Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/16201/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Справа№ 910/16201/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Яценко О.В.

Сибіги О.М.

при секретарі судового засідання Кузьменко А.М.

за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання від 06.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 22.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 (повне рішення складено 03.04.2026)

у справі № 910/16201/25 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБА-ПЛЮС» (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА» (м. Київ)

про стягнення 15 262 815,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-ПЛЮС" (далі - позивач, ТОВ "АЛЬБА-ПЛЮС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА" (далі - відповідач, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА") про стягнення (з урахуванням заяви позивача від 12.02.2026 про зменшення позовних вимог) 15 262 815,10 грн (15 024 882,30 грн основного боргу, 135434,29 грн інфляційних втрат та 102 498,51 грн як 3% річних).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів № 04-2019 від 22.11.2019 та № 1-2021 від 04.01.2021 в частині поставки товару, за який, як вказує позивач, ним було сплачено попередню оплату.

Спір вирішено за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/16201/25 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА» на користь ТОВ «АЛЬБА-ПЛЮС» 15 024 882,30 грн попередньої оплати, 135 434,29 грн втрат від інфляції, 102 498,51 грн як 3% річних, 183 153,78 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА" (постачальник) та ТОВ "АЛЬБА-ПЛЮС" (покупець) укладено Договір поставки № 04-2019 від 22.11.2019 та Договір поставки № 1-2021 від 04.01.2021, за умовами яких постачальник зобов`язався поставити товар, а покупець - прийняти та оплатити його вартість на умовах попередньої (100 %) оплати. Судом встановлено, що загальна сума платежів позивача на виконання зазначених договорів становить 389 090 671,65 грн, а згідно з підписаними сторонами актами звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2022 заборгованість відповідача за обома договорами в сукупності становить 15 024 882,30 грн.

Застосувавши приписи ст.ст. 655, 663, 691, 693, 530 ЦК України щодо обов`язку продавця передати товар, а покупця оплатити його вартість, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення попередньої оплати, оскільки матеріалами справи підтверджено факт перерахування коштів у зазначеній сумі та відсутність доказів поставки товару на всю суму передоплати.

Крім того, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 21.11.2025 по 11.02.2026, суд першої інстанції визнав його арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам частини 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим похідні вимоги про стягнення 135 434,29 грн інфляційних втрат та 102 498,51 грн як 3 % річних також визнано обґрунтованими і задоволено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА» 22.04.2026 звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/16201/25 скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «АЛЬБА-ПЛЮС» до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА» повністю.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права та внаслідок неповного дослідження судом першої інстанції матеріалів справи, а саме:

- суд першої інстанції належним чином не дослідив надані позивачем докази на предмет їх достатності та відповідності вимогам законодавства, а також не з`ясував питання настання строку виконання зобов`язання з поставки товару;

- судом не встановлено, за якими саме поставками (партіями) товару позивачем не отримано зустрічного виконання на суму, заявлену до стягнення, у той час як з матеріалів справи вбачається, що поставки товару за спірними договорами фактично здійснювались; позивачем не доведено, а судом першої інстанції не досліджено наявність заборгованості у заявленому розмірі, період її виникнення та розмір за кожним рахунком постачальника;

- позовні вимоги ґрунтуються виключно на актах звірки взаєморозрахунків за договором поставки № 04-2019 від 22.11.2019 та договором поставки № 1-2021 від 04.01.2021, які, на переконання апелянта, не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не можуть братися судом до уваги як доказ суми заборгованості. Такі Акти звірки лише впорядковують уже проведені господарські операції, не спричиняючи зміни у структурі активів та зобов`язань сторін; на підтвердження такої позиції апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 918/535/19, від 12.09.2018 у справі № 910/22923/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, у справі № 905/1198/17, від 19.04.2023 у справі № 904/9428/21 та від 03.12.2020 у справі № 904/1161/20;

- надані позивачем акти звірки взаєморозрахунків не містять обов`язкових реквізитів, а саме: не зазначено посад та прізвищ осіб, які підписали акти з боку кожної сторони, та відсутня дата їх складання, у зв`язку з чим, за твердженням апелянта, неможливо встановити ні факт визнання боргу уповноваженою особою відповідача, ні момент, з якого підлягає обчисленню прострочення виконання зобов`язання;

- апелянт наголошує на недотриманні судом першої інстанції стандарту доказування, покликаючись на ч. 1 ст. 74 ГПК України щодо покладення обов`язку доведення обставин на сторону, яка на них посилається, та на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 26.02.2024 у справі № 910/6757/23, а також у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц;

- за твердженням апелянта, умовами укладених між сторонами договорів поставки строк поставки товару не визначено, а поставка мала здійснюватися на підставі заявок покупця із зазначенням бажаної дати поставки; позивач з такими заявками до відповідача в період з 04.01.2021 не звертався та вимог про поставку товару не заявляв, а звернувся лише 11.11.2025 з претензією про повернення коштів передоплати, у зв`язку з чим, на думку апелянта, строк виконання зобов`язання з поставки товару не настав, а тому позовні вимоги про повернення суми попередньої оплати є передчасними;

- апелянт також зазначає про безпідставність нарахування інфляційних втрат та 3% річних на передоплату за приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України з огляду на відсутність прострочення виконання основного грошового зобов`язання з його боку, посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, а також на постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19 та від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17.

Позиції інших учасників справи.

22.05.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від позивача, надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, що не спростовує висновків суду першої інстанції, і такою, що підлягає залишенню без задоволення.

Заперечуючи доводи апелянта про те, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом і не може підтверджувати борг, позивач зазначає, що підписаний обома сторонами акт звірки є визнанням боргу відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України та належним доказом у справі, який у поєднанні з платіжними документами є достатнім для стягнення заборгованості. Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.04.2024 у справі № 518/776/20, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 19.04.2023 у справі № 904/9428/21. Позивач вважає, що акти звірки у справі підписані обома сторонами, скріплені печатками, а факт перерахування коштів за майбутні поставки товару по Договорах підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 389 090 671,65 грн.

Щодо доводів апелянта про відсутність первинних документів на підтвердження поставки та про те, що строк виконання зобов`язання не настав, позивач вказує, що ним надано первинні документи у вигляді платіжних доручень, які підтверджують перерахування коштів, а відсутність видаткових накладних, навпаки, підтверджує невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, що є підставою для повернення авансу відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України. Позивач зазначає, що строк виконання зобов`язання визначений ч. 2 ст. 530 ЦК України та обчислюється як сім днів з дня пред`явлення вимоги, а оскільки претензія від 12.11.2025 отримана відповідачем 13.11.2025, строк почав спливати з 21.11.2025, у зв`язку з чим суд першої інстанції правильно застосував зазначену норму.

Стосовно зауважень апелянта щодо відсутності в актах звірки прізвищ, посад та дати підписання, позивач вважає такі зауваження формальними, оскільки акти підписані уповноваженими особами обох сторін, що підтверджується підписами та відбитками печаток, а доказів підписання актів неуповноваженими особами відповідачем не надано.

Щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач зазначає, що суд першої інстанції правильно нарахував інфляційні втрати та 3 % річних з 21.11.2025, оскільки саме з 21.11.2025 виникло прострочення грошового зобов`язання, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2025 у справі № 904/354/24. На підставі викладеного позивач просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

27.05.2026 через підсистему «Електронний суд» скаржником подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій апелянт не погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві.

Апелянт зазначає, що жодна з постанов Верховного Суду, на які посилається позивач, не містить правового висновку про те, що акт звірки взаєморозрахунків у поєднанні з платіжними документами на перерахування коштів є достатнім доказом для стягнення заборгованості. Зокрема, апелянт вказує, що у справі № 518/776/20 предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики, акт звірки в ній не досліджувався, а в задоволенні позову було відмовлено всіма трьома судовими інстанціями; у постановах від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 Верховний Суд, навпаки, дійшов висновку, що акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, має лише інформаційний характер та не є належним доказом факту здійснення господарських операцій, а може вважатися доказом наявності заборгованості лише за умови, що відображена в ньому інформація підтверджена первинними документами, а сам акт містить підписи уповноважених осіб; аналогічний висновок міститься у постанові від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17. Щодо постанови від 19.04.2023 у справі № 904/9428/21 апелянт зазначає, що зроблений у ній висновок не суперечить його позиції, а навпаки підтверджує необхідність підтвердження акта звірки первинними документами.

Апелянт наполягає на тому, що подані позивачем акти звірки не містять обов`язкових реквізитів, зокрема відомостей про сторони, підписанта та дату складення, у зв`язку з чим такі акти не мають юридичної сили. Заперечуючи довід позивача про те, що платіжні доручення є первинними документами, апелянт з посиланням на пункти 1.2 та 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зазначає, що платіжне доручення не є первинним бухгалтерським документом, а є лише розпорядженням банку на переказ коштів, у зв`язку з чим позивачем не надано належних доказів на підтвердження суми сплаченого авансу. На підставі викладеного апелянт просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/16201/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

10.06.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано заперечення на відповідь відповідача на відзив, у яких позивач вважає доводи апелянта необґрунтованими та такими, що спотворюють правову позицію Верховного Суду шляхом вибіркового цитування постанов поза контекстом.

Позивач зазначає, що у постановах від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 Верховний Суд також вказав, що акт звірки може вважатися доказом наявності заборгованості за умови, що відображена в ньому інформація підтверджена первинними документами, а акт містить підписи уповноважених осіб, і що підписання акта звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. На переконання позивача, саме такі умови виконані у справі, оскільки акти звірки підписані уповноваженими особами обох сторін, а факт перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями. Позивач також зазначає, що відсутність накладних, навпаки, підтверджує невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару та є підставою для повернення авансу відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, а платіжні доручення є належними доказами факту перерахування коштів відповідно до статей 76, 78 Господарського процесуального кодексу України. Зауваження апелянта щодо реквізитів актів звірки позивач вважає формальними, оскільки акти підписані обома сторонами і не оспорювалися відповідачем протягом тривалого часу. На підставі викладеного позивач просив суд відповідь відповідача на відзив відхилити, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Явка представників сторін.

У судове засідання 06.10.2026 з`явилися представники обох сторін, які підтримували власні позиції у спорі, а проти позиції іншої сторони заперечували.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 22 листопада 2019 року між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА» (постачальник) та ТОВ «АЛЬБА-ПЛЮС» (покупець) було укладено Договір поставки № 04-2019 (далі - Договір № 04-2019).

Пунктом 1.1 Договору № 04-2019 встановлено, що постачальник зобов`язався поставити (передати у власність) покупцю Товар, а покупець - прийняти та оплатити його вартість у строки та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2 Договору № 04-2019 під Товаром розуміється скло листове, виробництва Відкритого акціонерного товариства «ГОМЕЛЬСКЛО» (Республіка Білорусь, м. Гомель, вулиця Михайла Ломоносова, 25).

Пунктом 1.3 Договору № 04-2019 передбачено, що найменування, асортимент, комплектація, кількість та ціни Товару, а також інші необхідні характеристики Товару зазначаються в специфікаціях до Договору, та/або рахунках, та/або накладних, які підтверджують приймання-передачу Товару від постачальника покупцю та є невід`ємними частинами договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору № 04-2019 поставка Товару здійснюється на підставі замовлення (заявки) покупця, яка складається в письмовій формі з посиланням на договір і повинна містити, зокрема, найменування Товару згідно з асортиментом, визначеним у специфікації, кількість Товару та дату бажаної поставки, вид транспорту для доставки, умови поставки відповідно до правил Інкотермс-2010, місце поставки із зазначенням точної адреси.

Відповідно до пункту 2.2 Договору № 04-2019 замовлення вважається прийнятим постачальником, якщо протягом трьох робочих днів з моменту його отримання воно не буде письмово відкликане покупцем і на адресу покупця надійде рахунок постачальника на оплату вартості замовленої партії Товару. Пунктом 2.3 Договору № 04-2019 передбачено, що в разі неможливості виконати замовлення повністю або частково покупцеві не пізніше другого робочого дня після отримання замовлення надсилається повідомлення про можливі строки та номенклатуру поставки.

За пунктом 2.4 Договору № 04-2019 відвантаження Товару покупцеві здійснюється в межах строків, що визначаються в рахунку постачальника на оплату вартості замовленої покупцем партії Товару, але не раніше, ніж після виконання покупцем умов оплати вартості Товару, якщо інше не передбачено домовленостями сторін.

Згідно з пунктом 4.1 та підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору № 04-2019 оплата за Товар здійснюється у строк і на умовах, визначених постачальником у рахунку, зокрема на умовах попередньої оплати в розмірі повної (100 %) вартості партії Товару у строки згідно з рахунком постачальника.

Крім того, 04 січня 2021 року між відповідачем (постачальник) та позивачем (покупець) було укладено Договір поставки № 1-2021 (далі - Договір № 1-2021).

Пунктом 1.1 Договору № 1-2021 встановлено, що постачальник зобов`язався поставити (передати у власність) покупцю Товар, а покупець - прийняти та оплатити його вартість у строки та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2 Договору № 1-2021 під Товаром розуміється скло листове безкольорове, скло листове багатошарове, скло низькоемісійне з м`яким покриттям - виробництва Відкритого акціонерного товариства «ГОМЕЛЬСКЛО» (Республіка Білорусь, м. Гомель, вулиця Михайла Ломоносова, 25). Асортимент (номенклатура) Товару визначено у специфікації, яка міститься в Додатку № 1 до Договору № 1-2021 та є його невід`ємною частиною, а вимірною одиницею для визначення кількості та загальної вартості партії Товару є 1 квадратний метр.

Пунктом 1.3 Договору № 1-2021 передбачено, що найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, а також інші необхідні характеристики Товару зазначаються в специфікаціях до Договору, та/або рахунках, та/або накладних, які підтверджують приймання-передачу Товару від постачальника покупцю та є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 1-2021 поставка Товару здійснюється окремими партіями, сформованими на підставі замовлення (заявки) покупця, яка складається в письмовій формі з посиланням на договір і повинна містити найменування Товару згідно з асортиментом, визначеним у специфікації, кількість Товару (партію) та дату бажаної поставки, вид транспорту для доставки і умови поставки відповідно до правил Інкотермс-2010.

Згідно з пунктом 2.2 Договору № 1-2021 замовлення вважається прийнятим постачальником, якщо протягом трьох робочих днів з моменту його отримання воно не буде письмово відкликане покупцем і на адресу покупця надійде рахунок постачальника на оплату вартості замовленої партії Товару. Рахунок на оплату є пропозицією постачальника щодо вартості, строків оплати та умов поставки замовленої покупцем партії Товару. За пунктом 2.3 Договору № 1-2021 у разі неможливості виконати замовлення повністю або частково покупець повідомляється не пізніше другого робочого дня після отримання замовлення про можливі строки, номенклатуру і кількість Товару, поставка якого може бути виконана постачальником.

Відповідно до пунктів 3.5, 3.6 Договору № 1-2021 оплата вартості партії Товару здійснюється покупцем у строк, визначений у рахунку постачальника, на умовах попередньої оплати в розмірі повної (100 %) вартості партії Товару згідно з рахунком постачальника, оформленим на підставі замовлення покупця, складеного за правилами розділу 2 договору, з обов`язковим зазначенням вантажоодержувача Товару; порушенням покупцем строків оплати вважатиметься ненадходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк, визначений у рахунку.

Пунктом 3.7 Договору № 1-2021 встановлено, що документами, на підставі яких визначається остаточна вартість та кількість (обсяг) поставленого Товару, виступають видаткові накладні, за якими покупець отримав Товар від постачальника; всі розрахунки за Договором здійснюються в національній валюті України (пункт 3.8 Договору № 1-2021).

Загальна сума платежів позивача за Договором № 04-2019 становить 93 718 122,15 грн, факт оплати підтверджується платіжними дорученнями (платіжними інструкціями), долученими до позовної заяви, а саме: № 50 від 11.01.2020 на суму 411 227,66 грн; № 5054 від 24.07.2020 на суму 2 500 000,00 грн; № 138 від 28.07.2020 на суму 567 720,46 грн; № 8506 від 29.07.2020 на суму 1 703 469,30 грн; № 140 від 29.07.2020 на суму 60 000,00 грн; № 5064 від 31.07.2020 на суму 800 000,00 грн; № 143 від 31.07.2020 на суму 2 000 000,00 грн; № 5068 від 03.08.2020 на суму 821 652,40 грн; № 5074 від 10.08.2020 на суму 2 358 538,27 грн; № 192 від 10.08.2020 на суму 499 773,58 грн; № 5079 від 13.08.2020 на суму 900 000,00 грн; № 154 від 13.08.2020 на суму 600 000,00 грн; № 137 від 14.08.2020 на суму 700 000,00 грн; № 158 від 14.08.2020 на суму 356 732,41 грн; № 5082 від 19.08.2020 на суму 1 558 000,00 грн; № 161 від 19.08.2020 на суму 140 401,96 грн; № 163 від 21.08.2020 на суму 1 000 000,00 грн; № 8508 від 26.08.2020 на суму 500 610,82 грн; № 5092 від 27.08.2020 на суму 1 300 000,00 грн; № 0509 від 28.08.2020 на суму 99 931,62 грн; № 164 від 28.08.2020 на суму 400 000,00 грн; № 5096 від 31.08.2020 на суму 600 000,00 грн; № 5097 від 03.09.2020 на суму 2 403 115,50 грн; № 5101 від 04.09.2020 на суму 1 200 000,00 грн; № 166 від 04.09.2020 на суму 360 000,00 грн; № 5102 від 08.09.2020 на суму 363 435,42 грн; № 5103 від 10.09.2020 на суму 922 557,08 грн; № 167 від 14.09.2020 на суму 780 000,00 грн; № 5106 від 15.09.2020 на суму 1 354 500,57 грн; № 5108 від 17.09.2020 на суму 900 000,00 грн; № 163 від 17.09.2020 на суму 420 000,00 грн; № 5109 від 18.09.2020 на суму 1 500 000,00 грн; № 169 від 18.09.2020 на суму 240 294,82 грн; № 5110 від 22.09.2020 на суму 500 000,00 грн; № 170 від 22.09.2020 на суму 70 000,00 грн; № 5111 від 23.09.2020 на суму 200 000,00 грн; № 171 від 23.09.2020 на суму 700 000,00 грн; № 5113 від 24.09.2020 на суму 260 000,00 грн; № 5112 від 24.09.2020 на суму 751 184,30 грн; № 172 від 24.09.2020 на суму 60 000,00 грн; № 174 від 25.09.2020 на суму 270 000,00 грн; № 5114 від 28.09.2020 на суму 546 477,27 грн; № 175 від 28.09.2020 на суму 130 000,00 грн; № 176 від 29.09.2020 на суму 170 000,00 грн; № 5119 від 30.09.2020 на суму 1 400 000,00 грн; № 177 від 30.09.2020 на суму 480 666,67 грн; № 178 від 30.09.2020 на суму 21 161,33 грн; № 5121 від 01.10.2020 на суму 960 000,00 грн; № 181 від 01.10.2020 на суму 180 000,00 грн; № 5124 від 02.10.2020 на суму 150 000,00 грн; № 5125 від 05.10.2020 на суму 180 000,00 грн; № 183 від 05.10.2020 на суму 152 043,04 грн; № 184 від 05.10.2020 на суму 150 000,00 грн; № 5126 від 06.10.2020 на суму 301 021,52 грн; № 5127 від 06.10.2020 на суму 440 000,00 грн; № 186 від 06.10.2020 на суму 90 000,00 грн; № 5128 від 07.10.2020 на суму 288 045,96 грн; № 5129 від 08.10.2020 на суму 300 000,00 грн; № 5131 від 09.10.2020 на суму 500 000,00 грн; № 187 від 09.10.2020 на суму 100 000,00 грн; № 5132 від 12.10.2020 на суму 800 000,00 грн; № 5133 від 13.10.2020 на суму 171 268,78 грн; № 188 від 13.10.2020 на суму 200 000,00 грн; № 5136 від 15.10.2020 на суму 1 800 000,00 грн; № 189 від 15.10.2020 на суму 300 000,00 грн; № 190 від 16.10.2020 на суму 200 000,00 грн; № 5138 від 19.10.2020 на суму 20 574,83 грн; № 191 від 19.10.2020 на суму 100 000,00 грн; № 5139 від 20.10.2020 на суму 1 100 000,00 грн; № 192 від 20.10.2020 на суму 130 000,00 грн; № 5140 від 21.10.2020 на суму 1 200 000,00 грн; № 193 від 21.10.2020 на суму 432 503,33 грн; № 5141 від 22.10.2020 на суму 300 000,00 грн; № 194 від 22.10.2020 на суму 200 000,00 грн; № 5143 від 23.10.2020 на суму 600 000,00 грн; № 5144 від 26.10.2020 на суму 400 000,00 грн; № 5245 від 28.10.2020 на суму 1 491 660,03 грн; № 5147 від 28.10.2020 на суму 450 000,00 грн; № 195 від 28.10.2020 на суму 840 000,00 грн; № 196 від 28.10.2020 на суму 840 000,00 грн; № 5148 від 29.10.2020 на суму 500 000,00 грн; № 5151 від 30.10.2020 на суму 365 516,18 грн; № 5152 від 30.10.2020 на суму 600 000,00 грн; № 8515 від 30.10.2020 на суму 1 586 191,61 грн; № 197 від 30.10.2020 на суму 800 000,00 грн; № 5159 від 03.11.2020 на суму 2 500 000,00 грн; № 5160 від 04.11.2020 на суму 200 000,00 грн; № 199 від 04.11.2020 на суму 100 000,00 грн; № 5164 від 05.11.2020 на суму 400 000,00 грн; № 200 від 05.11.2020 на суму 59 701,68 грн; № 5167 від 09.11.2020 на суму 1 600 000,00 грн; № 203 від 09.11.2020 на суму 300 000,00 грн; № 5171 від 10.11.2020 на суму 500 000,00 грн; № 205 від 10.11.2020 на суму 300 000,00 грн; № 5172 від 11.11.2020 на суму 475 982,32 грн; № 5174 від 11.11.2020 на суму 570 000,00 грн; № 206 від 11.11.2020 на суму 200 000,00 грн; № 5178 від 12.11.2020 на суму 1 500 000,00 грн; № 207 від 12.11.2020 на суму 480 000,00 грн; № 5179 від 13.11.2020 на суму 161 560,83 грн; № 5180 від 13.11.2020 на суму 700 000,00 грн; № 208 від 13.11.2020 на суму 270 000,00 грн; № 181 від 17.11.2020 на суму 1 600 000,00 грн; № 209 від 17.11.2020 на суму 100 000,00 грн; № 5182 від 18.11.2020 на суму 1 000 000,00 грн; № 5183 від 19.11.2020 на суму 301 603,69 грн; № 8518 від 19.11.2020 на суму 733 934,38 грн; № 210 від 20.11.2020 на суму 100 000,00 грн; № 214 від 21.11.2020 на суму 440 000,00 грн; № 212 від 24.11.2020 на суму 420 000,00 грн; № 213 від 26.11.2020 на суму 219 304,26 грн; № 215 від 30.11.2020 на суму 88 430,55 грн; № 216 від 30.11.2020 на суму 450 000,00 грн; № 219 від 01.12.2020 на суму 100 000,00 грн; № 220 від 07.12.2020 на суму 194 645,02 грн; № 221 від 07.12.2020 на суму 100 000,00 грн; № 222 від 10.12.2020 на суму 449 555,57 грн; № 223 від 15.12.2020 на суму 408 456,78 грн; № 224 від 15.12.2020 на суму 236 592,91 грн; № 225 від 18.12.2020 на суму 160 000,00 грн; № 226 від 21.12.2020 на суму 334 932,07 грн; № 2 від 11.01.2021 на суму 755 631,24 грн; № 3 від 11.01.2021 на суму 755 631,24 грн; № 4 від 11.01.2021 на суму 755 631,24 грн; № 5 від 11.01.2021 на суму 755 631,24 грн; № 6 від 11.01.2021 на суму 755 631,24 грн; № 8 від 11.01.2021 на суму 820 000,00 грн; № 9 від 11.01.2021 на суму 629 292,84 грн; № 10 від 11.01.2021 на суму 629 292,84 грн; № 11 від 11.01.2021 на суму 629 292,84 грн; № 12 від 11.01.2021 на суму 629 292,84 грн; № 13 від 11.01.2021 на суму 629 292,84 грн; № 14 від 11.01.2021 на суму 574 195,68 грн; № 231 від 11.01.2021 на суму 228 959,38 грн; № 232 від 15.01.2021 на суму 536 000,00 грн; № 20 від 16.01.2021 на суму 7 343,96 грн; № 21 від 16.01.2021 на суму 574 195,68 грн; № 25 від 20.01.2021 на суму 574 195,68 грн; № 28 від 21.01.2021 на суму 180 000,00 грн; № 233 від 23.01.2021 на суму 394 195,68 грн; № 37 від 28.01.2021 на суму 34 726,03 грн; № 38 від 28.01.2021 на суму 622 726,03 грн; № 39 від 28.01.2021 на суму 747 751,62 грн; № 40 від 28.01.2021 на суму 747 751,62 грн; № 41 від 28.01.2021 на суму 200 000,00 грн; № 234 від 28.01.2021 на суму 622 726,03 грн; № 235 від 28.01.2021 на суму 588 000,00 грн; № 43 від 29.01.2021 на суму 747 751,62 грн; № 238 від 08.02.2021 на суму 618 567,85 грн; № 48 від 09.02.2021 на суму 520 455,54 грн; № 49 від 09.02.2021 на суму 670 455,54 грн; № 50 від 09.02.2021 на суму 670 455,54 грн; № 51 від 09.02.2021 на суму 610 233,07 грн; № 241 від 09.02.2021 на суму 610 233,07 грн; № 242 від 09.02.2021 на суму 610 233,07 грн; № 243 від 09.02.2021 на суму 150 000,00 грн; № 57 від 15.02.2021 на суму 698 063,56 грн; № 60 від 15.02.2021 на суму 31 557,10 грн; № 236 від 29.03.2021 на суму 547 751,62 грн.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом на 30 червня 2022 року, підписаним сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 04-2019 становить 24 058,38 грн.

Загальна сума платежів позивача за Договором № 1-2021 становить 295 372 549,50 грн, факт оплати підтверджується платіжними дорученнями (платіжними інструкціями), а саме: № 62 від 16.02.2021 на суму 462 958,89 грн; № 64 від 16.02.2021 на суму 612 095,75 грн; № 66 від 16.02.2021 на суму 612 095,75 грн; № 65 від 16.02.2021 на суму 612 095,75 грн; № 361 від 16.02.2021 на суму 672 958,89 грн; № 63 від 16.02.2021 на суму 672 958,89 грн; № 244 від 16.02.2021 на суму 210 000,00 грн; № 73 від 22.02.2021 на суму 780 931,27 грн; № 74 від 22.02.2021 на суму 780 931,27 грн; № 75 від 23.02.2021 на суму 600 000,00 грн; № 245 від 23.02.2021 на суму 180 931,27 грн; № 84 від 26.02.2021 на суму 694 560,55 грн; № 85 від 26.02.2021 на суму 694 560,55 грн; № 88 від 02.03.2021 на суму 755 573,29 грн; № 89 від 02.03.2021 на суму 370 000,00 грн; № 87 від 02.03.2021 на суму 755 573,29 грн; № 247 від 02.03.2021 на суму 385 573,29 грн; № 248 від 02.03.2021 на суму 745 659,97 грн; № 249 від 02.03.2021 на суму 745 059,97 грн; № 250 від 02.03.2021 на суму 745 659,97 грн; № 252 від 04.03.2021 на суму 773 011,46 грн; № 90 від 05.03.2021 на суму 767 316,72 грн; № 96 від 12.03.2021 на суму 431 622,70 грн; № 497 від 12.03.2021 на суму 757 025,35 грн; № 98 від 12.03.2021 на суму 757 025,35 грн; № 99 від 12.03.2021 на суму 757 025,35 грн; № 256 від 12.03.2021 на суму 311 622,70 грн; № 100 від 15.03.2021 на суму 757 025,35 грн; № 101 від 15.03.2021 на суму 439 675,48 грн; № 103 від 15.03.2021 на суму 689 675,48 грн; № 104 від 15.03.2021 на суму 689 675,48 грн; № 258 від 15.03.2021 на суму 689 675,48 грн; № 259 від 15.03.2021 на суму 250 000,00 грн; № 107 від 17.03.2021 на суму 20 000,00 грн; № 108 від 17.03.2021 на суму 20 000,00 грн; № 109 від 17.03.2021 на суму 20 000,00 грн; № 110 від 18.03.2021 на суму 809 549,11 грн; № 111 від 18.03.2021 на суму 809 549,11 грн; № 112 від 18.03.2021 на суму 755 183,45 грн; № 113 від 18.03.2021 на суму 755 183,45 грн; № 114 від 18.03.2021 на суму 1 755 183,45 грн; № 115 від 18.03.2021 на суму 355 183,45 грн; № 260 від 18.03.2021 на суму 400 000,00 грн; № 261 від 18.03.2021 на суму 400 000,00 грн; № 117 від 19.03.2021 на суму 380 000,00 грн; № 262 від 19.03.2021 на суму 200 000,00 грн; № 119 від 23.03.2021 на суму 808 825,50 грн; № 120 від 23.03.2021 на суму 20 000,00 грн; № 121 від 23.03.2021 на суму 20 000,00 грн; № 122 від 23.03.2021 на суму 19 826,62 грн; № 124 від 23.03.2021 на суму 20 000,00 грн; № 125 від 23.03.2021 на суму 19 826,62 грн; № 263 від 23.03.2021 на суму 208 825,50 грн; № 264 від 24.03.2021 на суму 500 000,00 грн; № 267 від 02.04.2021 на суму 699 152,17 грн; № 142 від 07.04.2021 на суму 429 939,50 грн; № 143 від 07.04.2021 на суму 789 939,50 грн; № 144 від 07.04.2021 на суму 789 939,50 грн; № 145 від 07.04.2021 на суму 789 939,50 грн; № 146 від 07.04.2021 на суму 722 349,38 грн; № 147 від 07.04.2021 на суму 722 349,38 грн; № 268 від 07.04.2021 на суму 849 170,28 грн; № 269 від 07.04.2021 на суму 849 170,28 грн; № 210 від 07.04.2021 на суму 360 000,00 грн; № 148 від 08.04.2021 на суму 722 349,38 грн; № 151 від 09.04.2021 на суму 722 349,38 грн; № 153 від 13.04.2021 на суму 274 671,79 грн; № 154 від 13.04.2021 на суму 724 671,79 грн; № 211 від 13.04.2021 на суму 450 000,00 грн; № 155 від 14.04.2021 на суму 792 422,08 грн; № 156 від 14.04.2021 на суму 851 807,31 грн; № 157 від 19.04.2021 на суму 853 563,41 грн; № 158 від 19.04.2021 на суму 853 563,41 грн; № 212 від 19.04.2021 на суму 725 632,19 грн; № 213 від 19.04.2021 на суму 125 632,19 грн; № 215 від 21.04.2021 на суму 660 000,00 грн; № 162 від 26.04.2021 на суму 822 891,47 грн; № 214 від 26.04.2021 на суму 191 233,48 грн; № 165 від 27.04.2021 на суму 155 779,65 грн; № 166 від 27.04.2021 на суму 184 405,43 грн; № 167 від 27.04.2021 на суму 1 784 405,43 грн; № 168 від 27.04.2021 на суму 815 779,65 грн; № 170 від 28.04.2021 на суму 791 233,48 грн; № 174 від 30.04.2021 на суму 83 578,87 грн; № 175 від 30.04.2021 на суму 783 578,87 грн; № 176 від 30.04.2021 на суму 783 578,87 грн; № 177 від 30.04.2021 на суму 845 334,86 грн; № 178 від 30.04.2021 на суму 845 334,86 грн; № 179 від 30.04.2021 на суму 997 652,12 грн; № 211 від 30.04.2021 на суму 700 000,00 грн; № 218 від 06.05.2021 на суму 762 053,60 грн; № 184 від 07.05.2021 на суму 760 192,27 грн; № 192 від 13.05.2021 на суму 727 955,20 грн; № 191 від 13.05.2021 на суму 794 984,74 грн; № 190 від 13.05.2021 на суму 794 984,74 грн; № 194 від 13.05.2021 на суму 727 955,20 грн; № 188 від 13.05.2021 на суму 795 808,74 грн; № 193 від 13.05.2021 на суму 727 955,20 грн; № 196 від 13.05.2021 на суму 194 152,08 грн; № 187 від 13.05.2021 на суму 795 808,74 грн; № 195 від 13.05.2021 на суму 794 152,08 грн; № 189 від 13.05.2021 на суму 794 984,74 грн; № 186 від 13.05.2021 на суму 795 808,74 грн; № 219 від 13.05.2021 на суму 828 682,46 грн; № 201 від 14.05.2021 на суму 783 578,87 грн; № 212 від 26.05.2021 на суму 913 285,91 грн; № 216 від 26.05.2021 на суму 779 856,31 грн; № 210 від 26.05.2021 на суму 812 122,51 грн; № 213 від 26.05.2021 на суму 913 285,91 грн; № 215 від 26.05.2021 на суму 831 970,78 грн; № 211 від 26.05.2021 на суму 812 122,51 грн; № 217 від 26.05.2021 на суму 779 856,31 грн; № 209 від 26.05.2021 на суму 365 573,48 грн; № 214 від 26.05.2021 на суму 831 970,78 грн; № 280 від 26.05.2021 на суму 745 573,48 грн; № 281 від 26.05.2021 на суму 380 000,00 грн; № 222 від 28.05.2021 на суму 823 660,64 грн; № 219 від 28.05.2021 на суму 779 856,31 грн; № 218 від 28.05.2021 на суму 823 660,64 грн; № 223 від 28.05.2021 на суму 823 660,64 грн; № 229 від 31.05.2021 на суму 300 000,00 грн; № 232 від 31.05.2021 на суму 600 000,00 грн; № 231 від 31.05.2021 на суму 500 000,00 грн; № 230 від 31.05.2021 на суму 824 540,60 грн; № 283 від 31.05.2021 на суму 823 660,64 грн; № 294 від 31.05.2021 на суму 823 660,64 грн; № 285 від 31.05.2021 на суму 824 540,60 грн; № 286 від 31.05.2021 на суму 824 540,60 грн; № 287 від 31.05.2021 на суму 524 540,60 грн; № 288 від 31.05.2021 на суму 324 540,60 грн; № 289 від 31.05.2021 на суму 224 540,60 грн; № 233 від 02.06.2021 на суму 805 513,45 грн; № 234 від 03.06.2021 на суму 814 943,06 грн; № 235 від 04.06.2021 на суму 838 850,04 грн; № 237 від 07.06.2021 на суму 904 313,20 грн; № 242 від 09.06.2021 на суму 797 426,92 грн; № 233 від 09.06.2021 на суму 797 426,92 грн; № 240 від 09.06.2021 на суму 797 426,92 грн; № 243 від 09.06.2021 на суму 797 026,92 грн; № 241 від 09.06.2021 на суму 797 426,92 грн; № 245 від 10.06.2021 на суму 794 306,46 грн; № 246 від 10.06.2021 на суму 794 306,46 грн; № 247 від 10.06.2021 на суму 794 306,46 грн; № 250 від 15.06.2021 на суму 921 140,54 грн; № 255 від 16.06.2021 на суму 831 114,35 грн; № 252 від 16.06.2021 на суму 839 025,57 грн; № 257 від 16.06.2021 на суму 50 000,00 грн; № 256 від 16.06.2021 на суму 825 180,91 грн; № 254 від 16.06.2021 на суму 833 092,14 грн; № 253 від 16.06.2021 на суму 833 092,14 грн; № 292 від 16.06.2021 на суму 781 114,35 грн; № 260 від 17.06.2021 на суму 291 754,80 грн; № 258 від 17.06.2021 на суму 825 180,91 грн; № 261 від 23.06.2021 на суму 1 011 350,94 грн; № 293 від 23.06.2021 на суму 330 859,61 грн; № 263 від 24.06.2021 на суму 1 021 350,94 грн; № 264 від 24.06.2021 на суму 961 023,17 грн; № 265 від 24.06.2021 на суму 296 569,49 грн; № 262 від 24.06.2021 на суму 989 221,32 грн; № 266 від 25.06.2021 на суму 356 536,80 грн; № 268 від 29.06.2021 на суму 354 650,87 грн; № 278 від 02.07.2021 на суму 339 358,12 грн; № 279 від 05.07.2021 на суму 300 000,00 грн; № 296 від 05.07.2021 на суму 758 618,23 грн; № 282 від 06.07.2021 на суму 1 146 949,87 грн; № 81 від 06.07.2021 на суму 1 146 949,87 грн; № 284 від 06.07.2021 на суму 1 283 867,95 грн; № 283 від 06.07.2021 на суму 1 283 867,95 грн; № 286 від 06.07.2021 на суму 1 104 122,41 грн; № 288 від 06.07.2021 на суму 380 334,77 грн; № 289 від 06.07.2021 на суму 424 550,34 грн; № 287 від 06.07.2021 на суму 22 848,76 грн; № 280 від 06.07.2021 на суму 357 486,01 грн; № 285 від 06.07.2021 на суму 1 104 122,41 грн; № 292 від 07.07.2021 на суму 1 082 643,16 грн; № 290 від 07.07.2021 на суму 11 648,45 грн; № 291 від 07.07.2021 на суму 11 648,45 грн; № 297 від 08.07.2021 на суму 86 489,73 грн; № 294 від 09.07.2021 на суму 455 104,87 грн; № 298 від 12.07.2021 на суму 381 059,57 грн; № 299 від 12.07.2021 на суму 381 059,57 грн; № 300 від 13.07.2021 на суму 381 059,57 грн; № 297 від 15.07.2021 на суму 566 838,40 грн; № 301 від 15.07.2021 на суму 426 219,95 грн; № 302 від 15.07.2021 на суму 409 082,40 грн; № 298 від 20.07.2021 на суму 1 106 152,27 грн; № 300 від 20.07.2021 на суму 379 713,52 грн; № 299 від 20.07.2021 на суму 1 110 990,14 грн; № 301 від 21.07.2021 на суму 379 713,52 грн; № 302 від 21.07.2021 на суму 379 713,52 грн; № 304 від 21.07.2021 на суму 377 021,44 грн; № 305 від 21.07.2021 на суму 377 021,44 грн; № 303 від 22.07.2021 на суму 453 921,54 грн; № 309 від 28.07.2021 на суму 1 099 166,97 грн; № 308 від 28.07.2021 на суму 450 648,86 грн; № 318 від 04.08.2021 на суму 452 320,56 грн; № 320 від 04.08.2021 на суму 566 838,40 грн; № 319 від 04.08.2021 на суму 566 838,40 грн; № 322 від 04.08.2021 на суму 566 838,40 грн; № 321 від 04.08.2021 на суму 566 838,40 грн; № 317 від 04.08.2021 на суму 1 064 260,19 грн; № 323 від 05.08.2021 на суму 1 107 425,23 грн; № 327 від 06.08.2021 на суму 1 283 404,66 грн; № 326 від 06.08.2021 на суму 1 401 453,90 грн; № 331 від 06.08.2021 на суму 1 530 186,24 грн; № 329 від 06.08.2021 на суму 1 367 047,30 грн; № 330 від 06.08.2021 на суму 1 422 101,58 грн; № 324 від 06.08.2021 на суму 1 401 453,90 грн; № 328 від 06.08.2021 на суму 1 369 071,22 грн; № 325 від 06.08.2021 на суму 1 401 003,90 грн; № 307 від 06.08.2021 на суму 1 422 101,58 грн; № 333 від 09.08.2021 на суму 1 530 186,24 грн; № 335 від 10.08.2021 на суму 475 049,59 грн; № 334 від 10.08.2021 на суму 1 334 664,61 грн; № 326 від 10.08.2021 на суму 1 530 186,24 грн; № 337 від 10.08.2021 на суму 472 537,09 грн; № 308 від 12.08.2021 на суму 463 789,43 грн; № 343 від 13.08.2021 на суму 1 379 285,29 грн; № 348 від 17.08.2021 на суму 1 221 136,33 грн; № 347 від 17.08.2021 на суму 414 587,68 грн; № 356 від 20.08.2021 на суму 800 250,15 грн; № 355 від 20.08.2021 на суму 1 530 186,24 грн; № 357 від 20.08.2021 на суму 800 250,15 грн; № 354 від 20.08.2021 на суму 1 530 186,24 грн; № 310 від 20.08.2021 на суму 800 250,15 грн; № 314 від 21.08.2021 на суму 1 130 186,24 грн; № 360 від 25.08.2021 на суму 1 422 101,58 грн; № 364 від 27.08.2021 на суму 1 334 664,61 грн; № 363 від 27.08.2021 на суму 1 334 664,61 грн; № 365 від 27.08.2021 на суму 400 000,00 грн; № 370 від 31.08.2021 на суму 509 483,70 грн; № 375 від 02.09.2021 на суму 1 429 504,23 грн; № 374 від 02.09.2021 на суму 1 422 128,28 грн; № 381 від 09.09.2021 на суму 446 253,66 грн; № 382 від 13.09.2021 на суму 334 362,23 грн; № 318 від 15.09.2021 на суму 19 245,75 грн; № 319 від 15.09.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 320 від 15.09.2021 на суму 1 086 066,15 грн; № 321 від 15.09.2021 на суму 966 673,15 грн; № 322 від 15.09.2021 на суму 117 253,36 грн; № 323 від 17.09.2021 на суму 55 883,92 грн; № 385 від 21.09.2021 на суму 966 673,15 грн; № 386 від 21.09.2021 на суму 966 673,15 грн; № 384 від 21.09.2021 на суму 966 673,15 грн; № 387 від 22.09.2021 на суму 776 532,56 грн; № 324 від 23.09.2021 на суму 1 086 066,18 грн; № 326 від 29.09.2021 на суму 934 329,30 грн; № 406 від 30.09.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 405 від 30.09.2021 на суму 974 759,11 грн; № 404 від 30.09.2021 на суму 1 086 066,18 грн; № 328 від 30.09.2021 на суму 1 086 066,18 грн; № 329 від 30.09.2021 на суму 1 086 066,18 грн; № 330 від 30.09.2021 на суму 1 086 066,18 грн; № 409 від 05.10.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 410 від 05.10.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 411 від 05.10.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 415 від 07.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 414 від 07.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 416 від 07.10.2021 на суму 934 329,30 грн; № 413 від 07.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 418 від 07.10.2021 на суму 966 673,15 грн; № 412 від 07.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 419 від 07.10.2021 на суму 966 673,15 грн; № 417 від 07.10.2021 на суму 934 329,30 грн; № 420 від 07.10.2021 на суму 1 078 336,38 грн; № 331 від 07.10.2021 на суму 968 694,65 грн; № 332 від 07.10.2021 на суму 968 694,65 грн; № 421 від 08.10.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 422 від 08.10.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 424 від 12.10.2021 на суму 334 362,23 грн; № 427 від 13.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 428 від 13.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 426 від 13.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 429 від 13.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 432 від 13.10.2021 на суму 968 694,65 грн; № 430 від 13.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 431 від 13.10.2021 на суму 968 694,65 грн; № 334 від 13.10.2021 на суму 968 694,65 грн; № 335 від 13.10.2021 на суму 968 694,65 грн; № 441 від 21.10.2021 на суму 126 766,64 грн; № 337 від 21.10.2021 на суму 25 023,31 грн; № 449 від 26.10.2021 на суму 156 020,48 грн; № 450 від 26.10.2021 на суму 156 020,48 грн; № 451 від 26.10.2021 на суму 832 839,54 грн; № 453 від 27.10.2021 на суму 334 362,23 грн; № 466 від 29.10.2021 на суму 934 329,30 грн; № 465 від 29.10.2021 на суму 100 000,00 грн; № 464 від 29.10.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 343 від 29.10.2021 на суму 1 222 830,74 грн; № 479 від 04.11.2021 на суму 334 362,23 грн; № 482 від 05.11.2021 на суму 934 329,30 грн; № 483 від 05.11.2021 на суму 1 000 922,02 грн; № 485 від 05.11.2021 на суму 966 673,15 грн; № 484 від 05.11.2021 на суму 968 694,65 грн; № 346 від 08.11.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 347 від 09.11.2021 на суму 334 362,23 грн; № 493 від 10.11.2021 на суму 934 329,30 грн; № 495 від 11.11.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 497 від 15.11.2021 на суму 934 329,30 грн; № 496 від 15.11.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 498 від 15.11.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 499 від 15.11.2021 на суму 942 182,29 грн; № 500 від 17.11.2021 на суму 334 362,23 грн; № 506 від 18.11.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 504 від 18.11.2021 на суму 934 329,30 грн; № 505 від 18.11.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 508 від 24.11.2021 на суму 444 906,00 грн; № 349 від 24.11.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 350 від 24.11.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 352 від 30.11.2021 на суму 345 130,57 грн; № 525 від 02.12.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 526 від 02.12.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 527 від 02.12.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 528 від 02.12.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 529 від 02.12.2021 на суму 667 359,00 грн; № 530 від 02.12.2021 на суму 1 186 540,95 грн; № 531 від 02.12.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 353 від 02.12.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 354 від 02.12.2021 на суму 1 001 038,50 грн; № 533 від 03.12.2021 на суму 1 322 830,74 грн; № 355 від 07.12.2021 на суму 296 604,00 грн; № 356 від 07.12.2021 на суму 16 378,52 грн; № 7 від 14.12.2021 на суму 942 065,55 грн; № 538 від 14.12.2021 на суму 345 130,57 грн; № 539 від 14.12.2021 на суму 345 130,57 грн; № 540 від 14.12.2021 на суму 345 130,57 грн; № 542 від 14.12.2021 на суму 1 420 552,95 грн; № 543 від 14.12.2021 на суму 1 420 552,95 грн; № 358 від 15.12.2021 на суму 1 420 552,95 грн; № 359 від 20.12.2021 на суму 345 130,57 грн; № 360 від 20.12.2021 на суму 345 130,57 грн; № 548 від 21.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 549 від 21.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 550 від 21.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 551 від 21.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 361 від 21.12.2021 на суму 967 643,86 грн; № 362 від 21.12.2021 на суму 967 643,86 грн; № 552 від 22.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 553 від 22.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 554 від 22.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 555 від 22.12.2021 на суму 345 130,57 грн; № 363 від 22.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 364 від 22.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 570 від 29.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 569 від 29.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 571 від 29.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 568 від 29.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 365 від 29.12.2021 на суму 1 034 433,14 грн; № 7 від 13.01.2022 на суму 1 221 642,74 грн; № 8 від 13.01.2022 на суму 1 221 642,74 грн; № 4 від 13.01.2022 на суму 1 221 642,74 грн; № 2 від 13.01.2022 на суму 1 221 642,74 грн; № 5 від 13.01.2022 на суму 1 221 642,74 грн; № 9 від 18.01.2022 на суму 345 130,57 грн; № 13 від 20.01.2022 на суму 345 130,57 грн; № 418 від 27.01.2022 на суму 4 549 896,00 грн; № 17 від 27.01.2022 на суму 4 549 896,00 грн; № 20 від 28.01.2022 на суму 366 719,03 грн; № 24 від 31.01.2022 на суму 366 719,03 грн; № 27 від 31.01.2022 на суму 366 719,03 грн; № 29 від 31.01.2022 на суму 366 719,03 грн; № 25 від 31.01.2022 на суму 366 719,03 грн; № 26 від 31.01.2022 на суму 366 719,03 грн; № 28 від 31.01.2022 на суму 366 719,03 грн; № 36 від 09.02.2022 на суму 498 152,35 грн; № 47 від 15.02.2022 на суму 1 552 781,95 грн; № 50 від 15.02.2022 на суму 1 552 781,95 грн; № 49 від 15.02.2022 на суму 1 552 781,95 грн; № 51 від 15.02.2022 на суму 1 552 781,95 грн; № 6 від 15.02.2022 на суму 1 552 781,95 грн; № 48 від 15.02.2022 на суму 1 552 781,95 грн; № 44 від 15.02.2022 на суму 1 134 537,00 грн; № 45 від 15.02.2022 на суму 1 134 537,00 грн; № 52 від 16.02.2022 на суму 366 719,03 грн; № 54 від 17.02.2022 на суму 377 487,37 грн; № 59 від 22.02.2022 на суму 377 487,37 грн; № 2 від 23.02.2022 на суму 508 944,96 грн.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом на 30 червня 2022 року, підписаним сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1-2021 становить 15 000 823,92 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що обидва Договори між сторонами виконувалися, доказом чого є доводи самого позивача-покупця, що йому з огляду на загальний розмір сплачених як передоплата коштів, не було поставлено товар лише на суму 15 024 882,30 грн., що склали ціну позову за основною вимогою.

При цьому замовлення (заявки) покупця на поставку Товару на суму 15 024 882,30 грн, рахунки постачальника, у яких визначено строки поставки Товару, а також докази направлення покупцем вимоги поставити Товар до часу пред`явлення претензії від 11.11.2025 в матеріалах справи відсутні.

12.11.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1/11-2025вих від 11.11.2025, в якій вимагав протягом 5 календарних днів сплатити 15 024 882,30 грн основного боргу (що є сумою залишку передоплати за товар, на яку не здійснено поставку), а також нараховані 3 % річних та інфляційні втрати, що підтверджується описом вкладення та поштовою накладною. Як убачається з долученої до матеріалів справи поштової розписки, зазначена претензія отримана відповідачем 13.11.2025.

У відповіді на вказану претензію відповідач повідомив, що в нього були вилучені оригінали документів у межах кримінального провадження № 42022000000000507, у тому числі оригінали договорів з позивачем, рахунки, накладні тощо, у зв`язку з чим просив надати копії таких документів.

У листі № 2/11-2025вих від 26.11.2025 позивач зазначив, що відповідачем не підтверджено письмовими доказами факт вилучення у нього оригіналів первинних документів, у зв`язку з чим просив сплатити заборгованість за вищевказаними договорами.

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових коштів позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 22 109 235,97 грн (15 024 882,30 грн основного боргу, 5 516 002,94 грн інфляційних втрат, 1 568 350,73 грн 3 % річних), обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 04-2019 та Договору № 1-2021 в частині поставки товару, за який, за твердженням позивача, ним було сплачено попередню оплату. Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 12.02.2026 позивач змінив ціну позову та просив стягнути з відповідача 15 262 815,10 грн, з яких: 15 024 882,30 грн основного боргу, 135 434,29 грн інфляційних втрат, 102 498,51 грн 3 % річних.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що через відсутність у справі первинних документів не зрозуміло, за якими саме зі здійснених оплат не було поставлено товар, оскільки поставки, на його переконання, здійснювалися, а отже позивачем не доведено наявності заборгованості у пред`явленому розмірі, період виникнення зобов`язання та розмір боргу за кожним рахунком Продавця; що вимога про повернення авансових коштів можлива лише після настання строку виконання зобов`язання з поставки, який станом на час розгляду справи погоджений не був; а також що у позивача були відсутні правові підстави для звернення з позовом про стягнення сплаченого авансу у зв`язку з ненастанням строку виконання зобов`язання, оскільки порушення відповідачем строків поставки Товару за Договором № 04-2019 та Договором № 1-2021 допущено не було.

Відхиляючи наведені заперечення, позивач зазначив, що підписаними обома сторонами актами звірки взаєморозрахунків станом на 30 червня 2022 року за обома договорами зафіксовано переплату позивача на загальну суму 15 024 882,30 грн, а долученими до позовної заяви платіжними дорученнями підтверджується факт здійснення попередньої оплати за поставлений товар на загальну суму 389 090 671,65 грн.

Водночас відповідач вказував, що акт звірки не є належним доказом існування боргу за відсутності первинних документів, які б підтверджували таку заборгованість.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Спір у справі виник з приводу вимоги покупця про повернення попередньої оплати, сплаченої за Договором № 04-2019 та Договором № 1-2021, яку позивач обґрунтовує тим, що постачальник не поставив товар на суму 15 024 882,30 грн. Похідними вимогами є нарахування платежів за ст. 625 ЦК України.

За своєю правовою природою укладені сторонами договори є договорами поставки, до яких за приписами статті 712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено спеціальними нормами про поставку.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити такий строк, у строк, визначений відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Частиною першою статті 693 ЦК України врегульовано обов`язок покупця здійснити попередню оплату товару до часу його передання продавцем у строк, встановлений договором, а за відсутності такого строку у договорі, у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, за диспозицією зазначеної норми лише покупцю належить право альтернативно вимагати або поставку товару або повернення передоплати. За конструкцією вказаної статті цьому передує настання обставини непередачі товару покупцю у встановлений договором строк. Таким чином повернення попередньої оплати поставлене у пряму залежність від невиконання продавцем обов`язку передати товар. Доки такий строк не встановлений або не настав, прострочення продавця відсутнє, а відтак відсутня і передбачена ч.2 ст.693 ЦК України підстава для вимоги про повернення суми попередньої оплати.

Колегія суддів звертає увагу, що сторони спору є рівними сторонами обох укладених ними Договорів, які мають взаємні права та обов`язки і сподівання на належне виконання умов Договорів своїм контрагентом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.04.2025 у справі № 910/3690/24, зі змісту частини другої статті 693 ЦК України вбачається, що «умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю». (Лише) у разі настання такої умови покупець може діяти альтернативно, тобто вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Вибір одного з двох варіантів є виключно правом покупця, волевиявлення якого має бути вчинене в активній однозначній формі та доведене до відома продавця. Оскільки закон не визначає форми такої вимоги, покупець може заявити її як шляхом звернення до боржника з претензією чи листом, так і шляхом пред`явлення позову. У згаданій постанові Верховний Суд, посилаючись на власну постанову від 13.03.2025 у справі № 922/1778/24, також виходив з того, що аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким він передавався.

Колегія суддів зазначає, що свобода покупця у виборі форми вимоги не скасовує умови, лише за якої таке право виникає. Правова позиція Верховного Суду стосується способу реалізації права, яке покупець набуває внаслідок прострочення продавцем передання товару, і не звільняє покупця від необхідності довести, що таке прострочення мало місце.

Як убачається з матеріалів справи, за пунктами 2.1 і 2.2 Договору № 04-2019 та Договору № 1-2021 поставка товару здійснюється партіями на підставі письмового замовлення (заявки) покупця, у якому зазначається, зокрема, дата бажаної поставки, а замовлення вважається прийнятим постачальником, якщо воно не відкликане покупцем протягом трьох робочих днів і на адресу покупця надійшов рахунок постачальника на оплату вартості замовленої партії. Пунктом 2.4 Договору № 04-2019 передбачено, що відвантаження товару здійснюється в межах строків, визначених у рахунку постачальника, але не раніше виконання покупцем умов оплати. За пунктом 2.2 Договору № 1-2021 рахунок постачальника є пропозицією щодо вартості, строків оплати та умов поставки замовленої партії, а згідно з пунктом 3.6 рахунок на попередню оплату оформлюється на підставі замовлення покупця.

Отже, Договір № 04-2019 та Договір № 1-2021 не встановлюють єдиного календарного строку поставки кожної партії товару (і не описують способу його визначення), а пов`язують його з конкретним замовленням (заявкою) покупця та рахунком постачальника щодо кожної партії. Тому строк поставки товару, за який позивачем сплачено передоплату, можна визначити лише зі змісту замовлень (заявок) позивача на поставку товару і рахунків, на підставі яких здійснювалися платежі.

Колегія суддів відхиляє доводи представника позивача в засіданні, що всі попередні вже виконані поставки товару виконувалися відповідачем за усними домовленостями із відповідачем. Колегія зауважує, що без внесення відповідних змін до Договорів, вчинення будь-яких дій сторонами на відступ від умов цих договорів, не є підставою вважати, що відповідач прострочив поставку товару на суму 15 024 882,30 грн.

Колегія зі сторонами в засіданні обговорила умови Договорів щодо їх чинності і встановила наступне: обидва Договори у розділах 8 та 9 містять умови, що кожен з договорів набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 21.11.2020 та 31.12.2021 (відповідно). При цьому істотними умовами є те, що кожен договір вважається продовженим на тих же умовах на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Кожна із сторін також може припинити дію Договору в будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону, але не пізніше ніж за 30 банківських днів до дати припинення договору.

Колегією суддів з матеріалів справи та з пояснень обох сторін встановлено, що станом на час вирішення спору ними не було прийнято власних рішень про припинення договору за правилами розділів 8 та 9 Договорів, а отже обидва договори є чинними по 21.11.2026 та 31.12.2026 (відповідно) і тому відповідач, як рівно управнена сторона, ще може правомірно очікувати надання йому заявок на поставку товару від позивача, в межах строку дії договорів та на суму невичерпаної передоплати.

Апелянт-відповідач зазначає, що позивач йому заявок на поставку товару на суму 15 024 882,30 грн передоплати ні до часу звернення до суду, ні при вирішенні спору, не направляв і вимоги поставити товар не заявляв. Тому у відповідача немає прострочення виконання зобов`язання з поставки товару.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та запереченнях на відповідь на відзив не стверджував, що направляв такі заявки відповідачу і з якими строками поставки, не вказав, за якими його замовленнями та рахунками товар не поставлено відповідачем. Також позивач не надав доказів направлення відповідачу вимоги про поставку товару за правилами ст. 530 ЦК України, не повідомив дат бажаної поставки чи строків поставки, і не надав доказів настання такого строку. Замовлень (заявок) покупця та рахунків постачальника, з яких можна встановити строк поставки, в матеріали справи не надано.

Підписані сторонами акти звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2022, з урахуванням змісту Договорів між сторонами, фіксують лише розмір сплачених коштів передоплати, які ще не покриті поставкою товару на вказану дату. Водночас акти звірки не містять і не можуть містити відомостей ні про строк, у який постачальник мав поставити товар, ні про заявку покупця чи його вимогу передати товар, а тому не підтверджують настання/прострочення строку виконання зобов`язання з поставки. Ніякі записи у Актах звірки не дозволяють встановити такі обставини, як і факт визнання актом звірки розрахунків боргу відповідача перед позивачем та правової підстави його виникнення (про це прямо не зазначено).

Платіжні доручення, наявні у справі, засвідчують лише факт перерахування коштів покупцем в якості передоплати по Договорах.

Згідно з частиною третьою статті 13 та статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Прострочення постачальником виконання обов`язку з поставки є тією обставиною, з якою частина друга статті 693 ЦК України пов`язує виникнення у покупця права вимагати повернення попередньої оплати, а тому обов`язок довести настання строку поставки покладається на позивача.

Оцінюючи подані докази за правилами статті 79 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що позивач такого обов`язку не виконав.

Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги, мотивований тим, що матеріалами справи підтверджено перерахування коштів передоплати та відсутність доказів поставки товару на відповідну суму, але не враховує вимог частини другої статті 693 ЦК України. Відсутність поставки товару свідчить лише про те, що зобов`язання постачальника залишається невиконаним, але не про те, що воно прострочене.

Колегія суддів зауважує, що невиконання обов`язку до часу настання строку його виконання не є порушенням зобов`язання і не породжує наслідків, передбачених частиною другою статті 693 ЦК України.

В справі немає доказів припинення Договорів між сторонами та прострочення поставки товару з боку відповідача.

Також сама по собі тривалість періоду після складення сторонами Актів звірки не підтверджує прострочення постачальника, оскільки за частиною другою статті 530 ЦК України право вимагати виконання обов`язку, строк якого не встановлений, належить кредитору. Утримання покупця від пред`явлення вимоги поставити товар не створює для постачальника будь-якого обов`язку - ні щодо поставки товару, ні щодо повернення коштів передоплати і тому в рамках спору не створює правомірних підстав вважати, що строк виконання кожного із цих зобов`язань для відповідача настав.

Оскільки договори не містять календарного строку поставки, а позивач не довів, що такий строк визначено в замовленнях (заявках) чи рахунках, до визначення строку поставки мають застосовуватися ст. 663 та частина друга статті 530 ЦК України.

Суд першої інстанції виходив з того, що строк виконання зобов`язання визначається за правилами статті 530 ЦК України і спливає через сім днів після отримання відповідачем претензії від 11.11.2025, тобто 21.11.2025. Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

За частиною другою статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Семиденний строк, таким чином, обчислюється від дня пред`явлення вимоги про виконання саме того обов`язку, строк якого не визначений. У спірних правовідносинах таким обов`язком постачальника є поставка оплаченого товару.

Як убачається з матеріалів справи, претензія позивача № 1/11-2025вих від 11.11.2025, отримана відповідачем 13.11.2025 (т.1, а.с. 164), не містить вимоги поставити товар та не констатує припинення договірних відносин.

У вимозі позивач вимагав протягом п`яти календарних днів сплатити 15 024 882,30 грн основного боргу, а також нараховані три проценти річних та інфляційні втрати. Предметом претензії була вимога про повернення грошових коштів, тобто вимога, яка за частиною другою статті 693 ЦК України може бути заявлена лише після прострочення постачальником обов`язку поставки/передання товару. Вимоги відповідачу про поставку товару на всю суму залишку передоплати позивач не пред`являв.

За таких обставин строк поставки товару не почав спливати, прострочення постачальника не настало, і висновок суду першої інстанції про його настання 21.11.2025 є помилковим.

Вимога про повернення попередньої оплати, заявлена до настання прострочення поставки, не може сама по собі створити прострочення зобов`язання. Право вибору між вимогами про поставку товару і поверненням коштів виникає у покупця виключно внаслідок порушення продавцем строку поставки, а не передує такому порушенню. Інше розуміння суперечило б статті 525 ЦК України, за якою одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідь відповідача на претензію, у якій він послався на вилучення у нього оригіналів документів у межах кримінального провадження та просив надати їх копії, не є відмовою поставити товар і не свідчить про визнання ним факту прострочення чи обов`язку повернути передоплату.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував частину другу статті 693 та частину другу статті 530 ЦК України і задовольнив вимогу про стягнення 15 024 882,30 грн попередньої оплати за відсутності підтвердженого прострочення постачальника, тобто за відсутності умови, лише з якою закон пов`язує право покупця вимагати її повернення.

В даному випадку, вимога позивача про повернення попередньої оплати (за умови чинності договірних відносин між сторонами і невизначеності строку поставки товару на суму залишку передоплати) є передчасною, а натомість доводи апелянта про ненастання для нього строку виконання зобов`язання з поставки товару - знайшли своє підтвердження.

Відмова у позові з підстави передчасності вимоги не позбавляє позивача реалізувати свої права сторони договору з огляду на умови розділів 8,9 обох Договорів, вимоги ст. 530, 693 ЦК України, які проаналізовані у цій постанові.

З підстав викладеного, основна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача коштів передоплати, на яку не поставлено товар, в розмірі 15 024 882,30 грн. до задоволення не підлягає.

Щодо похідних вимог колегією суддів встановлено наступне:

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних є наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання і за змістом позовних вимог є похідним від вимоги про повернення попередньої оплати. Оскільки обов`язок відповідача повернути попередню оплату у спірних правовідносинах не виник у зв`язку з відсутністю прострочення поставки товару, відсутнє і прострочення грошового зобов`язання, з яким частина друга статті 625 ЦК України пов`язує право кредитора на інфляційні втрати та три проценти річних.

Період нарахування з 21.11.2025 по 11.02.2026 визначено позивачем від спливу семиденного строку з дня отримання претензії, яка, як проаналізовано вище, правомірно не породжувала обов`язку відповідача повернути передоплату (за умови відсутності простроченого зобов`язання з поставки товару).

За таких обставин вимоги про стягнення 135 434,29 грн інфляційних втрат та 102 498,51 грн трьох процентів річних також не підлягають задоволенню, незалежно від правильності їх арифметичного розрахунку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, колегія суддів апеляційного господарського суду керується висновками Європейського суду з прав людини у справах «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України», за якими пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак не може розумітися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі такого обов`язку залежать від характеру рішення. З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що в постанові надано відповідь на всі істотні доводи учасників справи, які мають значення для вирішення спору, а інші аргументи не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини другої статті 277 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За пунктом 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З урахуванням усіх обставин справи в їх сукупності колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував частину другу статті 693 та частину другу статті 530 ЦК України, не врахував відсутність доказів настання строку поставки товару у відносинах сторін за обома Договорами і неправомірно задовольнив вимогу про повернення попередньої оплати, яка за відсутності прострочення постачальника є передчасною. Як наслідок, похідні від неї вимоги про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, наслідують долю основної вимоги і до задоволення не підлягають. Доводи апеляційної скарги про ненастання строку виконання зобов`язання з поставки товару знайшли своє підтвердження.

Апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/16201/25 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.

Судові витрати.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, такий суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, а в позові відмовлено повністю, судовий збір за подання позову та розгляд справи у суді першої інстанції покладається на позивача, а судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 274 730,67 грн підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу від 22.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/16201/25 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі №910/16201/25 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4. Судовий збір за подання позову та розгляд справи у суді першої інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬБА-ПЛЮС».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБА-ПЛЮС» (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 14-Е, офіс 411, код 30683050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОМЕЛЬСКЛО-УКРАЇНА» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62, код 36958863) 274 730,67 грн (двісті сімдесят чотири тисячі сімсот тридцять гривень 67 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

7. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.10.2026.

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді О.В. Яценко

О.М. Сибіга