Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №215/1237/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1237/26

2/215/2175/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Данилевського М.А, за участю секретаря судового засідання Потніченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

13.02.2026 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зазначивши його підставою наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором № 1462-9764 від 23.10.2024 в сумі 67 676,20 грн. та просить стягнути судовий збір в розмірі 2 662,40 грн..

Зазначає, що на офіційному веб-сайті позивача creditkasa.com.ua у вільному доступі для всіх клієнтів розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме: Договір кредиту, Правила надання грошових коштів у кредит, Згода на обробку персональних даних, Публічна інформація, Положення про конфіденційність, крім того на веб-сайті розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

23.10.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1462-9764. Кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, та разом із правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на умовах: сума кредиту - 20 000,00 грн., строк кредитування - 365 днів, базовий період - 30 днів, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту, промо-ставка - 0,75%, знижена % ставка - 1,00 % в день, стандартна % ставка: - 1,00%, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Позивач посилається на те, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами Договору. В свою чергу, відповідач своєчасно не повернув Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, не сплатив щомісячні мінімальні платежі. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 19.01.2026 становить 67 676,20 грн., з яких: 19 800,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 46 896,20 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 980,00 грн. - заборгованість за штрафами, яку і просить стягнути позивач.

Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому позивач змушений звернутися в суд з даним позовом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати - 2662,40 грн. судового збору.

Стислий виклад позиції відповідача.

31.08.2026 на адресу суду надійшли пояснення (відзив) від відповідача на позовну заяву, які зводяться до наступного.

За час виконання кредитного договору відповідачем здійснювалися платежі на погашення заборгованості. Загальна сума здійснених платежів становить 14 700 грн. При цьому відповідно до розрахунку самого позивача основна сума кредиту була зменшена лише на 200 грн. - з 20 000 грн. до 19 800 грн. Зокрема, відповідачем було здійснено платіж у розмірі 7 700 грн. Згідно з розрахунком позивача: 3 000 грн. зараховано як комісію; 4 500 грн. - як проценти; лише 200 грн. - у рахунок основної суми кредиту. Таким чином, із платежу 7 700 грн. лише 200 грн. фактично зменшили тіло кредиту. Надалі відповідачем було здійснено платежі 6 000 грн. та 1 000 грн., а загальна сума фактично сплачених коштів становить 14 700 грн. Вважає, що такий порядок зарахування платежів та його наслідки потребують перевірки судом.

Щодо комісії 3 000 грн. позивач включає до розрахунку комісію за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 3 000 грн. Заперечує проти стягнення зазначеної суми. Саме по собі зазначення комісії у тексті договору не звільняє позивача від обов`язку довести правову та фактичну підставу її стягнення. Позивачем має бути доведено, яка саме окрема послуга була фактично надана споживачу за ці 3 000 грн. Звертає увагу суду на те, що відповідно до розрахунку самого позивача з першого значного платежу у розмірі 7 700 грн.: 3 000 грн. - комісія; 4 500 грн. - проценти; лише 200 грн. - тіло кредиту.

Тобто протягом першого базового періоду переважна частина сплачених відповідачем коштів була спрямована не на погашення основної суми кредиту. Вважає, що така умова та її практичне застосування мають бути оцінені судом з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

У разі якщо суд дійде висновку про неправомірність нарахування комісії у розмірі 3 000 грн., просила суд виключити її зі складу заборгованості та здійснити відповідний перерахунок.

Позивач заявляє до стягнення 46 896,20 грн. процентів при сумі отриманого кредиту 20 000 грн. При цьому відповідачем вже сплачено 14 700 грн., а відповідно до розрахунку позивача основний борг зменшився лише на 200 грн.

Відповідач не заперечує, що відповідно до статті 1048 ЦК України договором може визначатися розмір і порядок сплати процентів. Однак умови договору повинні застосовуватися з урахуванням загальних засад цивільного законодавства. У даному випадку заявлена сума процентів є більш ніж удвічі більшою за первісну суму кредиту, а разом із іншими платежами створює істотне фінансове навантаження на споживача.

У договорі визначено базовий період тривалістю 30 днів. Саме визначення базового періоду не може саме по собі бути підставою для фактичного спрямування платежів переважно на проценти та комісію і майже повного незменшення основного боргу.

Якщо позивач посилається на встановлену договором черговість погашення, така черговість повинна бути перевірена судом на предмет її відповідності законодавству та конкретним обставинам справи.

Просила суд перевірити нарахування процентів за кожний відповідний базовий період, а також порядок зарахування кожного здійсненого платежу.

Щодо неспівмірності процентів. Звертає увагу суду на необхідність дотримання принципів розумності, справедливості та пропорційності при визначенні обсягу відповідальності боржника. У цій справі просила суд оцінити співмірність заявлених 46 896,20 грн. процентів із сумою отриманого кредиту 20 000 грн. та врахувати здійснені нею платежі у сумі 14 700 грн.

Позивач також заявляє до стягнення 980 грн. штрафних санкцій. Заперечує проти їх стягнення у заявленому розмірі. Просила суд перевірити: правову підставу нарахування; період нарахування; відповідний пункт договору; правильність розрахунку; співмірність заявленої суми наслідкам порушення.

Відповіді на відзив станом на 09.10.2026 від позивача не надходило.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання представник позивача Соломко А.Г. не з`явилася, надала заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, неодноразово через підсистему «Електронний суд» надавала клопотання про відкладення розгляду справи (23.04.2026, 09.06.2026, 31.08.2026, 09.10.2026), на підтвердження поважності причин відкладення жодних доказів не надала.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача за наявними матеріалами справи, відзиву на позовну заяву.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників процесу.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 23.10.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1462-9764, який підписано електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало кредит ОСОБА_1 в розмірі 20000,00 грн., з метою для задоволення особистих потреб, з базовим періодом 30 дні, згідно п. 4.13 договору загальним строком кредитування 365 днів тобто до 22.10.2025, та згідно п. 4.10 договору, стандартна % ставка: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору - 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, п.п 4.11 комісія за вдачу Кредиту становить 15,00% від суми виданого Кредиту, п.п. 4.14, 4.15 реальна процентна ставка на дату кладення договору складає 3116,24%, орієнтована загальна вартість кредиту складає 86 750,00 грн., що також підтверджується паспортом споживчого кредиту.

Згідно довідки про перерахування суми кредиту № 1462-9764 від 23.10.2024, видача кредитних коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою системи LigPay, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань та не заперечується відповідачкою.

З наданого розрахунку за Договором про відкриття кредитної лінії № 1462-9764 від 23.10.2024 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 станом на 19.01.2026 має заборгованість в розмірі 67 676,20 грн., з яких: 19 800,00 грн. - основний борг, 46 896,20 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 980,00 грн. - заборгованість по штрафам.

Судом встановлено, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості за договором кредитної лінії в сумі 14 700,00 грн. (22.11.2024, 21.12.2024, 03.02.2025).

Висновки та мотиви суду.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт укладення договору про відкриття кредитної лінії не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, судом встановлено, що 23.10.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1462-9764, який підписано електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало кредит ОСОБА_1 в розмірі 20000,00 грн., з метою для задоволення особистих потреб, з базовим періодом 30 дні, згідно п. 4.13 договору загальним строком кредитування 365 днів тобто до 22.10.2025, та згідно п. 4.10 договору, стандартна % ставка: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; - 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, п.п 4.11 комісія за вдачу Кредиту становить 15,00% від суми виданого Кредиту, п.п. 4.14, 4.15 реальна процентна ставка на дату кладення договору складає 3116,24%, орієнтована загальна вартість кредиту складає 86 750,00 грн.

Дані умови також узгоджуються з підписаним Паспортом споживчого кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство виконало зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти.

З наданого розрахунку за Договором про відкриття кредитної лінії № 1462-9764 від 23.10.2024 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 станом на 19.01.2026 має заборгованість в розмірі 67 676,20 грн., з яких: 19 800,00 грн. - основний борг, 46 896,20 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 980,00 грн. - заборгованість по штрафам.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами Договору та ст.ст.1049, 1050 та 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Щодо черговості зарахування коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.4 Договору про відкриття кредитної лінії № 1462-9764 від 23.10.2024, при частковому достроковому повернені кредиту сума сплачених позичальником кредитодавцю коштів погашає вимоги кредитодавця зі простроченої заборгованості, повернення суми кредиту, сплати відсотків за кредитом, комісії за видачу кредиту та неустойки в порядку черговості, встановленої Правилами. Згідно Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» від 12.08.2024 (п.6.11 Правил), у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються суми кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору. Тому суд дійшов висновку, що порядок зарахування коштів (їх черговість) на погашення прострочених процентів за користування кредитом відповідає вимогам Договору та не суперечить законодавству.

Щодо нарахованої позивачем комісії за видачу кредиту суд зазначає, що це передбачено умовами Договору про відкриття кредитної лінії № 1462-9764 від 23.10.2024 (п. 4.11), з умовами якого погодилась відповідач.

Національний банк України, який є державним регулятором ринку фінансових послуг в Україні, своєю Постановою від 11.02.2021р. № 16 затвердив «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Вказані Правила розрахунку (пункт 1) передбачають правомірність встановлення Позивачем (як Кредитодавцем) супровідних послуг за кредитом в тому числі і комісії за надання кредиту. Крім того, Додатком № 2 до Правил розрахунку, затверджено типову форму Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. В даній Таблиці в розділі «Платежі за супровідні послуги» та підрозділі «Кредитодавця» (графа 8) передбачена комісія за надання кредиту, про що свідчить 8 стовбець Таблиці. Також, комісія за надання кредиту була також відображена і в тексті Кредитного договору, який був підписаний Відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за Кредитним договором. Крім того, у відповідності до пункту 9 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затв. Постановою Правління НБУ № 113 від 03.11.2021, яке визначає додаткові умови, не визначені ЦК України, Законом про споживче кредитування, Законом України «Про фінансові послуги» та іншими законами України, які містять норми щодо договірних відносин у частині надання фінансових послуг, вимоги договорів про надання фінансових послуг, що укладаються між споживачами та небанківськими фінансовими установами, Договір про надання фінансових послуг повинен містити, в т.ч. назви грошових зобов`язань (із роз`ясненням їх економічної сутності), включаючи комісії за надання та користування кредитом.

Таким чином, спеціальним законодавством України прямо визначені можливості Позивача (як небанківської фінансової установи) як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від Відповідача.

Згідно з правовою позицією ОП КЦС ВС, викладеної в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21: «При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Ураховуючи, що позивач ще при укладенні договору зазначив про необхідність сплати комісії за видачу кредиту, сума цієї комісії включена в умови договору, зазначена комісії не пов`язана з додатковими та супутніми послугами кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, вимога позивача про стягнення комісії за видачу кредиту є законною.

Щодо неспівмірності нарахованих позивачем процентів за користування кредитом, порушення позивачем прав відповідача як споживача фінансових послуг, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредитування.

Доказів оспорення відповідачем Договору про відкриття кредитної лінії № 1462-9764 від 23.10.2024, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом або нарахування комісії, суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 12 березня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про відкриття кредитної лінії №1462-9764 від 23.10.2024 не містить умов щодо нарахування процентів за користування кредитом, які перевищували встановлені цим Законом обмеження (1%).

При цьому, суд зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 щодо права суду зменшити розмір відсотків, який підлягає стягненню з боржника на користь кредитора за договорами споживчого кредиту через їх неспівмірність та несправедливість (у договорі встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, було сформовано за інших фактичних обстави, а саме - кредитний договір було укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ, якою було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки.

Натомість, у справі, яка розглядається судом, максимальний розмір денної процентної ставки врегульовано на законодавчому рівні та не можна вважати такий розмір несправедливим.

Відтак, суд не погоджується з твердженням відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача.

Таким чином, суд вважає, що надані ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до наданого позивачем розрахунку, користувався кредитними коштами, наданими їй ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за Договором про відкриття кредитної лінії № 1462-9764 від 23.10.2024 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, у зв`язку з чим має зобов`язання перед позивачем з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду з даним позовом.

Так, судом встановлено, що відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту не виконав, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит не сплатив, чим порушив вимоги кредитного договору, тому суд вважає необхідним позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість, яка виникла станом на 19.01.2026 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1462-9764 від 23.10.2024: 19 800,00 грн. - основний борг, 46 896,20 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо нарахованих відповідачу штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який станом на дату розгляду цієї справи є продовженим, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вищевказане, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованість за штрафними санкціями (штраф) у розмірі 980,00 грн є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, а саме 2626,80 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам (2662,40 грн.*98,55%) сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265,ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1462-9764 від 23.10.2024 в розмірі 66 696,20 грн., з яких: 19 800,00 грн. - основний борг, 46 896,20 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2623,80 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 09 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: