Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/6935/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. Справа№ 910/6935/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Спаських Н.М.

Сибіги О.М.

без повідомлення учасників справи

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.08.2026

у справі №910/6935/26 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка»

до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»

про стягнення 2 172 387,32грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» (далі позивач, ТОВ «Ремтехналадка») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (далі відповідач, ДСП «ЦППРВ») про стягнення 2 172 387,32 грн, з яких: 1 980 021,42 грн основний борг; 192 365,90 грн пеня за період з 27.02.2026 по 04.06.2026 (з урахуванням заяви про усунення недоліків).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду від 09.06.2025 №1m в частині оплати виконаних робіт в установлений договором строк (а.с.1-7).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 матеріали позовної заяви передано на розгляд до Господарського суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2026 відповідна позовна заява залишена без руху та позивачу встановлено строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2026 повернуто позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка».

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» звернулося 26.08.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 26.08.2026, у якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 19.08.2026 у справі №910/6935/26 та направити справу до Господарського суду Київської області для продовження розгляду та відкриття провадження.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Зокрема, скаржник наголошував на тому, що хоча ним і сплачено судовий збір за реквізитами господарського суду Полтавської області, але суд першої інстанції мав врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 18.01.2023 у справі №170/129/21, відповідно до якої суд, який отримав справу у випадку направлення справи за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6935/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.08.2026 у справі №910/6935/26 залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки, в тому числі, надати докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

04.09.2026 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.08.2026 у справі №910/6935/26. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» без повідомлення (виклику) учасників справи на 07.10.2026.

14.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» у справі, в яких останній зазначає, що згідно з офіційною відповіддю господарського суду Полтавської області від 24.08.2026 судовий збір в сумі 32 585,81 грн., сплачений згідно з платіжною інструкцією №236 від 05.06.2026 року платником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка», успішно та безвідклично зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX, Указом Президента України від 12.01.2026 №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 28.04.2026 №4857-IX, Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 14.07.2026 №4928-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб, тобто до 31 жовтня 2026 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1,2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. 2. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, справа №910/6935/26 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» (далі позивач, ТОВ «Ремтехналадка») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (далі відповідач, ДСП «ЦППРВ») про стягнення 2 172 387,32 грн, з яких: 1 980 021,42 грн основний борг; 192 365,90 грн пеня за період з 27.02.2026 по 04.06.2026 (з урахуванням заяви про усунення недоліків).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду від 09.06.2025 №1m в частині оплати виконаних робіт в установлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 матеріали позовної заяви передано на розгляд до Господарського суду Київської області за підсудністю.

Позовна заява надійшла до Господарського суду Київської області 06.07.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 передана судді Ейвазовій А.Р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2026 відповідна позовна заява залишена без руху та позивачу встановлено строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

В своїй ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що позивачем не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання (з підтвердженням направлення копій відповідачу): уточненої інформації щодо місцезнаходження відповідача або його ідентифікаційного коду/найменування; обґрунтованого розрахунку суми штрафних санкцій; доказу у підтвердження обставини, на яку позивач посилається у поданій позовній заяві та який не надав (направлення йому відповідачем претензії від 25.05.2026 за вих.№1-130/03/770/26); інформації щодо знаходження оригіналів документів, які додані до позовної заяви у електронних копіях; попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести; доказів сплати судового збору у розмірі 26 068,65грн; доказу, що підтверджує наявність відкритого рахунку, який позивач вказав у клопотанні від 09.06.2026.

21.07.2026 у строк, встановлений зазначеною ухвалою, позивач через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків з додатками та доказами направлення такої заяви з додатками відповідачу.

Проте, ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2026 повернуто позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка».

В оскаржуваній ухвалі Господарський суд Київської області зазначив, що позивачем усунуто не усі недоліки, вказані у відповідній ухвалі, а саме, позивач не надав доказів сплати судового збору у розмірі 26 068,65 грн. до Господарського суду Київської області. Докази сплати судового збору за реквізитами Господарського суду Полтавської області не є такими, оскільки справа не передана за підсудністю до Господарського суду Київської області саме Господарським судом Полтавської області на підставі відповідного судового рішення, із наданням відомостей про зарахування або не зарахування судового збору у розмірі 32 585,81грн до спеціального фонду державного бюджету на підставі платіжної інструкції в національній валюті від 05.06.2026 №236.

Окрім того, відсутність факту надходження відповідної позовної заяви до Господарського суду Полтавської області, який би у разі надходження такої заяви перевірив би надходження судового збору та вніс відповідну інформацію про його сплати до системи (навіть у випадку передачі у подальшому позовної заяви за підсудністю), дозволяє позивачу у разі зарахування судового збору з даної позовної заяви, додати відповідний платіжний документ як доказ сплати судового збору з іншої позовної заяви, яка буде подаватись до Господарського суду Полтавської області у подальшому, та уникнути витрат на його оплату (використати відповідний платіж повторно).

В свою чергу, не надаючи докази сплати судового збору, позивач посилався на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 №170/129/21, що такий судовий збір зарахований до державного бюджету України, і суд, який отримав справу у випадку направлення справи за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи.

Такі самі доводи позивач наводить і в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду Київської області від 19.08.2026 у цій справі та вважає, що сплачений ним судовий збір в сумі 32 585,81 грн. згідно з квитанцією №236 від 05.06.2026 року, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок, який відкритий для зарахування судового збору господарського суду Полтавської області, є належним доказом виконання ним вимог процесуального законодавства при подачі позовної заяви.

Проте, такі доводи позивача суд першої інстанції вважав помилковими, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Порядок подання позову до господарського суду регулюється розділом III Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Також цією статтею встановлено і інші вимоги до позовної заяви.

При цьому, при зверненні до суду позивач мав керуватись вимогами ст. 27-30 Господарського процесуального кодексу України при визначенні територіальної підсудності справи.

Перелік документів, що додаються до позовної заяви, визначений статтею 164 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, п.2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із ч. ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позовна заява позивачем подана до Господарського суду м. Києва, проте ухвалою Господарського суду міста Києва була передана за підсудністю до Господарського суду Київської області.

В якості доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію в національній валюті від 05.06.2026 №236 про сплату 32 585,81 грн за наступними реквізитами:

- найменування отримувача: ГУК у Полтавській області/тг м. Полтава/22030101

- код отримувача: 37959255

- рахунок отримувача: UA798999980313121206083016719.

- призначення платежу: 10125155206, судовий збір за позовом ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА», Господарський суд Полтавської області.

Тобто судовий збір позивачем сплачено на рахунок Господарського суду Полтавської області, в той час, як необхідно було сплатити на реквізити Господарського суду міста Києва: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Тобто, платіжна інструкція в національній валюті від 05.06.2026 №236 не є належним доказом, який би в цьому випадку підтверджував сплату судового збору у встановленому порядку за місцем розгляду справи відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про судовий збір".

Водночас, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної господарської справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Про деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, якою визначено, що суди є органами, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодами бюджетної класифікації 22030100 «Судовий збір».

Господарський суд м. Києва, до якого подано позовну заяву здійснює контроль справляння надходжень по рахунку НОМЕР_1 .

Як вказано в листі Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 №6-17517/18 «Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору»: «у разі передачі матеріалів справи на розгляд іншому суду в супровідному листі слід повідомляти про зарахування (не зарахування) судового збору та додавати, за наявності, завірену канцелярією суду копію виписки про підтвердження зарахування коштів. Також необхідно повідомляти про наявність (відсутність) Подання про повернення коштів судового збору за платіжними документами, що знаходяться у справі. Судам, якими отримано матеріали справи для розгляду, але не отримано підтвердження сплати судового збору, у випадку надходження в подальшому від позивача підтвердних документів про оплату судового збору за платіжними реквізитами суду, який передав матеріали справи, необхідно приймати такі документи в якості підтвердження сплати судового збору лише після отримання від суду, з якого надійшла відповідна справа, інформації про зарахування судового збору до державного бюджету та відсутність винесених ним Подань про повернення з бюджету коштів за цими документами».

Разом з тим, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, у матеріалах справи №910/6935/26, які надійшли з Господарського суду м. Києва, відсутнє підтвердження зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 32 585,81грн згідно платіжної інструкції в національній валюті від 05.06.2026 №236 на розрахунковий рахунок, відкритий для сплати судового збору з позовів, що подаються до Господарського суду м. Києва. Відповідна інформація також відсутня в супровідному листі від 02.07.2026 №910/6935/26/4080/26 Господарського суду м. Києва.

При цьому, суд першої інстанції наголосив, що позбавлений можливості самостійно перевірити зарахування судового збору в розмірі 32 585,81грн до спеціального фонду державного бюджету, оскільки такий здійснює контроль лише за надходженнями на рахунок, відкритий для сплати судового збору з позовів, які подаються до Господарського суду Київської області.

В свою чергу, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 №170/129/21 (п.п.50, 52), згідно з якими судовий збір вважається сплаченим з моменту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, і суд, який отримав справу у випадку направлення справи за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного суду враховує правову позицію, викладену у вказаній справі №170/129/21, проте звертає увагу скаржника, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, при зверненні до суду позивач має керуватись статтями 27-30 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено територіальну юрисдикцію спору.

В даному випадку, при зверненні до суду з позовною заявою, судовий збір мав бути сплачений позивачем за реквізитами Господарського суду міста Києва.

Господарський суд Київської області також зазначив, що обставини справи №910/6935/26 не є релевантними обставинам справи №170/129/21, оскільки позовна заява про стягнення 2 172 387,32 грн подана до Господарського суду м. Києва, який зарахування судового збору не підтвердив, а не до Господарського суду Полтавської області, на рахунок якого можливо надійшов такий судовий збір, що не встановлено. Така справа не передана за підсудністю до Господарського суду Київської області саме Господарським судом Полтавської області на підставі відповідного судового рішення, із наданням відомостей про зарахування або не зарахування судового збору у розмірі 32 585,81грн до спеціального фонду державного бюджету на підставі платіжної інструкції в національній валюті від 05.06.2026 №236.

Крім того, відсутність факту надходження відповідної позовної заяви до Господарського суду Полтавської області, який би у разі надходження такої заяви перевірив би надходження судового збору та вніс відповідну інформацію про його сплати до системи (навіть у випадку передачі у подальшому позовної заяви за підсудністю), дозволяє позивачу у разі зарахування судового збору з даної позовної заяви, додати відповідний платіжний документ як доказ сплати судового збору з іншої позовної заяви, яка буде подаватись до Господарського суду Полтавської області у подальшому, та уникнути витрат на його оплату (використати відповідний платіж повторно).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, що згідно з офіційною відповіддю господарського суду Полтавської області від 24.08.2026 судовий збір в сумі 32 585,81 грн., сплачений згідно з платіжною інструкцією в національній валюті від 05.06.2026 року №236 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка», успішно та безвідклично зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки зазначені обставини в силу вимог ст. 13, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України мають доводитись належними доказами.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» не позбавлене права звернутись до господарського суду Полтавської області із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем усунуто не всі недоліки позовної заяви, а тому відповідна позовна заява підлягала поверненню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.08.2026 у справі №910/6935/26 не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Київської області від 19.08.2026 у справі №910/6935/26 слід залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.08.2026 у справі №910/6935/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 19.08.2026 у справі №910/6935/26 про повернення позовної заяви залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Матеріали справи №910/6935/26 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Н.М. Спаських

О.М. Сибіга