Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №921/263/25 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: неплатоспроможність фізичної особи

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №921/263/25

Суддя: Желік Максим Борисович

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/263/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 12.08.2026 (вх.№01-05/2710/26 від 13.08.2026)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2026 (суддя Гевка В.Л., повну ухвалу складено 03.08.2026)

у справі №921/263/25

за заявою боржника ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства

за участю представників:

віл скаржника: адвокат Братівник І.В. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів),

від кредитора ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП»: адвокат Калачик В.В. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів),

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Півторак В.М. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів),

інші учасники: не з`явились,

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання АТ «Акцент-Банк» про відкладення розгляду справи №921/263/25; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перехід до процедури погашення боргів; задоволено заяву АТ «Універсал банк» про закриття провадження у справі №921/263/25; задоволено заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» про закриття провадження у справі; припинено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Півторака В.М.; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 ; провадження у справі №921/263/25 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 закрито; заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про визнання кредиторських (грошових) вимог в сумі 19 152,49 грн у справі №921/263/25 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник скаржника звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2026 у справі та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 відкрито апеляційне провадження; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву до 26.06.2026; розгляд справи призначено на 16.09.2026.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2026 розгляд справи відкладено на 30.09.2026.

14.09.2026 ТзОВ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» подало відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/7697/26).

В судовому засіданні 30.09.2026 представник скаржниці вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким справу про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду

Представник кредитора просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючий реструктуризацією вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким справу про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Інші учасники явку представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином та заздалегідь повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/263/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2025 відкрито провадження у справі № 921/263/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Микитіва О.І.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2025 керуючим реструктуризацією боржниці ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Півторака В.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.11.2025 визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, а саме: АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в сумі 168 174,19 грн; ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» в сумі 17 837,87 грн та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в сумі 31 216,53 грн.

29.12.2025 арбітражним керуючим Півтораком В.М. скликались збори кредиторів, проте кредитори явки своїх представників не забезпечили.

Представник ТзОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» скористався правом заочного голосування, за результатами якого запропонував боржнику надати кредиторам задовільний план реструктуризації та продемонструвати кредиторам та суму добросовісність у своїх намірах, в іншому випадку, зазначив, що ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» буде змушене відмовити у задоволенні плану реструктуризації та клопотати про закриття провадження.

30.01.2026 представник боржниці подав клопотання про введення процедури погашення боргів та визнання її банкрутом.

В обґрунтування поданого клопотання представник боржниці зазначив, що арбітражним керуючим Півтораком В.М. неодноразово скликались збори кредиторів; рішення щодо наступної стадії у процедурі неплатоспроможності ОСОБА_1 кредиторами не прийнято; кредитор АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» пропонує надати інший виконуваний план реструктуризації, проте боржниця повністю врахувала свій майновий стан та фінансові можливості, розмір фінансових зобов`язань і сформовано реальний, виконуваний та добросовісний план реструктуризації боржника.

02.02.2026 ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» подало заперечення, відповідно до якого з клопотанням ОСОБА_1 про визнання боржника банкрутом та перехід в процедуру погашення боргів не погоджується та вважає таке необґрунтованим, оскільки кредиторами план реструктуризації не було схвалено через недобросовісність боржниці: ОСОБА_1 більше 7 років офіційно не працевлаштована; у матеріалах справи відсутні докази про дійсний намір боржниці працевлаштуватись; згідно з планом реструктуризації потенційний дохід боржниці буде складати 9000,00 грн, з яких 8000,00 грн виділятиметься на задоволення власних потреб і 1000,00 грн на задоволення визнаних вимог кредиторів протягом 60 місяців, відтак, з більше ніж 200000,00 грн визнаних вимог боржниця планує виконати лише 60000,00 грн.

10.02.2026 представник ОСОБА_1 подав заяву з проханням надати пропозиції кожного кредитора для їх узгодження та формування плану реструктуризації із врахуванням інтересів кредиторів та майнового стану боржника.

23.02.2026 ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» подало клопотання про збільшення суми щомісячного погашення боржницею до 3500,00 грн протягом 60 місяців, що забезпечить погашення визнаних судом грошових вимог кредиторів за мінусом незначного спрощення.

24.02.2026 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» подало клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , оскільки запропонований план реструктуризації передбачав прощення боргу в розмірі 67% від загальної суми заборгованості перед кредиторами, що є надмірним та порушує права кредиторів.

