Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №944/3334/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №944/3334/25

Суддя: Білецька М. О.

Справа № 944/3334/25

Провадження №2/944/601/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Білецької М.О.

за участю секретаря судового засідання Хархаліс Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Яворові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №522628450 від 08.03.2023 в розмірі 83645,76 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 08.03.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №522628450 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV844BQ. Зокрема, 08.03.2023 13:22:00 год. Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційнотелекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, після вчинених дій Відповідача, 08.03.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 17800,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції із зазначенням необхідних реквізитів, які Боржник вказав в заявці на отримання кредитних коштів .

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. В подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №228 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 37497,48 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №31/0724-01. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 до Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 83645,76 грн.

14.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 140325-У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників.

Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 140325-У від 14.03.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 83645,76 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 140325-У від 14.03.2025.

Станом на дату подання цього позову заборгованість Відповідача за Кредитним договором №522628450 від 08.03.2023 становить 83645,76 грн.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

27.07.2026 представник відповідача ОСОБА_1 скерував до суду пояснення, в яких зазначає, що кредитний договір був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 08 березня 2023 року, натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2018 року, тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 і на момент укладення цього договору факторингу не було змоги ідентифікувати вимогу в майбутньому. Враховуючи те, що відсутній жодний зв`язок з конкретним зобов`язанням, у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він не міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року.

Оскільки кредитним договором, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 не порушуються права і законні інтереси ТОВ «Юніт Капітал», то останнє не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

З урахуванням наведеного, просить в задоволенні позову відмовити.

Заяви, клопотання учасників справи

У судове засідання представник позивача не прибув, однак в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача згідний на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання не з`явився. 28.09.2026 його представник ОСОБА_2 просив розгляд справи проводити без участі сторони відповідача, щодо задоволення позовних вимог заперечує та просить врахувати позицію сторони відповідача викладену у поясненнях.

Процесуальні дії в справі

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 20.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 08.10.2025 у зв`язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 08.10.2025 витребувано у АТ «Державний ощадний банк» письмові докази, які становлять банківську таємницю.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 26.11.2025 за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 05.03.2026 за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 09.07.2026 за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27.07.2026 у зв`язку із неявкою сторін, розгляд справи відкладено.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 07.10.2026, є дата складення повного судового рішення 12.10.2026.

Встановленні судом фактичні обставини справи

08.03.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №522628450 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 17800,00 грн на 30 днів, з процентною ставкою 649% річних.

Відповідно до п. 2.1 Договору за цим договором позичальник зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміта на суму 17800,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання гршових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Факт перерахування коштів на рахунки відповідача підтверджується платіжним дорученням №57708ba1-94d8-43dd-a939-762a9019a564 від 08.03.2023, відповідно до якого 08.03.2023 на рахунки ОСОБА_1 було зараховано коти в розмірі 17800,00 грн, згідно договору №522628450 від 08.03.2023. Факт отримання коштів також підтверджується відповіддю АТ «Ощадбанк» від 11.11.2025.

Відповідно до п.2.1 Договору факторингу, згідно умов цього договору, Клієнт зобов`язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимог, а Фактор зобов`язується її прийняти та передати грошові вимоги в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

В подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 до Договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 83645,76 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем на 31.03.2025 становить 83645,76 грн.

Мотиви та оцінка суду

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, отже такі є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). При цьому, згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.2, 4 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з п.8 ч.1 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України), а також електронними доказами, якими є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі (ч. 1 ст. 100 ЦПК України).

Відповідно до ч.2, 3 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №522628450 від 08.03.2023, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 та переходу прав вимог від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» позивач надав:

- копію кредитного договору №522628450 від 08.03.2023;

- копію договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018;

- копію додаткової угоди №19 від 28.11.2019 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 про внесення змін до п.8.2 договору ;

- копію додаткової угоди №26 від 21.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018;

- копію додаткової угоди №27 від 31.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018;

- копію додаткової угоди №31 від 31.12.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018;

- копію реєстру прав вимог №228 від 09.05.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України якими передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року в справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) зроблено висновок, що «невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Так позивач стверджує, що на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 він набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №522628450 від 08.03.2023, онак, суд вважає недоведеним твердження позивача про те, що до нього перейшло право вимоги за даним кредитним договором.

Зокрема, судом встановлено, що кредитний договір №522628450 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем у цій справі, укладений 08.03.2023, тобто після укладення 28.11.2018 договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», за умовами якого клієнт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передав фактору ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якими настав, та які зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Так, згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідно до частини першої статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Отже, питання про те, чи могло перейти до ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором №522628450 від 08.03.2023, суд вирішує, виходячи зі змісту домовленостей між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в контексті того, чи передбачалася можливість передачі майбутніх прав вимоги.

Суд звертає увагу на те, що договір факторингу №28/1118-01, не містить положень, які б свідчили про те, що клієнт відступив фактору Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників.

Відтак, аналіз положень Договору факторингу дає підстави вважати, що вимога до боржника ОСОБА_1 не могла входити у Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, адже на момент укладення Договору факторингу, кредитний договір з ОСОБА_1 ще не укладався, а сам договір факторингу не передбачає передачу абстрактних вимог за кредитними договорам, які будуть укладені у майбутньому.

Позивач долучив до позовної заяви копію копію додаткової угоди №19 від 28.11.2019 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 про внесення змін до п.8.2 договору; копію додаткової угоди №26 від 21.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018; копію додаткової угоди №27 від 31.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018; копію додаткової угоди №31 від 31.12.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018. Проте, з вказаних додаткових угод, не вбачається зміна умов Договору факторингу щодо можливості відступлення прав грошової вимоги Клієнтом Факторові, яке настане у майбутньому.

Враховуючи те, що за умовами договору факторингу, відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, та договір факторингу (відступлення права вимоги) є похідним від кредитного договору, тому він не може бути укладений раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту, що ТОВ «Таліон Плюс» у встановленому законом порядку набуло статус нового кредитора за кредитним договором №522628450 від 08.03.2023 до відповідача, а відтак і право вимоги до нього У зв`язку з чим відсутні докази набуття права вимоги позивача до відповідача за укладеним кредитним договором.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в позові ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №522628450 від 08.03.2023 необхідно відмовити повністю.

Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при пред`явленні позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю, витрати позивача по сплаті судового збору, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.10-13, 49, 76-81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №522628450 від 08.03.2023 в сумі 83645,76 грн. - відмовити.

Витрати позивача по сплаті судового збору - залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.10.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: м. Київ, вул.Рогнідинська, 4А, офіс 10.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О. Білецька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua