБ має компетенцію розглянути питання про внесення змін до план, чого з рештою зроблено не було.

Окрім наведеного, апелянтом на спростування висновків суду зазначено, що на виконання вимог ухвали суду 12.05.2026 року нею були подані письмові пояснення, в яких повідомлено про об`єктивну неможливість збільшення розміру платежів за Планом реструктуризації боргів. Зокрема, було зазначено, що найближчим часом вона перебуватиме у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, а в подальшому, у відпустці для догляду за дитиною, у зв`язку з чим відбудеться істотне зменшення мого доходу, оскільки буде втрачено основне джерело заробітку. Одночасно з цим виникнуть нові обов`язкові витрати, пов`язані з народженням та утриманням дитини, що є об`єктивними та неминучими життєвими обставинами. Таким чином, неможливість збільшення суми щомісячних платежів була зумовлена не небажанням виконувати План реструктуризації чи ухилятися від виконання своїх обов`язків, а виключно об`єктивними змінами мого майнового стану та сімейних обставин, які не залежали від волі боржника.

При цьому, на переконання апелянта, сам по собі факт подання до суду відповідних пояснень свідчить про належне виконання ним процесуального обов`язку щодо інформування суду про обставини, які впливають на виконання Плану реструктуризації.

З цього приводу судова колегія зазначає, що відповідні пояснення боржником було надано лише 19.06.2026 вже після отримання нею клопотання кредитора про закриття провадження у справі, а не на виконання вимог ухвали суду 12.05.2026.

Більш того, розмір майбутніх платежів є питанням, яке підлягало розгляду і вирішенню саме на зборах кредиторів (за участю боржника, яка була вправі викласти там свою позицію щодо неможливості збільшення платежів), а відтак подані суду пояснення жодним чином не спростовують бездіяльність боржника щодо організаційного обов`язку - скликання зборів кредиторів.

Поряд з викладеним, переглядаючи справу в апеляційному порядку, судова колегія зазначає, що абзац другий частини сьомої статті 126 КУзПБ прямо передбачає право господарського суду за вмотивованим клопотанням боржника або кредитора змінити план реструктуризації, зокрема у частині строків його виконання та порядку погашення вимог кредиторів.

КУзПБ не містить жодної заборони на внесення таких змін після затвердження плану, а також не пов`язує це право з кількістю кредиторів, які мали право голосу під час його схвалення.

Крім того, стаття 127 КУзПБ прямо надає суду повноваження змінювати умови виконання плану реструктуризації з метою забезпечення реального та справедливого погашення визнаних грошових вимог.

Відповідно до статті 45 КУзПБ кредитор, вимоги якого подані після встановленого строку, є конкурсним кредитором, має право на задоволення своїх грошових вимог у процедурі неплатоспроможності, однак не має права вирішального голосу під час голосування плану реструктуризації.

Вказане обмеження стосується виключно процесуальних прав щодо голосування на зборах кредиторів, але жодним чином не впливає на обсяг і дійсність майнових вимог кредитора.

Процедура неплатоспроможності фізичної особи за своєю правовою природою не спрямована на фіксацію незмінного майнового становища боржника, а має на меті максимально можливе та справедливе задоволення вимог кредиторів з одночасним відновленням платоспроможності боржника.

Сам по собі план реструктуризації не є цивільно-правовим договором у класичному розумінні та підлягає судовому контролю і зміні у випадках, прямо передбачених законом.

КУзПБ не гарантує боржнику "стабільності" плану реструктуризації незалежно від появи нових визнаних судом грошових вимог. Застосування протилежного підходу фактично легалізувало б уникнення виконання зобов`язань та порушувало б принцип рівності кредиторів.

Не містить КУзПБ також жодної норми, яка б передбачала втрату кредитором майнових прав або прощення боргу внаслідок пропуску строку на заявлення грошових вимог.

Навпаки, Кодекс прямо передбачає можливість подання таких вимог після спливу строку, їх судового розгляду, визнання та включення до реєстру, а також подальшого включення до плану реструктуризації шляхом внесення відповідних змін та затвердження цих змін судом.

У постанові у справі №918/174/25 Верховний Суд сформулював загальний підхід до меж застосування процедури неплатоспроможності фізичної особи.

Так, за висновком Верховного Суду, процедура неплатоспроможності фізичної особи не є інструментом легалізації ухилення від виконання грошових зобов`язань чи способом уникнення наслідків недобросовісної поведінки.

За відсутності сумлінної поведінки боржника застосування механізмів КУзПБ фактично перетворюється на спосіб порушення прав кредиторів та знецінення принципу обов`язковості виконання судових рішень.

Процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватися балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів (п. 9.51).

Формальний підхід та вільне трактування норм матеріального права у цьому випадку є неприпустимим, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому, звісно, зацікавлений лише боржник (п. 9.54).

Так, у даній справі місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, належним чином встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов заснованого на законі висновку про доцільність закриття провадження у даній справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не були підставою позовних вимог, не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у справі №927/92/25 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2026 року у справі №927/92/25 залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Справу повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 12.10.2026 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.О. Пантелієнко

В.А. Корсак