Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/18530/23 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Справа№ 910/18530/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Сковородіної О.М.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 06.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 07.07.2026 (повний текст складено та підписано 10.07.2026)

у справі № 910/18530/23 (суддя Л. Шкурдова)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 68 787 083,90 грн

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали

Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 910/18530/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 68 787 083,90 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, яке набрало законної сили 04.11.2024, у справі № 910/18530/23 позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" 67 442 013,67 грн безпідставно набутих коштів 879 443,85 грн інфляційних втрат, 465 627,05 грн 3% річних та 939 400,00 грн витрат зі сплати судового збору.

02.12.2024 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ.

Постановою від 12.02.2025 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.

Постановою від 20.02.2025 зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 на підставі абзацу 22 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

12.05.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" надійшла заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 заяву ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення задоволено, зобов`язано ПАТ "Укрнафта" подати звіт про виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2024, встановлено ПАТ "Укрнафта" строк для подання звіту про виконання судового рішення - один місяць з дня отримання боржником даної ухвали.

19.06.2026 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшов звіт про виконання судового рішення по справі №910/18530/23.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 прийнято звіт Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/18530/23, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, яке набрало законної сили 04.11.2024.

Зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у строк до 05.10.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/18530/23, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що звіт відповідає вимогам ст. 345-3 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту боржника про виконання рішення суду у справі № 910/18530/23.

При цьому, суд врахував, що хоча на даний момент п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" зупинено вчинення виконавчих дій за виконавчими документами, боржником за якими є ПАТ "Укрнафта", однак зазначене не відміняє права ПАТ "Укрнафта" добровільно виконати рішення суду. Доказів неможливості добровільного виконання рішення суду у даній справі відповідачем не надано.

Враховуючи те, що рішення від 25.06.2024, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, яке набрало законної сили 04.11.2024, у справі № 910/18530/23 наразі залишається невиконаним, суд вважав за необхідне встановити новий строк керівнику ПАТ "Укрнафта" для подання звіту про виконання рішення суду у даній справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити АТ "Укрнафта" у прийнятті звіту про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18530/23. Встановити новий строк для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 345-2, а саме 15 днів з моменту постановлення рішення судом апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала в частині прийняття звіту боржника, постановлена місцевим судом з порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що звіт боржника не відповідає обов`язковим вимогам частини другої статті 345-3 ГПК України, що є самостійною та безумовною підставою для відмови у його прийнятті.

Скаржник також наголошує, що суд першої інстанції неправильно застосував частину другу статті 345-4 ГПК України, ототожнивши чинність мораторію на примусове виконання з достатністю заходів, вжитих боржником для добровільного виконання рішення.

Крім того, апелянт зазначає, що суд не надав оцінки доводам та доказам заявника щодо наявності у боржника вільних обігових коштів, які спростовують посилання боржника на неможливість добровільного виконання рішення без негативних наслідків для його діяльності.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача

24.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.

Відповідач наголошує на тому, що поданий АТ «Укрнафта» звіт містив вказівку на обставини, які ускладнюють виконання судових рішень у справі № 910/18530/23, а саме віднесення АТ "Укрнафта" до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тоді як господарська та фінансова діяльність Товариства в умовах воєнного стану має імперативне і домінантне спрямування на забезпечення потреб обороноздатності держави, зокрема, і шляхом виплати дивідендів державі та спрямування прибутків у затверджені Урядом капітальні інвестиції; включення боржника на підставі наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23 березня 2023 року №52 ПАТ "Укрнафта" до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Крім того, відповідач зазначає, що предметом оцінки суду під час розгляду звіту боржника є не факт добровільного невиконання судового рішення, а обставини, які перешкоджають його виконанню в межах виконавчого провадження, а також заходи, що вживаються боржником для усунення таких перешкод та забезпечення виконання судового рішення. Водночас, в даному випадку під час військового стану діє мораторій і спеціальне законодавство.

Відповідач наголошує, що як станом на день подання звіту про виконання рішень суду у даній справі, так і на дату постановлення оскаржуваної ухвали, постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій є чинними та не скасованими, а обставини, які слугували підставою для зупинення вчинення виконавчих дій боржником, за якими є АТ "Укрнафта", не припинили свого існування.

Саме ці обставини відповідач навів у своєму звіті як такі, що ускладнюють виконання судового рішення, зазначивши також про особливості здійснення господарської діяльності підприємства в умовах воєнного стану та виконання ним завдань, пов`язаних із забезпеченням обороноздатності держави.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань сторін

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 апеляційну скаргу у справі №910/18530/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Сковородіна О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

13.08.2026 матеріали справи №910/18530/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №910/18530/23 залишено без руху.

02.09.2026 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №910/18530/23. Судове засідання призначено на 06.10.2026.

02.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 05.10.2026.

У судовому засіданні 06.10.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 06.10.2026 з`явились представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити АТ "Укрнафта" у прийнятті звіту про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18530/23. Встановити новий строк для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 345-2, а саме 15 днів з моменту постановлення рішення судом апеляційної інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечивпроти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, видано наказ.

Згідно з ст. 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Отже, запровадження інституту подачі боржником звіту про виконання судового рішення є елементом судового контролю за належним, своєчасним та ефективним виконанням судових рішень.

Суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах (ч. 1 ст. 345-1 ГПК України).

Згідно із частиною другою статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

Частиною 4 ст. 345-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 345-4 ГПК України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 345-2 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

При цьому, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 345-3 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт є формою забезпечення виконання судових рішень. При цьому для подання стягувачем заяви про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення мають бути наявні відповідні правові умови аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у невиконанні боржником свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

Зі змісту ст. 345-1 - 345-4 ГПК України вбачається, що як крайній захід для захисту прав стягувача, закон встановив можливість звернення до суду з заявою про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення. У той же час, перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує боржника здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається невиконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст. 345-1 ГПК України (аналогічна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20).

Відповідно до ч. 2 ст. 345-2 ГПК України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, подача звіту про виконання судового рішення можлива на стадії примусового, а не добровільного виконання рішення суду, про що обгрунтовано наголосив відповідач, у поданому ним відзиві.

Згідно з ч. 2 ст. 345-3 ГПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення.

Зі змісту поданого АТ "Укрнафта" відзиву слідує, що останній містив вказівку на обставини, які ускладнюють виконання судових рішень у справі № 910/18530/23, а саме віднесення АТ "Укрнафта" до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тоді як господарська та фінансова діяльність Товариства в умовах воєнного стану має імперативне і домінантне спрямування на забезпечення потреб обороноздатності держави, зокрема, і шляхом виплати дивідендів державі та спрямування прибутків у затверджені Урядом капітальні інвестиції; включення боржника на підставі наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23 березня 2023 року №52 ПАТ "Укрнафта" до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Так, відповідно до Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану", згідно з наказом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 року "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022 року", наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022, на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2022, акції, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", активи що належали фізичним і юридичним особам, примусово відчужено у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану.

Акціонерами Товариства наразі є Держава Україна в особі Міністерства оборони України та АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". При цьому АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на 100% належить Державі Україна.

Відтак, доводи відповідача стосовно того, що господарська та фінансова діяльність боржника в умовах воєнного стану має першочергове спрямування на забезпечення потреб держави, що значною мірою перешкоджає виконувати, зокрема, грошові зобов`язання підприємства, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №340/5977/22 наведений правовий висновок, що наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує боржника його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення суду. Суд апеляційної інстанції на підстав ч. 4 ст. 236 ГПК України застосовує вказані правові висновки.

Отже, предметом оцінки суду під час розгляду звіту боржника є не факт добровільного невиконання судового рішення, а обставини, які перешкоджають його виконанню в межах виконавчого провадження, а також заходи, що вживаються боржником для усунення таких перешкод та забезпечення виконання судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що за загальним правилом, рішення може бути виконано й у добровільному порядку на будь-якій стадії. Водночас, в даному випадку під час військового стану діє мораторій і спеціальне законодавство.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 12.02.2025 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 на підставі наказу від 02.12.2024.

Судом встановлено, що 25.08.2022 набрали чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" № 2455-ІХ від 27.07.2022, а також Закон України "Про внесення змін до п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану" № 2456-ІХ від 27.07.2022, якими п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII доповнено новими абзацами.

06.05.2023 набрав чинності новий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану" № 3048-ІХ від 11.04.2023.

Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" визначено: "Зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій".

Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 52 від 23.03.2023 ПАТ "Укрнафта" включено до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Враховуючи наведені вище обставини, постановою від 20.02.2025 зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 на підставі абз. 22 п. 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".

Станом на день подання звіту про виконання рішення суду у даній справі постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій є чинною та не скасованою, а обставини, які слугували підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, боржником за якими є ПАТ "Укрнафта", не припинили свого існування.

Саме ці обставини боржник навів у своєму звіті як такі, що ускладнюють виконання судового рішення, зазначивши також про особливості здійснення господарської діяльності підприємства в умовах воєнного стану та виконання ним завдань, пов`язаних із забезпеченням обороноздатності держави.

Вказані обставини носять об`єктивний характер неможливості виконання рішення суду у даній справі і є обґрунтованими, які ускладнюють його виконання, а відтак у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті звіту.

З огляду на вищенаведене, колегією суддів відхиляються доводи апелянта стосовно невідповідності звіту боржника вимогам ч. 2 ст. 345-3 ГПК України, як такі, що спростовуються наведеними у звіті обставинами, що за висновком суду відповідають положенням ч. 2 ст. 345-3 ГПК України.

Частиною 7 ст. 345-4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але боржником судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 345-2 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про прийняття звіту та встановлення нового строку для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 345-2 ГПК України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Доводи, на які посилається скаржник під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як такі, що не спростовують наведених вище висновків суду.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження апелянта про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №910/18530/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн".

Матеріали справи №910/18530/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.10.2026

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді К.В. Тарасенко

О.М. Сковородіна