Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №454/2618/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа №454/2618/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. місто Сокаль

Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Кіровоград, зареєстрованого АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого, непрацюючого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи визнаний винним постановою Сокальського районного суду Львівської області №454/4307/25 від 23.01.2026 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та якому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, постановою Сокальського районного суду Львівської області №454/892/26 від 06.04.2026 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та якому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, діючи умисно, постановою Жовківського районного суду Львівської області №444/714/26 від 15.04.2026 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та якому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував транспортним засобом, зокрема: 21.06.2026 по автодорозі в селі Бендюга, Шептицького району, по вулиці Шахтарській, керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі 21011 р.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками ГОР Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області, на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Окрім того, 17.05.2026р. по автодорозі сполучення с.Реклинець-м.Великі Мости керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі 21011 р.н.з. НОМЕР_1 з причіпом без номерних знаків із несправними габаритними вогнями, поворотними показниками чим порушив Правила дорожнього руху та був зупинений працівниками СРПП ВнП №2 Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області та вподальшому на нього було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.121 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчинених правопорушеннях визнав повністю, пояснив, що дійсно 17.05.2026р. та 21.06.2026р. будучи визнаний винним за ч.5 ст.126 КУпАП до штрафу та позбавлений водійського керування, продовжував керувати автомобілем. У скоєному щиро кається.

Враховуючи те, що обвинувавчена та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз”яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст349 КПК України.

Оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 винний у вчиненні кримінального правопорушення а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких підстав, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 в якого на утриманні перебуває малолітня дитина та враховуючи обставини вчинення даного правопорушення, вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових правопорушень, застосовування до нього міри покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним по ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 700(сімсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 11 900(одинадцять тисяч девятсот)грн..

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий:ОСОБА_1