Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №453/1719/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1719/26

№ провадження 1-кп/453/217/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року

Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ;

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

за участі прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченої ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12026141300000185 від 22 серпня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Погар Сколівського району Львівської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, із середньою освітою, розлучена, не працює, не депутат, не адвокат, не нотаріус, раніше не судима

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, під час дії воєнного стану, введеного в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовженого, востаннє згідно із Законом України від 14 липня 2026 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», 14 серпня 2026 року, перебуваючи неподалік магазину, розташованого в с. Погар Стрийського району Львівської області, зустрілася з ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 , де спільно вирішили піти до альтанки, розташованої в АДРЕСА_1 , для вживання алкогольних напоїв.

Так, цього ж дня, 14 серпня 2026 року, у вечірній час, близько 19 години 00 хвилин (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), у ОСОБА_4 , під час перебування в альтанці, розташованій у АДРЕСА_1 , у ході розпивання алкогольних напоїв разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів ОСОБА_6 , які знаходилися в кишені камуфляжної куртки «Піксель», у яку він був одягнений.

Для реалізації свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , під час дії воєнного стану, скориставшись тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заснули, а інших сторонніх осіб поблизу не було, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими, шляхом вільного доступу відкрила кишеню на лівому рукаві куртки ОСОБА_6 , звідки таємно викрала грошові кошти в сумі 4 500 гривень.

Після цього вказані грошові кошти ОСОБА_4 принесла до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де перерахувала їх та зберігала до моменту їх вилучення.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинила потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4 500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, від давання показань відмовилась на підставі ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, 03 вересня 2026 року скерував до суду заяву, в якій просить судове засідання проводити за його відсутності, при обранні міри покарання покладається на розсуд суду. Крім цього, просить ОСОБА_4 суворо не карати, оскільки завдані йому збитки відшкодовано в повному обсязі, претензій до обвинуваченої з цього приводу не має.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого порядку дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої.

Оскільки обвинувачена визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених нею діянь, а прокурор не висловлює заперечень щодо встановлених обставин, оцінивши встановлені по справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого нею злочину (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України), особливості й обставини вчинення: форму вини, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, дані про особу обвинуваченої, яка визнала вину у вчиненому правопорушенні, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, раніше не судима, завдану шкоду відшкодувала.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п. 3 вище зазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів, згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке, згідно з встановленої ст. 12 КК України класифікації кримінальних правопорушень, є тяжким злочином.

Обставиною, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання необхідне для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченої.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання із числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, ставлення обвинуваченої до скоєного злочину, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 слід звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, покладаючи на неї частину обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Судових витрат на залучення експертів у даному кримінальному провадженні немає.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , застосований на підставі ухвали слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 27 серпня 2026 року – залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження, застосований щодо ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 27 серпня 2026 року – залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Речові докази – куртку у камуфляжі «Піксель» та грошові кошти у сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 – повернути власнику ОСОБА_6 .

Арешт, накладений 25 серпня 2026 року ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області, шляхом тимчасового позбавлення права на розпорядження та користування, на: - куртку у камуфляжі «Піксель», яку поміщено у спец. пакет НПУ № WAR1615317 та грошові кошти у сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн, які поміщено у спец. пакет НПУ № ICR023936, - з метою їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141300000185 від 22 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України – скасувати.

Копію вироку негайно після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом 30 (тридцять) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1