Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №438/1206/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1206/26

Провадження 2/438/690/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(з а о ч н е)

06 жовтня 2026 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») Медведєва Н.О. через систему «Електронний суд» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №02.11.2025-100000899 від 02.11.2025 у розмірі 23685,20 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат, пов`язаних із поштовим відправленням у розмірі 138,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 02.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №02.11.2025-100000899, який підписаний електронним підписом позичальника. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 2500 грн строком на 217 днів з процентною ставкою (стандарт) у розмірі 1% за один день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту – 9% від суми і дорівнює 225 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 225 грн у кожному з двох чергових періодів; дата повернення кредиту 06.06.2026. Крім цього, 27.11.2025 між сторонами укладено додатковий договір на збільшення суми кредиту. Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 4000 грн, яка складається з усіх траншів, зазначених в договорі (1-й транш) та в додаткових договорах (чергові транші). За додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 1500 грн строком на 192 дні з процентною ставкою (фіксована) у розмірі 1% за один день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми другого траншу і дорівнює 135 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 360 грн з дати укладення додаткового договору, дата повернення кредиту 06.06.2026. Також, 14.12.2025 між сторонами укладено додатковий договір на збільшення суми кредиту. Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 10900 грн, яка складається з усіх траншів, зазначених в договорі (1-й транш) та в додаткових договорах (чергові транші). За додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 6900 грн строком на 175 дні з процентною ставкою (фіксована) у розмірі 1% за один день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми третього траншу і дорівнює 621 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості з дати укладення додаткового договору – 981 грн, дата повернення кредиту 06.06.2026.

Згідно квитанцій про перерахування коштів ОСОБА_1 02.11.2025 отримала кредитні кошти у розмірі 10900 грн. Позивач виконав зобов`язання за договором, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 23685,20 грн, яка складається із: тіла кредиту в розмірі 8940 грн, процентів в розмірі 8314,20 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) – 981 грн, відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України – 5450 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою судді від 29 липня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року розгляд справи відкладено, у зв`язку із неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не прибув. У позовній заяві представник ОСОБА_2 просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Правом на подачу відзиву не скористалася. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені відповідачу рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання. Конверт з рекомендованими повідомленнями з ухвалою суду повернулися до суду не врученими. Відповідно до положень ст.131 ЦПК України та правових висновків Верховного Суду відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст.3 даного Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 02.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №02.11.2025-100000899 та додаткові договори від 27.11.2025 і 14.12.2025 р в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, 02.11.2025 відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з умовами та підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферти), розміщеної на вебсайті кредитодавця, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору, порядок укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту).

Саме такі складові електронного кредитного договору, як вищевказана пропозиція, заявка та відповідь позичальника про прийняття пропозиції передбачено пунктом 2.2 Пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору.

Підписання позичальником відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного електронного кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатору в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті, - відповідає положенню п.2.3 Пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферти).

Матеріалами справи підтверджено, що 02.11.2025 ТОВ «Споживчий центр» та відповідач уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі №02.11.2025-100000899. На підставі укладеного договору відповідачу надано кредит на таких умовах: сума кредиту становить 2500 грн, строк, на який надається кредит 217 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 06.06.2026.

Відповідно до пункту 6 заявки, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів кредитом (надалі – чергові періоди). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 225 грн. нараховується в день видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 225 грн, у кожному з двох чергових періодів, наступним за першим черговим періодом (пункти 8, 9 заявки).

Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії (їй)/її(їх) частини (якщо комісія (її) встановлена (і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - “проценти річних”). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання (пункт 17 заявки).

27.11.2025 між сторонами укладено додатковий договір на збільшення суми кредиту.

Відповідно до пункту 1.1 примірної пропозиції про укладення додаткового договору сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 4000 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредитів), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

Згідно п.1.2 примірної пропозиції, за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 1500 грн; дата надання кредиту (2-го траншу) – 27.11.2025.

Строк на який надається кредит - 192 дні з процентною ставкою (фіксована) у розмірі 1% за один день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми другого траншу і дорівнює 135 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 360 грн з дати укладення додаткового договору, дата повернення кредиту 06.06.2026

Також, між сторонами 14.12.2025 укладено додатковий договір на збільшення суми кредиту.

Відповідно до пункту 1.1 примірної пропозиції про укладення додаткового договору сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 10900 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредитів), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

Згідно п.1.2 примірної пропозиції, за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 6900 грн; дата надання кредиту (2-го траншу) – 14.12.2025.

Строк на який надається кредит 175 дні з процентною ставкою (фіксована) у розмірі 1% за один день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми третього траншу і дорівнює 621 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості з дати укладення додаткового договору – 981 грн, дата повернення кредиту 06.06.2026.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 14.12.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А779, перед укладенням договору відповідач була ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 23685,20 грн: тіло кредиту в розмірі 8940 грн, проценти в розмірі 8314,20 грн, додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) – 981 грн, відсотки, нарахованих по ст.625 ЦК України – 5450 грн.

Проценти по кредиту нараховані за період з 02.11.2025 по 06.06.2026, в межах строку кредитування.

Крім цього, із вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем була проведена часткова оплата коштів по договору, а саме: 02.12.2025 на суму 3185 грн та 02.01.2026 на суму 3614 грн, що свідчить про визнання існування боргу перед позивачем.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «Споживчий центр» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (статті 526, 530 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Позивач умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в розмірі 10900 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну карту клієнта, що підтверджується довідками ТОВ «Ініверсальні платіжні ршення» від 18.04.2026 про перерахування коштів через систему платежів іPAY на підставі договору №02.11.2025-100000899.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за договором з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідачем доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти за користування кредитом, суд вважає, що у позивача виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8940 грн та процентів в розмірі 8314,20 грн, тому позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) за договором у розмірі 981 грн, суд зазначає таке.

Пунктом 8, 9 заявки кредитного договору від 02.11.2025 передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 225 грн, яка нараховується в день видачі кредиту; комісію за обслуговування кредитної заборгованості – 225 грн, у кожному з двох чергових періодів, наступним за першим черговим періодом.

Згідно додаткового договору від 27.11.2025 передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту - 9% від суми другого траншу і дорівнює 135 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 360 грн з дати укладення додаткового договору.

Відповідно до додаткового договору від 14.12.2025: комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми третього траншу і дорівнює 621 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості з дати укладення додаткового договору – 981 грн.

На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.

Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію. Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що позивачем не подано доказів, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, тому у задоволенні вимог щодо стягнення додаткової комісії в сумі 981 грн необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України у розмірі 5450 грн за договором, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 02 листопада 2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 5450 грн відсотків по ст.625 ЦК України за кредитним договором є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки у період дії воєнного стану, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи заяву представника позивача про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперові формі листом з описом вкладення у розмірі 138,18 грн.

На підтвердження розміру таких витрат, представник позивача надав квитанцію № 2141865 від 03.07.2026 ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» про відправку листа ОСОБА_1 (загальна вартість відправки 113,18 грн) та опис вкладення до листа на ім`я ОСОБА_1 , накладна № 2141865, дата відправки 03.07.2026.

Враховуючи наведені обставини, долучені докази суд вважає, що розмір судових витрат з поштового відправлення на суму 113,18 грн підлягає стягненню з відповідача.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 1942,88 грн (17284,20 грн х 2662,40 грн /23685,20 грн).

Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 280-283, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №02.11.2025-100000899 від 02.11.2025 у розмірі 17284,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, пов`язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 1942,88 грн, витрати із поштового відправлення в розмірі 138,18 грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог та судових витрат відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