Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: містобудування; архітектурної діяльності
Дата: 11 вересня 2026 р.
Справа: №462/6903/26
Суддя: Ліуш А. І.
Справа № 462/6903/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова
у складі:
головуючого судді Ліуша А.І.
секретаря Поляниці А.М.
представника відповідача Марчишина А.М.
розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурного- будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови та закриття провадження,-
В С Т А Н О В И В :
позивачка звернулася до суду з позовом про скасування постанови, посилаючись на те, що 21 липня 2026 року відповідачем винесено постанову №23-а, якою притягнуто до адміністративної відповідальності позивачку за частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. Підставою для винесення зазначеної постанови визначено невиконання позивачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виданого відповідачем 08.05.2026. Зазначеним приписом було зобов`язано ОСОБА_1 , протягом одного місяця привести об`єкт будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до будівельного паспорту №75/-2012 від 16.11.2012 та схеми забудови земельної ділянки до нього, виданого управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради. Позивачка не погоджується з вказаною постановою, вважає її протиправною з огляду на те, що саме по причині рішень відповідача, позивач не має змоги скористатись своїм правом на визнання збудованого нею будинку готовим до експлуатації в порядку амністії. З огляду на все зазначене, позивач вчиняла всі залежні від неї заходи для виконання вимог приписів інспекції ДАБК, однак внаслідок бюрократичних перешкод не змогла внести змін до будівельного паспорта протягом встановленого відповідачем строку. Також, позивач, внаслідок формальних бюрократичних перешкод не змогла ввести збудований нею будинок у експлуатацію по амністії, хоча таке її право передбачене чинним законодавством адже будинок збудований до 2015 року. Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради №23-а від 21.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн за статтею 188-42 КУпАП.
Відповідачем було подано до суду відзив, в якому він вказав, що насамперед необхідно чітко розмежувати предмет даного спору та обставини, на які посилається представник позивачки. Предметом оскарження у даній справі є постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради №23-а від 21.07.2026, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 188-42 КУпАП за невиконання законної вимоги (припису) посадової особи органу державного архітектурнобудівельного контролю. Водночас позивачкою фактично підміняється предмет спору, оскільки значна частина позовної заяви присвячена обставинам отримання будівельного паспорта у 2012 році, співвідношенню будівельного паспорта та ескізу намірів забудови, можливості внесення змін до будівельного паспорта, поданню декларації про готовність об`єкта до експлуатації в порядку, передбаченому для об`єктів, збудованих у період з 1992 по 2015 роки, а також діям ДІАМ щодо повернення такої декларації. Зазначені обставини самі по собі не спростовують факту, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови, а саме невиконання позивачем вимог чинного припису від 08.05.2026. Таким чином, оскаржувана постанова прийнята не за саме будівництво об`єкта з відхиленнями від будівельного паспорта, а за невиконання законної вимоги Інспекції щодо усунення вже встановлених порушень. Саме тому посилання позивачки на обставини будівництва об`єкта у 2012–2014 роках, подальше оформлення документів та можливість застосування механізму прийняття об`єкта в експлуатацію не спростовують складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП.
Позивачкою подано відповідь на відзив, в якому вона вказала, що відповідач фактично зводить наявність складу правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП лише до двох обставин: чинності припису від 08.05.2026 та його формального невиконання у встановлений строк. Проте для притягнення особи до адміністративної відповідальності недостатньо встановити факт невиконання припису. Орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено правопорушення, чи винна у його вчиненні конкретна особа, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, відповідач був зобов`язаний встановити не лише факт невиконання припису, а й наявність вини ОСОБА_1 , тобто чи мала вона реальну та юридично доступну можливість виконати припис у визначений строк і чи вжила залежних від неї заходів для цього. У відзиві відповідач не спростовує, що позивачка вживала заходів для приведення правової та фактичної ситуації щодо об`єкта у відповідність до вимог законодавства. Натомість відповідач формально ототожнює відсутність остаточного результату із винним невиконанням припису, що є помилковим. Припис не визначав конкретного, реального та пропорційного способу усунення кожного з установлених порушень Приписом від 08.05.2026 позивачку було зобов`язано протягом одного місяця привести об`єкт будівництва у відповідність до будівельного паспорта № 75/-2012 та схеми забудови земельної ділянки. Водночас припис не містив конкретизації дій, які необхідно здійснити для усунення кожного з наведених в акті порушень: які саме конструкції слід демонтувати, які геометричні параметри необхідно змінити, у який спосіб усунути питання блокування, якими документами або технічними рішеннями має підтверджуватися виконання припису. Фактично позивачці було поставлено вимогу досягти складного будівельнотехнічного результату протягом одного місяця без визначення конкретного способу її виконання. З огляду на характер встановлених відповідачем невідповідностей, таке приведення об`єкта у відповідність потребувало щонайменше отримання фахових висновків, проектних рішень та визначення правового механізму подальших дій. Відповідач не надав доказів того, що позивачка мала можливість законно і фактично виконати зазначену вимогу саме до 08.06.2026. До розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачка подала пояснення щодо причин, які об`єктивно перешкоджали виконанню припису, та повідомила відповідача про вчинені нею дії. Однак у протоколі від 07.07.2026 і в постанові № 23-а не наведено належної оцінки цим поясненням та документам. Відповідач не зазначив, чому вважає такі обставини неістотними, не встановив, яким конкретно законним способом позивачка могла виконати припис у межах визначеного строку, та не мотивував висновок про наявність її вини. Посилання у відзиві на те, що позивачка не з`явилася для складення акта, не звільняло відповідача від обов`язку повно та об`єктивно дослідити подані нею письмові пояснення й докази. Враховуючи вищевикладене, просила суд доводи відзиву Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради не брати до уваги як такі, що не спростовують позовних вимог. Адміністративний позов ОСОБА_1 , задовольнити повністю.
Адвокатом позивачки подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні. Сама позивачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Представник відповідача проти продовження розгляду справи за відсутності учасників справи не заперечив.
Відтак, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників адміністративного провадження, суд дійшов до наступного переконання.
Судом встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу від 18.06.1999, ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,048 га та житловий будинок з примикаючими до нього господарськими будівлями та спорудами.
06.10.2025 Інспекцією ДАБК було складено акт №97, яким було встановлено, що будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснюється з порушенням вимог законодавства та затверджених проектних рішень, які полягають в наступному: будівельним паспортом і схемою забудови земельної ділянки встановлено поверховість будівлі – 1 поверх та мансардний, натомість проведено будівельні роботи з будівництва 2-х поверхового житлового будинку та мансардного поверху; геометричні розмірі не відповідають будівельному паспорту і схемі забудови, оскільки здійснюється будівництво не передбаченої двоповерхової капітальної будівлі , яка блокується з житловим будинком на АДРЕСА_2 ; в будівельному паспорті і схемі забудови відсутні відомості про можливість блокування проектованої будівлі з житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 натомість проведено роботи з фактичним блокуванням не передбаченої будівельним паспортом та схемою забудови двоповерхової будівлі.
Суду було також надано копію будівельного паспорта №БП-75-2012, на будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , а також вимоги до забудови земельної ділянки.
30 травня 2024 року, ОСОБА_1 , видано витяг з ДЗК про земельну ділянку, з якого вбачається, що її ділянці присвоєно кадастровий номер 4610136300:06:018:0363.
26 травня 2026 року, ОСОБА_1 , зверталася до департаменту архітектури та просторового розвитку ЛМР з заявою про внесення змін в будівельний паспорт забудови земельної ділянки.
05.06.2026 зазначеним департаментом було відмовлено в наданні будівельного паспорта. Таку відмову обґрунтовано тим, що департамент архітектури та просторового розвитку ЛМР не підтверджував наявність документа в ЄДЕССБ, відповідно відсутня інформація про будівельний паспорт № НОМЕР_1 , виданий 16.11.2012 департаментом містобудування ЛМР на «Будівництво індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 »; враховуючи вищенаведене у департаменту архітектури та просторового розвитку ЛМР відсутні підстави для внесення змін до будівельного паспорта №БП-75-2012 на підставі типу документа на отримання нового будівельного паспорта.
19.05.2026 начальником інспекції ДАБК постановою №8-а притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.
21 липня 2026 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю винесено постанову №23-а, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.
20 жовтня 2025 року, начальником інспекції ДАБК постановою №47-а на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400 грн
06 жовтня 2025 року, інспекцією ДАБК було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Зазначеним приписом зобов`язано ОСОБА_1 протягом одного місяця з дня його отримання усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що зазначені в даному приписі.
08 травня 2026 року, інспекцією ДАБК було видано новий припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено, що ОСОБА_1 не виконано вимог припису від 06.10.2025 та зобов`язано ОСОБА_1 протягом одного місяця привести об`єкт будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до будівельного паспорту №75/-2012 від 16.11.2012 та схеми забудови земельної ділянки до нього, виданого управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради.
30 червня 2026 року, ОСОБА_1 подано заяву про скасування повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорта і 01.07.2026 нею було знову подано нову декларацію по амністії.
Згідно наказу №30-П від 18.06.2026 «Про проведення позапланової перевірки», зобов`язано відділ інспекційної роботи забезпечити проведення позапланової перевірки виконання вимог раніше виданого припису від 08.05.2026 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Також видано направлення для проведення позапланового заходу від 18.06.2026 за №30-пп, згідно з яким, перевірку доручено уповноваженим особам відділу інспекційної роботи Інспекції, а строк дії направлення з 24 червня до 07 липня 2026 року.
Також Інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.07.2026., в якому зазначено що розгляд справи по адміністративне правопорушення відбуватиметься о 14 год 20 хв. 21 липня 2026 року в приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за адресою м. Львів вул. Угорська 7а.
Поштовим відправленням від 18.06.2026 № 0505644316518 ОСОБА_1 скеровано лист про проведення позапланової перевірки, зареєстрований у СЕД Львівської міської ради 18.06.2026 за № 0006-вих-88635.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурнобудівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з абз. 4 п. 14 Порядку № 553, Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: виконувати вимоги, приписи органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Судом було встановлено, що приписом від 08.05.2026 позивачці було чітко визначено обов`язок протягом одного місяця з дня його отримання привести об`єкт будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до будівельного паспорта №75/-2012 від 16.11.2012 та схеми забудови земельної ділянки до нього.
Також приписом встановлено обов`язок повідомити Інспекцію про його виконання до 08.06.2026. Припис отримано представником позивача 08.05.2026.
Відтак, позивачці було чітко визначено результат, якого необхідно було досягнути, а саме привести фактичний об`єкт будівництва у відповідність до конкретного будівельного паспорта та схеми забудови земельної ділянки.
При цьому, станом на момент проведення перевірки виконання зазначеного припису встановлено, що його вимоги не виконані, що зафіксовано актом перевірки від 07.07.2026 №30-пп.
Більше того, представником позивачки визнається факт не виконання вимог припису. Таким чином, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало не те, що нею не було внесено зміни до будівельного паспорта, не подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації чи не здійснено інші дії, на які посилається позивач, а невиконання конкретної законної вимоги припису від 08.05.2026. Припис від 08.05.2026 є чинним та не скасованим.
Особливої уваги потребує те, що позивач у позовній заяві фактично ставить під сумнів вимоги припису від 08.05.2026, посилаючись на неможливість його виконання у зв`язку з необхідністю внесення змін до будівельного паспорта. Водночас, припис від 08.05.2026 не оскаржувався та не скасований у встановленому законом порядку, а відтак є чинним та обов`язковим до виконання.
Більше того, сама позивачка не заперечує факту отримання припису від 08.05.2026 та фактично визнає, що його вимоги у встановлений строк не виконала. Її аргументація зводиться до того, що вона вчиняла інші дії, які, на її думку, були спрямовані на виконання припису. Проте вчинення інших дій не є тотожним виконанню вимоги припису.
Крім того, під час проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю було встановлено, що будівельним паспортом та схемою забудови передбачено будівлю в один поверх та мансардний поверх, тоді як фактично здійснювалося будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардним поверхом. Крім того, встановлено невідповідність геометричних розмірів об`єкта будівельному паспорту та схемі забудови, а також фактичне блокування будівлі з житловим будинком на АДРЕСА_2 , яке відповідною документацією не передбачено. Отже, мова йде не про формальну помилку у документах, яку необхідно виправити шляхом внесення відповідних змін, а про фактичну невідповідність збудованого об`єкта затвердженим містобудівним рішенням. Саме для усунення такого порушення і було видано припис.
Враховуючи вищевикладене, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично намагається обійти вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності та легалізувати об`єкт, який споруджується з відхиленнями від будівельного паспорта та вимог будівельних норм, шляхом приведення документації у відповідність до фактично збудованого об`єкта.
При цьому жодного належного доказу виконання припису від 08.05.2026 та вжиття заходів саме для приведення об`єкта будівництва у відповідність до будівельного паспорта представником позивачки не надано. Наведені нею доводи стосуються виключно можливості оформлення відповідних документів на фактично збудований об`єкт, що жодним чином не підтверджує усунення встановлених Інспекцією порушень. Водночас за результатами перевірки встановлено не порушення вимог щодо розроблення вихідних даних на проєктування як таких, а невідповідність фактично збудованого об`єкта вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельним нормам та будівельному паспорту, що і було відображено у приписі від 08.05.2026. Отже, питання полягає не в необхідності «перероблення документів» під уже збудований об`єкт, а у приведенні самого об`єкта будівництва у відповідність до вимог законодавства та вихідних даних, на підставі яких здійснювалося його будівництво. Лише такі дії можуть свідчити про фактичне виконання вимог припису від 08.05.2026, чого позивачем не доведено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-12, 71, 86, 100, 102, 159-163, 167 КАС України, -
У Х В А Л И В :
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурного- будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови та закриття провадження,- відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А.І.Ліуш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua