Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №187/1357/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2458/26 Справа № 187/1357/26 Суддя у 1-й інстанції - Караул О. А. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Д.В.Кравчуна на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

При обставинах, встановлених місцевим судом, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704644 від 27.06.2026 слідує, що 27.06.2026 року о 12 год. 25 хв. в с. Єлизаветівка на автодорозі Т-04-14 водій ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем Сканія, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Крон д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). На законну вимогу використав алкотестер Драгер, результат 2,51 проміле, з результатом був незгоден і в подальшому пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704660 від 27.06.2026 слідує, що 24.06.2026 року о 12 год. 25 хв. в с. Єлизаветівка на автодорозі Т-04-14 водій ОСОБА_1 керуючи вантажним автомобілем Сканія, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Крон д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху та при виникненні перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль BYD AE2503YB під керуванням водія ОСОБА_2 .. В даному ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3 отримали легкі тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Кравчун Д.В. просить скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що:

- працівники поліції не назвали ознаки сп`яніння;

- працівниками поліції не було направлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я;

- працівники поліції не запитали згоду ОСОБА_1 з результатами показів;

- ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд у закладі охорони здоров`я;

- відеозапис не є повним;

- один із відеозаписів не містить дату та час відеозапису;

- відеозапис не є доказом.

Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.

Від представника, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Кравчуна Д.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, відповідно до заяви представник підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704644 від 27 червня 2026 року, складеним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; роздруківкою з приладу “Драгер”, відповідно до якої, у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння, результат 2,51 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у ОСОБА_1 виявлено стан сп`яніння, результат 2,51 ‰; рапортом працівника поліції. Водію було запропоновано пройти тест на приладі “Драгер”, результат 2,51 ‰; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі “Драгер”, результат якого 2,51 ‰.

Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.

Твердження про те, що відсутні ознаки сп`яніння, не приймаються до уваги, оскільки перелік ознак алкогольного сп`яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, які містяться у матеріалах справи.

Також не можуть бути взяти до уваги доводи представника про те, що відеозапис місця події не є безперервним, оскільки такі твердження не впливають на допустимість і достовірність доказів, отриманих під час складання матеріалів справи.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, а тому безперервність відеозапису не є обов`язковою умовою його допустимості, якщо зміст запису дає можливість достовірно встановити подію правопорушення, дії водія та працівників поліції. Наявний у матеріалах справи відеозапис фіксує ключові обставини події, у тому числі пропозицію пройти огляд, огляд водія на місці та інші істотні дії, тому перерви у відеозапису не спростовують фактів, що підтверджують вчинення правопорушення.

Твердження про те, що один із відеозаписів не містить дату та час відеозапису, не є підставою для скасування судового рішення.

Посилання представника, про те, що відеозапис, який міститься у матеріалах справи не може вважатися належним доказом, є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону України “ Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тому долучений до протоколу відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП та обґрунтовано взятий до уваги судом першої інстанції.

Твердження про те, що працівниками поліції не було направлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, не є слушними та спростовуються відеозаписом місця події (0051), відповідно до якого, працівник поліції запропонував пройти огляд у медичному закладі (13:07), на що ОСОБА_1 повідомив,- ”у лікарні не буду” (13:20).

Посилання на те, що працівники поліції не запитали згоду ОСОБА_1 з результатами показів, не є слушними, оскільки після проходження тесту“ Драгер” працівник поліції говорить ОСОБА_1 (відеозапис 0054, час 02:00), - “ Ви в стані алкогольного сп`яніння”, на що ОСОБА_1 відповідає, -”хорошо”.

Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.

З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Д.Кравчуна на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2026 року, - залишити без задоволення.

Постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста