Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №335/6960/26
Суддя: Кравченко Л. Ю.
Дата документу Справа № 335/6960/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №ЄУН: 335/6960/26 Головуючий в 1 інст. СиротенкоВ.К.
Провадження № 33/807/1088/26 Доповідач в 2 інст. Кравченко Л.Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кравченко Л.Ю., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою адвоката Бахмута М.С. на постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 27 липня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з постановою суду, 09.06.2026, о 06 год. 52 хв. в м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд.17, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Laguna, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність шкіряного покрову обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку на стан наркотичного сп`яніння відмовився в присутності лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №1837 від 09.06.2026, чим порушив п. 2.5 ПДР, в зв`язку з чим його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
На вказану постанову захисник Бахмут М.С. подав апеляційну скаргу, в який зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку на стан наркотичного сп`яніння в присутності лікаря нарколога, що підтверджується відеозаписом. Так, приблизно на 28-й хвилині відеозапису ОСОБА_1 заходить до кабінету лікаря-нарколога та без будь-яких заперечень на вимогу медичної сестри проходить до приміщення для здачі біологічного матеріалу (сечі), тобто фактично приступає до проходження медичного огляду. Жодних заперечень проти проведення наркологічного огляду чи відмови від нього у цей момент не висловлює. Після цього лікар надає ОСОБА_1 для підписання бланк «інформованої згоди», зміст якого викликає у нього обґрунтовані сумніви щодо предмета медичного втручання. Як чутно приблизно на 39-й хвилині відеозапису, ОСОБА_1 уважно вголос читає текст зазначеного документа, з якого вбачається, що йому пропонується надати згоду на психіатричний огляд та лікування у психіатричному закладі з приводу психіатричного захворювання. При цьому ані працівники поліції, ані лікар не роз`яснюють ОСОБА_1 , що вказаний бланк також містить положення, які стосуються проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, натомість наполягають на його підписанні в цілому. Після ознайомлення із зазначеним документом ОСОБА_1 неодноразово пояснює лікарю, що він прибув саме для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння на виконання вимоги поліцейських, не заперечує проти такого огляду та готовий його пройти, однак не готовий підписувати згоду на проведення психіатричного огляду та лікування.Особливої уваги заслуговують події приблизно на 46-й хвилині відеозапису. Саме у цей момент лікар, замість того щоб привести запропонований для підписання бланк у відповідність до реальної процедури медичного огляду, викресливши положення, що стосуються психіатричного огляду та лікування, або запропонувавши підписати документ лише в частині проведення наркологічного огляду, безпідставно оформив висновок про нібито відмову від проходження медичного огляду. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
В подальшому захисник подав доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначає, що на його запит КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради надав копії направлення на медичний огляд від 09.06.2026, усвідомленої згоди особи на проведення психіатричного огляду від 09.06.2026, акта медичного огляду від 09.06.2026 № 18370 та сторінок журналу реєстрації медичних оглядів, а також повідомив, що ОСОБА_1 09.06.2026 відмовився підписувати «Усвідомлену згоду на проведення психіатричного огляду», що унеможливило провести йому медичний огляду у повному обсязі. Обов`язковість такої згоди заклад обґрунтовує тим, що згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду стан сп`яніння відноситься до класу «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин», а отже на огляд поширюється Закон України «Про психіатричну допомогу» і форма первинної облікової документації № 003-7/о, затверджена наказом МОЗ України від 15.09.2016 № 970. Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 не містить жодної норми, яка б ставила проведення огляду в залежність від підписання особою усвідомленої згоди на психіатричний огляд.
В судове засідання, ОСОБА_1 не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Його захисник адвокат Бахмут М.С. зазначив про можливість проведення розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що відповідає положенням ст. 294 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Бахмут М.С. підтримав подану скаргу з підстав, зазначених в ній, просить скаргу задовольнити.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він є лікарем-наркологом КНП» Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради. 09 червня 2026 року вранці співробітники поліції привезли на медичний огляд ОСОБА_1 з метою виявлення алкогольного або наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 сечу здав, але відмовився підписувати згоду на проведення психіатричного огляду. Процедура огляду на стан сп`яніння проходить наступним чином. Після отримання згоди особи, проводиться її огляд лікарем на виявлення психічних, неврологічних та психосоматичнихознак для оцінки на стан сп`яніння, далі тестується сеча. Без підпису на згоді він не має права проводити огляд особи та будь-які маніпуляції. ОСОБА_1 відмовлявся від підпису на огляд, тому він не проводив огляд ОСОБА_1 . Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції №1837 ним було частково складено та внесено лише те, що він як спостерігач бачив. ОСОБА_1 не відмовився від здачі сечі, але юридичної згоди він не дав.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення захисника, свідка, суддя апеляційного суду доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи суд першої інстанції цих вимог законодавства дотримався.
Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №687904 від 09.06.2026, про те, що 09.06.2026, о 06 год. 52 хв. в м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд.17, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Laguna, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність шкіряного покрову обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку на стан наркотичного сп`яніння відмовився в присутності лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №1837 від 09.06.2026, чим порушив п. 2.5 ПДР. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відповідно до якого огляд не провадився у зв`язку з відмовою водія;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції№1837 від 09.06.2026, згідно з яким огляд не провадився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від повного медичного огляду;
- усвідомленою згодою особи на проведення психіатричного огляду форми № 003-7/о, яка має відмітку про відмову ОСОБА_1 в наданні такої згоди;
- довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про те, що ОСОБА_1 немає повторності за ст.130 КУпАП;
- відеозаписом, доданим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Листом від 02.10.2026 № 3935-4 КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради повідомило, що нормативно-правовим актом, регламентуючим надання медичної допомоги особам з психічними розладами, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, є Закон України «Про психіатричну допомогу». Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду стан сп`яніння, виниклого внаслідок вживання психоактивних речовин, відноситься до класу «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин. Гостра інтоксикація». Згідно з положеннями зазначеного Закону, психіатричний огляд особи може бутипроведений лише за письмовою згодою цієї особи або її представника. Форма первинної облікової документації № 003-7/о «Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду», затверджена наказом МОЗ України від 15.09.2016 № 970. ОСОБА_1 09.06.2026 відмовився підписувати «Усвідомлену згоду на проведення психіатричного огляду, що унеможливило провести йому медичний огляд у повному обсязі, підтвердити або спростувати наявність чи відсутність стану сп`яніння у зв`язку з чим лікарем-наркологом ОСОБА_3 було винесено висновок «Відмова від медичного огляду».
Наведені вище докази в їх сукупності підтверджують факт порушення водієм вимог п. 2.5. ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі та доповненні до неї.
До матеріалів справи долучений DVD+R диск, який містить відеофайл під назвою ЕПР1№687904.
З цього відеозапису, оглянутого судом, вбачається, що на пропозицію поліцейських ОСОБА_1 погодився пройти огляд у лікаря нарколога.
В кабінеті лікаря нарколога ОСОБА_1 погодився здати сечу та здав її ( запис з 07.19.02 до 07.21.00).
Після того, як ОСОБА_1 надають для ознайомлення та підписання згоду на проведення медичного огляду лікарем наркологом, той з`ясовує, що цим документом надається згода на психіатричний огляд з приводу психіатричного захворювання ( запис з 07.22.10 до 07.23.15)
Протягом тривалого часу лікар нарколог неодноразово роз`яснює ОСОБА_1 , що він його на психіатрію дивитися не буде. Наркологічний диспансер приєднаний до психіатричної лікарні, тому в них єдиний бланк. Це згода на медичний огляд. Щоб покласти в психіатричну лікарню необхідна окрема згода, щоб лікували ще одна згода. Це тільки наркологічний огляд. ОСОБА_1 ніхто не буде госпіталізувати (запис з 07.23.54до 07.30.50).
ОСОБА_1 зателефонував, як він каже адвокату, та заявив, що повинен лягати на стаціонарне лікування в психіатричну лікарню. Адвокат зажадав, щоб йому дали направлення на освідування, на що медична сестра показала це направлення ОСОБА_1 (запис з 07.30.45 до 07.32.20).
Поліцейський також роз`яснює ОСОБА_1 , що наркологічна та психіатрична лікарня об`єднані. Треба підписати згоду, зроблять аналіз сечі і виявлять ти тверезий чи ні. ОСОБА_1 таку згоду надавав в минулий раз. Але ОСОБА_1 все рівно відмовляється від психіатричного огляду (запис з 07.32.30 до 07.33.00).
Вказаний відеозапис спростовує твердження захисника про те, що ані працівники поліції, ані лікар не роз`яснюють ОСОБА_1 , що вказаний бланк також містить положення, які стосуються проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, натомість наполягають на його підписанні в цілому.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги;
усвідомлена згода особи - це згода, вільно висловлена особою, здатною зрозуміти інформацію, що надається доступним способом, про характер її психічного розладу та прогноз його можливого розвитку, мету, порядок та тривалість надання психіатричної допомоги, методи діагностики, лікування та лікарські засоби, що можуть застосовуватися в процесі надання психіатричної допомоги, їх побічні ефекти та альтернативні методи лікування;
Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 970 від 15.09.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2016 р. за № 1325/29455 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення» затверджено чотири форми згоди, яка особа надає особисто:
1) форму первинної облікової документації № 003-7/о «Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду» та інструкцію щодо її заповнення, що додаються;
2) форму первинної облікової документації № 003-8/о «Усвідомлена згода особи на амбулаторну психіатричну допомогу» та інструкцію щодо її заповнення, що додаються;
3) форму первинної облікової документації № 003-9/о «Усвідомлена згода особи на госпіталізацію до психіатричного закладу» та інструкцію щодо її заповнення, що додаються;
4) форму первинної облікової документації № 003-10/о «Усвідомлена згода особи на лікування у психіатричному закладі» та інструкцію щодо її заповнення, що додаються;
Усвідомлена згода особи передбачена наведеними нормами законодавства, якими зобов`язані керуватися медичні працівники. А не тільки Інструкцією № 1452/735 від 09.11.2015. Для того, щоб людині розпочати стаціонарне лікування у психіатричному закладі, необхідно отримати інші згоди, а не ту, яку пропонувалося надати ОСОБА_1 .
Однак, ОСОБА_1 , під надуманим мотивом побоювання психіатричного огляду та стаціонарного лікування у психіатричному закладі, відмовився від надання необхідної згоди та, відповідно від проходження огляду лікарем наркологом.
Пунктом 2.5. ПДР України передбачений обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання цього обов`язку встановлена відповідальність частиною 1 ст. 130 КпАП України.
Свій обов`язок ОСОБА_1 не виконав.
Інші доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі та доповненні до неї, є його інтерпретацією фактичних обставин та норм законодавства.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянув справу та прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції в постанові надав належну оцінку доказам, правильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Бахмута М.С. залишити без задоволення.
Постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 27 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Л.Ю.Кравченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua