Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №443/1876/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1876/26

Провадження №2/443/1365/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Яременко І.О. подав до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), у якому просить розірвати укладений між сторонами шлюб і після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».

В обґрунтування вимог щодо предмета спору покликається на те, що останні десять років відповідач їздить на роботу закордон, а тому не має можливості бути вдома із сім`єю. Вищевказана обставина, стала причиною напруженості між ними, а тому теплі стосунки, які були колись, перетворились у докори та непорозуміння. Вони стали по-різному дивитись на життя. Між ними постійно панувала напруга, що призводило до стресу та емоційного виснаження. Із 2022 року відповідач додому не приїжджає, а тому на переконання позивачки подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Відповідач не здатний підтримувати хорошу моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Позивачка тривалий час терпіла, намагалася порозумітися з чоловіком, бо вважала, що сім`ю можна зберегти, але зі сторони відповідача жодних кроків до зміни своєї поведінки не було. На даний час позивачка з відповідачем спільно не проживають та фактично не підтримують подружніх відносин. Таким чином позивачка зрозуміла, що в подальшому перебування у шлюбі з відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам. Шлюб між позивачкою та відповідачем є лише формальним, оскільки особисті відносини між ними уже тривалий час мають негативний характер, між ними відсутнє адекватне спілкування та порозуміння. Вони стали чужими людьми, а тому позивачка твердо вирішила розірвати шлюб.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не подали, правом на подання відзиву не скористалися.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позову у повному обсязі (а.с.20), заперечення на заяву про надання строку для примирення подружжя (а.с.23-25).

Представником відповідача подано заяву про надання строку для примирення подружжя (а.с.21)

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.12-13).

Ухвалою судового засідання від 09.10.2026 відмовлено стороні відповідача у наданні строку для примирення (а.с.26-27).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 09.10.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, зваживши на позицію сторони відповідача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 одружилися 12.11.1998 у Гніздичівській селищній раді Жидачівського району Львівської області, актовий запис №19. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про одруження від 12.11.1998 (а.с.5).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачем та відсутності згоди відповідача на припинення цих відносин, що унеможливило розірвання шлюбу безпосередньо в органі державної реєстрації актів цивільного стану за їхньою заявою.

Норми права, які застосував суд.

Приписами частин 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Також, суд застосував норми статей 24, 104, 110 та 113 СК України, які визначають добровільність шлюбу, підстави припинення шлюбу, право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу та право на вибір прізвища після розірвання шлюбу.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення Пленуму Верховного суду України, викладені в пункті 10 постанови від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак тривалий час не проживають разом та не підтримують шлюбних стосунків. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, що вбачається з висловленої її представником у заявах позиції.

Суд зауважує, що примушування до збереження шлюбу є неприпустимим та порушуватиме права дружини, чоловіка на свободу і особисту недоторканність.

Враховуючи викладене, суд доходить переконання, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим, суперечить інтересам позивача, тому позов слід задовольнити повністю.

З огляду на приписи статті 113 СК України після розірвання шлюбу позивачу слід залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

На підставі статей 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12.11.1998 у Гніздичівській селищній раді Жидачівського району Львівської області, актовий запис №19.

Після розірвання шлюбу залишити за позивачем прізвище « ОСОБА_3 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення – 12 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів