Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №932/9516/23 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 932/9516/23

Номер провадження2/205/3011/26

Справа № 932/9516/23

Провадження № 2/205/3011/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Федотової В.М.,

при секретарі – Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика в особі відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика», Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особи: ОСОБА_1 , про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 та акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року представник позивача Селіванов О.А. звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.07.2019 року на адресу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» надійшло повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) від 12.07.2019 року, вих. № 08/21-1392, за формою П-3, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено відповідні діагнози. Вказане повідомлення також було надіслано профпатологічним закладом охорони здоров`я на адресу Державної служби з питань праці. На підставі вказаного повідомлення ГУ Держпраці у Дніпропетровській області було створено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). Комісією проведено відповідне розслідування та складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 за формою П-4 від 08.08.2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 , внаслідок тривалої шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм, недосконалості технології, механізмів, робочого інструменту, виникли відповідні хронічні професійні захворювання.

Представник позивача вважає, що повідомлення за формою П-3 від 12.07.2019 року, а також висновки комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання щодо професійного характеру хронічного обструктивного захворювання легень у ОСОБА_1 не відповідають дійсним обставинам справи. На думку представника позивача, повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) в частині встановлення у ОСОБА_1 професійного характеру захворювання підлягає скасуванню, оскільки основним чинником розвитку встановленого захворювання є паління, а не концентрація пилу різного походження при виконанні трудових обов`язків з огляду на те, що ОСОБА_1 був забезпечений та використовував у роботі засоби індивідуального захисту органів дихання. В частині оскарження акту розслідування зазначає, що він підлягає скасуванню, оскільки при його складанні не було розподілено функцій між членами комісії, що свідчить про формальне розслідування професійного захворювання. Окрім того, в матеріалах розслідування відсутня програми розслідування причин виникнення професійного захворювання. Також зазначив, що акт за формою П-4 є підставою для пред`явлення до роботодавця майнової вимоги працівника про відшкодування моральної шкоди, що зачіпає права та інтереси підприємства.

Враховуючи викладене, представник позивача звертається до суду та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 14.11.2023 року, просить суд:

- скасувати повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання за формою П-3 вих. № 08/21-1392 від 12.07.2019 року в частині встановлення професійного характеру захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пило бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), група «А», фаза неповної ремісії. Легенева недостатність першого ступеня»;

- скасувати акт розслідування виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 08.08.2019 року.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2023 року у вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2025 року вказану цивільну справу разом із клопотанням про заміну відповідача його правонаступником було передано за підсудністю до Новокодацького районного суду міста Дніпра.

23.02.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшли матеріали вищевказаної цивільної справи.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 27.02.2026 року вказану цивільну справу було прийнято до свого провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 04.06.2026 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02.10.2026 року заяву представника Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика в особі відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика» було задоволено, вирішено замінити відповідача у цивільній справі № 932/9516/23 з ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» на його правонаступника – Національний університет охорони здоров`я України імені П. Л. Шупика в особі відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика».

Представник відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Кіяшко Т.С. направила до суду відзив на позовну заяву у якому, посилаючись на необґрунтованість, недоведеність та безпідставність заявленого позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначила, що акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 складено на підставі повідомлення про хронічне професійне захворювання за формою П-3. Головою комісії складено програму заходів з розслідування та розподілено функції між членами комісії, а тому комісія діяла в межах наданих законом повноважень та прийшла до правильних висновків. Твердження позивача з цього приводу є безпідставними. Підстави для задоволення позову відсутні.

Представник відповідача ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», правонаступником якого є відокремлений підрозділ «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика», надав до суду відзив на позовну заяву у якому він, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи – адвокат Повалій О.В. направила до суду пояснення у яких зазначила, що діагнози, встановлені ОСОБА_1 , відносяться до професійних захворювань, які могли виникнути лише на виробництві в небезпечних та шкідливих умовах праці, відповідно від дії тих перевищених показників умов праці, в яких він працював. Також звертає увагу суду, що представники ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», які були у складі комісії при проведенні розслідування причин виникнення професійного захворювання, внаслідок чого було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 08.08.2019 року, жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення не зазначили, у тому числі не вносили пропозиції стосовно додаткового вивчення умов праці і протоколу важкості та напруженості праці або необхідності одержання письмових пояснень, не зазначили, що його медична документація, повідомлення про професійне захворювання містить невідповідності, та будь-яких незгод у виді окремої думки не висловлювали, а навпаки погодилися з хронічними професійними захворюваннями ОСОБА_1 , про що свідчать їх підписи.

Представник позивача – Мойсеєнко Г.В. письмово просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці – Бабченко О.П. письмово просила розгляд справи проводити без застосування засобів технічної фіксації.

Представник відповідача відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика» Харитонова М.О. письмово просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник третьої особи – адвокат Повалій О.В. письмово просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи та всі додані до неї документи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується цивільний позов, об`єктивно оцінивши всі зібрані по справі докази, які мають юридичне значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно із повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-1392 від 12.07.2019 року, ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози:

1. Радикулопатія білатеральна попереково-крижова L4-, шийна С6-С8 на фоні полісегментарно дископатії, з вираженими статико-динамічними порушеннями, часто рецидивуючий перебіг, з стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), двобічним плечолопатковим періартрозом з гіпотрофією м`язів плечового поясу (ПФ другого ступеня) (М54.1; М17-М19);

2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. ЛН першого степеню. (J44, J43.8.);

3. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху) 6 (Н90.3).

Фактори виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили хронічне професійне захворювання (отруєння): фізичне навантаження, пил, шум. Захворювання професійні (а.с. 5).

На підставі повідомлення від 12.07.2019 № 08/21-1392 за формою П-3 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було видано наказ від 25.07.2019 року № 514-ПЗ, відповідно до якого утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 - електрослюсаря підземного 5 розряду дільниці з видобутку вугілля № 2 ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у складі:

Голова комісії – Біла Олена Іванівна – начальник відділу з питань гігієни праці відділу управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області;

Члени комісії:

- ОСОБА_2 - заступник директора з охорони праці ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

- ОСОБА_3 – керівник Департаменту з правового забезпечення ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

- Косарєв Володимир Васильович – голова первинної профспілкової організації Профспілка Працівників Вугільної Промисловості України шахти «Західно-Донбаська» ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

- ОСОБА_4 – голова дільничного комітету первинної профспілкової організації Працівників Вугільної Промисловості України шахти «Західно-Донбаська»;

- ОСОБА_5 – лікар-терапевт КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Тернівки» Тернівської міської ради;

- ОСОБА_6 - страховий експерт з охорони праці Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

Згідно копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), складеного та затвердженого т.в.о. начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Катченком В.Є. 08.08.2019 року (далі - акт розслідування), встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , який працював у вказаному підприємстві на посаді електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті – 7241, (загальний стаж роботи – 32 роки 9 місяців 11 днів), виникло внаслідок: тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту (п. 17 акту) (а.с. 6-9).

Відповідно до п. 18 акту розслідування причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): робоча поза з вимушеним нахилом тулуба уперед під кутом >300 100 разів за зміну при допустимому значенні -51-100. Вимушена робоча поза навколішки впродовж 22,2% змінного часу при допустимому значенні до 10%. Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становить 35 кг при норма 30 кг. Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу: двома руками-88154 при допустимому значенні – до 70000. Пил в концентрації 89 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 діяв впродовж 94,4% змінного часу. Рівень відносної вологості повітря 77% при нормі 75%. Еквівалентний рівень шуму складає 87дБА при допустимому значенні 80дБА. Тривалість зосередження уваги 83,6% при допустимому значенні 51-75% (а.с. 6-9).

Згідно копії інформаційної довідки про умови праці від 18.06.2019 року, складеної лікарем з гігієни праці відділу з питань гігієни праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Архиповою Т.В., ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 32 роки 9 місяців 11 днів; у цій професії 22 роки 8 місяців. Висновок про умови праці: згідно з Державними санітарними нормами та правилами гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженими Наказом МОЗ України від 08.04.2014 року № 248, загальна оцінка умов праці ОСОБА_1 відноситься: за професією електрослюсар підземний дільниці конвеєрного транспорту ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі» (а.с. 10-14).

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами у вказаній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей та, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами 1-2 статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 171 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 2 Положення від 11 лютого 2015 року № 96 визначено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: забезпечує складення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці (підпункт 25); проводить: розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов`язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов`язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь (підпункт 27).

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому законом порядку територіальні органи.

Процедуру проведення розслідування на обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначається Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

Пунктом 101 Порядку №337 передбачено, що спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Пунктом 105 Положення №337 передбачено, що після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Пунктом 110 Порядку №337 зобов`язано роботодавця в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.03.2026 4 підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

У пункті 112 Порядку № 337 визначено, що комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до пункту 113 Порядку 337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

За результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства (пункт 117 Порядку № 337).

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 Порядку № 337).

Як було встановлено судом, на підставі повідомлення від 12.07.2019 року № 08/21-1392 за формою П-3 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 - електрослюсаря підземного 5 розряду дільниці з видобутку вугілля № 2 ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

За результатами проведення розслідування комісією було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), який 08.08.2019 року затверджено т.в.о. начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Катченком В.Є..

Відповідно до вказаного акту встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , який працював у вказаному підприємстві на посаді електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті – 7241, (загальний стаж роботи – 32 роки 9 місяців 11 днів), виникло внаслідок: тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту (п. 17 акту) (а.с. 6-9).

Відповідно до п. 18 акту розслідування причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): робоча поза з вимушеним нахилом тулуба уперед під кутом >300 100 разів за зміну при допустимому значенні -51-100. Вимушена робоча поза навколішки впродовж 22,2% змінного часу при допустимому значенні до 10%. Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становить 35 кг при норма 30 кг. Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу: двома руками-88154 при допустимому значенні – до 70000. Пил в концентрації 89 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 діяв впродовж 94,4% змінного часу. Рівень відносної вологості повітря 77% при нормі 75%. Еквівалентний рівень шуму складає 87дБА при допустимому значенні 80дБА. Тривалість зосередження уваги 83,6% при допустимому значенні 51-75% (а.с. 6-9).

Оскаржуючи повідомлення за формою П-3 та акт за формою П-4, представник позивача зазначав, що відсутнє достатнє підтвердження щодо виникнення у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання, оскільки не було враховано, що працівник був забезпечений засобом індивідуального захисту органів дихання - респіратором РПА-ТД, використання якого виключає виникнення захворювання, оскільки він очищає повітря від шкідливих речовин до гранично допустимих норм.

Представником позивача надано паспорт якості № 570 від 25.10.2022 року, згідно з яким об`єктом випробувань були фільтри протиаерозольні ФРПА Р2, який розповсюджується лише на зразки, що пройшли випробування.

На думку суду, наданий паспорт якості не може вважатися належним доказом на підтвердження зазначених позивачем обставин, оскільки не відповідає часовому періоду роботи ОСОБА_1 (з 1992 рік по 2019 рік), а також його результати стосуються винятково тих зразків, що отримала лабораторія, що не виключає виникнення захворювання у ОСОБА_1 при обставинах встановлених і врахованих ЛЕК. Також, випробування проводилися вже після складення акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (жовтень 2022 року)

Крім того, до вказаної копії протоколу випробувань не надано документи на підставі яких було проведено таке випробування (акт про відібрання зразків, акт ідентифікації зразків, договір на проведення випробування, тощо), які б надали суду можливість визнати такий доказ допустимим.

Таким чином, посилання сторони позивача на неможливість отримання діагностованого захворювання у разі використання засобів індивідуального захисту органів дихання не підтверджено жодним належним доказом, такими як лабораторні дослідження ефективності респіраторних засобів за умови виконання праці, у значний період часу (більше 10 років) з тривалою дією підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

Суд звертає увагу, що представники підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» під час проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 не зазначали, що медична документація щодо останнього містить невідповідності, що було порушено Порядок № 337: не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподіл функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії; не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а навпаки погодилися із хронічними професійними захворюваннями ОСОБА_1 та обставинами їх виникнення, про що свідчать їх підписи у такому акті.

Представники підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», які були у складі комісії, жодного зауваження щодо порушення порядку проведення розслідування не вказали, у тому числі не вносили пропозиції стосовно додаткового вивчення умов праці і протоколу важкості та напруженості праці.

Окрім того, комісія у складі зазначених осіб не здійснювала владних управлінських функцій на підставі законодавства, а розслідувала причини виникнення хронічного професійного захворювання, про що 08.08.2019 року склала відповідний акт за формою П-4, який не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом оскарження в суді.

Доводи представника позивача про паління ОСОБА_1 , яке не було враховано ЛЕК і яке могло бути причиною виникнення захворювання, суд до уваги не приймає, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.

Оскаржений позивачем акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 08.08.2019 року не містить недоліків, які б свідчили про необ`єктивність та помилковість даних щодо опису умов, обставин та причин виникнення професійного захворювання, а тому підстави для його скасування відсутні.

Позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження наявності істотних порушень при складанні оскарженого акту форми П-4, які б стали підставою для скасування повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за формою П-3 від 12.07.2019 року в частині встановлення професійного характеру захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пило бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), група «А», фаза неповної ремісії. Легенева недостатність першого ступеня», та акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 08.08.2019 року.

Враховуючи відсутність підстав для скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 08.08.2019 року, відсутні підстави і для скасування повідомлення, оскільки воно є передумовою для складання вказаного акту та фактично втрачає свою дію після складення акту.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17. Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц)

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи надані по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, приймаючи до уваги не встановлення судом допущених порушень під час проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання щодо професійного характеру хронічного обструктивного захворювання легень у ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог було відмовлено, судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 5 368 грн. суд покладає на позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 153, 171 КЗпП України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика в особі відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика», Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особи: ОСОБА_1 , про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 та акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 – відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 5 368,00 грн. покласти на позивача Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач – Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», код ЄДРПОУ 00178353, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76;

відповідач – Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, код ЄДРПОУ 44729283, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Універсальний, буд. 12;

відповідач – Національний університет охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика в особі відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика», ЄДРПОУ: 45524591, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Виноградова, 40;

третя особа – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя: Федотова В.М.