03.03.2026 АТ «Акцент-Банк» подав результати заочного голосування, за результатами якого, серед іншого, боржнику пропонується доопрацювати проект плану реструктуризації та надати на погодження кредиторам такого, який передбачатиме реальне погашення боргу з об`єктивним врахуванням можливостей боржника і вимог кредиторів.

26.06.2026 арбітражним керуючим Півтораком В.М. заявою долучено повідомлення № 45 від 26.06.2025 про збори кредиторів, які призначені на 10.07.2026, об 15:00 год., за адресою АДРЕСА_1 .

Представник ТзОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» скористався правом заочного голосування, за результатами якого запропонував боржнику надати кредиторам задовільний план реструктуризації та продемонструвати кредиторам та суму добросовісність у своїх намірах, в іншому випадку, зазначив, що ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» буде змушене відмовити у задоволенні плану реструктуризації та клопотати про закриття провадження.

13.07.2026 ТзОВ «Фінасова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» подало заяву про закриття провадження у справі.

В обґрунтування поданої заяви кредитор зазначає, що арбітражним керуючим згідно з приписами КУзПБ скликалися збори кредиторів, проте станом на сьогодні план реструктуризації боргів боржника не схвалений зборами кредиторів, оскільки боржником на розгляд зборів кредиторів наданий план реструктуризації боргів, що не відповідає дійсності, містить списання біля 80 % визнаних вимог кредиторів, відтак не відповідає вимогам реструктуризації боргів та не відповідає приписам КУзПБ в цілому.

Постановляючи оскаржену ухвалу про задоволення клопотання кредиторів про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, місцевий господарський суд встановив, боржниця при наявній заборгованості не докладає зусиль та не прагне її погашення, врахував запропонований боржницею проект плану реструктуризації, та дійшов висновку про наявність обставин, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами, а відтак і про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Узагальнені доводи апелянта.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, на підтвердження чого апелянт покликається на такі доводи:

- збори кредиторів, що скликались на 29.12.2025, 26.01.2026 та 10.07.2026 не відбулись через неявку кредиторів; зокрема кредитор з правом вирішального голосу не брав участь та правом заочного голосування не скористався; така поведінка перешкоджала схваленню плану реструктуризації, оскільки для його затвердження необхідна участь та волевиявлення кредиторів;

- боржник подав проект плану реструктуризації виходячи з особистого майнового стану і готовий був врахувати пропозиції кредиторів для збільшення розмір щомісячних виплат, проте такі пропозиції не надходили і була відсутня об`єктивна можливість обговорення пропозицій на зборах кредиторів через неявку кредиторів;

- у відповідності до постанови КГС від 10.06.2020 у справі № 910/12809/16, добросовісність боржника оцінюється через співпрацю з арбітражним керуючим та надання достовірної інформації, а ігнорування таких доказів є порушенням ст. 2 ГПК України;

- суд дійшов висновку про «недобросовісність» боржника, однак не дослідив і не оцінив поведінку кредиторів, хоча саме вона стала вирішальною причиною неподання погодженого та схваленого плану реструктуризації боргів протягом встановленого строку;

- суд першої інстанції неправильно ототожнив недоліки плану реструктуризації (які є підставою для відмови у його затвердженні) та обставини недобросовісності, що виключають застосування процедури банкрутства; відмова у затвердженні плану є законною передумовою для переходу до процедури погашення боргів (ст. 130 КУзПБ);

- відсутність працевлаштування та доходів є об`єктивною причиною, яка зумовила звернення до суду; застосування КУзПБ передбачає можливість списання боргів саме у випадках, коли боржник об`єктивно не має можливості їх погасити; факт оплати авансу арбітражному керуючому (що є обов`язковою умовою для відкриття провадження) та активне клопотання боржника про перехід до процедури погашення боргів після незатвердження плану є беззаперечним доказом наміру боржника завершити процедуру у законний спосіб, а не ухилитися від відповідальності;

- суд не дослідив належним чином звіт арбітражного керуючого, що підтверджує добросовісність боржника та відсутність майна;

- суд не дослідив обґрунтованість заяв про закриття провадження та її відповідність інтересам усіх сторін, що суперечить ст. 2 ГПК України (постанова КГС від 16.07.2020 у справі № 918/454/18 підкреслює, що порушення права кредитора на участь у зборах є підставою для визнання рішень незаконними);

- перехід до процедури погашення боргів, як запропоновано боржником, міг би забезпечити часткове задоволення вимог кредиторів або списання боргів (постанова КГС від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16 наголошує, що закриття провадження без належного дослідження можливості реструктуризації чи погашення боргів суперечить меті КУзПБ);

- у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 Судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС наголосила, що закриття провадження за ч. 11 ст. 126 КУЗПБ є дискреційним правом, а не обов`язком суду; суд зобов`язаний оцінити причини неподання погодженого плану реструктуризації; якщо розробка та затвердження плану не відбулися через об`єктивну незгоду кредиторів із розміром прощення (дисконтування) боргів, але при цьому боржник не приховував майно і діяв добросовісно, факт несхвалення плану не вважається процесуальним зловживанням;

Узагальнені заперечення кредитора.

У відзиві на апеляційну скаргу представник кредитора наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- формальна відсутність АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на зборах кредиторів не означає, що цей кредитор залишив питання плану реструктуризації без оцінки; у заяві від 03.03.2026, поданій безпосередньо до суду, АТ «АКЦЕНТ-БАНК» письмово виклало свою позицію щодо запропонованого боржницею плану реструктуризації, прямо зазначивши, що план «не спрямований на реальне відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів, а містить ознаки спроб безпідставного списання боргів», та що ці обставини «підлягають врахуванню господарським судом... як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника»; отже, найбільший кредитор боржниці (77% визнаних вимог) не був «нейтральним відсутнім», а письмово підтримав позицію про недобросовісність боржниці та необхідність закриття провадження - і суд першої інстанції правомірно врахував цю позицію серед інших матеріалів справ;

- ні КУзПБ, ні ГПК України не пов`язують правомірність ухвали про закриття провадження за ч. 11 ст. 126 КУзПБ з обов`язковою фізичною явкою кожного окремого кредитора на збори;

- кредитор ТзОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» послідовно й активно реалізовував свої процесуальні права: подавав письмові заперечення, бюлетень до протоколу зборів кредиторів від 15.01.2026, бюлетень №2 від 01.07.2026 та заяву про закриття провадження від 13.07.2026; у кожному з цих документів кредитор послідовно попереджав боржницю про необхідність надання добросовісного, реалістичного плану реструктуризації і вказував, що в іншому випадку клопотатиме про закриття провадження;

- сам факт надання боржницею декларацій та документів арбітражному керуючому не спростовує висновку суду першої інстанції про недобросовісність, оскільки суд встановив недобросовісність не через процесуальну пасивність боржниці, а через змістовні, документально підтверджені обставини: більшість кредитних договорів (на суму, що і становить майже всю заявлену заборгованість) укладена боржницею в період з 15.08.2024 по 05.02.2025, тобто вже після звільнення з останнього місця роботи 30.04.2024 і за відсутності будь-яких доказів пошуку нею роботи; боржниця не надала жодних пояснень чи доказів щодо цілей і фактичного використання отриманих кредитних коштів; джерело коштів, за рахунок яких боржницею 29.04.2025 сплачено 45 420,00 грн авансу винагороди арбітражному керуючому, залишилося непоясненим, попри задеклароване вкрай скрутне матеріальне становище; запропонований боржницею план передбачав списання 157 229,59 грн з 217 228,40 грн визнаних вимог (майже 72%) при погашенні лише 60 000,00 грн, тобто боржниця, володіючи коштами на адвоката та арбітражного керуючого, пропонувала кредиторам менше третини визнаного боргу;

- пункт 8 ч. 4 ст. 123 КУзПБ дійсно відносить до компетенції зборів кредиторів прийняття рішення про звернення до суду з відповідним клопотанням, однак ця норма не встановлює виключності такого порядку і не позбавляє кредитора права звернутися до суду безпосередньо із самостійною заявою; особливо в ситуації, коли, як у цій справі, збори кредиторів неодноразово не відбувалися через відсутність кворуму (29.12.2025, 26.01.2026, 10.07.2026) і, відповідно, об`єктивно не могли ухвалити жодного рішення;

- мета КУзПБ не полягає у звільненні від боргів будь-якого боржника незалежно від його поведінки - навпаки, спеціальні вимоги до добросовісності боржника є запобіжником саме проти зловживання цим інститутом;

- дискреційне повноваження суду, про яке йдеться у постанові КГС ВС від 26.05.2022 у справі №903/806/20, було реалізоване судом першої інстанції правильно на користь закриття провадження, а не переходу до процедури погашення боргів;

- в оскаржуваній ухвалі детально викладено та проаналізовано хронологію дій арбітражного керуючого, зміст поданих ним звітів, результати інвентаризації майна боржниці, а також відомості про доходи боржниці та членів її сім`ї за 2022-2025 роки з конкретними сумами за кожен рік.

Відповідач подав відзив на апеляційну заяву з пропущенням процесуального строку, у тексті зазначає клопотання про його поновлення, з урахуванням ст. 119 ГПК України, колегія суддів вважає за можливим поновити заявнику строк для подання відзиву та враховувати викладені в ньому заперечення при ухваленні судового рішення.

Встановлені фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.

Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність божниця подала пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Боржник на підставі укладених кредитних договорів має заборгованість перед 24-ма банками та фінансовими установами, відтак розмір загальної суми заборгованості складає 464 443,22 грн.

Згідно з матеріалами справи, у наданому проекті плану реструктуризації боржниця вказує обставини, що спричинили її неплатоспроможність: відсутність роботи; необхідністю забезпечувати свої потреби (без конкретизації); високі процентні ставки.

У проекті плану реструктуризації ОСОБА_1 зазначає, що на день подання заяви доходи відсутні, проте здійснюється активний пошук роботи і розраховує отримувати щомісячний дохід у розмірі 14000,00 грн, з яких 5000,00 грн виділятиметься для погашення вимог кредиторів, а 9000,00 грн - сума, яка щомісяця залишатиметься на задоволення побутових потреб.

Згідно з матеріалами справи, розмір визнаних місцевим господарським судом вимог кредиторів становить 217 228,59 грн, а саме: АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в сумі 168 174,19 грн; ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» в сумі 17 837,87 грн та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в сумі 31 216,53 грн.

Строк виконання плану реструктуризації - 5 років, загальна сума запланованого погашення становить 300 000,00 грн.

Розмір вимог кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів становить 164 443,22 грн.

Відсоток запланованого погашення вимог кредиторів становить: 64,5% ((5000,00х60):464443,22 х100%).

12.12.2026 представником ОСОБА_1 подано проект плану реструктуризації боргів боржниці для розгляду на зборах кредиторів.

У проекті плану реструктуризації ОСОБА_1 зазначає, що на день його розроблення доходи у боржниці відсутні, проте здійснюється активний пошук роботи і розраховує отримувати щомісячний дохід у розмірі 9000,00 грн, з яких 1000,00 грн виділятиметься для погашення вимог кредиторів, а 8000,00 грн - сума, яка щомісяця залишатиметься на задоволення побутових потреб (харчування, оплата мобільного зв`язку, особисті потреби, одяг, профільна світа (курси) тощо).

Строк виконання плану реструктуризації - 5 років, загальна сума запланованого погашення становить 60 000,00 грн.

Розмір вимог кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів становить 157228,59 грн.

Відсоток запланованого погашення вимог кредиторів становить: 27,6% ((1000,00х60): 217 228,59 2 х100%).

Згідно з відомостями трудової книжки (серія НОМЕР_1 ) боржниці, останнім записом є запис від 30.04.2024 про звільнення за угодою сторін. Інших відомостей про працевлаштування чи здійснення пошуку роботи матеріали справи не містять.

Відповідно до оновлених декларацій про майновий стан у справі про неплатоспроможність від 10.12.2025 сукупний дохід боржника становить: у 2022 році - 169620,00 грн; у 2023 році - 104964,00 грн; у 2024 році - 137874,34 грн; у 2025 році - 28635,83 грн.

До членів сім`я боржниці відносяться: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , українка) мати; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , українець) батько; ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , українець) брат.

Майно належне боржниці на праві власності відсутнє.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Зокрема, згідно з частиною другою статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частини третя статті 124 КУзПБ).

Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини друга, третя статті 123 КУзПБ).

Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у ст. 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

В постанові від 19.09.2022 у справі № 903/806/20 Верховний Суд також зауважив, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

Очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Згідно з матеріалами справи, керуючим реструктуризацією збори кредиторів скликались 29.12.2025, 26.01.2026 та 10.07.2026, проте не відбувались через неявку кредиторів.

Водночас кредитори ТзОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та АТ «АКЦЕНТ-БАНК» скористалися правом заочного голосування, за результатами яких, серед іншого, боржнику пропонувалося доопрацювати проект плану реструктуризації та надати на погодження кредиторам такого, який передбачатиме реальне погашення боргу з об`єктивним врахуванням можливостей боржника і вимог кредиторів.

Окрім цього, боржниця звернулася до кредиторів з проханням надати пропозиції кожного кредитора для їх узгодження та формування плану реструктуризації із врахуванням інтересів кредиторів та майнового стану боржника.

За результатами звернення боржниці, ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» подало клопотання про збільшення суми щомісячного погашення боржницею до 3500,00 грн протягом 60 місяців, що забезпечить погашення визнаних судом грошових вимог кредиторів за мінусом незначного спрощення, Однак доказів врахування такої пропозиції боржницею у проекті плану реструктуризації матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи підтверджується належна реалізація кредиторами власних правомочностей.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки (подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20).

Відповідно, у разі неподання погодженого та схваленого плану реструктуризації боргів господарський суд зобов`язаний не формально переходити до наступної процедури, а перевірити поведінку боржника, оцінити дії інших учасників провадження та встановити, чи є підстави для закриття провадження у справі.

В матеріалах справи міститься проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , який боржниця подавала разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом такого проекту плану реструктуризації, боржниця зазначає, що розмір загальної суми заборгованості складає 464 443,22 грн; розраховує отримувати щомісячний дохід у розмірі 14000,00 грн, з яких 5000,00 грн виділятиметься для погашення вимог кредиторів, а 9000,00 грн - сума, яка щомісяця залишатиметься на задоволення побутових потреб, відтак сума запланованого погашення становить 300 000,00 грн, а 164 443,22 грн будуть прощені (списані).

Відсоток запланованого погашення вимог кредиторів становить: 64,5% ((5000,00х60):464443,22 х100%).

Згідно з матеріалами справи, розмір визнаних місцевим господарським судом вимог кредиторів становить 217 228,59 грн, а саме: АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в сумі 168 174,19 грн; ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» в сумі 17 837,87 грн та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в сумі 31 216,53 грн.

12.12.2025 представником ОСОБА_1 подано проект плану реструктуризації боргів боржниці для розгляду на зборах кредиторів.

За змістом такого проекту плану реструктуризації, боржниця зазначає, що розраховує отримувати щомісячний дохід у розмірі 9000,00 грн, з яких 1000,00 грн виділятиметься для погашення вимог кредиторів, а 8000,00 грн - сума, яка щомісяця залишатиметься на задоволення побутових потреб (харчування, оплата мобільного зв`язку, особисті потреби, одяг, профільна світа (курси) тощо), відтак сума запланованого погашення становить 60 000,00 грн, а 157228,59 грн будуть прощені (списані).

Відсоток запланованого погашення вимог кредиторів становить: 27,6% ((1000,00х60): 217 228,59 2 х100%).

У постанові від 13.05.2025 у справі № 904/3275/23 Верховний Суд зауважив на тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.

З огляду на наведене, сума грошових вимог, яку боржниця мала намір погасити на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є більшою, ніж сума визнаних вимог кредиторів. Однак вже у поданому проекті плану реструктуризації боргів для розгляду на зборах кредиторів, боржниця має намір погасити тільки 60000,00 грн.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази щодо зміни життєвих обставин чи майнового стану ОСОБА_1 , які дозволяють зробити висновок про обґрунтованість такого плану реструктуризації та його співмірність із реальними фінансовими можливостями боржниці.

Разом з тим, боржницею не наведено належного обґрунтування джерела отримання доходу в обох проектах плану реструктуризації, зазначено тільки здійснення активного пошуку роботи.

Проте матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вживалися заходи щодо пошуку роботи, працевлаштування або отримання стабільного доходу. Відтак зазначені боржницею розрахунки щодо можливості його виконання ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені об`єктивними доказами.

У проекті плану реструктуризації боргів для розгляду на зборах кредиторів боржниця зазначає, що сума, яка щомісяця залишатиметься на задоволення побутових потреб, становить 8000,00 грн, а саме на: харчування, оплату мобільного зв`язку, особисті потреби, одяг, профільна світа (курси) тощо. Однак така сума належним чином не обгрунтована.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що запропонований боржницею проект плану реструктуризації боргів не підтверджує наявності у неї реального наміру досягнення компромісу з кредиторами та створення умов для належного виконання грошових зобов`язань.

Відтак, враховувавши встановлені у межах цієї справи обставини, а саме:

- провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 20.05.2025, але станом на дату ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення (21.08.2026) суду не було подано погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника,

- відсутність доказів неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей,

- подання проекту плану реструктуризації, який передбачає 72,4% списання боргів боржника, що порушує мету процедури реструктуризації боргів,

- відсутність доказів надання кредиторам та суду оновленого плану реструктуризації з врахуванням пропозиції кредитора щодо реструктуризації боргів,

колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував положення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ та ухвалив в межах дискреційних повноважень суду законне та обґрунтоване судове рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Загальні висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2026 у справі №921/263/25 - залишити без змін.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 від 12.08.2026 (вх.№01-05/2710/26 від 13.08.2026) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2026 у справі №921/263/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 12.10.2026

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua