Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №205/8341/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8341/26

Номер провадження 2-о/205/239/26

Справа № 205/8341/26

Провадження № 2о/205/239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Федотової В.М.,

при секретарі – Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центрально-міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту смерті особи,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року представник заявниці – адвокат Котова І.М. звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною заявою.

В обґрунтування заяви зазначила, що заявниця ОСОБА_1 з 03.08.2012 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14.11.2024 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 112 від 07.04.2025 року приступив до виконання обов`язків на посаді вогнеметника 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 о 11:40 год., виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини згідно з бойовим розпорядженням командира НОМЕР_3 в/ч НОМЕР_1 №72дск від 09.06.2025 року, поблизу позиції «Нептун» (на північ від с. Рижівка, Сумської області) солдат ОСОБА_2 потрапив під масований вогневий удар противника. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 751 від 26.06.2025 року «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 » та Акту службового розслідування № 1034 від 26.06.2025 року, під час атаки солдат ОСОБА_5 зазнав важкого вогневого ураження. Згідно із письмовими поясненнями свідків події солдат ОСОБА_2 встиг доповісти по радіозв`язку, що він поранений і «не може встати». Через щільний вогонь ворога, замінування території та безпосередню загрозу для життя особового складу евакуація виявилася неможливою і зв`язок із ним обірвався. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 199 від 26.06.2025 року та пунктом 2 наказу № 751 від 26.06.2025 року солдата ОСОБА_4 з 21.06.2025 року визнано зниклим безвісти за особливих обставин. Наказом № 751 офіційно констатовано, що зникнення (загибель) сталося внаслідок бойових уражень та дій з боку противника під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, та є бойовою людською втратою. Крім того, факт зникнення (загибелі) військовослужбовця зафіксовано в межах кримінального провадження № 12025042120000809 від 28.06.2025 року. Факт загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 та ідентифікація його рештків підтверджується висновком експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/108-25/18330-БД від 02.09.2025 року за результатами проведення молекулярно-генетичної експертиза в межах кримінального провадження № 12025042120000809 постановою слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 28.06.2025 року. Представник заявниці зазначає, що вказане експертне дослідження є остаточним, належним та беззаперечним доказом наявності юридичного факту смерті ОСОБА_2 12.05.2026 року заявниця звернулася до Центрально-міського відділу ДРАЦС у місті Дніпрі із заявою про державну реєстрацію смерті чоловіка на підставі наявної ДНК-експертизи, однак листом від 18.05.2026 року № 291/31.28-151 за підписом начальника відділу їй було відмовлено у реєстрації через відсутність лікарського свідоцтва про смерть за формою № 106/о, оскільки ДНК-експертиза не є самостійною підставою для реєстрації смерті особи без відповідного рішення суду.

Враховуючи викладене, представник заявниці звертається до суду та просить встановити факт смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська (нині – м. Дніпро), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Рижівка, Сумської області під час проходження військової служби та ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03.07.2026 року відкрито окреме позовне провадження по справі та призначено судове засідання.

09.07.2026 року до суду від представника Міністерства оборони України – Андрієнка К.О. надійшли письмові пояснення у яких він зазначив, що у даному випадку доцільно звертатись із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09.07.2026 року у задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України Андрієнка К.О. про витребування доказів було відмовлено, клопотання представника заявниці – адвоката Котової І.М. про витребування доказів було задоволено, витребувано із військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України належним чином завірену копію Акта службового розслідування від 26.07.2025 року № 2758/03-07, складеного за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

23.07.2026 року до суду від представника військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надійшли витребувані документи, зокрема, копії:

- наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 2 від 12.08.2022 року;

- акту службового розслідування від 26.07.2025 року за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 .

Представник заявниці - адвокат Котова І.М. письмово просила провести судове засідання без застосування засобів технічної фіксації, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник Міністерства оборони України – Андрієнко К.О. у своїх письмових поясненнях просив судове засідання проводити за його відсутності.

Представник військової частини НОМЕР_1 – Ковальчук О.М. письмово просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник Центрально-міського відділу ДРАЦС у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 03.08.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюбу (а.с. 14).

Батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 15).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 112 від 07.04.2025 року приступив до виконання обов`язків на посаді вогнеметника 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 03-19/7907 від 21.07.2025 року (Додаток 6 до Порядку, в редакції Постанови КМУ № 887), виданою командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_2 у складі в/ч НОМЕР_1 брав безпосередню участь у бойових діях та заходах, перебуваючи, зокрема, у період з 02.02.2025 по 07.02.2025 з 03.05.2025 по 10.05.2025 з 09.06.2025 року по 21.06.2025 року в селі Гуєво Суджанського району Курської області, рф, селі Тьоткіно Глушковського району Курської області, рф. Підставою для видачі довідки зафіксовано Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 45м/1/10-04 від 17.06.2025 року (а.с. 47).

У сповіщенні начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 наданого військовою частиною НОМЕР_1 № 03-19/7275 від 26.06.2025 року вказано, що вогнеметник 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зник безвісти (за особливих обставин) 21.06.2025 року о 11.40 год внаслідок скиду БпЛА під час переміщення військовослужбовців на позицію « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на північ с. Рижівка Сумської області (а.с. 44).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1034 від 26.06.2025 року було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 .

Із копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 751 від 26.07.2025 року «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 » та Акту службового розслідування від 26.07.2025 року, вбачається, що 21.06.2025 року о 11.40 год. під час переміщення 2 військовослужбовців на позицію « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на північ с. Рижівка Сумської обл. для підсилення, відбувся скид з БПЛА (2 од.), після чого зник з поля зору та перестав виходити на зв`язок вогнеметник 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 . Через активну протидію ворога, здійснити пошук та евакуацію солдата ОСОБА_4 та його штатної зброї вбачається неможливим. Під час події солдат ОСОБА_5 перебував у засобах індивідуального захисту, ознак алкогольного сп`яніння не виявлено. Вогнеметник 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 виконував бойове завдання згідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 № 72дск від 09.06.2025 року, на виконання вимог бойових розпоряджень Головнокомандувача Збройних сил України від 02.05.2025 року № 9649 ДПУ-3, командира військової частини НОМЕР_5 від 02.05.2025 року № 36/дск, командира БТТр військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2025 року № 3дск для виконання бойових (спеціальних) завдань із захисту національних інтересів і територіальної цілісності, відсічі та стримування збройної агресії рф проти України дій на лінії бойового зіткнення з противником. Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти (за особливих обставин) солдата ОСОБА_4 є ведення бойових дій, зокрема виконання бойового завдання (наказу, розпорядження) щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та не пов`язане з нещасним випадком, професійним захворюванням, аварією, вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, а також не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, не було спричинено шляхом самокалічення чи іншого навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Вина та порушення нормативно-правових актів, інших актів законодавства України з боку вищезазначеного військовослужбовця відсутні (а.с. 16-22).

Пунктом 2 наказу вказаного наказу солдата ОСОБА_4 з 21.06.2025 року визнано зниклим безвісти за особливих обставин.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12025042120000809 від 28.06.2025 року, ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України. У короткому викладі обставин зазначено, що кримінальне провадження розпочато за заявою ОСОБА_1 про те, що 21.06.2025 року внаслідок збройної агресії рф військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти під час внесення служби поблизу с. Рижівка Сумського району Сумської області (БО 25873) (а.с. 45).

Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250729-5590 від 29.07.2025 року (сформований Міністерством внутрішніх справ України на запит № Д-49055 від 03.07.2025 року) встановлено, що щодо солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявна інформація про реєстрацію заяви в єдиному обліку органів поліції за № 26346 від 30.06.2025 року (Відділ поліції №1 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області). Розшук проводиться в рамках кримінального провадження № 12025042120000809 від 28.06.2025 року. У графі «Інформація про обставини зникнення» офіційно зафіксовано статус: «Зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій)» (а.с. 50).

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250826-00073667 від 26.08.2025 року, ОСОБА_2 з 30.06.2025 року надано статус учасника бойових дій на підставі ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» стаття 6 пункт 19, безтерміново (а.с. 48).

Матеріали справи містять також висновок Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/108-25/18330-БД від 02.09.2025 року (судовий експерт ОСОБА_8 ) за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи, яка була призначена постановою слідчого СВ відділу поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 28.06.2025 року в межах кримінального провадження № 12025042120000809. Згідно із розділом «Висновки» зазначеної експертизи, за результатами лабораторного дослідження були встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію дитини ОСОБА_3 та генетичні ознаки його Y-хромосоми (а.с. 32-43).

Таким чином, проведений порівняльний аналіз цього ДНК-профілю з генетичними ознаками виявлених решток беззаперечно ідентифікував покійного військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , як біологічного батька ОСОБА_3 .

Матеріали справи містять також копії посвідчення серії НОМЕР_6 та військового квитка ОСОБА_2 (а.с. 51, 52-61).

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Центрально-міського відділу ДРАЦС у місті Дніпрі із заявою про державну реєстрацію смерті чоловіка ОСОБА_2 на підставі наявної ДНК-експертизи, однак листом від 18.05.2026 року № 291/31.28-151, за підписом начальника відділу Сагайдак Валерії, заявниці було відмовлено у державній реєстрації смерті через відсутність лікарського свідоцтва про смерть за формою № 106/о, оскільки ДНК-експертиза не є самостійною підставою для реєстрації смерті особи (а.с. 23-24).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Як визначено ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Також, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Тобто, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті, заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний стан, може бути подана членами сім`ї померлого до будь-какого місцевого суду України незалежно від місця проживання заявника.

Суд встановив, що заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно із ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години З0 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено та який діє на теперішній час.

Положеннями ч. 3 ст. 49 ЦК України передбачено, що смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно із ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та п. 11.3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, заявник надає свідоцтво про смерть спадкодавця, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.05.2026 року заявниця звернулася до Центрально-міського відділу ДРАЦС у місті Дніпрі із заявою про державну реєстрацію смерті чоловіка ОСОБА_2 на підставі наявної ДНК-експертизи, однак листом від 18.05.2026 року № 291/31.28-151, за підписом начальника відділу Сагайдак Валерії, заявниці було відмовлено у державній реєстрації смерті через відсутність лікарського свідоцтва про смерть за формою № 106/о, оскільки ДНК-експертиза не є самостійною підставою для реєстрації смерті особи.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим твердження заявниці про неможливість отримання нею документів, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 за формою, встановленою чинним законодавством України, з об`єктивних причин.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», село Рижівка Білопільської міської територіальної громади Сумської області офіційно включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Оцінюючі зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що викладені заявницею факти знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приймає в сукупності як належні, допустимі та достатні докази, що були надані заявницею та військовою частиною НОМЕР_1 , які в достатній мірі підтверджують факт смерті солдата ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді вогнеметника 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти та який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Рижівка, Сумської області під час проходження військової служби та ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.

Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 року у справі №490/6057/19-ц, встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Звернення заявниці ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 в певний час під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини, є належним способом захисту прав заявниці, оскільки від його встановлення залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявниці, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Також, суд враховує, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України в даному випадку можливе лише у судовому порядку.

При цьому, доводи представника Міністерства оборони України про те, що заявниці слід звернутись із заявою про оголошення особи померлою, суд до уваги не приймає, оскільки в ході судового розгляду на підставі належних, допустимих та переконливих доказів встановлено достатні підстави стверджувати саме про смерть військовослужбовця ОСОБА_2 в конкретний день та місці.

У постанові Верховного Суду від 02.04.2025 року у справі № 465/3147/22 зазначено, що за наявності незаперечних доказів смерті особи (результати генетичних експертиз, процесуальні документи в рамках кримінального провадження, тощо) належним способом захисту є звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті такої особи, а не про оголошення її померлою. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю та ґрунтується на презумпції смерті особи, коли достеменно встановити факт смерті неможливо.

У даному випадку у суду відсутні сумніви в достовірності факту смерті ОСОБА_2 . Доказів, які б спростовували факт його смерті, суду не надано.

ЄСПЛ у своїй практиці (зокрема, у справах щодо зниклих безвісти, як от Varnava and Others v. Turkey від 18.09.2009) неодноразово наголошував, що тривала невизначеність щодо долі зниклого родича є формою душевних страждань, що може бути порушенням статті 3 Конвенції (Заборона катування), та є серйозним втручанням у сімейне життя, що захищається статтею 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя). Держава має «позитивні зобов`язання» не лише розслідувати зникнення, а й створювати правові механізми, які дозволяють родичам вирішувати юридичні та практичні проблеми, що виникають через відсутність їхнього близького. Залишати сім`ю в «правовому вакуумі» на невизначений термін (потенційно, на багато років до завершення війни) є непропорційним втручанням у їхнє сімейне життя.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За таких обставин, розглядаючи дану заяву в межах заявлених вимог, оцінюючи надані та здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, беручи до уваги вищевказані норми процесуального закону та зважаючи на відсутність іншого порядку встановлення вказаного факту, приймаючи до уваги наявність переконливих доказів на підтвердження факту загибелі ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у вказаній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-81, 89, 247, 263-265, 293-294, 315-317, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центрально-міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту смерті особи – задовольнити.

Встановити факт смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська (нині – м. Дніпро), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 поблизу населеного пункту Рижівка, Сумської області під час проходження військової служби та ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

заявниця – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: Центрально-міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 33339082, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 10;

заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_8 .

заінтересована особа: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ: 00034022.

Суддя: Федотова В.М.