Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №910/14911/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. Справа№ 910/14911/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Шаратова Ю.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026

у справі №910/14911/25 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інновації 2025"

до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 157 308,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інновації 2025" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КНП "КМКЛ №3") 157 308,26 грн, посилаючись на неналежне виконання останнім як правонаступником Комунального некомерційного підприємства "Київський міський пологовий будинок №6" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КНП "КМПБ №6") зобов`язань за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №232 від 20.11.2024 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої електричної енергії за період з 01.12.2024 по 31.12.2024.

КНП "КМКЛ №3" подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем обрано неефективний спосіб захисту та подано позов до неналежного відповідача. Одночасно заявлено клопотання про заміну його на належного відповідача - КНП "КМПБ №6".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №910/14911/25 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інновації 2025" 157 308 грн. 26 коп. основного боргу та 2 422 грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №910/14911/25 повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 5 ч. 6 ст. 260 ГПК України, з огляду на подання її не до належного суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 17.04.2026 повторно (засобами поштового зв`язку) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.

1) Судом невірно визначено, що КНП "КМКЛ №3" є правонаступником КНП "КМПБ №6", у тому числі й за грошовими зобов`язаннями, які виникли на підставі Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №232 від 20.11.2024, а тому КНП "КМКЛ №3" є належним відповідачем у даній справі.

Позивач під час розгляду справи клопотання про заміну первісного відповідача належним чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв, повідомивши суду, що даний позов пред`явлений саме до КНП «КМКЛ №3», як нового боржника, оскільки КНП «КМПБ №6», який є стороною оспорюваних правочинів, припинив свою діяльність, що виключає можливість залучення його до участі у справі, а відтак належним відповідачем є саме визначена ним особа.

Втім відповідач не погоджується з доводами позивача, оскільки реєстрацією 13.01.2025 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинення діяльності КНП «КМПБ №6» його господарські зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, так як юридична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з господарською діяльністю і відповідні спори підлягають розгляду у порядку господарського судочинства, а відтак дана особа є належним відповідачем у даному спорі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.

2) Судом не в повній мірі досліджено докази, не в повній мірі досліджено обставини справи та винесено не обгрунтоване та безпідставне рішення.

З огляду на те, що Позивач не звернувся до ОСР (ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі») про відключення Відповідача від електроживлення, у апелянта виникає сумнів про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем.

Зазначає, що позивачем не надано суду в підтвердження заборгованості підтверджену ОСР кількість спожитої електричної енергії відповідачем протягом з 01 грудня 2024 року по 31 грудня 2024 року у розмірі 20 276 кВт*год, а натомість надано в якості доказів АКТ №40250040422123-1 від 23.12.2024, відповідно до якого ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі» надано послуги з розподілу електричної енергії протягом грудня 2024 року у розмірі 3 886 кВт*год.

За позицією апелянта, позивачем не підтверджено документально, що відповідачем було спожито та ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі» розподілено останньому у грудні 2024 року саме 20 276 кВт*год.

3) Згідно з пунктом 4.10. Договору 232 від 20.11.2024, у разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, Постачальник надає Споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. Але у будь-якому випадку випадку інформація постачальника послуг комерцйного обліку (оператора системи) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим Договором.

Апелянт зазначає, що згідно Договору та Порядку №641, фактична вартість проданої електроенергії, яка відображена Позивачем в актах купівлі-продажу електроенергії, які формуються на підставі сертифікованих даних, не відповідає дійсості. Відповідні акти не були підписані обома сторонами, на їх підставі не здійснена оплата, тому не погоджується з висновками суду про те, що зазначені акти є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин поставки електричної енергії у визначеному розмірі - 20 276 кВт*год.

Додатково посилається на те, що в позовній заяві та під час судового розгляду позивачем не надано законних підтверджень з посиланням на нормативно-правові акти, що акти за споживання електричної енергії мають сплачуватися на підставі актів наданих відповідачу та не потребують двостороннього підписання, чим не виконано вимоги законодавства щодо обов`язку доказування та надання доказів, що підтверджують правову позицію Позивача.

4) В єдиному реєстрі юридичних осіб на виконання рішення Київської міської ради від 05.12.2024 №432/10240 розміщено оголошення №1000671270006032406 щодо внесення рішення засновників щодо припинення ЮО в результаті реорганізації від 13 січня 2025 року.

Тобто, строк пред`явлення вимог до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок №6» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 13 березня 2025 року.

Наголошує, що Позивачем в період з 13 січня 2025 року до 13 березня 2025 року не пред`явлено вимог ані до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок №6» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ані до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питань, зазначених у позовній заяві.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаратов Ю.А., Бестаченко О.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14911/25.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/14911/25.

11.05.2026 матеріали справи №910/14911/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказів надіслання копії апеляційної скарги разом з додатками позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інновації 2025" в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, а також у зв`язку з визнанням необґрунтованим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, запропоновано для вирішення заяви про поновлення строку надати відповідні докази або зазначити інші підстави для вирішення заяви про поновлення строку.

21.05.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.05.2026) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №15962 від 20.05.2026 про доплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 909,00 грн. та квитанцію №7197013 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інновації 2025".

Розпорядженням виконуючого обов`язки керівника апарату від 27.05.2026 № 09.1-08/1498/26 у зв`язку з перебуванням судді Бестаченко О.Л. на лікарняному з 27.05.2026, справу №910/14911/25 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 справу №910/1491/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Гончаров С.А., Шаратов Ю.А.

В заяві про усунення недоліків викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/14911/25, яке обґрунтоване поданням повторної апеляційної скарги одразу після усунення недоліків попередньо повернутої апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 поновлено Комунальному некомерційному підприємству "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №910/14911/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №910/14911/25, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників

Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

20.11.2024 між Товариством (за текстом договору - Постачальник) та КНП "КМПБ №6" (за текстом договору - Споживач) було укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №232, за змістом якого:

- пункт 1.1.: За цим Договором Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору;

- пункт 1.2.: Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії;

- пункт 1.3.: Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період: листопад-грудень 2024 року становить 40000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків;

- пункт 2.1.: Строк (термін) поставки товару: листопад-грудень 2024 року;

- пункт 2.2.: Місце поставки (передачі) товару: 02125, м. Київ, вул. П. Запорожця, 26 А;

- пункт 4.1.: Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВт*год), що на дату укладення цього Договору становить 6,16 грн без ПДВ, крім того ПДВ 1,232 грн, всього з ПДВ 7,392 грн. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією;

- пункт 4.2.: Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим Договором. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін;

- пункт 4.4.: Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

- пункт 4.6.: Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відпуск електричної енергії здійснювався на умовах Комерційної пропозиції "Особлива Ф" (Додаток 2 до Договору №232 від 20.11.2024), яка була підписана уповноваженими представниками Товариства та КНП "КМПБ №6" та скріплена їх печатками.

Згідно положень Комерційної пропозиції "Особлива Ф" (Додаток 2 до Договору №232 від 20.11.2024):

- пункт 1.1.: На момент укладення договору ціна сформована за результатами проведених процедур закупівлі та становить 7,392 грн/кВт*год з ПДВ, 6,16 грн/кВт*год без ПДВ. Ціна сформована з урахуванням середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", регульованої ціни на послуги оператора системи передачі.

- пункт 1.2.: Механізм регулювання ціни.

Ціна за одиницю товару для кожного календарного (звітного) місяця розраховується за формулою:

Ц = СРДИ+ Т + П, де:

СРДН - середньозважена ціна па електроенергію на ринку "на добу наперед", яка визначається за даними опублікованими ДП "Оператор ринку" на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.php/indexes, як середньозважена ціна за результатами торгів у періоді постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання), за результатами торгів складає 5,65997 грн/кВт*год без ПДВ;

Т - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (регульована ціна), 0,52857 грн/кВт*год без ПДВ;

II - ціна послуг постачання, пов`язаних з постачанням електричної енергії споживачу, яка включає дохідність Постачальника, витрати па покриття небалансів та інші витрати Постачальника щодо діяльності на ринку електричної енергії і складає: «-» 0,02854 грн/кВт*год без ПДВ.

1.2.1. Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової Т з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію;

1.2.2. Постачальник здійснює коригування, ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової Тпер з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності, внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію;

1.2.3. Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної складової Срдн за даними опублікованими ДП "Оператор ринку" по результатам торгів на ринку "на добу наперед" у розрахунковому періоді.

- пункт 1.3.: Зміна відповідних складових в порядку передбаченому пунктами 1.2.1. - 1.2.2. не потребує укладення додаткових угод до Договору. Про зміну відповідних складових Постачальник інформує Споживача шляхом направлення повідомлення, з урахуванням вимог чинного законодавства, шляхом направлення повідомлення: - засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану у Договорі; - в центрах обслуговування споживачів; - засобами поштового зв`язку; - іншими способами. За окремим звернення Споживача йому може бути наданий паперовий примірник підписаного повідомлення. Незгода Споживача із новими умовами е підставою для одностороннього дострокового розірвання Договору, без застосування до Споживача будь-яких санкцій пов`язаних з розірванням. З дати зміни умов Договору, вказаної в повідомленні, до дати припинення Договору розрахунки між Сторонами здійснюються за зміненими умовами, які були повідомлені Постачальником;

- пункт 4.1.: Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п.4.2. цієї Комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї Комерційної пропозиції;

- пункт 4.2.: Порядок здійснення платежів: оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду;

- пункт 5.2.: У випадку не отримання Споживачем акту прийняття-передавання або не повернення Постачальнику отриманого та підписаного з боку Споживача акту прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк Споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.

Відповідно до сертифікованих даних комерційного обліку ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 КНП "КМПБ №6" було спожито загалом 20 276 кВт*год електричної енергії.

31.12.2024 Товариством було складено акт приймання-передачі електричної енергії №148524121 від 31.12.2024 на суму 157 308,26 грн (20 276 кВт*год х 6,46529 грн без ПДВ за 1 кВт*год).

13.01.2025 Товариством було виставлено рахунок на оплату №1485241219 на суму 157 308,26 грн.

25.04.2025 вищезазначений акт та рахунок було направлено КНП "КМПБ №6" та був отриманий останнім 28.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №05 052 956 044 62.

Вказаний акт було оформлено (підписано та скріплено печаткою) Товариством лише в односторонньому порядку.

Однак матеріали справи не містять ані жодних заперечень КНП "КМПБ №6" щодо непідписання та інформації, вказаній у вищезазначеному акті, ані жодних доказів оплати спожитої електричної енергії у спірний період.

Також листом від 23.04.2025 КНП "КМПБ №6" повідомило Товариство, що Київською міською радою прийнято рішення №432/10240 від 05.12.2024 про реорганізацію КНП "КМПБ №6" шляхом приєднання до КНП "КМКЛ №3", яке є правонаступником КНП "КМПБ №6".

У зв`язку з неоплатою КНП "КМКЛ №3" як правонаступником КНП "КМПБ №6" вартості електричної енергії, спожитої останнім у грудні 2024 року за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №232 від 20.11.2024, Товариство звернулося з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, вбачається, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, за яким, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 275 ГК України, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (абзац 2 частини 1 статті 275 ГК України).

Відповідно до частин 2, 3 статті 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".

У відповідності до пункту 14 частини 1 статті 4 Законом України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договір про постачання електричної енергії споживачу.

Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (абзац 10 частини 2 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Згідно з пунктом 4.1. Правил розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (пункт 4.2. Правил).

Згідно з пунктом 2.3.13 Правил обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Також, згідно пунктом 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до пункту 4.7. Правил Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Вибір виду тарифу здійснюється споживачем під час вибору комерційної пропозиції та може бути змінений шляхом обрання іншої комерційної пропозиції поточного електропостачальника в установленому електропостачальником порядку або шляхом укладення договору з іншим електропостачальником у порядку, визначеному цими Правилами (пункт 4.11. Правил).

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії ( пункт 4.12. Правил).

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим Договором.

Порядок визначення ціни на електричну енергію врегульовано у пунктах 1.1.-1.5. Комерційної пропозиції "Особлива Ф" (Додаток 2 до Договору №232 від 20.11.2024).

Як було встановлено судом, у період з 01.12.2024 по 31.12.2024 Товариством було поставлено КНП "КМПБ №6" електричну енергію обсягом 20 276 кВт*год загальною вартістю 157 308,26 грн.

На виконання умов Договору, 31.12.2024 Товариством було складено акт приймання-передачі електричної енергії №148524121 від 31.12.2024 на суму 157 308,26 грн (20 276 кВт*год х 6,46529 грн без ПДВ за 1 кВт*год) (а.с.16).

13.01.2025 Товариством було виставлено рахунок на оплату №1485241219 на суму 157308,26 грн (а.с.17).

25.04.2025 вищезазначений акт та рахунок було направлено КНП "КМПБ №6" та був отриманий останнім 28.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №05 052 956 044 62 (а.с.18-19).

Оскільки КНП "КМПБ №6" не було висловлено жодних заперечень ані відносно вказаного акту, ані рахунку, у відповідності до положень пункту 5.2. Комерційної пропозиції, акт приймання-передачі електричної енергії №148524121 від 31.12.2024 на суму 157 308,26 грн вважається підписаним та узгодженим сторонами.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (пункт 4.12. Правил).

Абзацом 1 пункту 4.6. Договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій Споживачем.

За положеннями пункту 4.2. Комерційної пропозиції оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Таким чином, строк оплати спожитої у грудні 2024 року електричної енергії є таким, що настав.

Однак жодних доказів оплати матеріали справи не містять та не були надані відповідачем.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням КНП "КМПБ №6" своїх зобов`язань за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №232 від 20.11.2024 щодо оплати вартості відпущеної електричної енергії у грудні 2024 року у розмірі 157 308,26 грн, строк оплати якої настав, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у КНП "КМПБ №6" основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Посилання апелянта на обсяги споживання Відповідачем електричної енергії у спірний період у розмірі лише 3 886 кВт*год., а не на 20 276 кВт*год, як зазначено у судовому рішенні, не ґрунтуються на матеріалах справи та досліджених належних, допустимих та достовірних доказах, що містяться в матеріалах справи.

Щодо доводів КНП "КМКЛ №3" (відповідач, апелянт) про наявність підстав для відмови з позові з огляду на те, що останній не є належним відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №910/4656/14).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

Чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій у сукупності обставини, зазначені в розділі 6 цієї постанови, в контексті застосування статей 104, 107 ЦК України, та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, Суд вважає, що такий момент сам по собі не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, від 04.11.2020 у справі №922/817/18 та вищезазначеним щодо статті 6 Конвенції.

Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21, від 04.11.2020 у справі №922/817/18, від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц, від 04.11.2020 у справі №922/817/18, від 16.03.2023 у справі №922/3979/21.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради №432/10240 від 05.12.2024 вирішено реорганізувати Комунальне некомерційне підприємство "Київський міський пологовий будинок №6" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 23494298) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05415958) (пункт 1) (а.с.24).

Установлено, що Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05415958) є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків закладу охорони здоров`я, що реорганізується відповідно до пункту 1 цього рішення (пункт 2) (а.с.24).

Як встановлено судом, та не заперечено відповідачем, Розпорядженням Київського міського голови №558 від 08.07.2025 затверджено передавальний акт КНП "КМПБ №6", відповідно до якого усе майно, права та обов`язки КНП "КМПБ №6" (ідентифікаційний код 23494298) стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи всі зобов`язання, які оспорюються сторонами, після реорганізації КНП "КМПБ №6" (ідентифікаційний код 23494298) шляхом приєднання до КНП "КМКЛ №3" (ідентифікаційний код 05415958) переходять до правонаступника - КНП "КМКЛ №3" (ідентифікаційний код 05415958).

Оскільки КНП "КМКЛ №3" є правонаступником КНП "КМПБ №6", у тому числі й за грошовими зобов`язаннями, які виникли на підставі Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №232 від 20.11.2024, місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що КНП "КМКЛ №3" є належним відповідачем у даній справі.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, в підтвердження своєї позиції щодо неналежного відповідача у справі, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що обставини даної справи та справи №910/8729/18 не є релевантними.

Посилання апелянта на не звернення позивача в період з 13 січня 2025 року до 13 березня 2025 року з вимогами до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок №6» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), або до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питань, зазначених у позовній заяві, не нівелює обов`язку відповідача, за встановлених у справі обставин, щодо погашення заборгованості у заявленому до стягнення розмірі.

Окрім цього, судом правомірно відхилено доводи відповідача щодо обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань, які виникли на підставі вищенаведеного правочину, є належним та ефективним способом захисту, оскільки повністю відновлює порушені права позивача.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Доводи та міркування скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній справі, та не впливають на прийняття рішення у даному спорі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги відповідача належить відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №910/14911/25.

Розподіл судового збору

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 277, 280, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №910/14911/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №910/14911/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4. Матеріали справи №910/14911/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Ю.А. Шаратов