Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №910/8379/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Справа№ 910/8379/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд"

на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2026 (повний текст рішення складено та підписано 13.07.2026)

у справі № 910/8379/25 (суддя Васильченко Т. В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд"

про стягнення 186 211,83 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" (далі - ПрАТ "СК "Перша", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (далі - ТОВ "Сільпо-Фуд", відповідач, скаржник) про стягнення 186 211,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхувальнику суми страхового відшкодування, на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "KACKO PRO" № 06-12.00.21.00002 від 13.01.2021, у зв`язку з настанням страхового випадку, унаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі № 910/8379/25 позовні вимоги ПрАТ "СК "Перша" до ТОВ "Сільпо-Фуд" про стягнення 186 211, 83 грн задоволено та стягнуто з ТОВ "Сільпо-Фуд" на користь ПрАТ "СК "Перша" страхове відшкодування у розмірі 186 211, 83 грн та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності протиправної поведінки відповідача, розміру збитків, право вимоги щодо відшкодування яких перейшло до позивача, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, що складають 186 211, 83 грн, а саме різницю між завданою шкодою (451950,00 грн) та страховим відшкодуванням (265 738, 17 грн).

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі № 910/8379/25, ТОВ "Сільпо-Фуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції фактично визнав доведеним розмір шкоди без дослідження механізму формування страхової виплати за договором КАСКО та доказів, які підтверджують її розмір. Відтак, на переконання скаржника, за відсутності належних та допустимих доказів фактичного розміру шкоди висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку сплатити 186 211,83 грн ґрунтується на припущеннях, що суперечить вимогам статей 73, 74, 76, 77, 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позиції учасників справи

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вказуючи, що суд першої інстанції дослідив усі юридично значимі обставини виникнення права суброгації та обов`язку відповідача компенсувати різницю між фактичними витратами страховика та виплатою, здійсненою страховиком ОСЦПВ. При цьому апелянт не надав жодного доказу, який свідчив би про неправильність визначення суми страхового відшкодування, проведення страховиком виплати всупереч умовам договору добровільного страхування чи здійснення виплати без належних правових підстав.

Також позивач наголошує на тому, що доводи апелянта фактично ґрунтуються на неправильному тлумаченні ст. 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та правової природи суброгації.

Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких наголошує, зокрема, на тому, що доводи, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, не спростовують наведених апелянтом аргументів та зводяться переважно до повторення мотивів рішення суду першої інстанції, законність і обґрунтованість яких є предметом апеляційного перегляду.

Розгляд справи Північним апеляційним господарським судом

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 (колегією суддів у складі: головуючої Ходаківської І. П., суддів Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сільпо-Фуд" на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі № 910/8379/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Матеріали справи надійшли до суду 27.08.2026.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин

13.01.2021 між ПрАТ "СК "Перша", як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Каско PRO" № 06-12.00.21.00002 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечить діючому законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом (далі - ТЗ), а саме: автомобілем марки "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 , 2020 року випуску.

Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 14.01.2021 по 13.01.2022.

14.12.2021 о 08 год. 20 хв. в м. Києві по шосе Брест-Литовське (М06) відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки "Mercedes-Benz Actros", державний номерний знак НОМЕР_2 з н/пр рефрижиратор "Krone SD", державний номерний знак НОМЕР_3 , а саме: гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки "Mercedes-Benz Actros", державний номерний знак НОМЕР_2 з н/пр рефрижиратор "Krone SD", державний номерний знак НОМЕР_3 не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на автомобіль "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 , що зупинився попереду, який перебував під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку з чим транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.01.2022 у справі № 759/456/22, визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

14.12.2021 страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 №427 від 04.01.2022, складеного суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою підприємцем Таракановим Ю.Ю. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 804/21 від 08.11.2021), вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 791 733,07 грн.

04.01.2022 позивачем був складений та підписаний страховий акт №ТР-00-9329, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 451 950,00 грн.

На підставі складеного страхового акту № ТР-00-9329 від 04.01.2022 позивач, виконуючи свої зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту "Каско PRO" № 06-12.00.21.00002 від 13.01.2021, перерахував на рахунок страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 451 950,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 172 від 20.01.2022.

21.01.2022 ПрАТ "СК "Перша" звернулося до ПРАТ "СК "УСГ" із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації №ТР-00-9329, оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована у ПрАТ "СК "УСГ" згідно полісу № ЕР/202308523.

07.09.2022 ПрАТ "СК "УСГ" здійснило оплату за вказаною заявою та виплатило страхове відшкодування на користь ПрАТ "СК "Перша" у розмірі 265 738,17 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що у зв`язку з настанням страхового випадку ним виплачено страхувальнику суму страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "KACKO PRO" № 06-12.00.21.00002 від 13.01.2021, унаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки, які становлять 186 211,83 грн, а саме різницю між завданою шкодою (451 950,00 грн) та страховим відшкодуванням (265 738,17 грн).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач, з посиланням на ст.ст. 13, 73, 74, 76-80 ГПК України, вказує на відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджують вимоги позивача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Правовідносини у сфері страхування і відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів, врегульовані Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з абз. 3 та 4 ст. 4 Закону України "Про страхування" предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) або відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування (ст. 9 Закону України "Про страхування").

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" до обов`язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч. 16 ст. 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

При цьому розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні приписи містяться в ч.ч. 1, 2 ст. 990 ЦК України, згідно яких страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Як встановлено судом першої інстанції, транспортний засіб марки "Mercedes-Benz Actros", державний номерний знак НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ТОВ "Сільпо-Фуд" на підставі права власності та знаходився під керуванням ОСОБА_2 , який станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, що встановлено Святошинським районним судом м. Києва під час розгляду справи № 759/456/22 та Крижопільським районним судом Вінницької області під час розгляду справи № 148/2702/24.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 №427 від 04.01.2022, складеного суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою підприємцем Таракановим Ю.Ю. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 804/21 від 08.11.2021), вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 791 733,07 грн.

04.01.2022 позивачем був складений та підписаний страховий акт № ТР-00-9329, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 451 950,00 грн.

На підставі складеного страхового акту № ТР-00-9329 від 04.01.2022 позивач перерахував на рахунок страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 451 950,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 172 від 20.01.2022.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи не містять доказів оскарження страхувальником транспортного засобу марки "Volkswagen Tiguan" страхового акту № ТР-00-9329 від 04.01.2022 про призначення до виплати страхового відшкодування в розмірі 451 950,00 грн, тобто у сумі, яка є меншою від суми встановленої у Звіті про оцінку автомобіля "Volkswagen Tiguan", державний номерний знак НОМЕР_1 № 427 від 04.01.2022.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до ПрАТ "СК "Перша" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно усталеної судової практики (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 та постанов Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 924/814/21, 10.02.2022 у справі № 910/18993/20), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Разом з тим, зважаючи на наявні у матеріалах цієї справи докази, зокрема на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 17.01.2022 у справі № 759/456/22, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, апеляційний господарський суд вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням правил дорожнього руху (правил експлуатації джерела підвищеної небезпеки) та завданням шкоди потерпілій особі. Таким чином, факт протиправної поведінки водія та настання шкідливих наслідків є доведеним і встановленим у межах цієї справи

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, аналізуючи правову природу спірних правовідносин, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють інститут суброгації у страхових зобов`язаннях.

Оскільки ПрАТ "СК "УСГ" застрахувало цивільно-правову відповідальність винуватця ДТП згідно полісу № ЕР/202308523 та виплатило страхове відшкодування на користь ПрАТ "СК "Перша" у розмірі 265 738,17 грн, відтак, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що до відшкодування відповідачем позивачу належить сума страхового відшкодування в розмірі 186 211,83 грн, яка становить різницю між завданою шкодою (451 950,00 грн) та страховим відшкодуванням (265 738,17 грн), у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з останнього збитків у розмірі 186 211,83 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частин 1-5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції виснує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам законодавства.

Доводи скаржника щодо не дослідження судом першої інстанції механізму формування страхової виплати за договором КАСКО та доказів, які підтверджують її розмір спростовуються як наявними в матеріалах справи доказами, так і мотивувальною частиною оскаржуваного судового рішення, у зв`язку з чим відхиляються судом апеляційної інстанції за неспроможністю.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі № 910/8379/25.

Інші викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, зводяться до переоцінки доказів та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі № 910/8379/25 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко