Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №450/2007/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2007/26 Провадження № 1-кп/450/449/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024170040002923 від 19.11.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Біла Церква, Київської області, українець, громадянин України, не одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2016 та 2026 року народження, з середньою спеціальною освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець призваний під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», на посаді старшого водія роти вогневої підтримки 2 десантно-штурмового батальйону, раніше судимий 11.03.2025 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області за ч.4 ст.358 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн, який сплатив,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , у невстановлений досудового розслідуванням точний час та спосіб, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на підроблення посвідчення водія, яке видається установою, що має право видавати такі документи і яке надає права, з метою використання вказаного посвідчення водія під час керування транспортним засобом, у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, протиправно, з метою підроблення та подальшого використання ним підробленого посвідчення водія вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідування особою, якій надав анкетні дані, фотокартку 3х4 см із власним зображенням, та фото свого підпису, для виготовлення посвідчення водія з категорією «B»; «С1»; «С»; «D1»; «D»; «ВЕ»; «С1Е»; «СЕ» на ім`я ОСОБА_4 .

В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , в невстановлений в ході досудового розслідування час та місце виготовила підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 06.01.2026 на ім`я ОСОБА_4 , ТСЦ №1844, які фактично вказаною установою не видавалась, яке в подальшому мав намір використовувати для керування транспортними засобами.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи та яке надає права, з метою його використання підроблювачем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України.

Крім цього, ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог ст. ст. 68, 92 Конституції України, ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які затверджені Законом України №548-XIV від 24 березня 1999 року, п. п. 2, 5-1, 16-18 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», п. п. 1.10, 2.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2001 року №1306 «Про Правила дорожнього руху», достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 06.01.2026 на ім`я ОСОБА_4 , ТСЦ №1844 підроблене, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 21.01.2026 приблизно о 17:30 год., під час зупинки керованого ним транспортного засобу - автомобіля марки ««Mercedes-Benz», моделі «Sprinter» р.н. НОМЕР_3 з причіпом марки «BORO», моделі «К5» з р.н. НОМЕР_4 , на ділянці автомобільної дороги 3х10 км, яка розташована на узбіччі дороги по вулиці Городоцька, 10 у с. Зимна Вода, Львівського району, Львівської області, використав шляхом пред`явлення інспектору взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_5 , завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 06.01.2026 на ім`я ОСОБА_4 , ТСЦ №1844, яке не відповідає аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, за способом друку, зокрема, виготовлене не поліграфічним підприємством ПК «Україна» яке здійснює виготовлення типових бланків документів, а виконане за допомогою комп`ютерної техніки з використанням термопринтера кольорового відтворення зображень термосублімаційним способом друку, яке не видавалося сервісними центрами МВС України.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив використання завідомо підробленого документа (посвідчення водія), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав, підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті щодо факту підробки та використання підробленого посвідчення водія. Вказав, що щиро розкаюється у вчиненому та просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним повністю у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, фактичні обставини кримінальних правопорушень не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні ним кримінальних правопорушень, його винуватість доводиться іншими зібраними у справі доказами, однак відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд впевнившись у правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності його позиції, визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358 КК України, є правильною, так як він вчинив підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи та яке надає права, з метою його використання підроблювачем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.4 ст. 358 КК України є правильною, так як він вчинив використання завідомо підробленого документу (посвідчення водія).

За вчинені кримінальні правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, характер вчинених діянь, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень та обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, котрий раніше судимий 11.03.2025 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області за ч.4 ст.358 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн, який сплатив, який вину у вчиненні кримінальних проступків визнає повністю, розкаюється, за місцем служби характеризується посередньо, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря- психіатра не перебуває.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.3 ст. 358 КК України у виді 2 років обмеження волі, за ч. 4 ст. 358 КК України слід призначити покарання у виді 1 року обмеження волі, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами. Остаточне покарання слід призначити відповідно до ч.1 ст.70 КК України.

За встановлених обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення є можливим без ізоляції від суспільства та покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Сторони клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не заявляли, підстав обирати обвинуваченому запобіжний захід немає.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 3565,60 грн. та підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченої ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.3 ст.358 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

-за ч.4 ст.358 КК України – у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Згідно із вимогами ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити остаточне покарання у виді 2 (двох)х років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, визначені ст.76 КК України, а саме:

1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини НОМЕР_5 , у разі зміни місця служби на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.01.2026.

Речові докази у кримінальному провадженні: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 06.01.2026 на ім`я ОСОБА_4 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави – скасувати.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_6 суму внесеної застави у розмірі 266240,00грн. згідно квитанції №2981957622 від 09.04.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 3565,60 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) витрат на залучення експерта.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СуддяОСОБА_1