Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №683/3074/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3074/26

3/683/763/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі головуючої – судді Кутасевич О.Г., з участю секретаря судового засідання Братенка В.В., прокурора Арсенюка В.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 директора КП «Зарево»,

за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 будучи директором КП «Зарево» та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, в супереч вимогам ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав 23 квітня 2026 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 будучи директором КП «Зарево» та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, в супереч вимогам ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав 23 квітня 2026 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП .

Крім того, ОСОБА_1 будучи директором КП «Зарево» та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, в супереч вимогам ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав 23 квітня 2026 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП .

Також, ОСОБА_1 будучи директором КП «Зарево» та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, в супереч вимогам ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав 23 квітня 2026 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 будучи директором КП «Зарево» та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, в супереч вимогам ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав 09 квітня 2026 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 вересня 2026 року вказані справи об`єднано в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнав та підтвердив, що подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування лише у 2026 році за попередні роки, оскільки не знав, що його посада підпадає під дію Закону України «Про запобігання корупції».

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (чинного на момент виникнення обов`язку подання декларації) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до пп.1 п.1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Законом України від 20.09.2023 року «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану»внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», а саме абз.2 ч.2 ст.45 Закону викладено у такій редакції: у ст.45 Закону: у частині першій слова "підпунктах «а», «в» і «г» замінити словами "підпунктах «а», «в», «ґ».

У розділі XIII «Прикінцеві положення» Закону: пункт 27 викладено в такій редакції:

«27». Установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, а саме відомостями протоколів № 339, № 340, № 341, № 342, № 343 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 26 серпня 2026 року; рішенням № 4/5 від 30 липня 2021 року про призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального підприємства «Зоря»; наказом № 19/1 від 04 серпня 2021 року про прийняття на роботу директора КП «Зарево» ОСОБА_1 ; витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також роздруківкою послідовності дій ОСОБА_1 при заповненні вказаних декларацій.

У відповідності до підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті З Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи юридичні особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік в термін до 01 квітня 2025 року, однак останній в порушення вимог Закону подав вказані декларації лише 23 квітня 2026 року.

Крім того, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2025 рік в термін до 01 квітня 2026 року, однак останній в порушення вимог Закону подав вказану декларацію лише 09 квітня 2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст.68 Конституції України «незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності».

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.172-6 КУпАП.

Згідно ч. 4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Правопорушення ОСОБА_1 були вчинені відповідно 09 квітня 2026 року та 23 квітня 2026 року, а виявлені 26 серпня 2026 року.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 який вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину у скоєному визнав та щиро розкаявся, суд вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо нього у виді штрафу, передбаченому санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Саме такий вид стягнення відповідатиме вимогамст.33 КУпАП буде необхідним й достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.23,40-1,172-6,283,284,294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев`яноcто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Хмел.обл/Старокост.мтг/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку UA808999980313010106000022751; код класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Згідно ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя