Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №332/2718/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 332/2718/26

2/214/5977/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Авдєєва М.І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Селіванової Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №332/2718/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Танцуріна Є.В. звернулась до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою, шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (зареєстровано судом 01.05.2026), в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №507850-КС-001 від 20.08.2024, у загальному розмірі 29 713,14 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7 811,20 грн.; суми прострочених платежів по відсоткам - 11 794,61 грн.; заборгованість по штрафам - 7 157,33 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 2 950,00 грн.; та стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 20.08.2024 між ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №507850-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 20.08.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №507850-КС-001 про надання кредиту, і відповідач ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення кредитного договору №507850-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі свого боку ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило позичальнику через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «UA-8171» на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений ОСОБА_1 в анкеті в особистому кабінеті. Таким чином, 20.08.2024 між ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №507850-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024, ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 37 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник ОСОБА_1 зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2 кредитного договору №507850-КС-001 визначено, що протягом строку кредитування проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, з урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.

Пунктом 3 кредитного договору №507850-КС-001 встановлено графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за кредитним договором №507850-КС-001 виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 37 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , зазначену нею при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується відповідними доказами перерахування коштів.

До теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором №507850-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише здійснила часткову оплату за кредитним договором на загальну суму 42 727,60 грн. Водночас здійснення ОСОБА_1 часткової оплати свідчить про вчинення нею конклюдентних дій щодо визнання укладеного договору та наявності зобов`язань за ним. Незважаючи на здійснені часткові платежі, заборгованість за кредитним договором у повному обсязі не погашена. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за №507850-КС-001 від 20.08.2024, тому станом на 07.04.2026 утворилась заборгованість у загальному розмірі 29 713,14 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7 811,20 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 11 794,61 грн.; суми заборгованості по штрафах - 7 157,33 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 0,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 2 950,00 грн.

При цьому ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не нараховувало проценти за користування кредитом після закінчення строку дії кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024, а заявлена до стягнення заборгованість визначена відповідно до умов укладеного Договору та розрахунку заборгованості.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином своїх договірних зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, чим порушує права та законні інтереси ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №507850-КС-001 від 20.08.2024 у розмірі 29 713,14 грн.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Крім того, розглянуто клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 червня 2026 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

30.07.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, шляхом направлення поштовою кореспонденцією (зареєстровано судом 04.08.2026). Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на відсутність заборгованості за кредитним договором №507850-КС-001 про надання кредиту від 20.08.2024. На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначала, що 20.08.2024 між нею та ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» укладено кредитний договір, відповідно до умов якого вона отримала кредитні кошти у розмірі 37 000,00 грн. Зазначає, що відповідно до п.5.1.2 кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024 передбачено право позичальника протягом 14 календарних днів з дня його укладення відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання грошових коштів, за умови повідомлення про це кредитодавця у встановлений Договором строк. 03.09.2024, тобто в межах передбаченого Договором строку, відповідач ОСОБА_1 реалізувала зазначене право та направила позивачу повідомлення в електронній формі про відмову від кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024.

На підтвердження зазначених обставин відповідач посилається на копію повідомлення про відмову від кредитного договору №507850-КС-001, протокол створення та перевірки електронного підпису від 03.09.2024, а також скріншот направлення відповідного електронного документа на електронну адресу позивача. Крім того, відповідач ОСОБА_1 зазначала, що після направлення повідомлення про відмову від кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024, виконуючи передбачені його умовами та законодавством обов`язки, 06.09.2024 повернула позивачу отриману суму кредиту у розмірі 37 000,00 грн. та сплатила проценти за фактичний період користування кредитними коштами у розмірі 5 727,60 грн. Таким чином, за твердженням відповідача, загальний розмір здійснених нею платежів становив 42 727,60 грн., що підтверджується наданими до суду копіями квитанцій від 06.09.2024. Відповідач ОСОБА_1 також звертала увагу на те, що з призначення платежів, зазначених у відповідних квитанціях, вбачається спрямованість її волевиявлення на повне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №507850-КС-001 від 20.08.2024, у зв`язку з реалізацією права на відмову від нього. Посилаючись на положення ч.2 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», відповідач ОСОБА_1 зазначала, що у разі дострокового повернення споживчого кредиту споживач зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість послуг, пов`язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, лише за період фактичного користування кредитними коштами. На думку відповідача, після повернення 06.09.2024 всієї суми отриманого кредиту та сплати процентів за фактичний період користування кредитними коштами правові підстави для подальшого нарахування процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів за кредитним договором №507850-КС-001 були відсутні. У зв`язку з цим відповідач ОСОБА_1 вважає, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 29 713,14 грн. є необґрунтованою, оскільки не враховує здійснені нею платежі та не відповідає фактичному стану взаєморозрахунків між сторонами. Крім того, відповідач посилається на положення ст.ст.526, 530, 599 ЦК України, зазначаючи, що належне виконання зобов`язання припиняє відповідний обов`язок боржника, а після припинення договірних правовідносин відсутні правові підстави для подальшого нарахування передбачених договором платежів.

Також, обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач ОСОБА_1 посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 13.06.2018 у справі №548/981/15-ц, щодо припинення права кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку після припинення відповідних договірних правовідносин. Відповідач також наголошувала, що сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем в односторонньому порядку, не може підтверджувати існування заборгованості за відсутності належного документального підтвердження правових підстав та правильності здійснених нарахувань, з урахуванням фактично сплачених відповідачем коштів.

З огляду на викладене відповідач ОСОБА_1 просить суд у задоволенні позовних вимог ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» відмовити у повному обсязі. Також відповідач зазначала, що ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року про відкриття провадження у справі отримала через мобільний застосунок «Дія» 17.07.2026, у зв`язку з чим вважала відзив поданим у встановлений судом строк.

05.08.2026 від представника ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та заперечив проти доводів відповідача ОСОБА_1 . Представник позивача зазначив, що умови кредитного договору, у тому числі щодо розміру кредиту, процентної ставки, комісії за надання кредиту, строку кредитування та порядку погашення заборгованості, були безпосередньо погоджені сторонами у кредитному договорі №507850-КС-001, укладеному 20.08.2024 в електронній формі та підписаному відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. На думку представника позивача, відповідач була належним чином ознайомлена з умовами договору та правилами надання кредитів, добровільно погодилась з ними, а тому підстави для заперечення їх обов`язковості відсутні.

Щодо правомірності нарахування комісії за надання кредиту представник позивача послався на положення ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», якими до загальних витрат за споживчим кредитом віднесено, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Представник позивача також послався на Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також на судову практику Верховного Суду та апеляційних судів, вважаючи, що зазначені положення та правові висновки підтверджують правомірність встановлення комісії за надання кредиту у спірному договорі.

Представник позивача також зазначив, що відповідач ОСОБА_1 здійснила часткове погашення заборгованості за кредитним договором №507850-КС-001, що, на його думку, свідчить про вчинення нею конклюдентних дій на виконання договору та визнання факту його укладення і наявності відповідних зобов`язань. На підтвердження цього представник позивача навів правові висновки Верховного Суду щодо значення часткової сплати боргу як дії, що може свідчити про його визнання.

Стосовно розміру заборгованості представник ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» вказав, що до позовної заяви долучено детальний розрахунок заборгованості, у якому відображено рух заборгованості, здійснені відповідачем ОСОБА_1 платежі, їх розподіл, нараховані проценти та комісію, а також залишок заборгованості за кожною її складовою. Представник позивача вважає такий розрахунок належним та достатнім доказом розміру заявленої до стягнення заборгованості та зазначив, що відповідач ОСОБА_1 не надала власного розрахунку на спростування наведених у ньому сум. Крім того, представник позивача заперечив проти доводів відповідача ОСОБА_1 щодо відмови від договору про споживчий кредит, зазначивши, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів направлення відповідної заяви у передбаченому ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» порядку та у встановлений законом строк, а також доказів виконання передбачених цією нормою обов`язків щодо повернення кредитних коштів і сплати процентів за фактичний період користування кредитом.

Представник позивача також повідомив про готовність до позасудового врегулювання спору на взаємовигідних умовах, за умови визнання відповідачем ОСОБА_1 факту укладення кредитного договору №507850-КС-001, отримання кредитних коштів та наявності заборгованості. У зв`язку з викладеним представник позивача просить суд прийняти відповідь на відзив та долучити її до матеріалів справи, врахувати наведені у ній доводи під час розгляду справи, а також проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Селіванова Л.Є., позовні вимоги не визнали, проти їх задоволення заперечували з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, та просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з`явився будучи повідомленим належним чином.

Суд, вислухавши думку відповідача та її представника, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.08.2024 між ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №507850-КС-001, відповідно до умов якого відповідач отримала від позивача кредитні кошти у розмірі 37 000,00 грн. Факт укладення зазначеного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та здійснення нею платежів на користь позивача сторонами не заперечується. Отже, предметом судового розгляду у цій справі є не питання факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, а питання наявності у відповідача станом на дату звернення позивача до суду грошового зобов`язання перед ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та правомірності нарахування заявлених до стягнення сум після реалізації відповідачем права на відмову від договору про споживчий кредит.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від такого договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Частиною 2 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті. Таке повідомлення може бути подане, зокрема, у вигляді електронного документа, створеного відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ч.3 ст.15 зазначеного Закону протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Таким чином, право споживача на відмову від договору про споживчий кредит є самостійним способом припинення договірних правовідносин, реалізація якого не ставиться в залежність від згоди кредитодавця чи наявності у споживача будь-яких додаткових мотивів для такої відмови.

Зазначене узгоджується також із положеннями п.5.1.2 кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024, яким сторонами безпосередньо передбачено право Позичальника протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання грошових коштів, за умови повідомлення про це Кредитодавця у встановлений Договором строк.

Отже, умовами укладеного сторонами кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024 було прямо передбачено право відповідача на відмову від договору протягом 14 календарних днів з дня його укладення, що відповідає імперативним положенням ст.15 Закону України «Про споживче кредитування».

Як встановлено судом та підтверджується наданими відповідачем доказами, 03.09.2024 ОСОБА_1 направила ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» повідомлення про відмову від кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024. Вказане повідомлення оформлено в електронній формі та підписано відповідачем ОСОБА_1 із використанням електронного підпису. На підтвердження факту його створення та підписання відповідачем надано протокол створення та перевірки електронного підпису від 03.09.2024, а також докази направлення відповідного електронного документа на електронну адресу кредитодавця.

Оцінюючи зазначені докази в їх сукупності відповідно до ст.ст.76-81, 89 ЦПК України, суд вважає доведеним факт направлення відповідачем ОСОБА_1 позивачу ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» повідомлення про відмову від кредитного договору 03.09.2024.

При цьому суд враховує, що кредитний договір було укладено 20.08.2024, а повідомлення про відмову від договору направлено 03.09.2024, тобто у межах встановленого частиною першою ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» чотирнадцятиденного строку.

Посилання представника позивача на те, що відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів направлення повідомлення про відмову від кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024, суд вважає необґрунтованими, оскільки надані відповідачем документи у своїй сукупності підтверджують як зміст волевиявлення ОСОБА_1 , так і дату його вчинення, факт накладення електронного підпису та направлення документа кредитодавцю.

Більше того, сам кредитний договір, укладений сторонами в електронній формі, передбачає можливість здійснення сторонами юридично значимих дій за допомогою електронних документів та електронних підписів.

Зокрема, відповідно до п.п.11.2.1, 11.2.7 договору позичальник погодився на отримання та направлення документів в електронній формі, а також на укладення правочинів та інших документів із використанням електронних підписів.

За таких обставин заперечення представника позивача щодо неналежної форми повідомлення відповідача ОСОБА_1 про відмову від кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024 не ґрунтуються на умовах самого договору та положеннях чинного законодавства.

Суд також враховує, що після направлення ОСОБА_1 повідомлення про відмову від кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024, відповідачем було виконано покладений на неї ч.3 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» обов`язок щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за фактичний період користування ними.

Так, відповідно до наданих відповідачем платіжних документів, 06.09.2024 нею на користь ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачено грошові кошти у загальному розмірі 42 727,60 грн., з яких 37 000,00 грн. становить сума отриманого кредиту, а 5 727,60 грн. - плата за користування кредитними коштами. Зазначені платежі здійснені протягом семи календарних днів з дати направлення повідомлення про відмову від договору, тобто у строк, встановлений ч.3 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому з призначення платежів та наданих відповідачем ОСОБА_1 платіжних документів вбачається їх спрямованість на виконання зобов`язань саме за кредитним договором №507850-КС-001 від 20.08.2024.

Суд бере до уваги і те, що відповідно до п.4.2.1 кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024, у разі дострокового повернення суми наданого кредиту зобов`язання позичальника зі сплати процентів за користування кредитом розраховуються за зниженою процентною ставкою.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, а частина друга цієї статті встановлює, що у разі дострокового повернення споживчого кредиту споживач сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість послуг, пов`язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Таким чином, законодавець пов`язує обсяг грошових зобов`язань споживача у разі дострокового повернення кредиту саме з фактичним періодом користування кредитними коштами, а не з первісно визначеним сторонами строком кредитування.

Оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 у встановлений законом та договором строк реалізувала своє право на відмову від кредитного договору, повідомила про це кредитодавця ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та після цього у передбачений законом строк повернула отриману суму кредиту і здійснила оплату процентів за користування кредитними коштами.

Отже, після належної реалізації відповідачем ОСОБА_1 права на відмову від договору про споживчий кредит та виконання передбачених ч.3 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» обов`язків щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за фактичний період користування кредитом правові підстави для подальшого нарахування відповідачу платежів, передбачених кредитним договором, за період після припинення відповідних договірних правовідносин відсутні.

При цьому суд відхиляє посилання представника ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на те, що здійснення відповідачем ОСОБА_1 платежів за кредитним договором №507850-КС-001 від 20.08.2024, свідчить про визнання нею наявності заборгованості в заявленому позивачем розмірі.

Дійсно, здійснення платежів може свідчити про виконання особою певного грошового зобов`язання. Водночас у даній справі сам факт здійснення відповідачем ОСОБА_1 платежів не заперечується, а їх правова природа та мета прямо пов`язані з реалізацією відповідачем передбаченого законом права на відмову від кредитного договору.

Отже, здійснення 06.09.2024 відповідачем ОСОБА_1 платежів не може розглядатися як визнання нею заборгованості, яка виникла б у разі продовження дії кредитного договору, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідні платежі були здійснені саме після направлення повідомлення про відмову від кредитного договору та з метою виконання обов`язку, передбаченого ч.3 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд також не може погодитися з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, за розрахунком ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором загалом сплачено 42 727,60 грн., у тому числі 29 188,80 грн. - у рахунок погашення кредиту, 6 660,00 грн. - процентів, 4 450,00 грн. - комісії та 2 428,80 грн. - штрафів. Водночас загальна сума фактично отриманого відповідачем кредиту становила 37 000,00 грн. Таким чином, навіть за даними самого позивача, після здійснення відповідачем ОСОБА_1 платежів загальний обсяг отриманих кредитодавцем коштів перевищив суму фактично наданого кредиту.

Визначаючи станом на 07.04.2026 заборгованість у розмірі 29 713,14 грн., позивач включив до неї 7 811,20 грн. - основної суми кредиту, 11 794,61 грн. - процентів, 2 950,00 грн. - комісії та 7 157,33 грн. - штрафних санкцій. Однак наведений розрахунок не враховує юридичних наслідків реалізації відповідачем ОСОБА_1 права на відмову 03.09.2024 від кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024 та виконання нею передбачених законом обов`язків 06.09.2024.

Фактично розрахунок позивача побудований виходячи з припущення про продовження дії кредитного договору та виникнення у відповідача обов`язку здійснювати передбачені графіком платежі до 04.02.2025, тобто протягом усього первісно визначеного строку кредитування.

Таке припущення суперечить встановленим судом обставинам щодо належної реалізації відповідачем ОСОБА_1 права на відмову від кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024 у встановлений законом строк. Зокрема, після відмови від договору та повернення отриманих кредитних коштів позивач не мав правових підстав продовжувати нарахування процентів за користування кредитом за період, протягом якого відповідач уже не користувалася кредитними коштами, а також нараховувати комісії та штрафні санкції, пов`язані з невиконанням графіка платежів, який втратив своє значення у зв`язку з припиненням договірних правовідносин.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Разом з тим свобода договору не означає можливості сторін договору про споживчий кредит виключити або обмежити передбачене законом право споживача на відмову від такого договору протягом встановленого законом строку.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що після реалізації відповідачем ОСОБА_1 03.09.2024 права на відмову від кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024 та повернення 06.09.2024 отриманих кредитних коштів і сплати процентів за фактичний період користування кредитом у позивача відсутні правові підстави для нарахування відповідачу процентів, комісій та штрафних санкцій за період після припинення договірних правовідносин.

Посилання представника позивача на положення кредитного договору щодо комісії за надання кредиту не спростовує зазначеного висновку, оскільки предметом розгляду є не абстрактна допустимість встановлення такої комісії у договорі, а наявність у відповідача ОСОБА_1 обов`язку сплачувати заявлену позивачем суму комісії після реалізації права на відмову від договору та повернення кредитних коштів.

Так само не можуть бути задоволені вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7 157,33 грн., оскільки їх нарахування позивач пов`язує з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 графіка платежів у період, коли, за встановлених судом обставин, відповідач уже реалізувала право на відмову від кредитного договору та повернула отримані кредитні кошти.

Суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем в односторонньому порядку, не є безумовним доказом існування у відповідача ОСОБА_1 заборгованості у визначеному позивачем розмірі та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі. У даному випадку позивачем не доведено належними та допустимими доказами виникнення у відповідача після 06.09.2024 грошового зобов`язання у розмірі 29 713,14 грн., а наданий ним розрахунок заборгованості суперечить встановленим судом обставинам щодо реалізації відповідачем ОСОБА_1 права на відмову від договору про споживчий кредит.

При цьому суд не ставить під сумнів факт укладення сторонами кредитного договору №507850-КС-001 від 20.08.2024, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 37 000,00 грн. та наявність у відповідача обов`язку повернути отримані кошти і сплатити проценти за фактичний період користування ними.

Однак зазначені обов`язки відповідачем ОСОБА_1 були виконані шляхом повернення 37 000,00 грн. отриманого кредиту та сплати процентів за фактичний період користування кредитними коштами у межах строку, передбаченого ч.3 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак позивачем не доведено наявності у відповідача ОСОБА_1 станом на момент звернення до суду заборгованості за кредитним договором №507850-КС-001 від 20.08.2024 у заявленому розмірі 29 713,14 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №507850-КС-001 від 20.08.2024 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що у задоволенні позовних вимог ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судом відмовлено в повному обсязі, правові підстави для покладення на відповідача ОСОБА_1 обов`язку з відшкодування позивачу понесених ним витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст.12-13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 599, 610, 611, 628 ЦК України, ст.ст.15, 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» у зв`язку з поданням позовної заяви, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати ухвалення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення у справі складено та підписано без проголошення о 08:50 год. 08 жовтня 2026 року, після оголошеної перерви у судовому засіданні від 28.09.2026.

Суддя О.І. Євтушенко