Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №202/7159/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/7159/26

Провадження № 2/202/5570/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 202/7159/26 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.07.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 4777975 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи Товариства. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами Кредитного договору, сума кредиту складає 19000,00 грн, строк кредиту - 360 днів (з 01.07.2024 по 26.06.2025), періодичність внесення платежів - кожні 30 днів. Позичальником не було виконано умов для застосування зниженої процентної ставки (0,825% в день), у зв`язку з чим застосовано стандартну процентну ставку у розмірі 1,5% в день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 19000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач не здійснював належної сплати за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

31.03.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено Договір факторингу № 31-1/03/2025, згідно з умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» права грошової вимоги за Кредитним договором № 4777975. Про відступлення права грошової вимоги відповідач був повідомлений у порядку, передбаченому договором та законодавством. Отже, позивач є новим кредитором відповідача за кредитним договором. До ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором загальною сумою 65785,60 грн, з яких заборгованість з тіла кредиту - 12276,14 грн, заборгованість за процентами - 44009,46 грн, заборгованість за штрафами/неустойкою - 9500,00 грн.

Станом на дату укладання договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025 строк дії договору № 4777975 від 01.07.2024 не закінчився. А тому в межах строку дії договору позивачем додатково нараховано відсотки за 87 календарних днів у розмірі 16020,36 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4777975 від 01.07.2024 загальною сумою 72305,96 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 12276,14 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 44009,46 грн, та процентів, нарахованих Позивачем за 87 календарних днів - 16020,36 грн.

Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умовам надання кредиту, не здійснює погашення заборгованості, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 4777975 від 01.07.2024 загальною сумою 72305,96 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позові заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та зазначено про відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення відповідно до вимог ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що 01.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 4777975 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на сайті www.credit7.ua.

Згідно з п.п.1.2, 1.3 Кредитного договору сума кредиту складає 19000,00 гривні, строк кредиту - 360 днів (з 01.07.2024 по 26.06.2025).

Відповідно до п. 1.4.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.1 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 19000,00 гривні шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ «ПУМБ», що підтверджується банківською випискою.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 4777975 від 01.07.2024, відповідач ОСОБА_1 не здійснював повною мірою сплати за кредитним договором, тобто не виконав обов`язків, покладених на нього кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

31.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу № 31-1/03/2025, згідно з умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» права грошової вимоги за Кредитним договором № 4777975.

Відповідно до Реєстру боржників та умов Договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4777975 у розмірі 65785,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12276,14 грн, заборгованість за процентами - 44009,46 грн, заборгованість за штрафами/неустойкою - 9500,00 грн.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором відповідач повідомлявся належним чином.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину ідентифікатором, визначеним цим Законом; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої обов`язки за Договором № 4777975 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.07.2024, тоді як відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», яке є новим кредитором, в загальному розмірі 72305,96 гривні, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 12276,14 грн, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором - 44009,46 грн, та процентів, донарахованих позивачем у межах строку дії договору - 16020,36 грн.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» слід стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4777975 від 01.07.2024 у загальній сумі 72305,96 грн, а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи надані позивачем докази, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 10 000,00 гривні, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.512, 526, 530, 610, 612, 625, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ЄДРПОУ 40966896, адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, приміщ.19 літ. «Н», «П», заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4777975 від 01.07.2024 у загальній сумі 72305 (сімдесят дві тисячі триста п`ять) гривень 96 копійок, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суддя склав 09.10.2026.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО