Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №334/2042/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 13.10.2026

Справа № 334/2042/25

Провадження № 1-кп/334/263/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку спеціального судового провадження (in absentia), у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджений,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Указом президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який Указом Президента України неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон № 1207-УІІ), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною 1 статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

Також, згідно зі ст. ст. 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Тимчасово окупованою територією відповідно до п. 7, ч. 1 статті 1-1 Закону № 1207- VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» № 309 від 22.12.2022 (зі змінами Наказ у редакції від 22.09.2023 № 254) вся територія Мелітопольського району Запорізької області, внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Так, після початку 24.02.2022 воєнних дій на території України, з початком широкомасштабної агресії російської федерації та подальшої окупації Мелітопольського району Запорізької області, за наказом виконуючого обов`язки губернатора тимчасово окупованої території Запорізької області ОСОБА_6 створене незаконне воєнізоване формування - «Народное ополчение», про що свідчить указ №95-у від 16.02.2023 та положення «Народное ополчение Запорожской области».

Зокрема, завданнями вказаного незаконного воєнізованого формування, яке створене всупереч законам України на тимчасово окупованій території Запорізької області, є:

охорона та оборона об`єктів, які забезпечують життєдіяльність населення, функціонування транспорту, комунікацій та зв`язку, об`єктів енергетики, об`єктів, що становлять підвищену небезпеку для життя та здоров`я людей та для навколишнього природного середовища на території Запорізької області;

участь у заходах щодо охорони громадського порядку;

ведення інформаційної розвідки з метою виявлення підозрілих осіб та їх протиправних дій;

протидії діяльності диверсійно-розвідувальних формувань іноземних держав та незаконних збройних формувань;

захисту державної власності від мародерства та інших протиправних посягань;

блокування противника, який увірвався до населеного пункту, припинення його «поширення» та знищення методами контрпартизанськоі боротьби до прибуття регулярних військ;

захисту територіальної цілісності Запорізької області що входять до його складу муніципальних утворень, що в їх діях сприяє діяльності окупаційної адміністрації російської федерації у цілому.

Вказане незаконне воєнізоване формування має чітку та організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, ієрархічність та дисципліну, його командири мають військові звання та всі учасники озброєні вогнепальною зброєю та іншими спеціальними засобами.

Так, Управління Народного ополчення (Комітет оборони Запорізької області) та загони Народного ополчення районів територіальної оборони Запорізької області, до якого входять 4 загони народного ополчення області, чисельністю до 600 чоловік в кожному районі територіальної оборони. До загону народного ополчення входить 3- 4 роти ополченців до 150 чоловік в кожній, під керівництвом командира батальйону, в кожній роті по 3-4 взводи до 40 чоловік в кожному, в кожному взводі 3-4 відділення по 7-10 чоловік в кожному. На посаду командирів підрозділу до командирів відділення та вище призначаються офіцери, або найбільш підготовлені сержанти.

В зазначеному незаконному воєнізованому формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає у виконанні поставлених задач керівником штабу територіальної оборони Запорізької області, про що вносяться відомості до протоколу засідання штабу.

Так, у невстановлений досудовим слідством час, проте не пізніше 16.02.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порушення вимог ст. ст. 1,2,17, 19,20,65,68 Конституції України, перебуваючи на території смт Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області, усвідомлюючи, що рф веде агресивну війну проти України, будучи громадянином України, діючи умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, маючи на меті завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в період збройного конфлікту, з власної ініціативи, з метою активного пособництва державі-агресору, вирішив вступити та очолити один з підрозділів організованої групи у вигляді стійкого угрупування декількох осіб, об`єднаних єдиним положенням, з дотримання суворої дисципліни, розподіленням функцій між учасниками групи, направлених на забезпечення виконання рішень окупаційної влади держави-агресора кожним учасником групи за визначеним напрямком протиправної діяльності, та добровільно зайняв посаду командира взводу у незаконно створеному на тимчасово окупованій території смт Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області воєнізованому формуванні - «Народное ополчение Запорожской области», яке розташовується за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт Якимівка, вул. Центральна, буд. 78 у приміщенні Комунального закладу "Фізкультурно-спортивний комплекс "КОЛОС" Якимівської селищної ради Запорізької області.

Злочинні завдання незаконно створеного воєнізованого формування на території смт Якимівка полягають у пособництві державі-агресору, шляхом вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень держави-агресора та її окупаційної адміністрації у вигляді запровадження та реалізації незаконної політики у сфері життєдіяльності громадян України, які були вимушені залишитися на тимчасово окупованій території смт Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області та їх ставлення до нової окупаційної влади.

З цією метою ОСОБА_5 здійснював та здійснює до теперішнього часу управлінські функції контролю в межах займаної посади командира взводу, виконання підпорядкованим особовим складом плану дій та завдань незаконного воєнізованого формування - «Народное ополчение Запорожской области». Особисто забезпечує виконання учасниками незаконно створеного воєнізованого формування поставлених завдань з охорони громадського порядку та перевірки підозрілих осіб під час проведення політичних заходів та тимчасово окупованій території смт Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області.

Крім цього, у невстановлені в ході досудового слідства дату та час, здійснюючи свої повноваження командира взводу незаконно створеного воєнізованого формування - «Народное ополчение Запорожской области», ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправний характер своїх дії, діючи умисно, всупереч неухильному дотриманню вимог Конституції України та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків спрямованих на допомогу державі- агресору, відносно громадян України, які залишилися вірними своїй Батьківщині, але вимушено перебувають на тимчасово окупованій території смт Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, одягнувшись у військову форму зс рф з прикріпленими на ній воєнними емблемами рф, особисто взяв участь у піднятті російського триколору на флагшток, під гімн російської федерації на центральному майдані смт Якимівка, перехрестя вул. Молодих Патріотів та вул. Центральна.

Також в подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свою протиправну колабораційну діяльність, спрямовану на порушення територіальної цілісності України, супроводжував проведення на територій смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області політичних та інших заходів, прийнятих до проведення на території рф, здійснював фотографування із використанням забороненої на території України символіки рф та триколору, а також, відповідно до займаної посади у незаконно створеному воєнізованому формуванні, виконував свої повноваження щодо охорони учасників цих заходів, здійснення контролю за поведінкою місцевих мешканців, їх мовленням, вираженням своїх поглядів та ставленням до окупаційної влади на тимчасово окупованій території.

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме: колабораційна діяльність, тобто добровільна участь громадянина України в воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим та з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що до окупації мешкав у с. Якимівці, протягом багатьох років працював директором спортивного комплексу «Колос», по вул. Центральна, буд. 8, де базувався офіс та спортивна база. ОСОБА_5 до окупації працював у магазині господарських товарів «Куб», свідок періодично купував в ньому різні товари. Після окупації, приблизно у травні 2022 року, спортивний комплекс ще продовжував працювати, з`явився ОСОБА_5 з іншими особами, повідомив що тепер тут буде його офіс, зняв український прапор та повісив прапор рф. Свідок був змушений покинути свій кабінет, при ньому скривали його сейф, вимагали повернути усю документацію по спортивному клубу. ОСОБА_5 змушував свідка, як директора спортивного комплексу, сказати де комп`ютерна техніка та документація. До окупації, ОСОБА_5 був членом спілки «Воїнів Афганців», вони також приймали участь у заходах місцевого самоврядування, ходили в традиційному козачому одязі. Після окупації ОСОБА_5 один з перших погодився на співпрацю з окупаційними органами влади. Заступника директора та бухгалтера спортивного комплексу схопили, натягли пакети на голови, вивезли в колишній військомат, вимагали повернути документи, погрожували фізичним насиллям. Впевнений, що саме обвинувачений вказав на них окупаційним органам. У 2023 році угрупування ОСОБА_5 отримало офіційний статус «козацького ополчення», а він отримав посаду голови. У літку 2022 року свідок виїхав у с. Таврийське, доглядати за батьками, але періодично приїздив до с. Якимівки за медикаментами та іншими побутовими речами. Свідок бачив ОСОБА_5 з іншими «козаками» у своєму колишньому офісі, зранку вони шикувалися на вулиці перед офісом, ОСОБА_5 провадив інструктаж, розподіляв обов`язки поміж підлеглих. Члени «козацького ополчення», яким керував ОСОБА_5 носила форму, схожу на форму військових рф, зброї в них не бачив, але резинові кийки були у всіх. Також, ці «козаки» займалися охороною громадського порядку та патрулюванню за вказівкою окупаційної влади, були присутні на різноманітних пропогандиських заходах окупаційної влади, виступали як охоронці порядку. У 2024 році свідок виїхав з окупованої території.

Твердження захисника щодо неприязних стосунків свідка з обвинуваченим суд сприймає критично, оскільки до 2022 року вони фактично не були знайомі, лише пересікалися у магазині. Після подій травня 2022 року, коли ОСОБА_5 у незаконний спосіб позбавив свідка робочого місця, погрожував йому, а в подальшому використовував його кабінет для розміщення незаконного формування. Негативне емоційне ставлення свідка до ОСОБА_5 пов`язане саме з вказаними подіями, тому у суд вважає, що підстав обмовляти обвинуваченого у свідка немає, він лише висловив своє обурення діями обвинуваченого, як голови незаконного формування «народне ополчення».

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він односельчанин ОСОБА_5 . Обвинувачений одружений, має дітей, дружина мала кафе по вул. Центральній, він їй допомагав, ще працював у магазині товарів для дому « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». ОСОБА_5 мав власну машину, був членом «Українського козацтва». У 2022 році після окупації ОСОБА_5 разом з іншими чоловіками збирався у приміщенні адміністрації, організовували патрулювання, щоб не допустити мародерства. Через деякий час з`явилася окупаційна адміністрація, ОСОБА_5 почав підтримувати рф, розказував, що життя стане краще, агітував чоловіків приєднуватися до «народного ополчення». Формування «народне ополчення» проводило тренування для чоловіків, патрулювали вулиці та забезпечували громадський порядок, охороняли залізничний вокзал, були екіпіровані касками, бронежилетами та гумовими палками. Свідок особисто бачив ОСОБА_5 у військовій формі рф біля ринку по вул. Молодих патріотів, він був разом з військовими ДНР, форма була однакова, різні лише шеврони. Також, в новинах бачив, як на площі по вул. Центральній підіймали прапор рф, впізнав ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_9 , пояснив, що ОСОБА_5 знає як односельчанина, він торгував у магазині «Куб», був членом громадської організації козаків, був одружений, мав дочку. Також, свідку відомо, що ОСОБА_5 намагався влаштуватися до органів поліції, але його не взяли, причин не знає. Свідок виїхав з окупованої території 27.09.2022 року. Після початку окупації почалися масові крадіжки, тому в адміністрації зібралися чоловіки для організації патрулювання та забезпечення порядку, свідок і ОСОБА_5 приймали участь у таких патрулюваннях десь до кінця березня 2022 року, а потім з`явилася окупаційна адміністрація. ОСОБА_10 був членом громадської організації «афганців», потім вони називалися «козацтво», після окупації почалося формування так званого «народного ополчення». Під час проведення референдуму у вересні 2022 року ОСОБА_5 на власному автомобілі возив жінку з урною для голосування, також свідок не одноразово бачив, як ОСОБА_5 на власному автомобілі возив військових рф. ОСОБА_5 носив чорну форму з шевронами рф або «піксель ДНР», газовий балончик та резинову палицю. Також, свідок бачив ОСОБА_5 на масових заходах, організованих окупаційною владою, він був у формі та забезпечував громадській порядок на заходах, здійснював патрулювання. Після виїзду з окупованої території, в медіа періодично бачив як обвинувачений активно приймає участь у заходах окупаційної влади.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що з ОСОБА_5 особисто не знайомий, з окупованої Якимівки виїхав у вересні 2022 року, працював у ДСНС. Пожежна частина розташована напроти колишнього кінотеатру, там діти займалися спортом та розташовувалися різні гуртки, в них часто проводились якісь зібрання. Свідок не цікавився цими заходами, бачив чоловіків у козачій формі які проводили якісь заходи. Біля ДСНС був флашток, на якому висів прапор України та прапор ДСНС. Одного дня прийшов ОСОБА_5 з іншими чоловіками у військовій формі. ОСОБА_5 був у камуфляжі і з пістолетом у кобурі, козача шапка. Керівник наказав свідку видати їм драбину. Чоловіки тримали драбину, а ОСОБА_5 заліз на флагшток, зняв українські прапори та повісив червоний прапор з серпом і молотом.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він чоловік двоюрідної сестри дружини ОСОБА_5 . Обвинувачений був одружений, мав дочку, перед повномасштабним вторгнення майже не працював. Подружжя мало приміщення кафе, але його здавали в оренду, ще займався ремонтом автомобілів. Був членом українського козацтва – входив до Мелітопольського куреня Українського козацтва, керівником був ОСОБА_13 , після окупації він перейшов до «народного ополчення», їздив на збори у м. Мелітополь у квітні 2022 року. ОСОБА_5 йому розповідав, що йому мали видати посвідчення та форму. Неодноразово бачив ОСОБА_5 на світлинах у формі рф з іншими особами у військовій формі. У цій організації обвинувачений керував взводом, займалися охороною різних об`єктів, у тому числі залізничного вокзалу, де розвантажували російську військову техніку, їздив з російськими військовими до осіб з проукраїнською позицією на обшуки. ОСОБА_5 в 2014 році їздив до м. Запоріжжя як член організації «антимайдану», мав проросійську позицію. ОСОБА_5 є членом воєнізованого угрупування під керування окупаційної влади, активно співпрацює з військовими рф.

Також суду було надані наступні письмові докази:

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2024 року за участю свідка ОСОБА_12 , який упізнав ОСОБА_5 , як особу, яка після повномаштабного вторгнення перейшов на бік окупантів, одягнув військову форму, зайняв посаду командиру взводу створеного окупантами незаконного воєнного формування на території смт Якимівка «народе ополчення».

Протокол огляду від 16.10.2024 року, проведений начальником ВРЗ ЗКС СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області за участю свідка ОСОБА_12 , диску з фото та відеозаписами, наданими свідком. При перегляді відео «video_2024-08-08_09-55-25», свідок пояснив, що на відео частина вулиці Центральної у смт Якимівка, особа, яка підіймає прапор рф є ОСОБА_5 . При перегляді відео «video_2024-08-08_09-58-24», свідок пояснив, що на відео вхід на стадіон «Колос» с. Якимівка, відбувається захід окупаційної влади, усе прикрашено кульками білого, червоного, синього кольорів, виступає ОСОБА_14 (призначений окупаційною владою головою Якимівсько ОТГ). Під час його виступу на задньому фоні стоїть ОСОБА_5 у військовій формі рф та чорних окулярах. При перегляді файлу під назвою «WhatApp Image 2024-08-07 at 22.27.01», свідок вказав, що ОСОБА_5 присутній на нараді, вдягнений у сорочку сірого кольору з шевроном рф на плечі та георгіївською стрічкою на кармані. На наступному файлі під назвою «WhatApp Image 2024-08-07 at 22.36.37», свідок вказав, що у білій сукні його двоюрідна сестра ОСОБА_15 , яка є дружиною ОСОБА_5 , поряд стоїть ОСОБА_5 у військовій формі з шевронами рф. На наступному файлі під назвою «WhatApp Image 2024-08-07 at 22.47.12», свідок вказав, що впізнає ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_5 вдягнений у сіру сорочку з шевроном рф та георгіївською стрічкою. При перегляді файлу під назвою «WhatApp Image 2024-08-07 at 23.27.34», свідок вказав, що він на вказаному груповому фото у першому ряді, другий зліва, ОСОБА_5 у військовій формі, інші особи у білих футболках з написом «ми разом з росією» на фоні білого банеру з аналогічним написом та гербом рф. При перегляді файлу під назвою «WhatApp Image 2024-08-08 at 00.01.20», свідок вказав, що ОСОБА_5 стоїть перший з права, одягнений у військову форму, ще двоє чоловіків у формі озброєні автоматами, поруч стоять діти. На вказаному фото міститься пояснювальний напис – воєнна поліція росії зробила дітям з Розівської школи цінний подарунок.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.10.2024 року за участю свідка ОСОБА_21 , який упізнав ОСОБА_5 , як особу, яка пішла на співпрацю з окупаційною владою рф, добровільно стала командиром взводу незаконного воєнного формування на території смт Якимівка «народе ополчення» та підтримує вторгнення рф на територію України.

Протокол огляду від 18.12.2024 року, проведений начальником ВРЗ ЗКС СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області за участю свідка ОСОБА_8 , диску відеозаписами, наданими свідком. При перегляді відео «video_2024-08-08_09-55-25», свідок пояснив, що на відео частина вулиці Центральної у смт Якимівка, особа, яка підіймає прапор рф є ОСОБА_5 .

Протоколом огляду від 04.01.2025 року, проведений начальником ВРЗ ЗКС СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, предметом огляду якого є документ «указ глави военно – гражданской администрации Запорожской области №95-у» та «положение о добровольном обществе «народної ополчение Запорожской области».

Вказані документи, також були досліджені безпосередньо судом у судовому засіданні. З вказаних документів вбачається, що керівником окупаційної воєнно – цивільної адміністрації ОСОБА_6 прийнято указ №95-у від 16.02.2023 року про створення добровільного товариства «народне ополчення», формування та координацію діяльності товариства покладено на комітет оборони воєнно – цивільної адміністрації Запорізької області, а також з метою забезпечення фінансування, організації та функціонування «народного ополчення» міністерству фінансів надано вказівку виділити відповідні кошти. Також, вказаним наказом було затверджено Положення про добровільне товариство «Народне ополчення Запорізької області».

Згідно п. 1.1 вказаного Положення, добровільне товариство «Народне ополчення Запорізької області» - це добровільне формування, створене з метою забезпечення безпеки та територіальної цілісності Запорізької області у складі рф. В умовах війни план дій загонів народного ополчення повинен узгоджуватися з діями органів військового управління регулярних військ. В умовах війни загони народного ополчення керуються військовими та бойовими уставами.

Координація діяльності народного ополчення здійснюється керівником штабу територіальної оборони Запорізької області через комітет оборони воєнно – громадянської адміністрації, а також штаби територіальної оборони муніципальних утворень. Безпосереднім керівництвом ополченцями здійснюють командири загонів народного ополчення (п. 1.8 Положення).

Відповідно до п. 1.10 Положення, на загони народного ополчення покладені наступні задачі: оборона об`єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, функціонування транспорту, комунікацій та зв`язку, об`єктів енергетики тощо; участь у заходах по охороні громадського порядку; ведення інформаційної розвідки з метою виявлення підозрілих осіб та їх протиправних дій; протидія діяльності диверсійно – розвідувальних формувань іноземних держав та незаконних озброєних формувань; захист державної власності від мародерства та інших зазіхань; блокіровка противника, який увірвався до населеного пункту, припинення його «розповсюдження» та знищення заходами контрпартизанської боротьби до прибуття регулярних військ; захист територіальної цілісності Запорізької області та муніципальних утворень, які входять до його складу.

Забезпечення народного ополчення озброєнням, боєприпасами та військовою технікою, іншими матеріальними засобами та ресурсами здійснюється міністерством оборони російської федерації, а також матеріальних коштів та інших ресурсів, вилучених у юридичних та фізичних осіб на підставах та у порядку, передбаченому законодавством російської федерації. Народне ополчення фінансується за рахунок коштів, передбачених у бюджеті воєнно – гражданської адміністрації Запорізької області на вказані цілі. Ополченці отримують грошове забезпечення відповідно до договору (п. 3.1-3.4 Положення).

Підготовка ополченців передбачає отримання начальних знань в сфері охорони та оборони об`єктів, підготовку по основам військової служби в ході спеціальних занять по вогневій, тактичній, воєнно – політичної та воєнно – медичній підготовці які проводяться військовими інструкторами у вихідні дні по 6 годин, по групам підготовки (п. 5.1 Положення).

Згідно п. 7.3 Положення, громадянин вважається виконуючим обов`язки військової служби у випадку участі в бойових діях, а також йому надається статус «учасника спеціальної військової операції».

При участі у бойових діях на ополченців розповсюджуються положення законодавства російської федерації про права, обов`язки та відповідальність військовослужбовців, а також вимоги загальновійськових статутів (п. 7.4 Положення).

Аналіз вказаних положень «положение о добровольном обществе «народної ополчение Запорожской области» спростовує твердження сторони захисту, що «народне ополчення» є невоєнізованою громадською організацією, а ОСОБА_5 , як особа що перебуває тимчасово окупованій території України, вимушена працювати охоронцем, щоб мати кошти на проживання. «Народне ополчення» створене за кошти окупаційної влади, підпорядковуються їй та координується міністерством оборони; основною метою діяльності є забезпечення безпеки та територіальної цілісності Запорізької області у складі рф, а за певних умов ополченці вважаються такими що проходять військову службу та на них розповсюджуються права та обов`язки військовослужбовців, тобто фактично прирівнюються до осіб, що проходять військову службу в армії російської федерації.

Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: постанову про визначення групи прокурорів, постанови про визначення слідчих, постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій, повідомлення про підозру та виклик до слідчого ОСОБА_5 , постанови про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_5 , повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 , доручення про надання безоплатної правової допомоги, постанови про доручення призначити захисника для здійснення безоплатної правової допомоги у кримінальному провадженні, повістки про виклик, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.

Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 добровільно, будучи громадянином України, взяв участь в незаконному воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території України, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.7 ст.111 - 1 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлені. Обставини, які обтяжує його покарання, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який одружений, раніше не засуджений, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції встановленої ч.7 ст.111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування та органах, що надають публічні послуги, із застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання обвинуваченому не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Таке покарання стосовно ОСОБА_5 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання. Підстав для заміни запобіжного заходу та скасування арешту з майна обвинуваченого суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, у тому числі правоохоронних органах, строком на 15 років, з конфіскацією майна.

Строк відбуття основного покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання на виконання цього вироку.

Строк додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, у тому числі правоохоронних органах, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок може бути оскаржений в Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1