Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №607/12433/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 607/12433/26

Провадження №2/951/381/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Бусько Ю.А.,

представника позивача – адвоката Маньківської О.В.,

представника відповідача – адвоката Кантелюка Т.-Т.Ю. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання їхньої неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем офіційно зареєстрованого шлюбу не було, однак вони тривалий час проживали разом та вели спільне господарство. Від спільного проживання у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач батьківство визнав та записаний батьком дитини у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому 27.07.2009. На час звернення до суду дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивач зазначає, що відповідач добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Для забезпечення належного рівня життя дитини необхідні витрати на одяг, харчування, медичний догляд, шкільне приладдя та освіту. За твердженням позивачки, відповідач офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату та має стабільний дохід, а відомостей про обставини, які унеможливлювали б виконання ним батьківського обов`язку щодо утримання дочки, їй не відомо.

Суддя своєю ухвалою від 08.07.2026 відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторона відповідача подала відзив, відповідно до якого позов визнала частково. Не заперечуючи обов`язку відповідача утримувати неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , сторона відповідача вважає заявлений розмір аліментів - 1/4 всіх видів доходу завищеним. Вказує, що, крім спільної з позивачем дочки, має ще трьох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, і цих дітей він утримує, а його дружина фактично не має заробітку та здійснює догляд за дітьми.

На підтвердження своїх заперечень сторона відповідача подала копію свідоцтва про шлюб (а.с. 38А), копії свідоцтв про народження трьох дітей (а.с. 39-40), посвідчення багатодітної сім`ї (а.с. 41), витяги з реєстру територіальної громади щодо місця проживання відповідача та трьох дітей (а.с. 42-43), індивідуальні відомості форми ОК-7 щодо дружини (а.с. 44), довідку про власні доходи (а.с. 45-46).

Сторона відповідача просить позов задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

24.09.2026 до суду надійшла заява адвоката Маньківської Олени Василівни про вступ у справу як представника позивача ОСОБА_1 , її повноваження підтверджені ордером на надання правничої допомоги від 23.09.2026, а також заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Суд допустив адвоката Маньківську О.В. до участі у справі як представника позивача.

Цією ж заявою представник позивача клопотала долучити до матеріалів справи відповідь Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС від 28.07.2026 про відсутність в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей щодо реєстрації транспортних засобів за відповідачем та лист Головного управління ДПС у Тернопільській області від 30.07.2026 про відмову в наданні відомостей про доходи відповідача.

Згідно з частиною дев`ятою статті 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи; суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи. Підтвердження надсилання (надання) копій зазначених документів іншим учасникам справи суду не надано, а тому суд не бере ці докази до уваги. На підставі наведеного, суд своєю протокольною ухвалою від 13.10.2026 відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.

Також 24.09.2026 представник відповідача - адвокат Кантелюк Т.-Т.Ю. подав клопотання про витребування у Державної прикордонної служби України відомостей про перетин державного кордону України позивачем ОСОБА_1 та неповнолітньою ОСОБА_3 за період з 26.05.2026, обґрунтовуючи його тим, що позивач проживає за кордоном, а також про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. За приписами пункту 5 частини другої цієї статті у клопотанні про витребування доказів зазначаються вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неподання відповідних доказів. Заявлене клопотання таких відомостей не містить доказів звернення відповідача або його представника до Державної прикордонної служби України за отриманням відповідної інформації самостійно, як і доказів відмови в її наданні, суду не подано. За таких обставин суд своєю протокольною ухвалою від 13.10.2026 дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України.

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття закріплений у ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків чи інших законних представників дитини, разом з яким вона проживає.

Частиною першою ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Встановлені ч. 5 ст. 183 СК України частки - одна чверть на одну дитину, одна третина на двох дітей, одна половина на трьох і більше дітей - є розмірами, за якими може бути видано судовий наказ за наявності передбачених законом умов, однак у позовному провадженні суд визначає конкретну частку з урахуванням усіх обставин, передбачених ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем значні витрати платника та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3512 грн. Отже мінімальний гарантований розмір аліментів для ОСОБА_3 становить 1756 грн щомісячно.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши доводи сторін, дійшов такого висновку.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, доданою до позовної заяви. З долученої до позовної заяви довідки про склад сім`ї вбачається, що ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 у селищі Козлів Тернопільського району Тернопільської області (а.с. 9).

Сторони не досягли домовленості щодо розміру участі відповідача в утриманні дитини. Відповідач свого обов`язку щодо утримання дочки не заперечує, однак між сторонами існує спір щодо розміру частки його доходу, яка підлягає стягненню як аліменти.

24.08.2014 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 .

У цьому шлюбі народилися троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 39), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 39зв.) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.40). Батьком усіх трьох дітей у свідоцтвах про народження зазначений ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_4 .

Факт виховання відповідачем трьох дітей у теперішній сім`ї додатково підтверджується посвідченням багатодітної сім`ї серії НОМЕР_2 , у якому зазначені батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 та діти сім`ї (а.с. 41).

З витягів з реєстру територіальної громади від 28.06.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42-43). Зазначене підтверджує не лише родинний зв`язок, але й спільне проживання відповідача з трьома неповнолітніми дітьми, щодо яких він має законний обов`язок утримання.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-7 щодо ОСОБА_4 , сформованих Пенсійним фондом України 24.07.2026, останні відомості про її страховий стаж та суми доходу містяться за січень - березень 2023 року, а з квітня по грудень 2023 року дохід становить 0,00 грн; відомості за наступні періоди у Реєстрі застрахованих осіб відсутні (а.с. 44). При цьому страхувальниками, які подавали ці відомості, були управління соціального захисту населення Тернопільської та Козівської районних державних адміністрацій, а відомості про дохід від роботодавця наявні лише за 2011 - 2013 роки. Зазначене узгоджується з доводами відзиву про те, що дружина відповідача на час розгляду справи не має постійного заробітку та займається вихованням дітей.

Разом із тим, відповідач є працездатною особою та офіційно працевлаштований. З довідки ТОВ «Агропродсервіс інвест» № 18 від 16.07.2026 вбачається, що ОСОБА_2 працює у цьому товаристві з 30.12.2022 на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. За період з 01.01.2026 по 30.06.2026 йому нараховано сукупний дохід у розмірі 202 005,12 грн, утримано 46 461,20 грн, до виплати - 155 543,92 грн (а.с. 45). Таким чином середньомісячна сума виплаченого доходу за цей період становить близько 25 923,99 грн.

Суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 09.12.2024 у справі № 404/7235/22 (провадження № 61-1972сво24), за яким суд при визначенні розміру аліментів на дітей зобов`язаний у силу ст. 182 СК України враховувати наявність у платника аліментів інших дітей та інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати. Факт наявності таких осіб враховується незалежно від того, чи виконується відповідний обов`язок добровільно, чи на підставі судового рішення.

Також Верховний Суд у постанові від 28.05.2021 у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21) звернув увагу, що сам по собі факт народження в платника аліментів дитини в іншому шлюбі не є безумовною підставою для зменшення вже визначеного розміру аліментів за відсутності доказів погіршення матеріального стану платника. Суд враховує цю правову позицію у взаємозв`язку з обставинами цієї справи, однак зазначає, що в даному випадку аліменти на ОСОБА_3 визначаються вперше, а тому суд безпосередньо застосовує критерії ст. 182 СК України, зокрема наявність у відповідача ще трьох неповнолітніх дітей.

З огляду на наведене, доводи позивача про те, що відповідач офіційно працює та має стабільний дохід, підтверджуються матеріалами справи. Водночас твердження позовної заяви про відсутність істотних обставин, які впливають на розмір аліментів, не враховує доведену відповідачем обставину наявності у нього ще трьох неповнолітніх дітей, які проживають разом із ним та яких він також зобов`язаний утримувати.

Суд не погоджується з тим, що сам факт пред`явлення позову на одну дитину зумовлює необхідність автоматичного стягнення саме 1/4 частини доходу відповідача. Частка, передбачена ч. 5 ст. 183 СК України, не звільняє суд у позовному провадженні від обов`язку врахувати конкретні обставини, перелічені у ст. 182 СК України.

При визначенні частки заробітку, яка підлягає стягненню на одну дитину, суд не може керуватися виключно передбаченим ч. 5 ст. 183 СК України орієнтиром у вигляді 1/4 заробітку платника, не врахувавши, що на утриманні відповідача перебувають ще троє неповнолітніх дітей. Наявність інших дітей є самостійною обставиною, прямо передбаченою п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України, яку суд зобов`язаний враховувати при визначенні розміру аліментів. Такий підхід узгоджується, зокрема, з правовими висновками Верховного Суду у справах № 715/2073/20 від 28.05.2021, № 565/2071/19 від 16.09.2020, № 664/252/19 від 05.02.2020.

Верховний Суд в постанові від 25.11.2022 у справі № 521/5667/21 висловив правову позицію про те, що за загальним правилом, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання про конкретний розмір частки, суд бере до уваги, що неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю, батько матеріальної допомоги на утримання дитини не надає; суд також враховує розмір витрат, необхідних для забезпечення дитини повноцінним харчуванням, сезонним одягом, приладдям для розвитку та навчання, речами особистої гігієни, лікуванням, дозвіллям, тощо, що є загальновідомим, а також враховує вік ОСОБА_3 , обов`язок обох батьків брати участь в утриманні дитини, стабільне працевлаштування відповідача та його середньомісячний чистий дохід близько 25 923,99 грн, наявність у відповідача ще трьох неповнолітніх дітей 2016, 2017 та 2020 років народження, які проживають із ним, відсутність підтвердженого постійного заробітку у його дружини, а також гарантований законом мінімальний розмір аліментів.

Зважаючи на наведені обставини та наявні матеріали справи, суд, керуючись принципом найкращих інтересів дитини та необхідності забезпечення справедливого балансу між правом ОСОБА_3 на належне утримання і правами інших неповнолітніх дітей відповідача, дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий розмір аліментів є співмірним з установленим матеріальним становищем відповідача, враховує наявність у нього інших дітей та не є меншим за мінімальний гарантований законом розмір. Доказів існування у ОСОБА_3 особливих потреб, значних постійних витрат на лікування, реабілітацію, навчання чи інших обставин, які б у сукупності з матеріальним становищем відповідача обґрунтовували необхідність стягнення саме 1/4 частини його доходу, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов пред`явлено 29.06.2026, тому аліменти слід присудити з 29.06.2026 і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Крім того, суд роз`яснює сторонам у справі, що згідно зі ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання про наявність підстав для допущення негайного виконання рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивач у справах про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у частині задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача в дохід держави. З огляду на часткове задоволення вимоги щодо частки доходу (1/8 замість заявленої 1/4), з відповідача належить стягнути 665,60 грн судового збору, що становить 50 відсотків мінімальної ставки судового збору за майнову вимогу фізичної особи у 2026 році (0,4 прожиткового мінімуму для працездатної особи - 1331,20 грн).

Керуючись статтями 141, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позову в частині стягнення аліментів у більшому розмірі - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, передбачених ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.10.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 25.08.2004 Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області.

Головуючий суддя Р.В. Чапаєв