Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №686/6037/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/6037/26

Провадження № 33/820/728/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та

В С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, діючи повторно, 16 лютого 2026 року в 00 год. 13 хв. по вул. Західно-Окружній, 15/1 в м. Хмельницькому керував автомобілем "Volkswagen", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Постановою суддіХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що ним до суду було направлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він є військовослужбовцем ЗСУ (сержант, старший оператор 2 групи спеціального призначення 11 роти спеціального призначення 4 загону спеціальних операцій в/ч НОМЕР_2 ) та з 07.04.2026 року на підставі наказу командира в/чА1788 74 від 06.04.2026 року перебував в районі виконання бойових завдань(Харківська область) для безпосередньої участі в бойових діях щодо відсічі і стримування збройної агресії РФ. Ігнорування судом першої інстанції поданого клопотання та розгляд справи за його відсутності позбавили його можливості надати пояснення, клопотання, докази та реалізувати своє право па захист.

Посилається на те, що працівниками поліції було грубо порушено вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та

швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС/МОЗ України від 09.11.2015 1452/735. Поліцейські всупереч вимогам Інструкції не роз`яснили йому порядок і технічні правила користування спеціальним технічним засобом «DragerAlcotest», не демонстративно відкривали герметичну упаковку одноразового мундштука, а також не роз`яснили правові наслідки та право висловити незгоду з результатами огляду й вимагати проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Зазначає, що з наявних у матеріалах справи відеозаписів із нагрудних бодікамер працівників поліції не вбачається і не зафіксовано факт руху автомобіля "Volkswagen", номерний знак НОМЕР_1 , під його керуванням. У момент підходу працівників поліції автомобіль перебував у нерухомому стані (стояв), двигун був вимкнений. Працівниками поліції не надано жодного належного та допустимого доказу (відеозапису безперервної фіксації руху, свідчень очевидців тощо), який би підтверджував факт керування ним транспортним засобом у вказаний у протоколі час.

Крім того, на відеозаписах зафіксовано, що інструктаж та роз`яснення процедури огляду поліцейськими проведено не було.

Вважає, що перебування особи в нерухомому транспортному засобі або поруч із ним не є «керуванням» у розумінні Правил дорожнього руху України та ст. 130 КУпАП, що повністю виключає подію і склад правопорушення.

Позиції учасників судового провадження

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, надіслав клопотання, в якому просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату, після 23.12.2026 року, через те, що він не може з`явитися до суду, оскільки перебуває у відрядженні та виконує бойове завдання у в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_2 та бажає особисто приймати участь в суді.

Апеляційний суд звертає увагу, що апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшла в провадження Хмельницького апеляційного суду 02.09.2026 року та була призначена до розгляду 21.09.2026 року на 09.00 год., 12.12.2026 року на 09.00 год., але на всі судові засідання ОСОБА_1 не з`являвся, був вчасно повідомлений про місце, день та час розгляду апеляційної скарги, надсилав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату: 21.09.2026 року у зв`язку із перебуванням у відрядженні та виконанням бойового завдання у Харківській області.

За вказаних обставин, у даному конкретному випадку, з огляду на тривале перебування справи про адміністративне правопорушення на розгляді в суді апеляційної інстанції, а також численні відкладення судових засідань за ініціативою особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати практику Європейського суду з прав людини, висловлену в його рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, а саме, у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 при складанні протоколу були роз`ясненні права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, він не скористався юридичною допомогою адвоката, не надав доказів та письмових пояснень, надсилаючи тільки клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про затягування ним апеляційного розгляду.

Приймаючи до уваги викладене, дотримуючись принципів законності і верховенства права та розумності строків під час здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також враховуючи неодноразові відкладення судових засідань за ініціативою апелянта, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, повідомленої належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП за наведених обставин його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, апеляційним судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання, апеляційний суд, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу, за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржує факт керування транспортним засобом,а також процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, вважаючи наявні докази недостатніми для доведення його вини.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність в тому числі за повторне керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з наступними змінами, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

В апеляційній скарзі зазначено, що з долученого до матеріалів справи відео файлу не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що не відповідає дійсності, оскільки факт керування транспортним ОСОБА_1 16 лютого 2026 року є зафіксованим належним чином на доданому до протоколу відеозаписі.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, діючи повторно, 16 лютого 2026 року в 00 год. 13 хв. по вул. Західно-Окружній, 15/1 в м. Хмельницькому керував автомобілем "Volkswagen", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 592458 від 16 лютого 2026 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення (а/с 1); результатами тестування ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «DragerAlkotest 6810», прилад 0934, тест № 3238, відповідно до якого результат огляду – 0,38 проміле (а/с 4); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, у зв`язку з чим за допомогою газоаналізатора «DragerAlkotest 6810» проведено огляд на стан сп`яніння, результат огляду позитивний 0,38 проміле та з підписом ОСОБА_1 про його згоду з результатом (а/с 5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовані виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а/с 6); постановою інспектора УПП в Хмельницькій області Підлісного М.В. серії ЕНА №6673571 від 16.02.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП, за керування транспортним засобом у вищевказаному місці та час, будучи позбавленим права керування транспортними засобами (а/с 3),відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (а/с 15).

Повторність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП підтверджується постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2026 року, згідно якої ОСОБА_1 протягом 2026 року вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Відтак, суд першої інстанції правильно кваліфікував діяння ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 КУпАП (а/с 9).

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

З відеозаписів, наданих правоохоронцями вбачається, що працівник поліції підійшов до автомобіля "Volkswagen", номерний знак НОМЕР_1 , який стояв із включеним двигуном, про що свідчать увімкнені задні ліхтарі та стоп сигнали. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1 , у ході спілкування зі працівниками поліції ОСОБА_1 , не заперечував проти того, що керував автомобілем та зазначив, що їде додому.

Після перевірки документів, під час спілкування із працівниками поліції, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, тому йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу «DragerAlkotest». ОСОБА_1 погодився пройти огляд.Огляд ОСОБА_1 було проведено за його згодою на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlkotest», результат якого склав 0,38 ‰ алкоголю. Результати ОСОБА_1 не оспорював, погоджуючись на складання усіх необхідних актів та їх підписання. Як роздруківка, так і акт огляду містять підпис ОСОБА_1 , якийпідтверджує, що з результатами огляду він погоджується. На пропозицію поліцейського пройти огляд у медичному закладі відмовився. ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що на відеозаписі з реєстратора автомобіля поліції, доданому до протоколу (диск 2 clip-18) зафіксований рух транспортного засобу- автомобілю "Volkswagen", номерний знак НОМЕР_1 16.02.2026 о 00.13 год., позаду якого рухався автомобіль поліції, після зупинки автомобілів два працівника поліції підійшли до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , наряду з цим відеозаписом також наявні відеозаписи з бодікамер поліцейських за цією з датою та часом, які спілкуються з ОСОБА_1 ,що підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Окрім того, з відеозаписівчітко вбачається,що підчас спілкуванняіз працівникамиполіції ОСОБА_1 не заперечувавфакту керуваннятранспортним засобомсаме ним,а навпакипояснював працівникамполіції,що вінїде додому.

На підставі цього ж відеозапису, доходжу висновку, що огляд водія було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція №1452/735), а окреслені обставини у своїй сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та безумовно вказують на наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до діючого закону, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом, при цьому огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я тільки у разі незгоди водія на проведення цього огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами.

Так, відповідно пунктів 2, 6, 7 розділу І Інструкції№1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, зазначене дає підстави апеляційному суду стверджувати, щозгода водія з позитивним результатом огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп`яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, вказує на те, що водій транспортного засобу повністю погоджується та визнає факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

При цьому під час огляду у ОСОБА_1 не виникло жодних вагань чи зауважень з приводу правильності функціонування газоаналізатора та використання працівниками поліції під час його огляду неналежного пристрою, оскільки він визнав результат огляду, не наполягав на огляді в медичному закладі.

Зазначений відеозапис апеляційний суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Отже, підстав сумніватись, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом апеляційний суд не вбачає, а доводи у цій частині апеляційний суд вважає обраною тактикою захисту, що спрямовані виключно на уникнення відповідальності.

Доводи ОСОБА_1 , що йому не було роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не є слушними та не заслуговують на увагу, оскільки він добровільно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, сам вибрав та розпакував мундштук, продув драгер, ознайомився з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу на місці зупинки, поліцейський запропонував проїхати до медичного закладу, якщо не згідний з результатом, ОСОБА_1 спитав про наслідки за результатом огляду, поліцейський йому роз`яснив, після чого ОСОБА_1 відмовився від огляду у медичному закладі та погодився з результатом огляду, за цих обставин поліцейський не був зобов`язаний роз`яснювати водію процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Доводи ОСОБА_1 , що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, яким суд дав належну оцінку у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що під час розгляду справи судом було допущено істотні порушення ОСОБА_2 на захист, оскільки суд безпідставно не відклав розгляд справи за наявності обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки суддя місцевого суду, враховуючи вимоги ст.268КУпАП, що не передбачають обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст.130 КУпАП, принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної ОСОБА_1 , який в судові засідання не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся належним чином.

Згідно матеріалів справи, в судові засідання, які були призначені на 10 год. 05.03.2026 року, 12 год. 11.03.2026 року, 14 год. 25.03.2026 року, 09 год. 30 год. 07.04.2026 року, 10 год. 15.04.2026 року, 10 год. 22.04.2026 року, 09 год. 29.04.2026 року, 09 год. 06.05.2026 року, 09 год. 13.05.2026 року, 09 год. 20.05.2026 року, 09 год. 27.05.2026 року, 09 год. 30 хв. 08.07.2026 року, 09 год. 30 хв. 17.07.2026 року, 09 год. 27.07.2026 року, 09 год. 07.08.2026 року, 09 год. 17.08.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про місце та час розгляду справи постійно повідомлявся завчасно належним чином - шляхом надсилання SMS - повідомлення на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , який він вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення.

Проте, жодного разу в судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, надсилав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. При цьому суд неодноразово відкладав розгляд справи за заявами ОСОБА_1 .

Звертаю увагу, що відповідно до вимог ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, при цьому положеннями статті 38 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, які підвідомчі суду (судді), визначені строки накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 2 статті 130 КУпАП, у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.

З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки відсутні підстави для зміни або скасування постанови суддіХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2026 року, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя