Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №462/5490/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи Справа № 462/5490/25

Номер провадження 2/462/2/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Галайко Н. М.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Д. І.,

представника позивача Буковинської С. В.,

представника відповідача Поповича Я. Д.,

свідка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Львівської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Чериба Златослава Василівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

І. Короткий виклад обставин справи та правова позиція позивача

Уповноважений представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Буковинська С. В., 23.07.2025 року (вх. № 16082) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою до ЛМР, третя особа: приватний нотаріус Чериба З. В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якій просить суд:

-визначити ОСОБА_2 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_3 , 1940 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним Свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова від 07.09.2020 року, відповідний актовий запис № 49, серія НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема: житловий будинок АДРЕСА_1 . За життя, спадкодавець ОСОБА_3 склала Заповіт від 06.09.2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кваснікевич Л. І. за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 74290628. За змістом даного Заповіту, спадкодавець ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження згідно якого: все її майно, яке буде належати їй на день її смерті і на яке вона за законом матиме право, вона заповідає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За таких обставин, ОСОБА_2 , як спадкоємець по Заповіту, 03.07.2025 року звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Чериба З. В. з письмовою заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом по смерті ОСОБА_3 , 1940 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі даної заяви, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Чериба З. В. зареєструвала Спадкову справу за № 74290628, що підтверджується відповідним Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.07.2025 року, номер у спадковому реєстрі 12/2025. Однак, зареєструвавши вищезазначену спадкову справу, нотаріус видала ОСОБА_2 письмовий лист про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належить - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку, необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом. Для вирішення даного питання, а саме отримання додаткового терміну для подачі заяви про прийняття спадщини за Заповітом, нотаріус запропонувала звернутися до суду. Позивач вважає, що вказані обставини є підставою для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відтак просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Рух справи в суді

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) року 23.07.2025 року направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача у справі.

Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 28.08.2025 року.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 29.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Витребувано у Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Чериби З. В. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.09.2025 року (вх. № 21607) від Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Чериби З. В. надійшла копія спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.05.2026 року (вх. № 11712) від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Буковинської С. В. надійшла письмова заява про зміну підстав позову.

Протокольною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.06.2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

ІІІ. Позиція сторін у справі

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Буковинська С. В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала покликаючись на мотиви позовної заяви, просила такі задовольнити.

Уповноважений представник відповідача судовому засіданні просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Представник третьої особи Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу - Чериба З. В. у судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.

Водночас суд приймає до уваги, що 05.06.2026 року (вх. № 14928) представник третьої особи Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу - Чериба З. В. подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності зі змісту якої вбачається, що остання повністю покладається на рішення суду.

Суд звертає увагу, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено у ст. 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Враховуючи неявку учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керується вимогами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

IV. Позиція суду

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи усі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

05.10.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні визначено, що проголошення судового рішення відбудеться 13.10.2026 року о 11 год. 20 хв.

Суд приймає до уваги лист Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 року, згідно п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Встановлені судом фактичні обставини справи

5.1. Щодо поданих документів (письмових доказів)

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.09.2020 року, актовий запис № 49 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на житловий будинок АДРЕСА_1 .

За життя, 06.09.2011 року спадкодавець ОСОБА_3 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кваснікевич Л. І. за адресою: АДРЕСА_2 , та зареєстрований в реєстрі за № 74290628 (а.с. 7).

Згідно зі змістом вказаного заповіту, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповідала все своє майно, яке належатиме їй на день смерті і на яке вона матиме право за законом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

03.07.2025 року спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Чериби З. В. з письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 38).

На підставі вказаної заяви приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черибою З. В. було зареєстровано спадкову справу за № 12/25, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.07.2025 року (номер у спадковому реєстрі 74290628) (а.с. 43-45).

Однак листом нотаріуса Довбі А. Я. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку, необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, та запропоновано звернутися до суду для визначення додаткового строку (а.с. 49).

5.2. Щодо показів свідків

Одним з видів доказів (даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи) у цивільному процесі, згідно п. 3 ч. 2 ст. 76 ЦПК України є показання свідків.

Суд зазначає, що свідки надали покази під присягою та будучи попередженими про кримінальну відповідальність передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, у тому числі за введення суду в оману.

Так, ОСОБА_4 (колишня дружина позивача), допитана у судовому засіданні в якості свідка, повідомила, що померла ОСОБА_3 є рідною тіткою чоловіка позивача. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 (у минулому носив прізвище ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) у 2002 році брав на утримання померлу та давав кошти на утримання будинку. Крім нього, ніхто з родичів не утримував померлу, яка перебувала в будинку для пристарілих. Також свідчила щодо обставин виявлення заповіту.

Також, ОСОБА_1 (рідна сестра позивача), допитана у судовому засіданні в якості свідка, пояснила що у померлої ОСОБА_3 не було власних дітей, тому її рідний брат та племінники були для неї найближчими людьми. У старості жінка страждала на розлади пам`яті, проте завжди чітко висловлювала своє волевиявлення щодо того, що хоче дожити віку у власному будинку, а за життя хата дістанеться братові. Брат підтримував її та допомагав фінансово, а вона регулярно навідувала її та приносила продукти. Сестра також знала про майбутній спадок і про те, що хата належатиме братові, і ніхто з родичів ніколи цьому не перечив і не сперечався. Після смерті ОСОБА_3 організацією похорону займалася вона. Спочатку заповіт знайти не вдалося (але про нього ніхто не знав), через що у встановлений законом строк ніхто офіційно не звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини. Проте згодом важливий документ було випадково виявлено вдома у звичайній коробці з-під взуття.

VI. Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

При цьому, суд враховує, позицію викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) від 16.06.2021 року, згідно якої реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Проте, вказаний у ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк не є присічним і сам факт його пропуску не свідчить про остаточну втрату особою права на спадкування.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця об`єктивних перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 року у справі № 532/2655/19 (провадження № 61-12814св21) вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 474/454/18, провадження № 61-14756св23).

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (п. 54, 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 , як на підставу своїх порушених прав, зазначає, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, так як він не є обізнаним у тонкощах законодавства та неправильно обрав строки звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини, звернувшись вже після їх спливу. Крім того, пропуск строку зумовлений форс-мажорними обставинами, а саме: карантинними обмеженнями, запровадженими Постановами Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року та № 392 від 20.05.2020 року (згідно зі ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»), які істотно обмежили пересування громадян, функціонування транспортного сполучення та особистий прийом у нотаріусів та інших установах, а також перенесенням ним гострої інфекційної хвороби COVID-19, та військовою агресією та повномасштабною війною, розпочатою у лютому 2022 року, що безпосередньо вплинула на його особисті плани та можливість своєчасної реалізації незавершених справ. Разом з тим позивач був переконаний, що він є єдиним спадкоємцем і інших спадкоємців за законом чи за заповітом немає.

VIІ. Висновки суду

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його тітки ОСОБА_7 , терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Про ці обставини позивачу стало відомо лише у липні 2025 року. Подальша активна поведінка ОСОБА_2 дійсно свідчить про те, що він зацікавлений у прийнятті спадщини.

При цьому, у справі, що є предметом розгляду, інших спадкоємців, окрім позивача ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , не встановлено.

Крім того, суд враховує дійсне волевиявлення спадкодавця, закріплене у Заповіті від 06.09.2011 року, відсутність між спадкоємцями спору щодо спадкового майна, факт тривалого піклування та утримання спадкодавця позивачем за життя, а також те, що позивач вважав себе єдиним фактичним спадкоємцем.

Так, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини.

Окремо суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Враховуючи наведене та те, що відповідач визнав позов у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

VІIІ. Судові витрати по справі

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.1. Щодо судового збору

Так, позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. (а.с. 1).

Виходячи із вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

1. Позовну заяву ОСОБА_2 до Львівської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Чериба Златослава Василівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_2 додатковий строк два місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Судові витрати зі сплати судового збору - залишити за позивачем.

4. Порядок оскарження рішення суду та набрання ним законної сили

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

5. Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 );

Відповідач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ: 04055896, електронна пошта: agu@lvivcity.gov.ua, місцезнаходження: 79008, м. Львів, площа Ринок, 1);

Третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Чериба Златослава Василівна, код ЄДРПОУ: 2656701889, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: 79014, м. Львів, вул. Мечнікова, 15/2А).

Текст судового рішення складено 13.10.2026 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко